Чи шкодить організму мобільний зв’язок?
Поява станцій стільникового зв’язку на дахах житлових будинків та лікарень неоднозначно сприймається українцями. Фізики називають мобільний зв’язок глобальним експериментом над людством, який приведе до плачевних наслідків.
Поява станцій стільникового зв’язку на дахах житлових будинків та лікарень неоднозначно сприймається українцями. Фізики називають мобільний зв’язок глобальним експериментом над людством, який приведе до плачевних наслідків. Санепідемстанція, яка контролює в Україні дотримання норм електромагнітного випромінювання, заспокоює, що все нормально. Навіть на її даху стоїть така «вишка». Проте надійних гарантій безпеки досі немає. Більше того, досліди з водою показали, що під дією електромагнітних полів системи живих організмів «виходять з ладу».
Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали директор Українського інституту екології людини Михайло Курик та завідувач лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів Центральної санітарно-епідеміологічної станції при Міністерстві охорони здоров’я Олександр Штиль.
-- Михайло Курик: «На тильній стороні мобільного телефону має бути написано: «Міністерство охорони здоров’я попереджає: це не є безпечно для організму»
Всі кажуть про те, що більш-менш санітарні служби виконують свої обов’язки і з допустимими нормами впливу електромагнітного поля все нібито нормально. Та ми повинні зізнатися, що навколо нас на сьогодні є так званий електромагнітний смог. На жаль, станції стільникового зв’язку настільки безалаберно ставляться, аби тільки був дозвіл на заплачено гроші. Абсурд, коли прямо на даху Санітарно-епідеміологічної станції знаходиться ця антена чи на лікарні або гуртожитку. Добре це чи ні?
Я буду говорити тільки про стільниковий зв’язок, бо коли я купую мобільний телефон, то свідомо сам собі шкоджу, а питання стільникових антен – це питання держави. Якщо вони мені в місті роблять дискомфорт і я його відчуваю, то це є вже питання екології, а не лише мого особистого захисту.
У нас підхід до того, впливає електромагнітне поле чи ні, дуже простий. Нагадаю присутнім, що кожна жива структура, в тому числі і людина, складається з води. Суть досліджень виглядає таким чином: якщо я маю природну воду, яка збалансована і має свою структуру, то вона дуже добре відчуває найслабші фізичні поля, які є в нашому середовищі. Міряємо фізичні константи цілісної структури води, яку беремо як детектор, та досліджуємо її зміни під дією електромагнітних полів. Наприклад, до нас звернулася одна адвокатська компанія. Виявилося, що навпроти вікна, де сидить один із співробітників, видно антену на іншому будинку. Вони питають: впливає це на людину чи ні? Це проблема непроста: претензій до Санепідемслужби ми не можемо пред’являти, тому що не так просто це все поміряти. Тож ми зробили експеримент: попросили їх купити дві пляшки прозорої води, привезти в офіс і поставити одну на те місце, де знаходиться співробітник, а другу сховати десь у ванній кімнаті, подалі від антени. Через день-два вони принесли ці пляшки під різними номерами і зміни у структурі води були разючі. Ця вода підвищує свою активність. Для організму це означає, що йде форсований режим функціональної активності клітин. Це залежить від того, яка станція видна, яка доза. Ми постійно стикаємося зі стимуляцією біологічної активності тієї води, яка відчуває цю дію. Якщо говорити про те, що ми співставляємо властивості води для тесту з властивостями внутрішньоклітинної води, то це означає, що внутрішньоклітинна вода більш активно працює та може швидше виходити з клітин, але це є відхилення від нормальної фізіологічної норми.
Ми багато разів робили такі дослідження, були навіть такі абсурдні варіанти, коли зверталася громада одного з міст, де станція стояла на… водонапірній башті. Насправді, де є текуча вода, це поле має ще більший вплив. А живий організм реагує на будь-які слабі електромагнітні поля будь-якої чутливості та частоти. Проте природа не дала нам рецепторів на електромагнітні поля, тож доки організм не зіпсується, ніхто нічого не відчує. Це дуже важливий фактор електромагнітного смогу.
Моя позиція така: електромагнітне поле надвисокої частоти, яке випромінюється по зв’язку в мережі мобільних телефонів, небезпечне. На тильній стороні будь-якого мобільного телефону має бути написано, що Міністерство охорони здоров’я попереджає: це не є безпечно для організму. Це не нагнітання ситуації, а лише інформаційний варіант.
Я категорично проти того, щоб на житлових будинках, де постійно проживають люди, були такі станції стільникового зв’язку. З іншого боку, ми готові провести додаткові дослідження із серйозними медиками, які хочуть розібратися у цій справі, та показати, що властивості певного типу структурованої води – досить добрий детектор над слабких фізичних полів довкілля.
Олександр Штиль: «В Україні найбільш жорсткий допустимий рівень електромагнітного випромінювання - це 2,5 мікровати на сантиметр квадратний»
На сьогоднішній день сфера телекомунікацій розвивається найбільш динамічно. Весь час будуються нові базові станції, ми користуємося не одним мобільним телефоном, проводяться бездротові лінії і т.д., тому у населення і виникає запитання, чи пливає на здоров’я електромагнітне випромінювання. Санепідемслужба здійснює державний санітарний епідеміологічний нагляд, аби убезпечити людей від надмірного випромінювання.
На обліку Санепідемслужби за минулий рік знаходиться 44,5 тисяч різнотипних радіотехнічних об’єктів по Україні, з них близько 40 000 баз станцій стільникового зв’язку. В середньому за рік добудовується 3 000 таких радіотехнічних об’єктів. Але для того, щоб базова станція не впливала на здоров’я населення, йде ряд етапів отримання дозвільної документації, аби її встановити. По-перше, треба звернутися до територіального закладу Санепідемслужби, аби узгодити місце розташування цієї базової станції. Після цього розробляється проектна документація, яка там же повинна пройти погодження. Третій етап – це складання санітарного паспорту, де проводяться розрахунки, як буде розповсюджуватися електромагнітна енергія цієї станції. Наприклад, якщо на одному будинку буде встановлено 5 базових станцій, то який рівень електромагнітного випромінювання буде ними створюватись. Якщо за нашими розрахунками не буде перевищення електромагнітного випромінювання, тоді ведеться санітарний паспорт. Обов’язково всі ці розрахункові матеріали підтверджуються за допомогою натурних вимірів. Кожна Санепідемстанція має спеціальний прилад вимірювання електромагнітного випромінювання за допомогою якого проводяться дослідження. Будь-хто може звернутися до районної Санепідемстанції і фахівці зроблять необхідні виміри, перевірять наявність базової документації. Ви завжди зможете заспокоїти себе щодо того, чи впливає на ваше здоров’я такий об’єкт.
Коли базову станцію побудовано і отримано санітарний паспорт, все рівно вона перебуває під контролем Санепідемслужби. Обов’язково проводяться дослідження вибірково і періодично, раз в рік станції проходять контроль. Так ми фіксуємо порушення або за зверненням мешканців, або в ході поточного моніторингу. Наприклад, якщо порівнювати з 2008-м, 2009-м та 2010-м роками, то простежується чітка тенденція до зменшення кількості порушень. Також зменшується і кількість відповідних звернень до Санепідемслужби. Якщо у 2008 році від мешканців надійшло 1028 таких звернень, то у 2009-му їх було 887, а за цей рік - 442. У 2008 році люди ще не могли зрозуміти, що відбувається, коли всюди будувались базові станції і як вони впливають на їхній стан здоров’я. На сьогоднішній день стало зрозуміло, що ніякого лиха цей процес не несе. За умов дотримання санітарного законодавства, жодних проблем не виникає. Наприклад, у 2008 році було винесено 355 приписів, в 2010-му було тільки 152. У 2008 році 30 об’єктів повністю припинили експлуатацію, їх ремонтували, а в цьому році таких об’єктів лише 7. Тобто, на сьогоднішній день, по-перше, населення заспокоїлось, по-друге, оператори також дотримуються умов санітарного законодавства при установці своїх об’єктів.
Думаю, що всі вже читали санітарні правила, які регламентують встановлення базової станції. Ви знаєте, що в Україні найбільш жорсткий допустимий рівень електромагнітного випромінювання - це 2,5 мікровати на сантиметр квадратний. Наприклад, в Росії та Білорусі цей показник сягає 10. А в Норвегії 1000 мікроват – допустимий рівень, там люди не відчувають на собі якогось негативного впливу. До речі, вода у них теж найкраща за якістю, вони можуть пити її просто з крану. Якщо взяти європейські норми, які були в 1995 році, на підставі яких країни розробили свої внутрішні стандарти, то згідно тих нормативів, найбільш допустимий рівень мав би бути близько 80 мікроват на сантиметр квадратний. Однак у нас поки що встановлений 2,5 і цей рівень по території України дотримується.
Михайло Курик: Техногенні поля станцій супроводу настільки малі, що сьогоднішня апаратура фіксує їх тільки до певної межі. Ми є відмираючою нацією, молодь не те їсть, не те п’є «плюс» вплив мобільного зв’язку. А коли мама має проблеми зі здоров’ям, вона ніколи не народить здорову дитину, сьогодні із ста новонароджених 40 відносно здорових дітей.
Не є безпечним, коли станції стільникового зв’язку знаходиться на даху житлового будинку, лікарні або навіть санепідемстанції. Нащо таке робити? Електромагнітні поля впливають на органи, які мають багато води, - мозок, статеві клітини, серце, серцево-судинна система. В даному випадку відмахуватися від цієї проблеми некоректно.
Олександр Штиль: З приводу розташування базових станцій на житлових будинках або на тій же самій санепідемстанції. Встановити станцію на високо поверховій житловій забудові буде кращим варіантом, ніж десь в колодязі на якомусь супермаркеті. Є певні особливості роботи базової станції: куди направлена антенна, туди і йде випромінювання. Тобто якщо буде встановлено на житловому будинку, то на нього взагалі не буде ніякого впливу.
Михайло Курик: Один будинок вище, другий - нижче, хто кого випромінює - це питання кожен раз ставиться по-новому.
Олександр Штиль: Для цього і проводяться математичні розрахунки, візуально ми не можемо побачити, як буде йти випромінювання від базової станції. Випромінювання залежить від кількості передавачів, від самої антени, тому що у кожної з них свій тип діаграм. Якщо ми бачимо, що до якогось житлового будинку буде діставати зона обмеження забудови, тоді ми рекомендуємо зменшити кількість передавачів або вище повісити антенну.
Що стосується встановлення станцій на лікувально-профілактичних закладах. Беремо два аспекти: чи впливає базова станція на роботу медичного обладнання, і чи дозволяється їх встановлювати взагалі. Інститут гігієни та медичної екології і Інститут зв’язку спільно проводили дослідження щодо впливу на медичне обладнання. Вони дійшли до висновку, що медичне обладнання працює в інших частотних діапазонах, а також воно має спеціальний захист від впливу побічних електромагнітних випромінювань.
Щодо встановлення на території лікувально-профілактичних закладів, є спеціальні державні будівельні норми закладів охорони здоров’я і спеціальні санітарні правила. Там чітко вказано, що будь-яке будівництво на земельних ділянках лікувально-профілактичних закладів забороняється. Тому що при проектуванні лікувально-профілактичного закладу розраховується площа земельної ділянки в залежності від того, скільки він буде обслуговувати пацієнтів. Тобто якщо побудувати на цій земельній ділянці будь-який інший об’єкт, зменшується площа цієї території, тому треба зменшувати потужність лікувально-профілактичного закладу.
Щодо впливу електромагнітного випромінювання, головне не перевищувати рівень 2,5 мікроват на сантиметр квадратний.
Михайло Курик: З точки зору Конституції, при встановленні антени на житловому будинку повинна бути згода мешканців.
Олександр Штиль: Насправді так і відбувається. ОСББ підписує угоду з операторами про те, що воно здає в оренду дах будинку. За це оператор оплачує консьєржів або ремонт даху, тобто вони погоджують це питання на взаємовигідних умовах.
ОСББ в 2-8% будинків, а в решті - ЖЕКи, яка просто запланувала, поставила, все? Якщо мешканці проти, чи є механізм прибрати цю антену?
Олександр Штиль: В цьому випадку рішення приймають тільки органи місцевого самоврядування.
Для чого тоді санстанція?
Олександр Штиль: Для того, щоб контролювати граничнодопустимі рівні. Якщо немає перевищення, то на підставі чого ми будемо виносити постанову про демонтаж базової станції? А органи місцевого самоврядування є представницьким органом, який представляє інтереси громади.
Є окремі місцеві ради, які можуть прийняти рішення про винесення всіх базових станцій за межі міста. Якби всі станції винесли за територію міста, вони б зробили велику ведмежу послугу мешканцям цього міста, оскільки потужність роботи мобільних телефонів залежить від того, як далеко знаходиться базова станція, з якою йому треба зв’язатися. Якщо станція далеко, мобільному телефону необхідно працювати з більшою потужністю, і мешканці від мобільного телефону отримували б більше випромінювання, ніж від базової станції.
Базові станції будуть будуватися, їх кількість буде збільшуватися. Коли в Україні мобільних зв\'язок тільки з’явився, то перед операторами стояло завдання забезпечити максимальне покриття території. Вони встановлювали високі щогли та велику кількість передавачів. На сьогодні завдання інше - забезпечити гарну якість зв’язку, але один передавач одночасно може обслуговувати певну кількість опонентів. Оператори зараз нарощують ємність, будується більша кількість базових станцій для забезпечення вищої якості і обслуговування більшої кількості абонентів, але вони працюють з меншою потужністю.
Якими приладами ви вимірюєте?
Олександр Штиль: Всі прилади у нас нові. У всіх санепідемстанціях є прилад П3-41 російського виробника. В залежності від антени, яка до нього застосовується, він визначає або напруженість електромагнітного поля, або густину потоку енергії. В Центральній санепідемстанції є спеціальний дуже дороговартісний прилад, який ми застосовуємо в разі спірних питань. Наприклад, коли є перевищення, а не можна з’ясувати, у якого з операторів. Такі ж прилади застосовуються за кордоном.
Михайло Курик: Треба вимірювати всередині приміщення, бо до антени додається ще велика кількість офісної техніки.
Від чого я більше страждаю, від увімкненого пилосмока, який знаходиться за два метри від мене, чи станції, яка знаходиться за кілометр?
Михайло Курик: Ясна річ, що інтенсивність впливу комп’ютера за моїм столом буде вищою, ніж станція за сто метрів. Якщо приміщення закрите, а тим більше, якщо вікна метало-пластикові, то рівень випромінювання буде визначатися тим, що у вас в кімнаті. Але коли я знаходжуся на вулиці, я не знаю загального фону. У нас немає, і її не так просто розробити, карти енергетичного забруднення міста. Особливо треба намагатися абстрагувати станції від дошкільнят, школярів, молоді, бо вони найбільш вразливі.
Олександр Штиль: Навіть якщо ми проводимо виміри при відчиненому вікні і зачиненому, то показники різні.
Коли почався техногенний вплив, від появи стільникових станцій чи ліній електропередач?
Михайло Курик: Років п\'ятнадцять тому ще не було проблеми зовнішніх фонових електромагнітних полів. Як каже література, техногенний вплив почався років 15-20 тому.
Сьогодні в світі робиться глобальний експеримент на людях із застосуванням мобілок, станцій супроводу і Інтернету. Це настільки серйозний вплив на людину, що це може закінчитися дуже плачевно для цивілізації в цілому.
Що саме відбувається з людським організмом під дією стільникового зв’язку?
Михайло Курик: В результаті його постійної дії порушується співвідношення в організмі зв’язаної води до вільної, від якого залежить здоров’я і довголіття. Кожен з нас при народженні отримує цей параметр співвідношення. Якщо я маю можливість кожен день пити високоякісну воду і підтримувати цей рівень, то на мене цей вплив буде набагато слабший. Якщо я майже не п’ю воду, або постійно вживаю пепсі-колу, то у мене відбувається порушення. А це поява всяких хвороб на функціональному рівні, а потім вже на органічному.
Під дією електромагнітних полів змінюється структура води. Наприклад, до складу людського жовчу входить 60% води, а решта - жовчні кислоти, холестерин і лецитин або фосфоліпід. Холестерин не розчиняються у воді, лецитин або фосфоліпід - добре розчиняється. У випадку, коли я п’ю погану воду, йде порушення природної діаграми стану живого.
Який біс придумав робити мобілки для дітей, коли скрізь говорять, що до 16 років заборонено ними користуватися? Мобільні телефони, в першу чергу, впливають на органи, які мають багато води. Також страждають органи, які вже мають якість функціональні зміни. Тому, наприклад, в школі кволим дітям повинно бути передбачено менше годин інформатики. Мобільний телефон спричиняє рак мозку і порушення дітородної функції. Якщо дитина вживає якісну воду, то рівень її здоров’я зростає приблизно в два рази.
Потрібно остерігатися мобільного в тому випадку, коли ви знаходиться в транспорті. Автомобіль має свої власні електромагнітні поля, мобільний телефон додає свої, що дуже погано впливає.
Олександр Штиль: Науково-технічний прогрес не стоїть на місці. На сьогодні мобільні телефони працюють з мінімальною потужністю - 0,2Вт, а коли вони з’явилися - 5Вт. Самі розробники мобільних телефонів зацікавлені в тому, щоб їх продукція була безпечнішою.
Якщо мобільний телефон двадцять разів впав, то він буде більше випромінювати. В такому разі, а також в разі частого використання, він впливає на органи, в яких є найбільше води, тому що основний ефект впливу електромагнітного випромінювання – це тепловий. Відбувається нагрівання води або тканини. Якщо процеси терморегуляції порушені, то може впливати, а якщо в організмі все нормально, то жодного впливу не буде. Основним арбітром в цій ситуації є ВООЗ, де проводять безліч програм. На сьогоднішній день в жодній з їх публікацій не вказано, що базові станції або мобільні телефони можуть викликати рак мозку або якісь інші онкологічні захворювання.
Михайло Курик: Використовуються наклейки, які зменшують вплив електромагнітного поля. Але це на психологічному рівні, мовляв, якщо у мене на побілці є захист, то я себе захищаю. Думаю, найближчим часом буде цивілізовано запроваджено захист людини від цього надслабкого електромагнітного поля.
Олександр Штиль: Відносно наклейок, якщо виробник мобільних телефонів дізнається, що якесь провідне підприємство розробило цю технології, то він її купить з руками і ногами. Він буде наклеювали цю пластинку вже при виробництві, аби його телефони були найкращі. Якщо людині від того спокійніше носити мобільний телефон, нехай використовує, але жодного зменшення впливу не зафіксовано.
Що більше засмічує навколишнє середовище базові станції мобільного зв’язку чи телебачення, радіо?
Михайло Курик: У супутникових антен слабша не тільки частота, а й інтенсивність, вони є лише фоном. А у випадку із станціями мобільного зв’язку, ми їх вплив підсилюємо ще й використанням самого мобільного апарату.
Олександр Штиль: Радіостанції та телебачення працюють в сотні-кіловатній потужності, базова станція - з 20-ти ватною потужністю. У різному частотному діапазоні нормується свій рівень електромагнітного випромінювання в залежності від частоти, в якій працює телецентр, радіолокатор чи базова станція стільникового зв’язку. У них різні граничнодопустимі рівні.
Откуда берутся эти уровни?
Александр Штиль: Они определяются на основании исследований, которые проводятся нашими исследовательскими институтами. Например, у нас это Институт гигиены медицинской экологии. Профессор, который занимается этим направлением первым в мире начал изучать влияние электромагнитного излучения. Еще в Советском Союзе в этом Институте впервые в мире были разработаны санитарные номы по нормированию электромагнитного излучения. У них в лаборатории есть соответствующие методики, по которым они проводят исследования и определяют эти уровни. По их методикам, именно при 2,5Вт в том частотном диапазоне не возникало патологических изменений.
В бывшем Советском Союзе и за границей были разные подходы к нормированию. У нас определяется граница, при которой не возникает паралогических изменений, за границей – фиксируют момент, на котором уже возникают изменения. У нас больше перестраховуются.
То есть при 2,6 уже небезопасно?
Олександр Штиль: Вы когда едете в Россию, вам хуже становится? Если у нас 2,5, то у них это считается райским местом. Или, например, в Норвегии - 1000 микроватт. У них считается опасной зоной только 3-5 метров от самой антенны, люди себе живут и не волнуются по этому поводу.
Стосовно самого мобільного апарату, вимірюється максимальний рівень випромінювання мобільного телефону і відповідна добова експозиційна доза, відносно якої отримується безпечний час використання мобільного телефону. Коли ви йдете купувати мобільний телефон, ви можете запитати у продавця висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи. До цього ви можете зайти на сайт виробника і подивитися рівень SAR мобільного телефону – цей норматив застосовується в Європі і Штатах. В Європі допустимий рівень – 2Вт на кілограм, в Штатах – 1,6.
Як убезпечитися від шкідливого впливу мобільних телефонів і базових станцій?
Олександр Штиль: У нас в Хмельницькому була скарга, де жінка підняла на вуха пів країни, бо на певній відстані від її дому була встановлена базова станція. Вікна у неї були заклеєні фольгою, вона зробила собі спеціальну шляпу, в якій вона лягала спати, ковдра у неї також підшита фольгою, аби захиститися від електромагнітного випромінювання. Хочу зауважити, що за впливом базової станції на здоров’я слідкуємо ми, санепідемслужби.
Що стосується мобільних телефонів, основне - це використовувати гарнітуру нands-free або bluetooth. Якнайменше користуватися у місцях, де поганий прийом - у підвальних приміщеннях, у кімнатах з товстими стінами. Не користуватися в автомобілях, тому що, по-перше, за кермом не дуже безпечно, а по-друге, під час руху мобільний телефон шукає собі базову станцію, щоб встановити якісний зв\'язок, йому необхідно працювати з більшою потужністю. Не можна носити на шиї, краще - в сумочці. А такі застереження, як не класти біля ліжка, вмикати чи не вимикати – це не особливо важливо. Якщо мобільний телефон не активний, його випромінювання є мінімальним, тільки для встановлення сервісного зв\'язку з базовою станцією.