Дитячі садочки – дороcлі проблеми

Нововведення влади про обов’язкову дошкільну освіту для дітей старшого дошкільного віку активізувала існуючу проблему браку місць у дитячих садочках. Держава обіцяє врегулювати ситуацію, звільнивши приміщення дитячих садків від орендарів, реорганізувавши школи-дитячі садки, а також пропонує альтернативні шляхи надання дітям дошкільної освіти. Мовляв, зможемо, якщо захочемо. Але ж на сьогодні садочки можуть прийняти тільки 56% дітей…

Про шляхи вирішення проблеми та про важливість дошкільної освіти в прес-центрі «Главкому» говорили начальник відділу дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Ніна Омельяненко, завідувач сектору дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки Ольга Долинна, директор дошкільного закладу №679 м.Києва Тамара Ільченко та провідний науковий співробітник Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Тамара Ілляшенко.

-- Ніна Омельяненко: «Лише 56% дітей можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади, але відсоток охоплення дітей дошкільною освітою щорічно зростає»

За даними Державного комітету статистики, станом на 1 січня цього року налічується 15,5 тисяч дошкільних навчальних закладів. У них здобувають освіту 1,213 мільйона дітей. Починаючи з 2004 року, кількість закладів зростає приблизно на 200-300 одиниць. Протягом 2009 року відновлено діяльність 119 навчальних закладів, які тимчасово не працювали. Найбільше в Житомирській області - 24, Київській – 9, Волинській, Полтавській та Автономній Республіці Крим – по 8 закладів. Введено в експлуатацію 11 новобудов і відкрито 105 дитячих садків у пристосованих приміщеннях.

Однак, існуюча мережа дошкільних навчальних закладів не в повній мірі задовольняє освітні потреби населення. Лише 56% дітей віком від 1 до 6 років можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади. Найменший показник у сільській місцевості - 33% від загальної кількості дітей, зокрема, у Львівській області – 16%, Івано-Франківській – 17%, Луганській і Рівненській – по 21%.

Спостерігається перевантаження груп у функціонуючих дитячих садках. На сотні місць виховується 108 дітей, у великих містах - 119 дітей. Найбільше перевантаження у Львівській області – 131 дитина, Волинській – 126, Сумській – 121, Рівненській і Чернівецькій – 119. Існує і черга з влаштування дітей до дитячих садків. Кількість дітей, які перебувають у черзі, на сьогодні становить понад 106 тисяч. Проблемою також є те, що не всі дошкільні навчальні заклади використовуються за прямим призначенням. Із загальної кількості дитячих садків майже одна тисяча не функціонують. З них 105 перебувають на капітальному ремонті, 300 – непридатні для цільового використання, і 712 – не працюють з різних причин.

Існують два варіанти розв’язання цих проблем. Перший – обмежений, тобто вирішення питання на рівні місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування без відповідної підтримки з боку держави. Другий – оптимальний, розробка та затвердження державної цільової програми з відповідною ресурсною та фінансовою підтримкою. З цією метою Міністерство освіти і науки України розробило проект Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти та період до 2017 року. На даний час цю Концепцію без зауважень погоджено Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я, Національною академією педагогічних наук України. Триває погодження в Міністерстві фінансів та економіки.

Останнім часом особлива увага приділяється питанню охоплення дошкільною освітою дітей п’ятирічного віку. Закон України «Про дошкільну освіту» визначає, що дошкільна освіта є обов\'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Відсоток охоплення дітей старшого дошкільною віку дошкільною освітою щорічно зростає. У 2008 році він був 86,9%, у 2009 – 90,1%, на тепер він становить 93,5%.

6 липня 2010 року прийнято Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», яким передбачено обов’язковість дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку. Це забезпечить на рівні держави реалізацію прав кожної дитини у доступності, безоплатності дошкільної освіти, повноцінний фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний і соціальний розвиток. Вченими всього світу доведено, що дошкільний вік є золотим для розвитку дитини. Чим більше в цьому віці людина пізнає, тим успішнішою і кращою вона буде в подальшому житті.

Питання обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку назрівало вже давно, адже це, насамперед, перевага для дитини. В колективі вона вчиться узгоджувати свої інтереси з іншими, формувати почуття дружби, взаємодопомоги, взаємоповаги і підтримки, вчиться спілкуватися з іншими людьми, знаходити правильне рішення і вихід з будь-яких життєвих обставин. Розвиток дитини здійснює педагог, який володіє спеціальними методиками, і знає, як правильно розвивати дитину.

У тих регіонах України, де протягом останніх років проводилися системні роботи по охопленню дітей дошкільного віку освітою, відсоток охоплення сягає майже 100%. Хмельницька область – 100%, Чернігівська – 99,9%, Житомирська – 99,7%, місто Київ – 99,5%, Тернопільська – 99,5. Найменші показники в місті Севастополі – 76%, Львівській– 82,7% та Івано-Франківській областях – 83%.

Що необхідно зробити для того, щоб виконати вимоги Закону і охопити дошкільною освітою всіх дітей старшого дошкільного віку? Одним із основних завдань, передбачених статтею 18 Закону України «Про дошкільну освіту», є створення умов для здобуття дітьми дошкільної освіти; прогнозування, забезпечення розвитку дошкільної освіти та мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від типів і форми власності. Ці умови виконують органи виконавчої влади на місцях і органи місцевого самоврядування.

У всіх областях ведеться облік дітей дошкільного віку. Тобто в кожному районі та місті знають, скільки дітей потребує влаштуванню до дитячих садків. Майже в усіх областях складені програми розвитку освіти, в тому числі дошкільної, якими передбачено перспективу розвитку груп і мережі дошкільних навчальних закладів.

Разом з тим, статтею 8 Закону визначено, що сім\'я зобов\'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім\'ї відповідно до вимог Базового компонента. Отже, це залежить від усвідомлення батьками правильного вибору доступних форм здобуття дитиною дошкільної освіти та небайдужості, активності, компетентності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підпорядкованих ним органів управління освітою. Тому на часі питання широкої роз’яснювальної роботи серед батьківської громадськості щодо обов’язковості здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти та можливих шляхів її отримання через різні форми здобуття.

Міністерство надає органам управління освітою на місцях спеціальні методичні рекомендації щодо роботи дошкільних навчальних закладів у наступному році, а саме вжити дієвих заходів, проаналізувати використання всіх без винятку приміщень дитячих садків за прямим призначенням, створити умови для реалізації інших форм охоплення дітей дошкільною освітою. Наприклад, організування груп при загальноосвітніх навчальних закладах або на базі інших закладів, отримання освіти за допомогою фізичних осіб, поширення практики здійснення соціально-педагогічного патронату для дітей, організація груп короткотривалого перебування. До речі, останніх в Україні більше тисячі. Це групи для навчання і виховання дітей до 4 годин. З метою забезпечення прав дитини на доступність і безоплатність дошкільної освіти, Міністерством підготовлено проекти положень про дошкільний начальний заклад сімейного типу, про центри ігрової підтримки, про методичний кабінет дошкільного навчального закладу. Документи розміщено на сайті Міністерства, ми із задоволенням приймемо всі ваші пропозиції і зауваження.

Окрім того, в травні Міністерством направлено лист до голів обласних держадміністрацій про використання приміщень дошкільних навчальних закладів. Ми рекомендували проаналізувати стан мережі дошкільних навчальних закладів, не допускати випадки безпідставного закриття, перепрофілювання, здачі в оренду приміщень.

Стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачає, що за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого та цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні. На місцях завідувач дошкільного навчального закладу вивчає попити батьків і створює для їх виконання відповідні умови.

Відповідно до Положення про дошкільні навчальні заклади, затвердженого постановою Кабінету міністрів 12 березня 2003 року, прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється протягом календарного року. Батьки повинні самі вибрати форму і час залучення дитини до дошкільної освіти.

Обов’язковість дошкільної освіти для дітей п’ятирічного віку не означає заміну дошкільної освіти на шкільне навчання. Діти не повинні сісти за парти, як першокласники. Провідною діяльністю у житті дитини п’ятирічного віку залишається гра. Через пізнавальну, творчу, розвивальну ігри дитина отримує необхідні знання, уміння і навички, що обов’язково будуть використані нею у подальшому житті.

Освітній процес у дошкільних навчальних закладах організовується відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти – Державного освітнього стандарту. Відповідно до наказу Міністерства, створена робоча група, яка протягом року переглядає та оновлює Базовий компонент дошкільної освіти.

Буде спеціальний підхід до дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, а залучені до інших форм дошкільної освіти – короткотривалі групи при загальноосвітніх навчальних закладах, соціально-педагогічний патронат. Враховуючи короткотривалість перебування дітей, доцільно обирати ключові моменти, теми та завдання, опанування яких сприятиме подальшому шкільному навчанню. При організації занять групових, індивідуальних, колективних, слід уникати дублювання шкільних уроків за формою проведення, змістом завдань, методами та прийомами навчання. Тому одним із основних завдань педагогічних колективів дошкільних навчальних закладів, які працюють з дітьми дошкільного віку, є створення розвивального середовища для дітей, що передбачає зміщення акцентів з проблеми його дидактичного наповнення до створення сприятливого простору для розгортання дітьми активної та творчої поведінки.

З метою забезпечення прав дітей на дошкільну освіту, поширення практики функціонування дошкільних навчальних закладів, у Міністерстві підготовлено програмно-методичне забезпечення роботи з дітьми старшого дошкільного віку. Спільно з Академією педагогічних наук, Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти будуть розроблені орієнтири програмного забезпечення для дітей п’ятирічного віку, які не відвідували дошкільних навчальних закладів, а також методичні рекомендації щодо наступності і перспективності в роботі між дошкільними навчальними закладами і початковими класами.

-- Ольга Долинна: «Відбувається активізація програмно-методичного забезпечення дошкільних закладів, на кожній комісії ми розглядаємо 15-20 посібників»

Головною метою діяльності сектору дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти є реалізація державної політики в галузі дошкільної освіти. Одним із основних напрямків нашої роботи є програмно-методичне забезпечення дошкільної освіти. На сьогодні це створення програмно-методичного супроводу Базового компоненту дошкільної освіти, який є Державним стандартом, саме він визначає зміст і обсяг дошкільної освіти. Відповідно до закону «Про дошкільну освіту», якщо Базовий компонент визначає зміст і обсяг дошкільної освіти, то зміст дошкільної освіти здійснюється за державною базовою програмою. На сьогодні це базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», яка передбачає збалансований різнобічний розвиток дітей дошкільного віку, створення сприятливого розвивального простору, який сприяє закладанню основ компетентності, формування шкільної емоційної, розумової, соціальної зрілості, активної життєвої позиції та закладення основ креативності. Ця програма ефективно впроваджується в практику роботи дошкільних навчальних закладів.

Є програми основні, до яких належить базова програма, і додаткові – комплексні і парціальні. Комплексними є програми «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», які підготовлені потужними колективами науковців і практиків. За цими програмами і раніше працювали наші дошкільні заклади, але з часом втратив силу гриф, наданий цим програмам. Наразі вони доопрацьовані, зміст їх осучаснено, вони проходили експертизу, заслуховувалися на засіданні комісії з дошкільної педагогіки і психології, були схвалені, отримали відповідні грифи і зараз візуються в Міністерстві. Також є парціальні програми, тобто профільні - «Українотворець», «Англійська мова в дошкільному закладі», «Хореографія».

На базі сектору працює комісія з дошкільної педагогіки і психології науково-методичної ради з питань освіти МОН. Ця комісія розглядає посібники щодо доцільності надання їм грифів «рекомендовано» або «схвалено». Кожного року готуються переліки навчальних видань, рекомендованих МОН, для використання в роботі дошкільних навальних закладах. Зараз відбувається активізація програмно-методичного забезпечення. На кожній комісії ми розглядаємо 15-20 посібників. Активізувалася наша співпраця з видавництвами «Мандрівець» (Тернопіль), «Світич» (Київ), «Ранок», «Основа», саме вони розуміють наші потреби. Раніше посібники були однопланові, на сьогодні ж багато літератури, яка присвячена фізичному, моральному розвитку, ігровій діяльності, пізнавальній активності дітей. Це дуже важливо, тому що література повинна бути різноманітною і відповідати вимогам часу.

-- Тамара Ільченко: «Особлива увага до дошкільної освіти свідчить про те, що держава все-таки почала вкладати в своє майбутнє»

Серед інших ланок освіти дошкільна завжди виконувала роль меншої сестри, в неї був стереотип меншовартості, на неї звертали менше уваги. Сьогоднішня особлива увага до дошкільної освіти свідчить про те, що держава все-таки почала вкладати в своє майбутнє, вона оцінила основу, яку закладає дошкільна освіта, що знадобиться для подальшого життя дитини.

Ви мені можете закинути на противагу мою зацікавленість як дошкільного працівника. Я маю зацікавленість, але я щодня з своїми педагогами розкриваю дітям двері у майбутнє. Тому я хочу наголосити і закликати батьків віддати своїх дітей до дитячого садку. Суспільна і родинна моделі виховання мають свої переваги і недоліки, в їх поєднанні є золота середина.

Що хорошого дає дитячий садок? Вдома можна навчити дитину читати, володіти комп’ютером, рахувати. Тільки в сім’ї дитина відчуває себе центром уваги, любові, всесвіту. Коли вона потрапляє в дитячий садок, вона починає помічати, що навколо неї існує багато таких самих сонечок, всесвітів, виявляється, не одна вона така в світі, і починається цікава дитяча життєва діяльність. Дитина починає будувати свої стосунки з однолітками, дорослими, не завжди це вдається їй просто. Якщо дитина в п’ять років приходить в нову групу до дитячого садка, вона відрізняється від інших діток, бо вона соромиться, вона як злякане пташеня. Я мала можливість працювати в початковій школі, зразу видно дітей, які були в садочку, і тих, які були вдома. Дітки, які були в дитячому колективі, швидше налагоджують стосунки з однолітками, не соромляться підійти до вчителя щось запитати, тобто вони абсолютно адаптовані до шкільного життя. Дитина має не тільки успішно засвоїти норми і правила, які снують в суспільстві, слухати не тільки вказівки дорослих, вона має самостійно пережити перемоги, поразки, які вона здобуде в дитячому колективі. Всі ці переживання мають підкріпитися її власним досвідом, а таку можливість вона може отримати в дитячому садку.

Ми ціле літо працюємо в активному режимі. Звичайно, всі заклади по-різному готові прийняти дітей. Ми і мої колеги йдемо різними шляхами, відкриваємо короткотривалі групи, якщо немає можливості відкрити повноцінну. В Подільському районі проведено інвентаризацію, відновлюються всі приміщення, які використовувалися не за призначенням. Велика робота проводиться по реорганізації шкіл-дитячих садків, з яких виводиться початкова школа і заклад починає функціонувати як дошкільний. Безперечно, шлях непростий, не все складається одразу, але я думаю, коли ми хочемо, то ми можемо і зробимо.

-- Тамара Ілляшенко: «Треба вжити всіх заходів для того, щоб дошкільна освіта не стала першим класом загальноосвітньої школи»

Дошкільна освіта найважливіша з усіх освіт, тому що тут все починається. Коли дитина приходить в школу після шести років нормального психічного педагогічно-керованого розвиту, вона буде успішно вчитися. Тому в багатьох країнах постає питання про те, щоб обов’язково охопити дошкільною освітою хоча б останній рік перед школою. Але тут існує велика небезпека, тому що батьки вимагають від педагога навчати їх дитину читати, писати, сидіти за партою. Я не хочу критикувати намір запровадження обов’язкового дошкільного навчання у старшій дошкільній групі, але треба попереджати наміри навчати дитину читати і писати, замість того, щоб розвинути в ній передумови для засвоєння навичок письма, читання, рахунку.

Вчителі констатують, що деякі діти в першому класі не вміють читати і писати. В першому півріччі вони дуже відрізняються від дітей, які це вміють. Але в другому півріччі вони вирівнюються, а деякі, що вміли читати і писати, відстають, тому що в дитині штучно сформували навички читання, письма, а передумов загального, психічного, інтелектуального, емоційно-вольового розвитку не було. Дитина не може довго спиратися на навички читання і письма, вона відстає, оскільки вимоги стають більшими. Треба вжити всіх заходів для того, щоб це не стало першим класом загальноосвітньої школи, а небезпека є дуже велика. Вчителі не хочуть працювати з дитиною, яка не вміє читати і писати, вимагають це у батьків, але дитина мусить прийти з інтелектуальною, мотиваційною, емоційною готовністю до навчання у школі.

Діагностика готовності дитини до шкільного навчання допомагає виявити, в чому проблеми та труднощі дитини, і відповідно реагувати. Якщо у нас всі діти будуть охоплені дошкільним навчанням, хоча б у старшій групі, то дуже слушно було б запровадити і діагностику готовності дитини до шкільного навчання, для того, щоб дитина в загальноосвітній школі мала можливість отримати відповідну допомогу. Я проводила моніторинг першокласників, 8% не засвоїли програми першого класу і потребують негайного втручання в їхній розвиток.

Яким чином буде реалізовуватися обов’язкова дошкільна освіта для дітей, яким не вистачає місць в садках?

Ніна Омельяненко: Кожна завідуюча веде облік дітей дошкільного віку. Наприклад, в мікрорайоні проживає 150 дітей дошкільного віку, а потужність садочка 120. Тоді у іншому дошкільному навчальному закладі району, який буде трошки далі від будинку батьків, де є вільне групове приміщення, будуть відкривати групи. Тобто це рішення приймається на місці. Якщо я відповідаю за дошкільну освіту безпосередньо в місті Києві і знаю, що групи здаються в оренду, то я повинна забезпечити звільнення цих приміщень.

Якщо навчальні заклади повністю укомплектовані і приміщень немає, то є короткотривалі групи, де дитина перебуває не цілий день. Для цього можна використати будь-яке приміщення дошкільного закладу, яке відповідно обладнати.

Якщо дошкільні навчальні заклади взагалі відсутні, ми пропонуємо реорганізувати школу у навчально-виховний комплекс. Тобто створити на базі школи групи для дітей дошкільного віку. Якщо кількість дітей недостатня, то можна організувати групи при школі без реорганізації, куди батьки 2-3 рази на тиждень зможуть приводити дитину, де педагог буде надавати їй дошкільну освіту.

Якщо немає школи і жодного приміщення, а є декілька дітей шкільного і дошкільного віку, то у сусідньому селі є школа або дошкільний навчальний заклад і є автобус, який підвезе. Є і інша форма, передбачена законом «Про дошкільну освіту», - соціально-педагогічний патронат. Тобто призначається відповідальна людина, нею може бути практичний психолог, спеціальний педагог, вихователь, який 2-3 рази на тиждень приїжджає до дитини в село, співпрацює з батьками і надає дошкільну освіту.

Хто буде здійснювати соціально-педагогічний патронат, і за які кошти?

Ніна Омельяненко: Відповідно до законодавчої бази, діти, які охоплені соціальним-педагогічним патронатом, включаються до складу дошкільного навчального закладу, який територіально знаходиться найближче. Наприклад, в садочку є 10 груп, а в найближчих селах є 10 дітей, які включаються в списковий склад. Утворюється одинадцята група, для якої є вихователь або практичний психолог.

В Чернігівській області соціально-педагогічний патронат здійснює практичний психолог, яка працює в районному міському методичному кабінеті. Витрати на дорогу їй обов’язково компенсуються, 2-3 рази на тиждень вона їздить в одне село, ще 2-3 дні - в інше.

У 2008 році на утримання однієї дитини в дошкільному навчальному закладі виділялося – 4989 гривень, в 2009 – 5582, в 2010 – 6704 грн. Видатки на утримання дитини вираховуються відповідно до постанови Кабміну про розподіл міжбютжетних трансфертів. На 1 січня кожне державне статистичне управління подає кількість дітей, на яку виділяється відповідне фінансування. Але якщо в районі кількість дітей щороку зростає, наприклад, на 2-3%, ми пропонуємо закладати фінансування з перспективою, а не станом на сьогодні.

Всі садочки вже переповнені. В дитячому садку стоїть 20 ліжечок, поставлять ще 10, щоб всіх дітей забезпечити цією освітою, яка ж тоді буде якість освіти? Як вихователь буде справлятися з такою кількістю дітей? І де ж знайти цих вихователів, адже зараз дуже мало людей йдуть в сферу дошкільної освіти?

Тамара Ільченко: Відколи запровадили зміни, до мого закладу звернулися всього двоє дітей п’ятирічного віку. Так, групи переповнені, я їм пропоную тільки короткотривале перебування. Я веду облік, в два наступні роки ситуація вже не буде стояти так гостро. В 2009 році дітей було значно більше, навіть порівнюючи з нинішнім роком.

Вихователь завжди знайде можливість погратися, це наш обов’язок. Хотілося б, звичайно, щоб дітей було по нормі, але це все з часом. Думаю, що при такій увазі до дошкільній освіті, будуть створені державні програми і знайдеться вихід.

Ніна Омельяненко: З приводу вихователів, то в місті Києві зовсім інша ситуація, ніж в регіонах. За даними МОН, в регіонах немає місць для працевлаштування всіх вихователів.

Тамара Ільченко: На жаль, в Києві дійсно є проблема із фахівцями. Але вже в Київській області влаштуватися на роботу в дитячий садок просто неможливо, бо стоять черги.

Я живу поряд з Києвом, у нас в селі немає дитячого садочка. Голова сільської ради домовився з найближчим дитячим садочком, організували маршрутку, яка щодня забирає і привозить діток. Чиновники на місцях мають трошки порухатися і почати думати про дітей.

Ніна Омельяненко: П’ять років тому в Києві перевантаження не було, заклади здавали площі в оренду. В минулому році на сотні місць виховувалося 104 дітей, в поточному році – 108, а оренда залишилася така ж сама. Дійсно була ситуація, коли приміщення дитячих садків пустували, народжуваність була зовсім низькою, і оптимальним варіантом було на базі дитячих садків розмістити початкові класи. Зараз ситуація зовсім інша, якщо в школі є відповідні приміщення, то варто знову використовувати їх як дитячі садки. От вам розв’язання цієї проблеми в місті Києві, адже шкіл в дитячих садках значна кількість.