Тепер ми побачимо справжнє обличчя Януковича

Таки задля реформ? Прибічники Віктора Януковича і він сам стверджують, що ширші повноваження потрібні президенту для проведення вкрай потрібних жорстких реформ. На це хотілося б сподіватися, однак аналіз поведінки Януковича свідчить, що він їх радше заради особистої влади, пише Джеймс Марсон у статті, яку опублікував інтернет-портал видання Business New Europe.

Певний час між українськими політиками і експертами існувала згода щодо необхідності внесення змін до Конституції країни. Але після того, як у п’ятницю, 1 жовтня, Конституційний Суд скасував реформи 2004 року, таким чином повернувши вагомі повноваження президентові Віктору Януковичу, постало питання, чи потрібні були саме такі зміни.

Немає жодного сумніву в тому, що розподіл повноважень і процес прийняття рішень стане чіткішим, адже саме брак цієї чіткості викликав внутрішньополітичну боротьбу, яка затьмарювала роки правління попереднього президента Віктора Ющенка та екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Постійне протистояння між двома лідерами Помаранчевої революції істотно послабило боротьбу уряду з економічною кризою останніх двох років, в результаті якої економіка в 2009 році скоротилася на 15%. Але зважаючи на те, що такий вчинок був здійснений в рамках зміцнення Януковичем своєї влади, його можуть сприйняти як наступний крок до авторитаризму. З типовою для себе гостротою лідер опозиції Юлія Тимошенко заявила, що ці зміни зробили Януковича „диктатором”.

Зараз для Януковича настав ключовий момент. Попри те, що він і так обіймає посаду президента і має лояльну до себе коаліцію, він стверджує, що йому потрібно більше повноважень, аби провести вкрай необхідні реформи. Зараз бізнес з нетерпінням чекає на вкрай потрібну перебудову, що має відновити застійну економіку, ліквідувати масштабну бюрократію і викорінити ендемічну корупцію. Інакше стане зрозуміло, що мотивом розширення повноважень Януковича було збереження і зміцнення його влади.

За сім місяців на посту президента Янукович вже продемонстрував прагнення грати з правилами, а не за правилами.

Приймаючи два поки що найвагоміших своїх рішення в якості президента, він не надто керувався Конституцією. У березні його соратники сформували коаліцію з більшості депутатів у 450-місному парламенті, хоча в Конституції зазначено, що коаліцію можуть формувати парламентські фракції, а не окремі депутати. А у квітні він підписав угоду, за якою Україна отримуватиме від Росії дешевший газ в обмін на подовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042 року. Конституція забороняє перебування на території України іноземних військових баз.

Опозиція стверджує, що її залякують, а колишніх чиновників уряду Тимошенко ув’язнюють і ведуть проти них слідство; преса нарікає на дедалі жорсткішу цензуру; критики кажуть, що новий закон про місцеві вибори грає на руку пропрезидентській Партії регіонів. І так далі.

Президент і його соратники продовжують відкидати всі ці звинувачення, але ж, певна річ, диму без вогню не буває.

-- Потрібні сильнодіючі ліки

Звісно, Україна не зашкодили б певні жорсткі економічні рішення, обіцяні реформи впроваджуються дуже повільно. Зараз вона підтримує свою фінансів систему з допомогою 15 млрд. доларів позики від Міжнародного валютного фону. Владі знадобиться неабияка політична воля, аби виконати умови програми та забезпечити подальші позики. Серед цих умов – подальше суперечливе підвищення цін на газ для населення.

Утім, впродовж декількох останніх місяців рейтинг популярності Януковича падає, оскільки ейфорійні сподівання, які принесла його перемога на виборах, та щедрі обіцянки розтанули в дійсності, яка ніяк не змінилася. Тому він прагнутиме втриматися при владі, ще більше витіснивши опозицію і захопивши ефірний простір. Коротше кажучи, пішовши шляхом російського прем’єр-міністра Владіміра Путіна, який, ставши в 2000 році президентом, централізував владу.

Звичайно, така політична культура є для України традиційною. Впродовж багатьох років збереження і зміцнення влади було рушійним фактором у прийнятті політичних та економічних рішень. (Чи послаблення влади опонентів, як у 2004 році, коли соратники Януковича домоглися запровадження конституційних змін, які нещодавно були скасовані, щоб ослабити Ющенка, який от-от мав стати президентом).

На превеликий для громадян та інвесторів жаль, ці повноваження надаються не за згодою суспільства, а на зустрічах за зачиненими дверима. Візьміть для прикладу рішення Конституційного Суду: воно було прийняте всього за декілька тижнів після того, як чотирьох суддів начебто змусили піти і замінили. Як і з багатьма нещодавніми критично важливими рішеннями, не було публічної дискусії стосовно того, які саме конституційні зміни потрібні. Суд прийняв рішення навіть без дебатів у парламенті і просто оголосив реформи 2004 року недійсними, таким чином увівши в дію Конституцію 1996 року. Українці голосували за президента і парламент з одними повноваженнями, а тепер мають з іншими.

Деякі аналітики прогнозують попереду декілька конфліктних тижнів, оскільки парламент, якого щойно позбавили деяких повноважень, повинен узгодити ухвалені закони з Конституцією 1996 року. Однак поки що ознак невдоволення, окрім риторики Тимошенко, небагато.

Що стосується наслідків рішення – позитивних чи негативних – доведеться почекати, поки Янукович не скористається своїми новими повноваженнями призначати і звільняти прем’єр-міністра і міністрів, а також скасовувати рішення уряду, якщо вважатиме за потрібне.

Чи домагався він більших повноважень для того, аби реформувати економіку чи для того, щоб зберегти і зміцнити своє становище задля себе? Нам залишається лише сподіватися, що заради першого, але всі ознаки свідчать, що заради останнього.

Джеймс Марсон, Business New Europe (Європа)

Оригiнал матерiалу:

http://businessneweurope.eu/storyf2327/KYIV_BLOG_Now_well_see_Yan…