УНСО привітало Лукашенка…

Нині в українському календарі збіглися аж три славетні дати.

103 роки тому народився Головний командир УПА, генерал-хорунжий, Герой України Роман Шухевич. Його ім’я навіки вписане золотими буквами в скрижалі слави українських героїв.

69 років тому у Львові було проголошено відновлення Української Держави Організацією українських націоналістів. Цей, здавалось би, абсолютно абсурдний акт став найбільш знаковою подією середини двадцятого століття. Українці продемонстрували незбориму волю до створення власної держави, незважаючи ні на що. Зневажаючи всі тогочасні обставини, політичні та військові розклади і волю окупаційних режимів. Вони поставили світ і найбрутальніші тоталітарні режими, гітлерівський та сталінський, перед фактом – Україна буде! Хоче цього хтось чи ні. Така воля Української Нації.

І третя дата не така далека, але також досить визначальна. Двадцять років тому в Україні була створена вже майже легендарна організація Українська Міжпартійна Асамблея, більш відома як УНА – УНСО (Українська Національна Асамблея і Українська Народна Самооборона). Ця організація стала першою націоналістичною легальною структурою в совєцькому союзі і зіграла значну роль у виборюванні, а далі і розбудові української державності. Очолювана своїм беззмінним лідером, сином легендарного Романа Шухевича Юрком Шухевичем, УНА-УНСО була значним і впливовим фактором української політики, як внутрішньої, так і зовнішньої. За цей час організація пережила серйозні випробування і трансформації, злети і падіння та, на відміну від більшості структур, які виникли на зорі української незалежності, не склала свої прапори.

В двадцятиліття заснування унсовці зібралися в Києві на свій черговий 24-й з’їзд, який відбувся в конгрес-холі Президент Готелю «Київський». Чесно кажучи, йдучи на зібрання я сподівався побачити може з кілька десятків людей і аж ніяк не розраховував застати цілий зал делегатів. Загалом на з’їзд з’їхалось близько 400 делегатів з цілої України. Своє зібрання націоналісти розпочали з молитви, яку провів владика УПЦ КП Євстратій Зоря. Після урочистого виконання гімну України та Маршу УНСО (слова якого, до речі, знають всі без виключення члени організації, на відміну від членів інших організацій, які, як правило, не знають своїх гімнів) всі присутні вшанували хвилиною пам’яті тих побратимів, що відішли у вічність.

Нині організація переживає не найкращі часи, і це ні для кого не таємниця. Але унсовці готові йти вперед шукати нові шляхи розвитку та нові форми діяльності. Саме про це в своїй промові говорив Юрій Шухевич - найбільший моральний авторитет сучасної України. Основними завданнями, які стоять нині перед організацією, мусить стати захист звичайного українця, самоорганізація простих громадян, допомога у вирішенні їх проблем, відстоювання їх інтересів на рівні села, містечка чи кварталу мегаполісу. Тільки в такий спосіб можна стати впливовою силою і добиватися потрібних змін.

Привітати унсовців прийшли не тільки старі побратими, а й представники інших націоналістичних та націонал-патріотичних організацій. Зокрема: від Конгресу Українських націоналістів - Степан Брацюнь, Української народної ради - Микола Поровський, Молодіжного націоналістичного конгресу - Ярослав Ілляш, а також голова білоруської партії «Свобода» Сергій Висоцький і навіть депутат від «Нашої України» Зіновій Шкутяк.

На завершення з’їзду делегати, як годиться, прийняли дві заяви. Перша стосується приїзду в Україну патріарха Московського Кирила. В ній, зокрема, сказано: «Останні чутки про бажання Кіріла Гундяєва стати патріархом Київським викликають серйозне занепокоєння стосовно його психічного стану… Минулого століття нами вже правили божевільні сухорукий із всесвітнім братством та біснуватий із новим світовим порядком. Зараз до нас зібрався бородатий. Геть зовсім як отєц Фьодор за чужими (замітьтє!) брильянтами та зі своїм «Русскім міром». Горе навіть не у тому, що нинішні українські правителі будуть реально у нього на посилках, як пушкінська золота риба у старухи. Та вони самі обрали таку долю. Страшить інше. Що далі – патріарх московський і київський, потім мінський, константинопольський та римський? Ми маєм брати участь у цьому божевіллі? Наш прадавній Київ мусить стати йому розбитим коритом».

Друга заява – вітальна, і стосується нещодавнього протистояння Білорусі та Росії в газовому питанні. «Сьогодні, коли кремлівські карлики зазіхають на економічну самостійність Республіки Білорусь, УНА – УНСО заявляють свою солідарність з братнім білоруським народом. Наша праця не пропала даремно… Президент Білорусі став державником і господарем на власній землі. З чим його і вітаємо».