Коаліцію підводять під статтю

Легітимність створення коаліції все ще під питанням, відповідь на яке має дати Конституційний суд. І поки Президент молиться за позитивне рішення, опозиція дістає регіоналів, мовляв, КС вже офіційно тлумачив ст.83 Основного Закону. Там чорним по білому написано, що коаліція формується виключно фракціями і жодним чином не згадує про суб’єктів-депутатів. Ті відбиваються прийнятим нещодавно Законом про Регламент, який нібито змінив ситуацію, і індивідуальне входження нардепів до парламентської більшості цілком законне.

В прес-центрі «Главкому» на цю тему дискутували народні депутати Сергій Власенко (БЮТ) та Владислав Лук’янов (ПР).

Конституційний суд найближчим часом має вирішити долю коаліції. Коли і на яке саме рішення ви очікуєте?

Владислав Лук’янов: Я б не хотів тиснути на Конституційний суд, ставлячи якісь терміни для прийняття рішень по розгляду цього питання, тому сприймайте все сказане мною як власну точку зору політика. Я вважаю недоречним посилання на попереднє рішення КС щодо схожої проблеми, яка розглядалась в іншому юридичному полі. Нагадаю, що за цей час було змінено законодавство, Регламент перестав бути просто внутрішнім документом Верховної Ради, а став законом, до якого були внесені зміни, що суттєво змінили умови створення коаліції. Отже, всі кроки по створенню парламентської більшості та голосування за новий уряд відповідали діючому законодавству.

Що може бути, якщо КС прийме рішення «за» або «проти»? Якщо перше, то ми бачимо, що Конституційний суд в цій ситуації враховує права як громадян, так і досить конкретне розуміння демократії як влади більшості. Народний депутат є носієм представницького мандату. Партія чи депутатська група є посередником, який ніяким чином не регламентований в Конституції як суб’єкт представницьких повноважень, тому фракція не подає зміни до діючого законодавства, не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Якоюсь мірою – це структура, яка має задавати напрям роботи парламентарям від тієї чи іншої політичної сили. Фракція – це така направляюча сила. Перебільшувати повноваження цього посередника, ставити його між громадянами України і депутатом, питання досить штучне і протирічить всім засадам демократії.

Якщо ж буде прийнято рішення КС «проти», в цій ситуації ми як законослухняні громадяни маємо відреагувати та внести зміни в чинне законодавство і привести його у відповідність до Конституції.

Сергій Власенко: По-перше, я радий, що у нас відбулась, як висловився пан Вадим, «конкрента демократія». По-друге, щодо його ж сентенції про першочерговість ролі депутата. Ніхто за депутата Лук’янова чи депутата Власенка не голосував, а виборці проголосували за список політичної партії, і саме така політична конструкція закладена в Конституцію України. Саме політична партія сьогодні є суб’єктом практично всіх дій у Верховній Раді, партії та блоки створили фракції і саме фракції є суб’єктом формування як коаліції, так і опозиції. Нагадую, що опозиція, відповідно до Регламенту, теж формується фракціями.

Звертаю вашу увагу на низку достатньо сумнівних речей, які відбуваються у Конституційному суді. В КС подано три конституційних подання. Перше – від Партії регіонів, де вони просять розтлумачити статтю Конституції щодо можливості формування коаліції депутатських фракцій. Саме з цього питання уже було рішення КС минулого року, але вони просять розтлумачити ту саму норму Конституції, яка жодним чином не змінилася за цей рік, вони не просять тлумачити Регламент.

Друге подання до КС від БЮТ, а третє - від НУНС подібні, в яких група депутатів просять визнати неконституційною ту частину Закону про регламент, якою встановлено формування коаліції за рахунок індивідуального членства. Це два різних подання, які розглядають різні нормативні акти, різні норми права. Розглядаючи подання БЮТ або НУНС, в принципі можна теоретично очікувати якихось інших сентенцій від КС. Однак Конституційний суд прийняв до свого впровадження за станом на сьогоднішній день лише одне подання – від Партії регіонів, щодо інших двох ще не вчинено жодних процесуальних дій.

Вже прийнято рішення про розгляд подання ПР в так званому письмовому режимі. Це означає, що не буде відкритого доступу преси, промов всіх учасників, не буде запитань у суддів, а все розглядатиметься лише за документами. Судді будуть вивчати його за зачиненими дверима, без участі громадськості та всіх сторін. Розуміючи, що цих три подання поєднані між собою, їх би треба було або розглядати паралельно, або поставити питання про об’єднання. Цього Конституційним судом не було зроблено.

У мене викликає запитання позиція глави Конституційного суду пана Андрія Стрижака, який заявив про те, що нібито йому уже здається, що є якісь відмінності. Тобто суддя дозволив собі публічно під час розгляду справи прокоментувати хід справи. Це абсолютно неприпустимо. Цей комплекс суто юридичних питань викликає у мене сумнів в можливості винесення неупередженого рішення у цій справі.

Підкреслюю ще раз, що КС уже надавав офіційне тлумачення відповідної статті Конституції. Депутати Партії регіонів звернулись до цього ж суду ще раз. Можливо, під дещо іншим кутом зору, але щодо тлумачення тієї ж самої норми. У КС теоретично немає іншої можливості, ніж залишитися на тій правовій позиції, яка була зазначена в його рішенні минулого року, що коаліцію формують фракції, і ніяких інших суб’єктів у цьому формуванні немає.

Якщо КС прийме інше рішення, то це буде вперше в історії української конституційної юстиції, коли КС сам змінив свої правові підходи, незалежно від того, як вони голосували за свої попередні рішення. Отже, тоді це буде колізія двох судових рішень, яка не буде за собою тягнути жодних наслідків.

Якщо ж КС розтлумачить не так, як це хотілося б Партії регіонів, то, на жаль, в цій ситуації юридичних наслідків для уряду не буде ніяких. Можливі юридичні наслідки для коаліції: вона припиняє своє існування як створена незаконно, починається відлік тридцяти денного строку і на 31-й день у Президента з’являється право (!) прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Чи скористається Президент цим своїм правом? Я думаю, що ні, бо воно йому політично не потрібне: є Президент, орієнтований на нього уряд та фактична більшість ВР, хоча з цим є питання. На сьогоднішній день результативних голосувань лише за участі так званої коаліції не було.

Отже, практичних наслідків не буде ані в одному випадку, ані в іншому. На жаль, для нас, і на щастя для наших політичних опонентів. Єдине, що відбудеться в політичній площині те, про що попереджали Януковича представники європейських дипломатичних кіл за день до підписання цього закону. Європейська спільнота не сприйме таким чином сформовану українську владу. Думаю, що українському уряду, коли всі розумітимуть, що він сформований незаконно, буде дуже складно презентувати Україну в Європі. Звичайно, це не вплине на взаємини між Україною та Росією, бо там трішки інше ставлення до процедур формування парламенту та уряду.

Владислав Лук’янов: Якщо за вашою логікою виборці голосують за список, то що у нас спискова демократія? Що у нас список – суб’єкт законодавчої ініціативи та формування коаліції? Список працює в уряді?

Сергій Власенко: Скільки людей проголосувало за вас особисто?

Владислав Лук’янов: Я вважаю, що всі вісім чи дев’ять мільйонів виборців, які віддали перевагу Партії регіонів, голосували за кожного з депутатів, які до неї входять.

Мій колега апелює до «списку», не дивлячись на ст.83 Конституції, яка чітко каже, що коаліцію формують фракції, до складу якої входять депутати. Отже «до якої» в однині вжито щодо коаліції, а не до фракцій. В цій ситуації ми зіштовхуємося з колізією, яку породив саме ваш «список», коли ви виключили депутатів із фракції і зробили їх позафракційними.

Якщо ви десь знайдете права «списку», то давайте будувати країну списків. Але пам’ятайте, що права громадян вирішує Конституційний суд, тлумачення статей Основного Закону робить КС, а не ми з вами, висловлюючи заяви, тиснемо на політичний суд…

Сергій Власенко: … зафіксуйте собі цю цитату «тиснемо на політичний суд»!!!

Владислав Лук’янов: Дякую за підтримку. Коли суд розглядає звернення в письмовому впровадженні – це нормально, особливо, коли ситуація заполітизована. Таким чином ми відкидаємо факти зовнішнього впливу та тиску. Тим більше ми чули від вашої лідерки, що ви збираєтесь блокувати роботу Конституційного суду.

Сергій Власенко: Не було цього у її заявах.

Владислав Лук’янов: Якби я цього не чув, то не казав. Коли опозиція програє, вона має це робити достойно, не принижуючи державу, в якій вона…

Сергій Власенко: …вона працює.

Владислав Лук’янов: …існує. А вона – допрацювалась, нехай трішки відпочине.

Сергій Власенко: Конституційний суд минулого року ст.83 вже офіційно розтлумачив, і нам не треба сьогодні читати і говорити, що там відмінок такий, а там – сякий, однина чи множина. Там чітко зазначено, що коаліція формується фракціями і все.

Ніхто на суд не тисне. Публічне обговорення проблеми, яка є надто важливою для країни, ніколи ні в яких демократіях не вважалась тиском на той чи інший суд. Жодним чином не йде мова про блокування роботи КС.

Владислав Лук’янов: Якщо це не політичне шоу, а суто юридичний розгляд питання, скажіть, скільки ви справ розглянули у КС і скільки з них ви виграли?

Сергій Власенко: Я брав участь у підготовці та супроводженні близько 15-ти справ у Конституційному суді із них 12 було виграно.

Якщо КС буде прийнято рішення на користь коаліції, а минуле тлумачення суду скасувати не можна. Яке з цих двох рішень діятиме?

Сергій Власенко: Попередні рішення КС не можуть бути скасовані. Отже, в Україні будуть діяти два рішення Конституційного суду, які будуть тлумачити одну і ту ж норму Конституції по-різному. Це є аномалією.

Владислав Лук’янов: Перше рішення КС не відміняється, але водночас буде діяти те рішення, яке ми матимемо за результатами розгляду цієї справи.