На місцях регіонали обганяють «пінгвінів»

Ціна мандату на місцевих виборах різко впала, в першу чергу на рівні обласних і районних рад. Згідно Конституції 1996 року, обласні ради, які працювали тоді, прийняли рішення делегувати всі повноваження в обласні державні адміністрації. Саме тому зараз стало не настільки цікаво балотуватися, як це було ще тиждень тому.

Водночас лідером по висуванню мерів залишається Партія регіонів, а друге місце експерти віддають так званій партії пінгвінів – конгломерату від маленьких партій.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили політолог, лідер «Єдиного центру» Ігор Попов, керівник компанії «Research & Brаnding Group» Євген Копатько та директор GMT group Анатолій Луценко.

Ігор Попов: «Загальна оцінка висування кандидатів не гірша, ніж у 2002 році»

Закінчується термін подання документів, в багатьох партіях і штабах дописують і виправляють останні помилки. За першою загальною оцінкою ці місцеві вибори дуже змінять політичний ландшафт в Україні. Ми вже бачимо, які партії йдуть з ярмарки, які зараз можуть говорити навіть про бойкот виборів, тому що по факту вони їх вже бойкотують, адже майже не висувають кандидатів. Вперше за останні багато років у нас проходять місцеві вибори не в прив’язці до парламентських. Це, звичайно, змінює кампанію, фаворитів. Запитаєте, який рейтинг партій по Україні? У кого які кандидати будуть достойні такий і буде результат, а міряти якісь рейтинги на великих територіях можна лише у прив’язці до мера чи парламентських виборів. Відповідно, партії, які пройдуть місцеві вибори, матимуть шанс на парламентських виборах, а решті треба буде все купувати, проте купити всю мережу буде дуже дорого.

Я можу озвучити статистику по висуванню наших кандидатів від «Єдиного центру». За попередніми даними партійних організацій, партія висунула майже 1200 кандидатів до обласних рад. Загалом в обласних радах, без Автономної Республіки Крим і Севастополя, буде обиратися 2 382 депутати. У райрадах і міськрадах міст обласного значення 303 222 місця, «Єдиний центр» висуває 12,5 тисяч кандидатів в усіх областях України. Також ми висунули майже 100 кандидатів на посади міських голів в різних містах України.

Загалом про оцінки того, як пройшло висування. Цікаво, що цей конституційний путч вніс свої корективи в першу чергу на рівні обласних і районних рад, тому що ціна мандату набагато зменшується. Згідно Конституції 1996 року, обласні ради, які працювали тоді, приймали перше і велике комплексне рішення делегувати всі повноваження в обласні державні адміністрації. Саме тому зараз ціна мандату падає, і люди різко ріжуть виборчі бюджети, тому що не настільки цікаво вже балотуватися до обласних рад, як це було буквально тиждень тому, коли починалось висування.

За моїми спостереженнями, загалом висування пройшло без тотального адміністративного ресурсу. Найбільш конфліктна ситуація була із клонуванням «Батьківщини» в місті Тернополі, Київській та Львівській областях. Дещо іншого плану ситуація в одеських «Батьківщинах», там більш внутрішній конфлікт. Проте влада переграла партію Тимошенко по техніці, тому що напередодні виборів від Тимошенко втекли якраз керівники обласних організацій з печатками. Відповідно, спроби зареєструвати нові організації «Батьківщини» були зупинені з використанням особливостей закону та ручкотворства. Обласне управління юстиції має 30 днів на те, щоб розглянути нові документи. Вони знайшли зачіпки в усіх випадках, повернули документи на доопрацювання, і знову можуть опрацьовувати 30 днів, яких у центральної «Батьківщини» вже немає. Отже, використали процедурні моменти і на цьому переграли. Проте технологічно «Батьківщина» також могла піти дублюючим шляхом: коли зрозуміли, що не будуть зареєстровані нові осередки, вести кандидатів від технічних партій, провести масовану рекламу від будь-якого юридичного бренду. Проте це не було зроблено і стало повторенням тернопільської ситуації.

Про факти відмов кандидатам в реєстрації чути не було. Всі ці побоювання, що оскільки територіальні комісії сформовані непропорційно, то вони завалять опозиційних кандидатів, поки що не підтверджуються. Поки реєструють усіх і ці більшості в ТВК не використовують свої переваги для незаконної конкуренції. Звичайно, були придирки до документів, але не системні, і коли вони виправлялися, то як правило, приймалися документи.

Так само не справдилися загрози-побоювання, що будуть перешкоджання у проведенні конференцій. Всім дали провести їх спокійно і нормально. Тобто, загальна оцінка висування не гірша, ніж у 2002 році. Можливо, на рівні 2006 року, що поки що радує.

Щодо діяльності партій, бо більшість конференцій проходила в закритому режимі без обговорення кандидатур. Це є повторенням всіх тих проблем, які ми мали з тотально закритими списками, коли до останнього моменту незрозуміло, кого будуть висувати, рішення приймаються кулуарно і конференція одноголосно затверджує їх. Дискусії на партійних конференціях були скоріше винятком, ніж правилом, і це прикро.

Вже місяць, як Партія регіонів намагається вручити партійні квитки всім популярним особам в кожному конкретному регіоні. Що маємо в результаті? Залучили стільки рейтингоносців у лави партії, що тепер всім не вистачило місць у списках. Першими постраждали перебіжчики із інших партій, їх «кинули», бо при формуванні списків саме вони першими пішли «під ніж». Більш пощастило старим партійцям та рекрутованим позапартійним, які були залучені з громадського середовища, інтелігенції. Ці люди отримали або нормальні місця в списках, або округи.

Ще один вже кумедний випадок під час висування кандидатів – це «півнячі бої» Партії регіонів, щоб отримати перший номер в усіх бюлетенях по Україні. Це не може добавити голосів, а показати, що це найперша партія – це і так зрозуміло. Це роздратувало членів комісій і спостерігачів, бо все одно стовідсотково перший номер не зможе отримати партія, тому наскрізну рекламу, що буде базуватися на номері, застосувати також не зможе.

Висування мерів стало окремою історією: у зв’язку із забороною самовисування, всі вони постали перед проблемою, як балотуватися. Моя позиція: треба в два тури проводити вибори мерів та обирати за абсолютною більшістю. Оскільки цього немає, то мер постає перед проблемою, що на виборах він буде іти від однієї політичної сили, всі решта – його конкуренти. Після перемоги він повинен з конкурентів зліпити собі коаліцію, а це дуже важко зробити, тому йдуть розмови про передвиборчі коаліції і т.д. В результаті у великих та малих містах багато мерів зробили вибір на користь маленьких партій, від яких балотуються як позапартійні. Нічого спільного із політичною структуризацією це не має.

Лідером по висуванню мерів, звичайно, стане Партія регіонів, а друге місце займе, умовно кажучи, Партія пінгвінів – конгломерат від маленьких партій, про які виборці не знали і не дізнаються. Після виборів ці мери відкрито вступлять до лав Партії регіонів або фактично будуть працювати із центральною владою. Отже, новий виборчий закон не сприяє політичному розвитку українського суспільства.

Евгений Копатько: «Явка будет понижена, потому что нет партий на национальном уровне, чтобы отмобилизовать электорат»

Выборы де-факто идут, выдвижение уже заканчивается. Социология по стране ничего не даст, это как средняя температура по больницам. Причем в отдельных регионах активность того или иного кандидата за неделю может если не поломать ситуацию, то существенно ее изменить, особенно это касается выдвижения мэров. Есть города, где у мэров неубиенный рейтинг и очень серьезные позиции. Есть города, где потенциально стать мэрами городов могут 3-4 кандидата, рейтинговые позиции там не превышают 15% с учетом действующего мэра и возможных потенциальных кандидатов. Вот здесь ситуация может очень существенно меняться. Многое будет зависеть от того, как в этой скоротечной кампании смогут проявить себя эти кандидаты.

Эти выборы существенно изменят конфигурацию по представленности в местных органах власти. Условно говоря, у нас было пять партий, которые представлены в парламенте, только в некоторых остались представители Витренко или еще какой-то партии. В чем будет особенность этой избирательной кампании? Дело в том, что в некоторых регионах в местные советы, городские, областные либо Крым пройдут партии, которые вообще не представлены в парламенте. Это такие области как Одесская, Днепропетровская, Полтавская, Тернопольская, Крым и еще пара тройка областей. На самом деле ситуация очень интересная.

Конфигурация в областной совет, мэра города и городской совет в отдельных регионах может существенно отличаться. Дело в том, что самые сложные для выборов это областные советы, потому что этих кандидатов не знает никто. Область как целая не представляет интереса в пане электорального измерения, вопрос возникает, что мерить и как. С выборами мэров в некоторых городах будет очень жарко, в некоторых - очень спокойно.

В горсоветы интрига будет повеселее, в выборах участвуют знаковые люди и в этом случае борьба может носить как резкий конфронтационный характер в некоторых регионах, так и достаточно лояльный. Ведь конфликтовать между собой родственникам, представителям одного бизнеса проблематично.

На мой взгляд, явка будет понижена. Была одна Украина, а тут 26 Украин, потому что нет партий на национальном уровне, нет стержневого основания, для того чтобы отмобилизовать электорат. Явка будет поменьше, и это не принесет по большому счету дивидендов ни партии власти, ни оппозиции, никому.

Если говорить об отдельных политических проектах, то проблема с БЮТ не из-за Партии регионов, у них это внутренняя проблема. Некоторые говорят, что у регионалов существуют проблемы, но это никак уж не заслуга оппозиции. Для власти в принципе существуют неплохие позиции, для оппозиции они достаточно ровные, но какого то электорального рывка мы по большому счету не увидели. Для партий третьего эшелона, которые борются за 3-5%, ситуация тоже достаточно устойчива. Кто попадет дальше, покажет время. Потому Я не исключаю, что в некоторых регионах в какой-то горсовет могут войти представители, допустим, семи-восьми политических сил.

Мы задали вопрос, какая форма правления на сегодня более приемлема для Украины. В целом 46% считают более приемлемой президентскую и президентско-парламентскую, 31% - парламентскую или парламентско-президентскую, остальные затруднились ответить. Это не есть аргументом для оппозиции, потому что людям в принципе все равно и какой-то свирепой критики мы не увидели.

С 29 сентября по 5 октября мы проводили исследование, выборка стандартная репрезентативная. Мы предложили такое утверждение «конституционные изменения 2004 года были осуществлены в условиях острой политической борьбы с нарушением процедуры, поэтому должны быть отменены». В целом с этим утверждением согласны 35%, не согласны – 29%, остальные затруднились ответить.

Если не будет возникать форс-мажорных обстоятельств, борьба будет где-то более острая, где-то более интересная, но выборы по идее должны пройти без особых эксцессов. Пока особых нарушений мы не увидели.

7 февраля после второго тура мы провели исследование по поводу нарушений. Перед каждыми выборами мы задаем этот вопрос, действительно часть людей встревожена и обеспокоена тем, что возможны нарушения. Но когда мы после 7 февраля 2010 года провели исследование относительно того, видели ли избиратели нарушения или нет, то большинство сказали «нет». 3-5% выдели нарушения, и из этого маленького процента 20% заметили отсутствие людей со списками, и еще 5% - в некоторых случаев отсутствие паспортов, но это в сельской местности.

Анатолій Луценко: «Ці вибори можуть стати трампліном для четвертих сил»

Я хочу сказати про правила гри. У нас перед виборами постійно відбуваються якісь форс-мажори. Тобто більшість політичних сил - учасників процесу домовляються в різних конфігураціях, колись БЮТ з Партією регіонів домовлявся, колись булла коаліція на чолі БЮТ, колись - на чолі Партії регіонів. Приймалися такі правила гри, які найбільш кон’юнктурні і комфортні для тих, хто на конкретний момент на коні. Насправді це не призвело ні до яких позитивних результатів, тому що виборчий реєстр все одно перебуває в якомусь незрозумілому стані - постійні помилки, проблеми з безпосереднім голосуванням, технологічним виконанням виборчого процесу.

А ці місцеві вибори взагалі унікальні, тому що правила гри накидали буквально за два місяці. Це, по-перше, в певній мірі дестабілізує роботу самих партійних структур, тому що сьогодні одні правила гри, завтра – інші. По-друге, - роботу Центральної виборчої комісії. Від цього всього є рецепт, придуманий і випробуваний в Європі, в яку і влада, і опозиція навипередки біжить. Є правило, що за рік до виборів не можуть вноситися ніякі зміни до виборчого законодавства. Від експертного середовища потрібно виступити з ініціативою до політиків – прийняти виборчий кодекс. Це не складно, туди завести законодавство, яке регулює виборчий процес і прийняти рішення, наприклад, що в нього не можуть вноситися зміни пізніше, ніж за рік до виборів. Люди скрізь однакові, бажання у політиків у всьому світі однакове – вони хочуть використовувати кон’юнктуру, якісь хитрощі для перемоги. В даному випадку потрібно переходити від лихоманки до нормальних процесів. Це стосується всього політичного процесу, але у виборчому процесі це було б дуже гарним месиджем в суспільство.

Щодо оцінки ситуації, яка вже трапилася. Мені здається, що говорити про якісь серйозні зловживання під час реєстрації на даний момент немає сенсу. Я знаю від багатьох колег, що були відмови у реєстрації кандидатів, але коли вносили правки в принципі реєстрація відбувалася. Члени ЦВК працюють так само в щойно сформованій моделі поведінки. Насправді, завжди погано, якщо закон постійно міняється навіть в таких процедурних речах.

На цих виборах, знову ж таки через те, що задані такі правила гри, в найнезручніше становище були поставлені мери міст. Людей змусили в останній момент політично визначатися, хоча сама посада передбачає, м’яко кажучи, пошук компромісу, формування більшості і т.д. Коли людину змушують політично визначатися, а люди ж завжди знаходять вихід, це виливається в те, що вони визначаються на користь партії, назву якої забудуть одразу після виборів, її просто використовують як правовий майданчик і не більше. Це на користь на користь місцевому самоврядуванню в містах не йде. За Конституцією 1996 року і за зміненою також, єдиними проблисками місцевого самоврядування є міста. Відповідно, цей поворот подій не на користь місцевому самоврядуванню. Тим більше, що в багатьох містах є мери, які політичного даху не потребують, вони самодостатні. Але оскільки в останній момент їх поставили між молотом і ковадлом, відповідно ця людина знайшла вихід з цієї ситуації, щоб її не прибило якимось політичним молотом.

Після цих виборів влада отримає більш лояльні місцеві органи влади якраз за рахунок цих походів пінгвінів. Тому що в тій системі координат, яка на сьогоднішній день сформована в Україні, коли місцеве самоврядування забезпечується бюджетом, воно не може бути супер-опозиційним до влади, воно завжди повинно шукати компроміс з нею, з політичними силами, які сидять в міській раді.

Ці вибори можуть стати трампліном для четвертих сил. Ми розуміємо дихотомію влади і опозиції у вигляді Партії регіонів і БЮТ. Є другий ешелон, який очолює «Сильна Україна» та «Фронт змін». Далі за рахунок якісних людей або яскравих кампаній, можливо, з’явиться певний перелік партій третього ешелону. Вони повинні бути менше представлені, але перспективні. Ці вибори дуже складні в організаційному плані, якщо вони це не пройдуть і взагалі не заявлять себе, то в 2011 році їм буде дуже складно на щось претендувати.

В такому разі, чи не стане посилення партій початком зникнення блоків на наступні парламентські вибори?

Анатолій Луценко: Верховна Рада 1996 року з тими депутатами без всяких імперативних мандатів, з недоторканістю і гарними повноваженнями… Вони ще самі не розуміють, як їм поталанило. У 2011 році будемо мати Раду, половина якої цілком очевидно буде йти по мажоритарній системі, відповідно, там будуть зовсім незалежні люди, які так само будуть використовувати якісь певні політичні бренди. «Плюс» буде частина за списками. Багато в чому конфігурація парламенту буде схожа на 2002 рік. Але партії, які ці місцеві вибори не провентилюють, не пройдуть через це, їм в 2011 році буде дуже складно.

Евгений Копатько: А не преувеличиваете ли вы возможности мажоритарной системы? Они как работали от партии, так и будут. В этой ситуации мэры как раньше были партийными, так и сейчас они будут партийными. Ничего там критического для некоторых из них не было, потому что на местах эти вопросы решаются значительно проще, как это показывает практика нынешней избирательной кампании.

Представьте себе, если бы выборы состоялись в марте или мае этого года, у нас бы предмета разговора не было. Иногда то, что является нарушением, на самом деле не есть для оппозиции по большому счету нарушением. Поэтому нет худа без добра.

По мэрам есть нюансы, там ситуация очень неоднозначная. Если страна находится в тяжелом экономическом положении, некоторые регионы более успешны, некоторые - на субвенции, там зависимость от центральных органов власти будет просто сумасшедшая.

Анатолій Луценко: Субвенції вони всі отримують за виконання делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, але питання в тому, як вони розподіляються.

Віктор Вікторович Янукович хоче балотуватися на мери міста Бучі. В цьому разі чи може бути задіяний якийсь адміністративний ресурс? Теперішній мер міста Бучі фактично підняв це місто з смт, і мешканці зараз обома руками за нього.

Ігор Попов: Якби були такі плани, уже б закатали весь ліс в асфальт і уже б використали. А зараз зробити це в останній день важко. Якби адмінресурс використовували, то всім іншим уже б відмовили в реєстрації, а оскільки там нормально йде виборчий процес, то проблеми в цьому я не бачу.

Евгений Копатько: Мы не делали исследование по этому населенному пункту. Будет прецедент, будет разговор. Социологию по малым городам делать крайне сложно, потому что кто-то зайдет, проявит активность ситуация ломается в течении недели. Показательный момент Винница, где у мэра неубиенный рейтинг, причем много лет. Если мэр нормальный не важно, какой политической силы, там абсолютно нормально люди решают вопросы. То есть любой мэр имеет шанс войти в историю, вне зависимости от власти или оппозиции. Если человек вменяемый, умный и хозяйственник, то с ним будут договариваться, а не он.

Чи є якісь фаворити чи лузери у мери по великих містах, хто залишиться, а хто ні?

Евгений Копатько: Есть города, областные центры, по которым работают с особым фанатизмом различные избирательные команды, которые занимаются выборами, социологии делается очень много. Винница яркий пример. В некоторых городах Львовской, Тернопольской, Ивано-Франковской области с мэрами городов будет абсолютно понятно. Так же и на юго-востоке Украины – Луганская, Донецкая области - для многих городов проблем не будет. Там достаточно полярные позиции, и рейтинги мэра в этом случае довольно устойчивы. Наиболее число сложных моментов будет в центральной Украине в регионах, где на должность мэра могут баллотироваться несколько человек, позиции которых не очень устойчивы.

А по Харькову?

Анатолій Луценко: В Харкові є дві кандидатури, які мають певні електоральні симпатії і ресурс. Принаймні, інтрига є.

Евгений Копатько: Интриги никакой. По Харькову ситуацию достаточно понятная.

Ігор Попов: Тут є два моменти. Один – чи буде інтрига, і другий - чи буде безпредєл на виборах. На це впливають три моменти. Перший - якщо місто багате, там є за що воювати, більший виборчий бюджет, відбувається більше всього цікавого і нецікавого. Другий - якщо рейтинги основних конкурентів, двох-трьох, близькі, тоді вони починають воювати. Якщо дійсно є беззаперечний лідер, то вибори нудні. Третій - якщо серед цих двох лідерів на одного робить ставку влада, а на другого зовсім не робить, то це збільшує накал виборів. Будуть конкурентні вибори в Одесі, Франківську, Луцьку. Уже йдуть гарячі вибори в Харкові, тому що є два кандидати, і один на одного проводять дуже багато цікавої кампанії. Тобто дійсно саме вибори мерів найбільш цікаві і показові для демократії. Там, де вони можуть бути конкурентними, там вони конкурентними і будуть. А те що в кількох в містах, незалежно від того будь-то схід, захід, південь чи північ, є беззаперечний лідер, то це його заслуга, він пропрацював, у нього рейтинг підтримки хороший, - така виборча кампанія буде нудною.