Партія регіонів складе тест на демократію

Основними знаковими подіями нової політичної осені, які визначать подальшу долю владної партії і України в цілому, стануть проведення місцевих виборів, намагання змінити Конституцію, визначення долі НАКу, а також реалізація заявлених реформ. Експерти лишень застерігають, що саме ці події для нинішньої влади будуть тестом на демократичність.

Яких ще сюрпризів чекати від нового політичного сезону, а прес-центрі «Главкому» розповідали директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Володимир Фесенко, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

Олексій Гарань: «Олігархам абсолютно не потрібний Янукович з повноваженнями Кучми і Путіна»

Перша знакова подія – це останнє рішення по «5 каналу». Показовим є те, що до суду не запросили представників Нацради, а також те, що голова СБУ одночасно очолює холдинг «Інтер» і стає членом Вищої ради юстиції, хоча за законом він не мав ним стати. В даному випадку влада дуже сильно підставляється, подібними призначеннями вона діє нерозумно, порушеннями закону вона сама дає козирі опозиції і тим самим підриває свої власні позиції.

Друга знакова подія - це, безумовно, позачергова сесія і прийняття змін до закону про місцеві вибори. З самого початку було зрозуміло, що в цьому законі були закладені елементи політтехнологій Партії регіонів. Партія регіонів, приймаючи цей закон з цілою низкою антидемократичних положень, підставлялася під нищівну критику, причому не тільки всередині країни, а й закордоном. В цьому теж полягав певний елемент політтехнологій. Коли торгуються на базарі, продавець спочатку ставить дуже велику ціну, а потім потихеньку здає певні позиції. Тут так само, Партія регіонів заздалегідь поставила цілу низку антидемократичних положень, і розраховувала, що щось вона з цього віддасть, а потім скажуть: бачите, як ми слухаємо громадянське суспільство, експертів.

В принципі результат виборів більш-менш прогнозований. Звичайно, Партія регіонів використає адміністративний ресурс та розколоту опозицію. Але це не означає, що на вибори не треба йти, не треба боротися, варіантів є багато, і думаю, Партія регіонів в багатьох регіонах не буде мати більшість. Тут буде зберігатися інтрига, однак, ці місцеві вибори не будуть демократичним процесом.

Безумовно, Янукович прагне змінити Конституцію. Діє він трьома шляхами: набрати 300 голосів, провести референдум або скасувати реформу в Конституційному суді. З референдумом не вийшло. Набрати 300 голосів – теж знак питання. Тут справа не в опозиції, а якраз в союзниках Партії регіонів – Блоку Литвина, комуністах і негласній опозиції всередині Партії регіонів, адже олігархам абсолютно не потрібний Янукович з повноваженнями Кучми і Путіна. Тут буде розгоратися боротьба. Але враховуючи тиск на Конституційний суд і порушення законодавства, які у нас відбуваються останнім часом, не можна сподіватися на здоровий глузд і дотримання правового поля.

Значною мірою рейтинг Партії регіонів буде залежати від їх спроможності дати електорату бодай частину того, що вони обіцяли. Тут буде певний елемент гри. Наприклад, буде якесь поліпшення до Податкового кодексу, і знову Партія регіонів скаже: бачите, ми враховуємо думку громадян. Буде певне маневрування навколо соціально-економічних питань, пенсійних, підвищення тарифів. Проблема ж не в тому, що піднімаються ціни на газ, і що буде підніматися пенсійний вік, а в тому, що Партія регіонів обіцяла діаметрально протилежне і те, що ці заходи не супроводжуються реформами. Партія регіонів, ідучи на такі кроки, мала з самого початку пояснювати, чому вона це робить, і говорити про те, якими справжніми реформами це буде супроводжуватися. На жаль, цього не відбувається. Попри падіння рейтингу Партії регіонів і Януковича, зокрема, певний резерв до місцевих виборів є. А до нього треба додати ще й адміністративний ресурс і використання засобів масової інформації.

Володимир Фесенко: «Постійно малювати демократію не вдасться. Постане проблема: зберігати елементи конкурентності чи закручувати гайки»

Нас очікує достатньо гарячий і неоднозначно суперечливий політичний сезон. Проблем і навіть конфліктних ситуацій було багато і навесні, але зараз вперше для себе новий політичний режим зіткнеться з достатньо серйозними проблемами. Побудувавши фундамент політичного режиму і каркас адміністративної вертикалі, зараз він змушений починати певні трансформації. Як зберегти цей фундамент і каркас адміністративної вертикалі і в той же час почати певні структурні зміни, як політичні, так і соціально-економічні? Це буде головною проблемою для Президента і нової влади в цілому.

Серед подій осені я б на перше місце поставив місцеві вибори, тому що це буде тестом або на демократизм, або на авторитарність, а точніше - і на те, і на інше одночасно. Від результату виборів значною мірою залежатимуть подальші перспективи інших задумів Партії регіонів і Президента Януковича, зокрема, щодо конституційного процесу. Якщо Партії регіонів не вдасться отримати бажаний результат, продемонструвати, що вона контролює виборчий процес і домінує в політичній системі, то тоді неминуче виникнуть проблеми із здійсненням конституційної реформи від Януковича.

Я не поспішав би з прогнозами та висновками щодо результатів місцевих виборів. Є бажання, об’єктивний інтерес і пряма установка на те, щоб контролювати виборчий процес для отримання бажаного результату. Для цього може бути задіяний адміністративний ресурс і багато інших чинників, зокрема, судовий ресурс. Але для мене критерієм демократичності чи недемократичності виборів спочатку буде сама виборча кампанія, зокрема, та норма виборчого закону, яка стосується можливості знімати з виборчих перегонів окремих кандидатів. За часів президента Кучми нечасто, але коли треба використовували норму про зняття з виборчих перегонів окремих кандидатів, наприклад, за порушення правил агітації. Якщо у нас буде застосовуватися ця практика, це буде серйозною проблемою. Між іншим, в Росії з режимом керованої демократії починали саме з цього.

Дуже важливо, коли і як будуть рахувати голоси. Це вже значною мірою залежить від опозиції, кого вони підберуть до виборчих комісій: людей, яких будуть перекуповувати, або, які все ж таки будуть стежити за ходом виборчого процесу.

В зв’язку з місцевими виборами є елементи технології. Саме під час візиту Президента Януковича до Німеччини були зроблені демократичні поступки. Тут є тактична гра для того, щоб продемонструвати Заходу, що ми можемо піти назустріч опозиції, відгукуватися на критику з боку громадськості. Є технологічні елементи, пов’язані з тим, що треба розпорошувати опозиційне електоральне поле, щоб трошки менше голосів дісталося «Батьківщині» Тимошенко. Хоча є і ризики, пов’язані з тим, що повноцінна участь «Сильної України» у виборах може вплинути на результат владної партії в деяких регіонах.

В цьому сенсі я б не наважився прогнозувати, наскільки масштабно буде задіяний адміністративний ресурс. Хочу нагадати, що в жовтні буде самміт Україна-ЄС. Якщо до цього самміту розпочнуться або недопущення до виборів, або будуть когось знімати, це може викликати додаткову напругу відносин з Європейським Союзом. Це виклик для самого Президента: чи продовжує він грати і уявляти себе для Заходу демократом, чи він поступово буде відходити від цієї гри. Тому що постійно малювати демократію не вдасться. Постане проблема: або все ж таки зберігати елементи конкурентності, або закручувати гайки для результату.

Попри образ великої і могутньої партії, яка всім керує і всіх може переграти, насправді не все так просто. Ми і досі не знаємо по багатьох великих центрах України, хто буде кандидатом від Партії регіонів. Якщо, наприклад, на посаду мера вона висуне таку одіозну кандидатуру, як пан Кернес, це буде свідченням того, що авторитарні тенденції будуть посилювати і будуть плювати на всі демократичні процедури і норми. До речі, в Харкові забороняють рекламу опозиційних сил, навіть політичну. Поки що не відчувається, що Партія регіонів готова ефективно використати адміністративний ресурс. А про інформаційну політику нової влади я взагалі мовчу, тому що ситуація з інформаційним забезпеченням реформ свідчить про те, що політична логіка - сама по собі, економічна - сама по собі, а інформаційна – сама по собі. Тому намагання контролювати виборчий процес для отримання потрібного результату з боку правлячої партії буде, але чи вдасться отримати необхідний результат, подивимося.

В конституційному процесі теж не все зрозуміло. В липні-на початку серпня було заявлене скасування конституційної реформи через Конституційний суд. Наприкінці місяця раптом Янукович заявляє, що треба провести конституційну реформу, потрібно 300 голосів народних депутатів. Який сценарій буде реалізовуватися? Я підозрюю, що поки у Президента не визначилися, що вони будуть робити далі. Вирішувати це будуть у вересні. Я не виключаю, що одночасно будуть задіяні обидва сценарії, тобто можуть скасувати конституційну реформу, щоб відразу створити передумови для нового юридично президентського режиму, і буде запущено механізм внесення змін до Конституції. Чи вдасться провести класичну реформу, тобто отримати вже на наступній сесії 300 голосів народних депутатів, - це питання відкрите. 300 голосів може бути, якщо Партія регіонів продемонструє, що вона повністю контролює виборчий процес, соціально-економічну ситуацію, що вона не допускає будь-яких проблем. Такі проблеми виникнуть вже восени, тоді перспектива завершення конституційної реформи для формування президентсько-парламентської режиму опиниться під сумнівом, і тут справа не в олігархах. Ми ще живемо в міфах про олігархів. Хто зараз впливовіший: Ахметов, Пінчук чи Єнакіївський? Я припускаю, що Пінчук і навіть Ахметов не дуже в захваті від переходу до президентської системи, але Пінчук не буде опонувати таким переходам. Українські олігархи будуть іти на компроміси з Президентом. Зараз повернулися ті часи, коли вони не впливають на політику, а залежать від нового Президента.

Також існує проблема протиріччя між різними впливовими фігурами Партії регіонів в уряді та оточенні Президента, що також може вплинути на хід реалізації конституційної реформи.

Економічні реформи. Треба віддати належне Президенту і частині його команди, які хоча б заявили більш-менш системі реформаторські наміри, тому що нічого системного від попередньої влади не було. Можливо, для того, щоб виконувалися домовленості з МВФ, але уряд Азарова намагається діяти відповідно з економічною логікою, і це добре. Як реформи будуть реалізовуватися, багато буде залежати від того, як пройде операціоналізація теоретичного плану реформ, зокрема, в законопроектах, і як це буде ефективно реалізовуватися.

Виникає друга проблема: наскільки вдасться в умовах посиленої соціально-економічної напруги, тенденція якої вже є, в умовах можливих політичних проблем, виборів, достатньо швидко і ефективно розпочати реформаторський процес. У мене немає впевненості в тому, що тут все гаразд. Зокрема, ефективність реформаторського процесу залежить від активної і потужної інформаційної підтримки, чого зараз немає. Говорять про пенсійну реформу, яка насправді дуже потрібна, але ніхто не сформулював ціль реформи, всі кажуть про підвищення пенсійного віку, але ж це лише один з інструментів.

Ще одна проблема на осінь – доля НАК «Нафтогазу України». Ця проблема буде визначатися, наскільки далі ми будемо просуватися у формування стратегічного союзу з Росією, зокрема, в політекономічному сенсі, наскільки буде збережена стратегічна незалежність України в нафтогазовому секторі, і в якому форматі буде створюватися якесь спільне підприємство між «Газпромом» і НАК «Нафтогазом України».

Зараз уряд знову опинився перед дуже серйозною проблемою: ціна на газ зростає, формула не змінена. Тому неминуче знову будуть домовлятися про отримання пільгової ціни від Росії. За рахунок яких поступок? Думаю, восени це питання буде вирішено, я не виключаю появу нових сюрпризів.

Неминучою є ще одна хвиля кадрових змін. Частково це буде пов’язано з місцевими виборами, після яких ми побачимо певну перетасовку губернаторського корпусу, але будуть зміни і в уряді.

В українській політиці є містична закономірність: десь через 7-9 місяців після президентських виборів відбувається перша серйозна криза в новій владній команді. Цікаво, чи відбудеться щось подібне в команді нового Президента. Це теж буде своєрідний тест, чи відрізняється в цьому сенсі команда Януковича від своїх попередників. Тут я маю на увазі не тільки Ющенка, а і Кучму теж.

Сезон буде дуже непростим, він вирішить подальший розвиток політичної ситуації. Вирішиться, чи загостриться політична боротьба, яка призведе до прискорення політичного процесу. А якщо Партії регіонів і Президенту Януковичу вдасться вистояти перед цими викликами і посилити свій політичний режим, ми поступово будемо переходити до української моделі керованої демократії.

Ігор Коліушко: «Після відміни політичної реформи 2004 року Партія регіонів може спокійно програвати наступні парламентські вибори, але владу при цьому вона не віддасть»

Дійсно, існує два способи зміни Конституції. Основний – це внесення змін у Верховній Раді, для цього потрібно 300 голосів. Я дуже сумніваюся у можливості знайти зараз таку кількість голосів. Щось підрегулювати можна було б, але цього ніхто не хоче робити, всі думають про глобальний переділ організації влади.

Другий спосіб полягає в тому, щоб в Конституційному суді порушити провадження по справі про неконституційність процедури внесення змін до Конституції України в 2004 році. Тоді було порушено кілька процедурних моментів. По-перше, проблематичним було голосування за цей законопроект в першому читанні. По-друге, після розгляду Конституційним судом і повернення законопроекту до Верховної Ради в нього були внесені зміни, після цього згідно процедури, його мали б повторно направити на розгляд Конституційному суду, чого не було зроблено.

Якщо Конституційний суд визнає, що ці порушення були суттєвими, то закон має визнаватися неконституційним з моменту його прийняття. Це означає, що все правове поле має бути приведено у відповідність до положень Конституції в редакції 1996 року. На щастя, це сильно не зачіпає Президента чи Верховну Раду, тому що значних відмінностей між попередньою редакцією і зміненою в частині їх виборів не було. А от уряд мав би повністю призначатися по-новому, цілий ряд органів виконавчої влади, які були утворені за останній період рішеннями Кабінету Міністрів, мали б бути або переутворені указом Президента, або скасовані.

У більшості положень для юристів повернення до редакції 1996 року є позитивним кроком, за винятком одного принципового положення, яке має значне політичне значення, - за редакцією Конституції 1996 року, Президент мав право у будь-який момент без будь-яких пояснень звільнити прем’єр-міністра. Звідси розуміємо, до якої моделі організації влади прагнуть ініціатори цієї системи. Якщо це відбудеться, Партія регіонів може спокійно програвати наступні парламентські вибори, але владу при цьому вона не віддасть. І фактично ми повертаємося до моделі, яка була за часів Кучми, коли Президент постійно більше чи менше, але конфліктував з парламентом. Тут нам залишається тільки чекати, що вирішить Конституційний суд.

Що стосується місцевих виборів, в умовах сильної центральної влади в одних партійних руках і бажання поширити цю владу на місцевий рівень, в інтересах опозиції і усього суспільства не допустити такої тотальної монополізації влади. Для цього треба об’єднуватися всім партіям, хто вважає себе опозиційними до існуючої сьогодні влади. Але навіть перед лицем загрози, яку ми побачили впродовж останніх півроку, як влада Партії регіонів ставиться до права і до інтересів тих, хто не належить до їхньої владної обойми, навіть це не здатне навчити наші існуючі політичні партії до організації і домовленості між собою.

Вплив адміністративного ресурсу буде тотальним. Боюся, що будуть застосовані всі методи, пов’язані із зняттям кандидатур. Якщо це буде застосовано, то говорити про будь-яку справедливість і чесність цих виборів буде неможливо.

Крім того, в багатьох місцевостях буде складною ситуація з підрахунком голосів у виборчих комісіях. Наші політики люблять повторювати фразу, що важливо не хто голосує, а хто рахує голоси. Думаю, на жаль, це буде працювати.

Щодо пенсійної реформи, Пенсійний фонд не справляється з виплатою пенсій не тільки тому, що є проблеми в економіці. Наприклад, сьогодні з Пенсійного фонду виплачуються пенсії 35-річним колишній працівникам СБУ, 45-річним колишнім працівникам органів внутрішніх справ. Насправді це не пенсія, а заохочення з боку держави для того, щоб люди працювали в цих структурах. Так чому ми своїми внесками в Пенсійний фонд вирішуємо проблеми СБУ чи МВС для того, щоб вони мали комфортнішу кадрову політику? Дайте ці гроші в бюджет МВС і СБУ, по-перше, це буде видно, а, по-друге, це не буде безпосередньо з наших кишень.

Нашим громадянам треба буде готовими до того, що ці місцеві вибори ніякого покращення становища, організації місцевого життя не принесуть. Реформа місцевого самоврядування не проведена, відповідно, вся активність місцевих органів влади буде і надалі спрямована на перерозподіл того, що ще не приватизоване, не дорозпродане. Тому для громадян магістральним напрямком активності залишається самоорганізація і навчання вирішувати проблеми своїми силами, а не чекати поки прийдуть якісь політики і вирішать проблеми. Якщо наші люди під тиском таких політичних обставин навчилися б цьому, якщо б зріс рівень розуміння своїх проблем і способів їх вирішення, взаємодовіра і взаємопідтримка між людьми, то це було б набагато кращим внеском у наше майбутнє, ніж навіть біль чи менш успішні місцеві вибори.