Сергій Соболєв: «Йде боротьба за те, щоб опозиція мала механізми впливу на владу»

Після формування свого уряду опозиція взялась вибивати собі вісім парламентських комітетів та посаду першого віце-спікера. Але на цьому зупинятись не збирається. Зокрема, прем’єр Опозиційного Кабміну Сергій Соболєв вважає, що діючий уряд має надавати опозиції всю інформацію про свої рішення. Більше того, він сам налаштований на те, аби відвідувати засідання діючого Кабінету Міністрів. Про свої плани він розповів журналістам у прес-центрі «Главкому».

Якими будуть перші кроки Опозиційного уряду, який ви очолюєте?

Будемо вирішувати коло тих питань, які були окреслені на першому засіданні Опозиційного уряду. Ми чітко визначили функціональні обов’язки кожного з опозиційних міністрів та міністерства, які вони будуть моніторити і по яких будуть готувати як проекти рішень, так і проекти законодавчих ініціатив, які виходитимуть від опозиції. Таким чином, на сьогоднішній день найбільше навантаження йде на міністерство економіки, бо в межах Опозиційного уряду – це некласичне міністерство, а міністерство інфраструктури та економіки. Отже, із діючого уряду п’ять ключових міністерств входять безпосередньо в його відання. Крім того, ми прийняли рішення про проведення засідань Опозиційного уряду щочетверга.

Які питання будуть моніторитись в першу чергу?

Перше питання – енергетична безпека. Міністр Опозиційного уряду Олександр Гудима отримав доручення про підготовку звіту по головних аспектах цієї сфери. Це буде ключовою темою наступного нашого засідання. Спершу будуть іти питання, які стосуються підготовки так званої «московської угоди», яка на сьогодні має нове продовження, оскільки перший раунд переговорів провалився, йшлося про так званий консорціум як варіант зниження ціни на газ. Ці переговори закінчились нічим, російська сторона не зацікавилась таким варіантом, тому нас дуже схвилювала інформація, яка поступає сьогодні від пана Азарова та профільних міністрів уряду про те, що ми можемо вийти на білоруський варіант, коли фактично буде готуватися угода про продаж пакету (у білоруському варіанті 50%) «Трансгазу» російській стороні. Ця угода прямо суперечить закону, прийнятому Верховною Радою України, та Конституції, де є повний перелік того, що належить українському народу і ні в яких випадках не може бути відчужено. Це не концесія, не оренда, а фактично продаж стратегічного об’єкту, який складає основу основ нашої національної енергетичної безпеки.

По-друге, це питання, які будуть стосуватися довгого етапу переговорів і судових процесів, в які була втягнута держава Україна з боку відповідних бізнесменів пана Фірташа і його компаній. Це все, що стосується 11 млрд. куб газу, які були викуплені державою Україна і закачані в наші газові сховища.

По-третє, це тема щодо «Венко Інтернешнл», яка також пов’язана із судовими процесами з державою Україна. Інформація, отримана нами із закордонних джерел, свідчить: все йде до того, що в результаті мирової угоди сюди повертається ця компанія, яка була заснована трьома українськими студентками під виглядом великої американської компанії «Венко Інтернешнл».

По-четверте, ми беремо під контроль ситуацію, яка склалась сьогодні на ключових українських газових родовищах, зокрема йдеться про Сахалінське. Відповідно до отриманої нами інформації, знову є спроба відібрати це газове родовище у «Нафтогазу України» і передати у приватні руки.

Ми потрапляємо в цікаву ситуацію. З одного боку, як опозиція повинні були б вимагати необґрунтованих речей, які стосуються соціальних параметрів, але з іншого - ми розуміємо, що не можемо кидати гасла, які приведуть до безладу в державі, до розбалансування бюджету, який зараз готується. Саме тому ми поставили перед собою мету повністю моніторити ті законодавчі акти, які були ухвалені в той час опозицією стосовно соціальних стандартів і виконання їх нинішнім урядом.

Ще одна тема – підготовка бюджету. Нам вже відомі ключові макроекономічні параметри. Оголошено, за рахунок чого буде гаситися досить великий борг, який буде накопичений в результаті прийняття бюджету-2010. Маю на увазі дефіцит, який планується. Саме в цьому плані ми будемо моніторити, яким чином це відповідає проекту бюджету-2010, який вносився урядом Тимошенко в той час. Як це не дивно звучить, але майже 95% параметрів один до одного відповідають тим макроекономічним прогнозам, які зроблені нинішнім урядом. Тобто вся критика, яка була вилита на проект бюджету-2010, підготовлений в свій час урядом Тимошенко, знайшла своє пряме відображення в тих же параметрах, які зафіксовані цим урядом. Єдине, що відрізняється, - раніше закладалась базова ціна на газ в 220 доларів за тисячу кубометрів, після московських переговорів ця ціна знову повертається до ринкової ціни, яка регулюється в межах великого україно-російського енергетичного договору, і становить на наступне півріччя в межах 310-320 доларів.

Ось ті ключові речі, які будуть відслідковуватись наступного тижня. Ми сподіваємось, що парламент отримає довгоочікуваний проект бюджету-2010 і ми матимемо інформацію із закордонних та українських джерел стосовно так званих ініціатив цього уряду по розпродажу найелітнішого майна України, зокрема газотранспортних мереж.

Ситуація настільки оперативна та швидкоплинна, що сьогодні і рамках загального етапу переговорів, нинішній уряд ніколи не зможе перекрити дефіцит бюджету без співпраці з міжнародними організаціями. Наступає дуже суттєвий момент істини: ми в свій час відстоювали кожен параметр у переговорах з МВФ та Світовим банком, коли йшлося про непідняття пенсійного віку, максимально м’який перехідний період для населення щодо ціни на газ і електроенергію. Для нас буде принциповим, наскільки цей уряд далі веде ці переговори в інтересах держави. Наскільки відомо, перший етап переговорів з Міжнародним валютним фондом уряду провалено, і це стосується не лише двох ключових параметрів, які були виставлені як обов’язкова умова. Перше: четвертий транш не був наданий Україні при урядуванні Тимошенко через відмову скасувати закон про соціальні стандарти, який і так на сьогодні новим урядом не виконується. Більше того, відставання по тих параметрах, які були закладені минулого року, вже складають близько 70 грн. для кожного пенсіонера. Друге: тарифи на газ для населення, що є найпринциповішою вимогою і Світового банку, і МВФ. В цих параметрах і буде відбуватися ключова боротьба за бюджет, бо без реального наповнення дефіциту бюджету взагалі неможливо буде скласти цей документ.

Крім того, перші три тижні виходу уряду на ринки, де вони можуть взяти кошти із внутрішніх джерел за допомогою продажу облігацій внутрішнього державного займу показали дуже страшну тенденцію – уряд виходить з пропозиціями, які складають вже на сьогоднішній день по коштах, які вони отримали в результаті продажу ОВГЗ, більше 14 млрд.грн. Якщо такі темпи будуть далі продовжуватись, ми по підсумках кварталу вийдемо на страшну цифру приблизно в 50 млрд., а за підсумками року – 200 млрд.грн. Тут є два страшних фактори – перші продажі відбувалися за рахунок прямого нахиляння державних банків, які під 10-11% змушені були викуповувати на мільярди гривень те, що вони ніколи не зможуть повернути. Банки – це ті самі установи, де є кошти і пенсіонів, і вчителів, і лікарів, і бюджетних установ - те, заради чого нібито це робиться. І друга не менш тривожна річ, яка відбувається, - це наростаючий ком боргових зобов’язань, які бере на себе держава в результаті продажу ОВГЗ, він вже неконтрольований нинішнім урядом.

Як ви прокоментуєте ситуацію в парламенті?

Наша позиція зумовлена одним єдиним положенням, яке сьогодні зафіксовано в законодавчій базі. Єдина стартова площадка, яка залишилась для опозиції, щоб реально впливати на процеси контролю за владою – це відповідна стаття Закону про Регламент, яка надає право опозиції чітко контролювати вісім комітетів, що надають можливість контролювати уряд та ситуацію в парламенті. Це ті вісім комітетів, які беззастережно нами були віддані опозиції після позачергових виборів, коли формувалась більшість. Це є питання етичних взаємовідносин більшості та опозиції, коли ми, як жест доброї волі, запропонували посаду першого віце-спікера опозиції для того, щоб реально контролювати більшість у парламенті. Наскільки нам стало відомо в результаті тижневих переговорів з нинішньою більшістю, їх позиція є незмінною, ці комітети ні в якому разі не будуть комітетами опозиції, не дивлячись на те, що ми сьогодні ухвалили відповідне рішення про відмову від всіх комітетів і посад в комітетах, включаючи посаду віце-спікера, яку обіймає Микола Томенко. Все заради того, щоб відкрити шлях для переговорів, і щоб закон про Регламент, де чітко зафіксовані права опозиції, був втілений в життя.

Наші дії в парламенті пов’язані виключно з одним – це захист прав опозиції, бо це пріоритет для того, щоб влада дійсно могла реально працювати. На наш погляд, парламент заходить в глухий кут, це є клінч, із якого вихід є тільки у виконанні закону. Комітет зі свободи слова, комітет з питань регламенту, який очолює Єфремов і одночасно є головою фракції, що прямо протирічить закону, - це ті комітети, які завжди були традиційно віддані опозиції. Крім того, після призначення пана Калєтніка головою Держмитслужби України, комітет по боротьбі з оргзлочинністю, який єдиний має можливість хоч якось впливати на силові структури через погодження на відповідні посади керівників, так само на сьогодні є вакантним. Для того, щоб не робити перевороти у Верховній Раді, не зупиняти її роботу, звільнені комітети займаються опозицією, а опозиція віддає ті комітети, які є в її віданні. Це боротьба не просто за принципи і ті речі, які захищають опозицію у будь-якому цивілізованому суспільстві, це боротьба за те, чи буде взагалі опозиція мати хоч якісь механізми впливу на владу в нашій державі.

Чи є ще якісь механізми реального впливу на владу, крім комітетів? Як довго ви плануєте блокувати трибуну і що будете робити, якщо Партія регіонів не згодиться на ваші умови?

Ми взагалі не плануємо блокувати трибуну. Ми пропонуємо реальний діалог і виконання статей Закону про регламент, за які Партія регіонів голосувала і яким скористалася, коли це ще не був закон, а постанова. Свого часу ми виконали всі зобов’язання як більшість, і вимагаємо того ж сьогодні.

Щодо інших механізмів впливу. Вчора я направив 4 листа діючим урядовцям стосовно чотирьох ключових напрямків, інформацію про які ми б хотіли отримувати як Опозиційний уряд, і це повністю відповідає Закону про регламент. По-перше, ми вимагаємо надавати всю інформацію стосовно засідань уряду і тих матеріалів, які для них готуються. По-друге, ми вимагаємо від міністра юстиції всю інформацію, яка стосується тих ініціатив уряду, які він буде візувати. По-третє, ми вимагаємо, щоб нам була надана повністю інформація стосовно ухвалених вже рішень уряду. І останнє – ми вимагаємо, щоб в рамках закону про регламент ми швидко отримувати інформацію щодо тих проектів, які вони будуть готувати. Всі листи ми відправили, це дає нам можливість доступу до інформації, причому не статистичної. Думаю, що це реальний механізм впливу.

Чи обговорювалася зустріч прем’єрів Опозиційного та діючого урядів?

Думаю, що це можливо в рамках присутності представників Опозиційного уряду на засіданнях діючого уряду. І ми б хотіли скористатись нашим правом, яке, думаю, так само нам надається Законом про регламент.

Якщо чітко слідувати законодавчій базі, опозиція має достатньо широкі повноваження. Це дуже добре, що ми зробили в той час, коли були більшістю. Все це виписано у законі і ми вимагаємо, щоб ці всі речі були втілені в рамках сьогоднішнього розкладу сил у парламенті. Якщо ж ні – тоді змініть Закон про регламент. Це буде неправильно, аморально, але їм тоді не будуть тикати носом, що вони не виконують елементарне. Вони навіть на це не хочуть іти, от в чому парадокс.

Коаліція цього тижня поповнилась за рахунок і ваших депутатів. Чи буде БЮТ застосовувати так званий імперативний мандат?

Зараз більшість не розуміє, що вона своїми діями може взагалі паралізувати роботу парламенту. Проілюструю лише на одному прикладі. Не секрет, яким чином на сьогодні добуваються голоси більшості. Шляхом того, що картки відсутніх депутатів вставляються в ячейки тих, хто є перебіжчиками і таким чином отримують результат у 230-237 голосів. Ми маємо можливість елементарним способом заблокувати це, якщо наші колеги будуть присутні на своїх робочих місцях. Я так розумію, що залишки совісті ще залишились у перебіжчиків, переважна більшість з них не ходить у парламент, певно соромно дивитися в очі своїм колегам. Відбувається просто зухвала річ, коли Партія регіонів бере їхні картки і голосує за них. Ми можемо це заблокувати – на їхніх місцях будуть сидіти наші люди. Оскільки в парламенті є всього 450 пультів для голосування, ви не можете навіть в інших місцях вставити свою картку. Нарешті ми почнемо виконувати Конституцію, коли за себе особисто голосує депутат.

Сьогодні топ-новина всіх міжнародних ЗМІ про те, що з соромом подав у відставку депутат японського парламенту за те, що він мав зухвалість один раз натиснути кнопку при голосуванні за свого колегу. Зараз буде розглядатися питання про зняття з нього депутатських повноважень, та сама норма діє і у нас. Виходячи з цієї логіки, нічого не змінилося. У нас як було 155 членів фракції, так і залишилося. І при розподілі наприклад комітетів чи повноважень в їх межах у нас залишається право на 155 голосів.

Друга частина – чи можемо ми застосувати імперативний мандат? За нашою логікою, в разі, якщо Конституційний суд ухвалить рішення про те, що і повинно бути очевидним – підтвердить своє рішення від 2008 троку про те, що формування коаліції можливо виключно тільки фракціями, то це відкриває нам шлях до того, про що ви кажете. Негайно звертатися в суд, оскільки ті люди, які подали заяву в коаліцію, а коаліція формується виключно фракціями, фактично перейшли в інші фракції. Іншого способу утворення коаліції не існує. Рішення КС фактично буде ще і суттєвим моментом для визначення імперативного мандату стосовно перебіжчиків.

Вони це чудово розуміють. Вчора був здійснений безпрецедентний тиск на суд з боку Президента, який прямо давав вказівки, які рішення має приймати Конституційний суд.