Антиукраїнські вчителі в українських школах або російська пропаганда в учнівських конспектах

Ніколи займатися благочинністю серед людей, які ненавидять українську державу – Зоя Казанжи

Шкільний вчитель викладає замість програми власні антидержавницькі погляди на політичні процеси в Україні. Останній такий випадок помітили на Одещині. Утім, подібні повідомлення час від часу надходять з усіх регіонів України. Реакція керівництва навчальних закладів з’являється, зазвичай, лише після розголосу і скандалу.

Повідомлення про прояви шкільними вчителями антиукраїнської позиції надходять з різних куточків України. Такі випадки отримують якесь вирішення, лише коли їм надається публічний розголос. Переважно цей розголос виникає внаслідок публікацій батьками у соціальних мережах або аудіозаписів уроків, на яких вчителі викладають дітям матеріал з антиукраїнською позицією, або фотографій конспектів.

Подібні ситуації траплялись і в Харківській, Запорізькій, Івано-Франківській областях, навіть у Львові та Києві. Журналіст Олександр Івахнюк, який займається висвітленням проявів українофобських позицій вчителями українських шкіл, зазначає, що часто їм вдається уникнути відповідальності або навіть через суди повернутися до роботи.

-- Конспект із російською пропагандою в школі Одещини

Один з останніх гучних випадків стався на Одещині. Зоя Казанжи, консультант із комунікацій проекту «Комунікації реформ», а в минулому радник голови Одеської області, опублікувала на своїй сторінці конспект учня. Під диктовку вчителя школярі записували тези, які більше нагадують цитати з російського пропагандистського ефіру, ніж шкільної програми.

Зоя Казанжи вважає, що не треба починати «полювання на відьом» у школах, але варто надати вчителям інструменти, яким чином слід розмовляти з дітьми на політичні теми, яких не уникнути. На її думку, цим має опікуватись держава як пріоритетним питанням.

«В школах і досі працюють і будуть ще працювати вчителі, які отримали освіту в радянський час. Я сама тоді навчалася і ця освіта, отримана в радянський час, не актуальна. Якщо ти не займаєшся самоосвітою, не оновлюєш свої знання, то потім виходять такі от дурниці, як в тих же Кучурганах, чи як ми мали аудіозапис вчительки зі школи Одеси, де вона розповідала про те, що «розіп’ятий хлопчик» – це правда. Це речі, які є наслідком відсутності знань, відсутності інтелекту і дуже низького рівня, і ми розуміємо, що є маса причин, чому цей рівень низький. Але проблема і катастрофа в тому, що ці люди мають вплив на велику кількість дітей. Це все призводить до того, що ми не можемо сказати, що маємо свідомих громадян, людей, які здатні розуміти, що відбувається, аналізувати, грамотно споживати інформацію», – зазначає консультант з комунікацій.

На її думку, у випадках явної антиукраїнської позиції вчителів, не слід їх жаліти.

«Люди, які займаються освітою, повинні мати хорошу зарплатню і володіти інструментами. Це мають бути спроможні до навчання люди, які вміють навчати. І якщо соціальний контракт вчителя з державою, із замовниками – батьками – не дотримується, то таких вчителів треба звільняти. Ніколи займатися цією благочинністю серед людей, які ненавидять українську державу», – наголошує Зоя Казанжи.

-- Львів – не виняток

В ефірі Радіо Свобода вчитель захисту вітчизни Сергій, який працює над військово-патріотичним вихованням у Львові, розповів про ситуації, із якими стикається в місті, що вважається серцем українського патріотизму.

«Часто читаю лекції для активістів, вчителів, які працюють із дітьми. Позавчора в мене була лекція в Ліцеї Героїв Крут, міста Львова. Це всі відставні військові радянського виховання. Дискусії під час лекцій були абсолютно антидержавними. Перевиховати пенсіонерів – майорів, полковників, яким 50 і вище – це нереально. Але питання в тому, що вони досі працюють в системі освіти, вони виховують наших молодих командирів, моїх випускників, які пішли вчитися туди на майбутніх військових. Ця проблема існує», – зазначив молодий вчитель.

Сергій зауважив, що на пальцях може перерахувати людей, які працюють вчителями військово-патріотичного виховання в місті і є патріотами у цій сфері. Бачить вихід у тому, щоб залучати патріотів та учасників бойових дій до роботи в школах. Намагається залучати таку молодь, але через відсутність гідної зарплати і соціального забезпечення вони не можуть продовжувати таку роботу тривалий час.

-- Це поодинокі випадки – Міносвіти

«Позиція українського вчителя завжди має бути проукраїнською», – наголошують у Міністерстві освіти. Проте якоїсь загальної переатестації чи перевірки вчителів на відповідність цій умові не планується. Водночас, як зазначив Юрій Кононенко, директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти, «неминучої реакції» слід очікувати, якщо інформація щодо проявів вчителями антидержавницької позиції з’явилась у пресі або надійшло звернення від громадян. В такому випадку створюється комісія, проводиться внутрішнє розслідування.

В інших випадках контролювати це питання мають управління освіти на місцях та адміністрація шкіл. Якщо такі факти підтверджуються, то вживаються заходи дисциплінарного впливу.

В 2015 році Міносвіти розробило програми та плани патріотичного виховання, і вважає, що вони мають діяти.

«Більшість вчителів усвідомлюють, що в країні війна і хто є агресором. Решта – поодинокі випадки», – зазначає Юрій Кононенко, представник Міносвіти.

Необхідна стратегія із заміни кадрів в освіті – екс-заступник міністра

Павло Полянський, колишній заступник міністра освіти, зауважує, що схожа ситуація була в у 1944-1945 роках на звільнених від нацистської окупації українських територіях. Адже нерідко там продовжували функціонувати школи. Після звільнення територій проводилась денацифікація серед вчителів, а нині доводиться проводити дерусифікацію, вважає Павло Полянський. Держава має розробити стратегію, за якої в освіту вливалися б нові кадри, але для цього вчителю має надаватись об’ємний соціальний пакет, житло і гідна зарплата.

За порушення законів вчителями зараз необхідно притягувати до відповідальності, а не вмовляти та агітувати, переконаний колишній заступник міністра.

«Є дві статті: одна в законі про освіту, інша – в законі про загальну середню освіту, які серед вимог до педпрацівника чітко формулюють таке – вчитель має не просто розповідати діткам, що Україна єдина, незалежна, суверенна держава, а також особистим прикладом і діями підтверджувати відданість Україні. Якщо педагогічний працівник цього не робить, це вже є підставою для звільнення його з роботи», – констатує Павло Полянський.

«Ми займаємося правовою стороною, мораль – до органів освіти» – СБУ

В Службі безпеки України зазначили, що займаються такими випадками, коли до них надходять звернення. Що є антидержавницькою позицією – прописано в законі. Звернення щодо фактів про заклики до сепаратизму та антидержавницьких дій в будь-яких установах приймають на гарячу лінію, зауважує Олена Гітлянська, речниця СБУ.

«Ми живемо в демократичній країні, ми не можемо контролювати і перевіряти всіх без винятку людей, тому що це буде 1937 рік. Але якщо є якісь звернення, ми на них миттєво реагуємо. Ми можемо провести перевірку і встановити, є антидержавницька діяльність чи немає. Якщо є антидержавницька діяльність, то порушується кримінальне провадження, виноситься попередження, справа передається в суд. Наголошую, що ми живемо в демократичній країні, тому все має бути законно. Якщо нам щось не подобається, це не означає, що ми можемо когось звільнити і комусь щось вказати», – зазначила в коментарі Радіо Свобода речниця СБУ.

В СБУ реагують тільки в правовому полі, пояснює Олена Гітлянська, якщо йдеться про питання моралі, то це вже до Міносвіти.

Так, наприклад, якщо вчитель розповідає дітям, що «Крим – це Росія», то це «невизнання територіальної цілісності країни і є підставою для перевірки». Якщо ж вчитель подає дітям перекручені історичні факти – це питання для внутрішніх розслідувань в органах системи освіти.