Якою мовою судитимуть українців?

Новий Закон про судоустрій в частині мови мало відрізняється від попереднього. Мовою здійснення правосуддя і діловодства є українська, а при розгляді справ може використовуватися мова національних меншин. Але за новим Законом, держава має взяти на себе витрати у наданні перекладачів, що має забезпечити права громадян, які не володіють державною мовою. Разом з тим, закон прив’язується до Європейської хартії про мови. Опозиція побачила в цьому потенційну загрозу утиску української мови, в разі ратифікації Європейської хартії в повному обсязі.

На цю тему в прес-центрі «Главкому» дискутували народні депутати Володимир Зубанов (ПР) та Сергій Власенко (БЮТ)

Володимир Зубанов: «Законодавство в питаннях мови в судочинстві є прогресивним, адже людина повинна спілкуватися тією мовою, якою їй зручніше»

Чим більше мов знає людина в Україні, тим краще. Ми повинні знати українську мову, оскільки ми громадяни України, російську, тому що Росія є нашим стратегічним партнером, і, звичайно, якусь із європейських мов. Тому законодавство про судоустрій лежить в площині, в якій нам треба працювати, тобто використовувати мову і захищати інтереси громадян. Якщо людина не знає української мови, а знає російську, бо вона з Донеччини або з Криму, то в суді вона повинна спілкуватися тією мовою, яку вона знає. Там не треба надавати перекладача, адже всі судді, адвокати і прокурори знають російську мову. Будь-яке інше рішення буде призводити до дискримінації цієї людини, вона буде почуватися невпевнено, не зможе повною мірою захищати себе чи надавати аргументи. Наприклад, в Чопі багато людей не знають ні української, ні російської, а знають угорську мову. Ми ж не будемо примушувати їх в суді спілкуватися виключно українською мовою.

Законодавство в питаннях мови в судочинстві є прогресивним. Людина повинна спілкуватися тією мовою, якою їй зручніше, а держава, якщо на це буде необхідність, повинна надавати перекладача. Хоча російську всі знають, і перекладач не потрібен. На практиці так воно і є, наприклад, в суді на Донеччині спілкуються російською мовою, а документи оформлюють українською. Це добре, що в законі передбачається такий підхід.

Сергій Власенко: «Як Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ буде розглядати матеріали гагаузькою мовою?»

Незважаючи на оптимістичні і переможні реляції коаліції, в діючому законодавстві з питань мови практично нічого не змінилося. Стаття 12 нового Закону «Про судоустрій і статус судів»: «Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом. Використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин гарантується державою та забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України».

В старій редакції Закону стаття 10 «Мова судочинства» звучить так: «Судочинство в Україні проводиться державною мовою. Застосування інших мов в судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою мають спілкуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою». Тобто практично ніякої різниці в нормах законів немає.

Питання використання мов в судовому процесі регламентувалося низкою законодавчих актів, зокрема, Законом України «Про мови», який існує ще з 1991 року, у ньому теж ніде не заперечувалося можливості використання інших мов. Стаття 18 частина 2 цього Закону: «У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, судочинство може здійснюватись національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, - мовою, прийнятною для населення даної місцевості».

Разом з цим, існує низка принципових питань. В діючому законі існує два терміни. Перший - «мова здійснення правосуддя і діловодства», закон чітко визначає, що це державна мова. І є поняття «мова, яка використовується при розгляді справ», нею може бути мова національних меншин. З цим теж немає жодних проблем.

Використання мови регламентується Цивільним, Господарським, Кримінально-процесуальним кодексами та Кодексом адміністративного судочинства. Всі вони надають можливість особі, яка не володіє українською мовою, використовувати рідну мову з або без допомогою перекладача.

Ця проблема є штучною і дещо заполітизованою. За весь період існування української держави не було жодних проблем використання різних мов.

В чому принципова різниця між старим і новим законами? Пункт 4 статті 12: «У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом». Європейська хартія регіональних мов або мов меншин в частині застосування мов під час здійснення судочинства зобов’язує судові органи відповідної держави використовувати різні форми захисту використання регіональних мов або мов меншин. Як правило, таких способів захисту є чотири. Перший –передбачити, щоб суди на клопотання однієї із сторін процесу здійснювали провадження регіональними мовами або мовами меншин. Другий –гарантування обвинуваченій особі права користуватися своєю регіональною мовою. Третій –передбачити, щоб клопотання і докази у письмовій чи усній формі не розглядалися як неприйнятні, виключно на тій підставі, що вони сформульовані регіональною мовою. Четвертий –дозволити складати документи, пов’язані із судочинством, відповідно до регіональних мов.

Ця Хартія частково ратифікована в Україні відповідним законом від 15 травня 2003 року. В Україні застосовується лише один спосіб захисту регіональних мов, а саме: передбачити, щоб клопотання і докази у письмовій чи усній формі не розглядалися як неприйнятні, виключно на тій підставі, що вони сформульовані регіональною мовою. Якщо буде внесено зміни до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», і стануть прийнятними всі способи захисту, то у нас може скластися ситуація, що суди на вимогу однієї із сторін процесу змушені будуть здійснювати провадження регіональною або мовою меншин. Уявіть ситуацію, що в Чернівецькій області слухається справа, в якій однією із сторін процесу є особа гагаузькою національності, а всі інші володіють українською і російською мовами. На клопотання однієї із сторін весь процес може слухатися гагаузькою мовою. Як Верховний суд України, чи, перепрошую, уже Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ буде розглядати матеріали гагаузькою мовою?

Європейська хартія не стосується російської мови окремо, відповідно до неї, в Україні захисту підлягає близько 17 регіональних мов. Думаю, правлячій коаліції вистачить здорового глузду не вносити зміни до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а залишити все так як є. Якщо в Донецькій області всі сторони не заперечують, то можна надавати пояснення російською мовою, в цьому немає жодних проблем. Але навіть відповідно до цього закону, діловодство в судах і оформлення судового рішення повинно бути здійснено державною мовою України.

Тобто за виключенням гіпотетичної ситуації внесення змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», я не бачу нічого прогресивного в новому Законі в частині використання мов. Він не покращує і не погіршує ситуацію. Але використання в судочинстві регіональних мов або мов меншин обов’язково забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Де правляча коаліція знайде додаткові кошти державного бюджету для фінансування цих заходів, коли українські суди фінансуються на 30-40% від своєї потреби? Це призведе до чергових невиправданих витрат. Принаймні, на цей рік коштів з державного бюджету не виділено, не думаю, що вони будуть виділені в наступних роках, тому що їх немає. Ця норма є занадто декларативною.

Пане Володимире, звідки у вас дані, що всі українці володіють російською мовою? Ви проводили якесь дослідження чи це ваші міркування?

Володимир Зубанов: Я як депутат був у всіх регіонах, особливо полюбляю бути в центральній і західних регіонах нашої держави. Там, де виникає потреба спілкуватися російською мовою, всі на неї переходять. Всі від школяра, студента і до прокурора досконало знають російську мову. Тобто нічого страшного не буде, якщо у Львові в суді людина захоче спілкуватися російською мовою, якщо вона не розуміє термінів. Щоб не ускладнювати ситуацію, всі перейдуть на російську, її там всі розуміють, тому ніхто не буде витрачатися на перекладача.

А якщо всі решта знають українську?

Володимир Зубанов: В суді дійдуть згоди. Ніякий гагауз не буде качати права, якщо він знає російську, будуть вести суд російською. Зараз же питань немає, а новий Закон у мовному питання нічого не ускладнює. Він навіть трішечки покращує ситуацію, бо дає гарантії, що перекладач буде за державний кошт. Якщо ж є реальний випадок, що перекладача немає, треба чекати два місяці, то будуть вести російською, якщо учасники процесу її знають. Навіщо ускладнювати життя собі, прокурору, судді, адвокату? На практичні всі знаходять порозуміння, не було жодних скарг. Не треба зайвий раз політизувати це питання.

Згідно Європейської хартії, ми повинні захищати 13 мов, якщо ми її імплементуємо, то для забезпечення її умов нашого бюджету не вистачить. Там передбачено 45 умов по кожній мові, включаючи школи, якщо є 16 людей, мовлення, канали, газети. Треба реально дивитися на речі.

Приходить людина, якій 60 років, вона не розуміє української мови. За старим законом, йому скажуть шукати собі перекладача, заплатити йому 2 тисячі доларів, а зараз перекладача цій літній людині гарантує держава.

Сергій Власенко: Я знаю як мінімум одну 60-ти річну людину, яка навчилася української мови, принаймні, частково.

Володимир Зубанов: Для чого тиснути на людей? Ми йдемо демократичним шляхом, до Європи. Хочеш російською? Будь-ласка. Немає грошей на перекладача? Держава забезпечить.

Сергій Власенко: Блок Юлії Тимошенко, який я презентую, ні в якому випадку не говорить про обмеження використання регіональних мов або мов меншин. Розвивати регіональні мови і мови меншин треба, потрібно надати носіям цих мов рівні права з носіями української мови. Ніхто не говорить обмеження прав цих людей, але вони не були обмежені і за законом в старій редакції. Люди мали достатньо можливостей захистити свої права, висловити свої міркування, доводи, пояснення в суді тією мовою, якою вони володіють.

Володимир Зубанов: В Законі «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики» у мовному питанні переписана стаття 10 Конституції, яка полягає в тому, що державна мова розповсюджується по всіх регіонах, застосовується в повному обсязі. Ніякого утиску не передбачається, а навпаки, Віктор Федорович каже кожному чиновнику, що будемо спілкуватися українською мовою, вчіть. Зараз він хоче подати до Верховної Ради закон, щоб до 2015 року держслужбовці 1, 2 рангу повинні знати не тільки українську і російську, а ще й англійську. Так що, за Віктора Федоровича розквітне українська мова, він сам був російськомовний, а зараз вивчив і розмовляє.

Сергій Власенко: Я не теоретично підняв питання про загрозу змін до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин». Моє спілкування з колегами з парламентської коаліції свідчать проте, що такі думки є. Вадим Колеснічеко публічно висловлювався, що вони готують внесення змін до Закону про ратифікацію, а саме з тим, щоб ратифікувати Європейську хартію в цілому. Ще раз підкреслюю, якщо вона буде ратифікована в повному обсязі, відбудеться утиск української мови, незважаючи на прийнятий Закон. Може штучно виникнути ситуація, що судочинство за заявою лише однієї особи буде слухатися мовою нацменшин. Як це рішення буде переглядатися в касаційному порядку, апеляційним судом, як інші учасники процесу, які володіють державною мовою, будуть слухати цю справу?

Володимир Зубанов: В преамбулі Європейської мовної хартії чорним по білому написано, що її впровадження в будь-якій країні Європи жодним чином не утискає державну мову цієї країни.