Зерновий ринок в Україні: тенденції та пронози

Жнива в Україні ще тривають, а дискусії навколо цін та експорту зерна вже в розпалі. Спека змусила хвилюватися фермерів, але, дякувати Богові, наразі продовольча криза Україні не загрожує. Разом з тим, різкий стрибок цін зернові на світовому ринку для української економіки є позитивною тенденцією, адже це пріоритетний напрямок нашої економіки. Всі фактори складаються на користь нашій країні, але забороняючи експорт зерна, ми можемо самі створити собі проблеми.

На цю тему в прес-центрі «Главкомі» говорили перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Ярослав Кардаш та експерт з питань агробізнесу Володимир Коновалюк.

-- Ярослав Кардаш: «Заборона експорту зразу ж призведе до обвалу ціни всередині країни»

Ситуація на ринку зерна в цьому році є доволі бурхливою, що тісно пов\'язано з різким стрибком цін на світовому ринку. Довкола цього багато інсценуацій, дехто використовує це на свою користь.

В Україні, особливо в західних регіонах, трималася дуже серйозна спека, були сильні дощі, зливи, градобої, але за прогнозами Міністерства, планується зібрати понад 40 мільйонів тон зерна. Збір ранніх зернових уже майже завершено, намолочено приблизно 28 мільйонів тон, тому не можна вважати, що існує якась загроза для продовольчої безпеки країни.

Що стосується цін на зерно, то вони в цьому році є сприятливими для товаровиробників. Це нас радує хоча б з тих міркувань, що порівняно з минулим роком, в цьому році середня врожайність є нижчою. В цьому, як і в минулому році, банки практично не хотіли кредитувати фермерів, і погашати кредитні заборгованості за попередні періоди є надзвичайно складно. Питання виживання фермерських господарств на сьогоднішній день дуже пов’язане з ціною на продукцію сільського господарства. Важливим є хоча б збереження її на сьогоднішньому рівні. Аграрний фонд коригує свою ціну, відповідно до ринкової. Можливо, він трошки відстає, але намагається формувати базу харчової безпеки в країні.

-- Володимир Коновалюк: «Підвищення ціни на світових ринках є доброю новиною для України»

В цілому, підвищення ціни, яке спостерігається на світових ринках, є доброю новиною для України. Основними напрямками діяльності нашої економіки є виробництво металу і сільськогосподарської продукції. Відповідно, коли ціни на ці товари зростають, то зростає й українська економіка.

Зараз багато говорять про спроби перешкоджання експорту. Це явище дуже негативно відіб’ється на стані української економіки, а особливо на сільському господарстві і товаровиробниках сільськогосподарської продукції.

За рахунок підвищення цін на зерно, вартість хліба суттєво зростати не буде. Якщо ціна хліба буде зростати, то в основному за рахунок зростання цін на енергоносії. Адже в собівартості виробництва хліба зерно складає відносно невеликий відсоток, а решта - транспортні витрати, переробка, зберігання, випічка, енергоносії, робоча сила тощо.

Чи є зараз перешкоджання експорту?

Ярослав Кардаш: Фермери як суб’єкти господарської діяльності в переважній більшості не є експортерами зерна, вони здають його зернотрейдерам. Сьогодні на зустрічі з Генеральним прокурором України Медведьком Президент дав доручення розібратися з фактами втручання прокуратури у експорт зерна. На сьогоднішній день є факти арештів кораблів, які стоять на завантаженнях і т.д. Спеціально створюються умови, щоб заборонивши експорт, знизити ціну. Заборона експорту зразу ж призведе до обвалу ціни всередині країни, і разом з тим, до певного рівня підвищить вартість на світовому ринку, що вже показала заборона експорту в Росії. Я знаю позицію уряду, зокрема, віце-прем’єра Слаути, про те, що не можна допустити цих негативних явищ. Якщо хтось говорить, що це зможе вплинути на безпеку в країні, на подальше зростання ціни, то це не правда, тому що наша внутрішня ціна не може бути вищою від світової. Це нелогічно, тому що втрачаються всі важелі і механізми для експорту зерна.

Володимир Коновалюк: Заборонити експорт зерна в Україні було б так само нелогічно, як зупинити експорт автомобілів в Японії, для того щоб японці їздили на дешевих автомобілях. Можливо, вони б і їздили на дешевих автомобілях, але економіка Японії була б в дуже поганому стані. Виробництво зернових є однією з конкурентних переваг України, тому перешкоджати експорту є абсолютно нелогічним і дуже шкідливо. Це зашкодить не тільки товаровиробникам, а й зростанню економіки, а через зростання економіки і всім громадянам.

Як буде впливати на ринок зерна можливе створення державного оператора?

Ярослав Кардаш: Створення державного оператора чи експортера на ринку зерна в Україні уже давно обговорюється. На сьогоднішній день вітчизняного зернотрейдера не існує. Ми як товаровиробники постійно відчуваємо від цього негатив. Асоціація фермерів, Асоціація пекарів і Аграрний союз неодноразово зверталися до уряду з тим, щоб створити гарантованого зернотрейдера на рівні якоїсь державної кампанії, яка зможе знімати певний відсоток і впливати на формування ціни в країні. Це питання давно мусолиться в різних колах, зокрема в уряді, але воно не доходило до певного консенсусу. З кого саме зробити цього державного оператора? Яким чином спланувати механізм забезпечення цих операцій? Якщо ці питання будуть вирішені, я вважаю це позитивом.

Наскільки це реально?

Ярослав Кардаш: Сьогодні важко щось прогнозувати. Це потребує серйозних інвестицій, тому що Україна має боргові зобов’язання ще з попередніх періодів, які також треба врегульовувати. Разом з тим, частина елеваторів, які були у власності держави, на сьогоднішній день вже приватизовані. Тобто треба формувати сучасну елеваторну базу, що також потребує серйозних інвестицій. Можливо, буде необхідність створення якоїсь акціонерної компанії за участю основних товаровиробників. Якщо уряд спроможеться знайти такі кошти, це буде дуже добре. Як на мене, це реальна справа.

Володимир Коновалюк: В торгівлі зернових держава не буде відігравати суттєво важливої ролі, тому що це не є її функцією. Звичайно, потрібний певний гравець для того, щоб мати якийсь стратегічний резерв, якщо складається критична ситуація. Але як показує світова практика, такі гравці не відіграють суттєвої ролі, вони не є великими, а приватний бізнес з цим справляється краще.

Клюєв сказав, поки не буде сформовано Держрезерв зерна, не можна експортувати. Чи сформований вже остаточно Держрезерв?

Ярослав Кардаш: Збір ранніх зернових вже фактично доходить до завершення, на сьогодні намолочено понад 28 мільйонів. На сьогодні активно здійснюються закупівлі зерна Аграрним фондом.

Я не можу коментувати слів Клюєва, думаю, тут важливішими є слова профільного віце-прем’єра Слаути, який говорить про те, що заборони на експорт не буде і загрози продовольчій безпеці України не існує. Єдине, що товаровиробники, які мають місця для зберігання, не поспішають реалізовувати зерно, а тільки по мірі необхідності для погашення якихось своїх кредитних зобов’язань. Ціна ще незначним чином, але буде зростати, до цього є тенденції - повені в Європі, заборона експорту в Росії і т.д. Ці фактори свій відкладають негатив для тих, хто торгує зерном, але для товаровиробника це добра справа. Я думаю, що заборони як такої не повинно бути.

Тобто не поспішаємо з експортом, доки ціна підвищиться?

Ярослав Кардаш: Ми не можемо поспішати, бо є певні обмеження пропускної спроможності портових споруд, елеваторів і т.д., тобто чинники, які обмежують фізичну можливість експорту. Разом з тим, зернотрейдери також не поспішають закуповувати зерно, чекають, що такими непопулярними кроками, які вони інколи здійснюють через прокуратуру… Це не сприяє іміджу нашої країни на світовому ринку. В різні роки ми по-різному бачимо ці заборони і втручання держави в ринкові механізми, які потім вони показували себе негативно.

Ви сказали, хоч і незначне, але підвищення ціни буде. Скільки воно може становити?

Ярослав Кардаш: На сьогоднішній день вартість продовольчого зерна у Франції 275 доларів за тону, США, Мексиканській затоці – 266,5, в Україні – 250-270. Тобто ціни збалансовані, і окремо в нашій країні вони не піднімуться. Зараз важко говорити про конкретні цифри, адже ми ще не знаємо, яким буде врожай пізніх зернових. Зокрема, є серйозна проблема із кукурудзою та соняшником, пов’язана з посухою. Звичайно, буде несуттєве зростання ціни, але вона не може рости безмежно. Коли буде завершено збір урожаю, ціна збалансується.

В нашій країні зараз багато говориться про вартість хліба. Вчора Асоціація хлібопекарів, Аграрний союз, Асоціація фермерів прийняли рішення звернутися до сільгосптоваровиробників з проханням реалізувати по фіксованих цінах 3-5% зерна на масові сорти хліба для того, щоб ціна суттєво не зростала. Ми є патріотами своєї країни, тим більше 3-5% не є суттєвими для регіональних запасів, тому ми це збалансуємо. Разом з тим, хлібопеки готові підписати відповідні угоди з обласними державними адміністраціям, якщо буде зафіксована певна ціна на зерно в регіональних запасах, то вони беруть на себе зобов’язання не підвищувати цін на масові сорти хліба.

Володимир Коновалюк: За останні півтора місяці ціна на світовий ринках ціни на зернові вже достатньо піднялася - більш, ніж на 50%. Важко спрогнозувати, як буде підніматися ціна в майбутньому, але такого стрімкого зростання вже не буде.

Внутрішня ціна цивілізованої країни, в якій діють ринкові механізми, дуже сильно буде залежати від світових цін. Тому так само, як і світові ціни, в Україні вони не будуть дуже сильно підвищуватися.

Ярослав Кардаш: Вартість переробки однієї тони зерна на борошно сьогодні складає 210-240 гривень. У нас існує дисбаланс, тому що зафіксованою є вартість 180 гривень, що знову ж таки лягає на плечі переробників. Якщо буде якась небезпека, то недопущення зростання ціни можна забезпечити регіональними дотаційними процесами, а також уряд може збалансувати ціну, встановивши певний рівень рентабельності для хлібопеків. Це непопулярний крок, але, встановивши їм якусь доплату чи компенсацію, можна не допустити зростання ціни на масові сорти хліба.