Президент Янукович загрожує демократії в Україні

Киргизький переворот має стати дзвінком для США про можливі події в Україні.

Киргизький переворот має стати дзвінком для США про можливі події в Україні. Янукович наразиться на значно жорсткіші протести, ніж Помаранчева революція, якщо вдруге спробує підірвати демократію. Сигнали про це звучать уже зараз. Серед них повернення олігархів до влади, втручання в ЗМІ та заохочення корупції – пише Тарас Кузьо в американському інтернет-виданні GlobalPost.

Якщо Обама зустрічається з Януковичем, то їм треба обговорювати важливість демократії для співпраці між США та Україною.

Новообраний президент України Віктор Янукович прибув до Вашингтона на саміт з ядерної безпеки в надії побачитися з президентом Бараком Обамою. Якщо зустріч відбудеться, Януковичу слід нагадати про важливість демократичних цінностей для американсько-українських відносин.

У 2008 році Сполучені Штати й Україна підписали Хартію про стратегічне партнерство, що задекларувала співпрацю у сферах безпеки, енергетики, демократії та економіки. Президент Янукович підтримує подальшу співпрацю за хартією, проте його внутрішня політика за 40 днів на посаді свідчить, що він відступається від демократичних і економічних реформ.

Пол Д’Аньєрі з Університету Флориди, доповідач на конференції з питань України, організованій цього тижня в Університеті Джорджа Вашингтона, не бачить оптимістичних сигналів щодо демократії в Україні: «Чи будуть вільні та чесні вибори в 2015-му? Ще рано, та знаки не віщують добра. Уже зараз схоже на те, що Янукович хоче придушити політичну конкуренцію в Україні, і ще питання, чи є сили достатньо могутні, щоб зупинити його».

Зустріч президентів під час саміту з ядерної безпеки Вашингтон повинен використати для обговорення п’яти пунктів, що загрожують майбутній співпраці США з Україною. По-перше, слід звернути увагу на неприйнятну тенденцію уряду Януковича нівелювати демократичні досягнення України. Лише за чотири дні до того, як ступити на американський ґрунт, Янукович режисерував явно політичне рішення Конституційного суду.

Політична корупція, яка тепер заохочується, є безсумнівно найбільшою небезпекою для демократії в Україні. Лідер опозиції Юлія Тимошенко застерегла, що рішення суду «благословило корупцію» та «створило магістральні перспективи для корумпованих дій депутатів українського парламенту».

Рішення легітимізує правлячу коаліцію, дозволяючи приєднуватися до неї групам і депутатам, які дезертирували зі своїх фракцій. Документ суперечить попередній постанові, де дозволялося вступати в коаліцію тільки фракціям, і підриває саму сутність пропорційної системи в Україні, відповідно до якої виборці голосують за партії, а не за індивідів.

Другий пункт – президентська коаліція відсунула на невизначений час місцеві вибори, призначені раніше на травень, і подала законопроект, який відбирає у киян право обирати собі мера.

Зростають загрози плюралізму в мас-медіа, одному з головних демократичних досягнень в Україні.

Докази втручання голови Служби безпеки Валерія Хорошковського, олігарха та медіамагната, в надання телевізійних ліцензій викликали протести у ЗМІ. Журналістів затримують і переслідують міліція та чиновники.

Нетолерантність до опозиції проявляється в арештах та брутальному поводженні міліції з протестувальниками. Проти Тимошенко має бути розпочато розслідування за підозрою у фінансових зловживаннях у період головування в уряді.

Третій пункт – призначення прем’єр-міністром Миколи Азарова, що розсіює будь-які перспективи економічних реформ. Як відзначає Олександр Мотиль з Університету Ратґерса, прем’єр є «синонімом урядової корупції, руйнівних податкових ставок і ворожості до малого бізнесу».

По-четверте, уряд Азарова перший з 15 українських урядів останніх двох десятиліть, де немає жодної жінки. І Янукович, і Азаров висловлювали зухвало ненависні погляди про призначення жінок для кухні чи що вони нібито нездатні довго працювати, як вимагається в економічну кризу. Британська газета The Guardian назвала Азарова «неандертальцем» за його сексистські коментарі.

І по-п’яте, кадрова політика президента повернула на найвищі посади в армії, правоохоронних органах й спецслужбах корумпованих олігархів, які опираються реформам і дотримуються неорадянських та антиамериканських поглядів. Ці кадри уникли правосуддя після виборчих фальсифікацій п’ять років тому, попросивши притулку в Росії або завдяки залаштунковим домовленостям із президентом Ющенком про недоторканність.

Повернення таких осіб на чільні пости в органах безпеки відкрили канали для посилення російського впливу на український апарат національної безпеки та зовнішньополітичну орієнтацію країни – й водночас підмиває перспективи активної співпраці з НАТО та зі США у сфері безпеки. А користь такої співпраці для України проявляється у військових реформах і доходах від військово-промислового комплексу.

Україна стала демократією п’ять років тому після найбільших масових протестів у Європі з часів Другої світової війни, коли кожен п’ятий українець долучився до подій, що стали відомі як Помаранчева революція. Верховний суд скасував результати підтасованих виборів, які привели Януковича до влади, та призначив повторне голосування, у якому переміг Віктор Ющенко.

Упродовж цих років американські політичні консультанти Рік Девіс і Пол Манафорт працювали над покращенням іміджу Януковича, запроваджуючи партійні з‘їзди та передвиборчі кампанії в американському стилі. Завдяки зміні образу руками Девіса – Манафорта чимало західних газет під час виборів-2010 зображували Януковича «новонародженим демократом».

Та через менш ніж два місяці на посаді «новий» імідж Януковича похитнувся і виявився не надто відмінним від його старого, недемократичного іміджу п’ятирічної давності.

Коли Янукович у 2004-му захотів прийти до влади недемократичним шляхом, він спровокував 17-денний ненасильницький вуличний карнавал під назвою Помаранчева революція. Якщо президент Янукович спробує вдруге підірвати українською демократію, він знову зіткнеться з масовими протестами – але вже іншого штибу. Насильницьке повалення режиму в Киргизстані має бути дзвінком для США, що дії Януковича не зможуть забезпечити стабільність в Україні.

Тарас Кузьо є старшим науковим співробітником на кафедрі українських студій в Університеті Торонто і редактором двомісячника Ukraine Analyst.

Тарас Кузьо, Global Post (США)

Оригiнал матерiалу:

http://www.globalpost.com/dispatch/worldview/100410/yanukovych-uk…