750 гектарів: хмарочоси чи парк? Як активісти рятують столичні Осокорки

Зранку 30 жовтня до помешкання глави громадської організації «Екопарк Осокорки» Олександра Пилипенка з обшуком прийшли співробітники податкової поліції Дарницького району Києва. За 3,5 години фіскали вилучили телефон, ноутбук, iPad і навіть кредитну картку. Адвокат Олег Гурич, який прибув на місце події заявив про порушення під час обшуку. Як розповів «Главкому» сам Олександр Пилипенко після завершення слідчих дій в його помешканні, правоохоронці переключилися на його автівку, попередньо заволодівши її ключами, що зафіксували поліцейські, які прибули за викликом господаря і його адвоката. Після цього податківці провели обшук у ще одному помешканні Олександра Пилипенка. Йому закидають порушення статті 212 Кримінального кодексу України «Ухиляння від сплати податків…». «У середині травня було відкрито кримінальне провадження. Чотири рази мене допитували», - розповів Олександр в розмові з «Главкомом». За його словами, допити можуть бути пов’язані з активною діяльністю громадської організації, засновником якої він є. Організація відома своєю протидією забудови  столичного масиву Осокорках.

Історія конфлікту

У 2005 році компанія ТОВ «Контактбудсервіс», яку пов’язують із банком «Аркада», отримала землю для забудови у частині столичного масиву Осокорки. Попри те, що ділянка біля озера Мартишів потрапила до Детального плану території (ДПТ). Активісти вважають, що ДПТ, ухвалений свого часу з порушеннями, незаконний. Окрім озера Мартишів поблизу є озера Небреж і Тягле, де забудовник також має намір будувати комплекс «Патріотика на озерах», зведенню якого активно протистоять громадські активісти. Для захисту своїх прав вони створили громадську організацію «Екопарк Осокорки», яка бореться із забудовником, вимагаючи замість багатоповерхівок створити екопарк на 750 га зеленої зони. Активісти дивуються тому, що будівництво провадить компанія, яка була визнана банкрутом у травні цього року. Засновниками ТОВ «Контактбудсервіс» є колишні народні депутати Олександр Чорноволенко і В’ячеслав Коваль. Згідно із даними Opendata, щонайменше чотири рази у 2018 році змінювався власник цієї компанії.

У самій компанії за вказаними при реєстрації контактними номерами телефонів відповідають неохоче. Мовляв, претензії безпідставні, бо будівництво законне. Детальніше коментувати конфлікт представники забудовника відмовляються.

Найбільш жорсткі протистояння відбулися вже у 2018 році. 16 травня громадські активісти разом із представниками «Національного корпусу» побилися з охоронцями забудови, яких представники «Екопарк Осокорки» називають «тітушками». Тоді, за даними поліції, постраждало 17 охоронців об’єкту, 10 активістів були затримані поліцією. Їх потім відпустили. Всього у сутичках взяли участь кілька десятків людей.

28 липня знову відбулось масове протистояння на місці будівництва. За кілька днів до протестів активісти проанонсували «Велику акцію проти забудови та за створення «Екопарку Осокорки». Цього разу на підмогу противникам забудови прибули кілька сотень представників «Нацдружин». Місцевих жителів закликали взяти участь у мирному протесті і спостерігати за тим, як розбиратимуть паркани.

Аргументи сторін

«Нас восьмеро засновників організації «Екопарк Осокорки». За цей рік мінімум троє з нас стали фігурантами кримінальних справ. Тобто прокуратура раптом зацікавилася 40% активістів з тих, чи інших питань», - розповів «Главкому» один із засновників громадської організації «Екопарк Осокорки» Михайло Петелицький. Він та його соратники вважають, що будівництво, яке проводить ТОВ «Контактбудсервіс» у партнерстві з комерційним банком «Аркада», незаконне і може привести до знищення прилеглих озер. У той же час в КМДА запевняють - будівництво законне і абсолютно безпечне для екології. «Знищувати або засипати озеро ніхто не буде і не збирається. Благоустрій - обов'язкова частина будівництва», - заспокоює керівник юридичного відділу Департаменту містобудування та архітектури Віктор Коляденко.

Михайло Петлицький є автором петиції проти забудови, яку три роки тому підписали більше 11 тисяч людей. До останнього часу міська влада не бралася розглядати цей документ. Та у червні цього року ситуація зрушила з місця. Автор петиції разом із заступником глави КМДА Олександром Спасибком підписали «План заходів…», нібито досягнувши певного компромісу з міською владою: активісти нібито погоджуються, що екопарк має постати замість багатоповерхівок не на всій ділянці запланованих забудов, а лише «між земельними ділянками ТОВ «Контактбудсервіс» (озеро Мартишів), південною частиною озера Тягле, земельною ділянкою Бортницької станції аерації».

Тепер цей аргумент, зафіксований в документі, використовує банк «Аркада». Мовляв, самі активісти відкинули всі претензії до будівельника, а тепер порушують умови,  який самі ж погодили.

За словами Михайла Петелицького, за весь цей час після підписання петиції столична влада не бралася її розглядати, пояснюючи це тим, що величезна територія у 750 гектарів, на якій активісти вимагають зупинити будівництво, уже має землекористувача - «Контактбудсервіс». «Тоді я сказав владі, що починайте робити там, де немає перешкод (тобто виконати петицію на ділянках, де у забудовника немає права будувати – «Главком»). Таким чином з’явився корегований «План заходів…» в обхід території «Контактбудсервісу». Але це зовсім не означає, що ми всі згодні з тим, що там буде забудова», - пояснює активіст.

Судова тяганина

16 липня 2018 року організація «Екопарк Осокорки» звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ), в якому просить суд зупинити дозвіл на виконання будівельних робіт. 26 жовтня відбулося засідання суду щодо зупинення дозволу на будівництво «Патріотики на озерах», але рішення ухвалене не було. Рекордно тривале засідання для такого роду справ завершилося нічим. За понад 7 годин засідання документ, який намагається оскаржити позивач (дозвіл на виконання будівельних робіт «Контактбудсервісом»), не був наданий суддям. Наступне засідання у цій справі, яке активісти вважають доленосним для себе, відбудеться 2 листопада. Але гарантії того, що рішення таки буде ухвалене і цього разу у них немає. І справа не тільки у фізичній відсутності дозволу на будівництво у суддів. «Є всі підстави, щоби і це засідання відкласти чи перенести. Бо на суд не з’являються представники третіх сторін, яких запрошують: з Мінкульту, кількох департаментів КМДА, а також не надані ряд документів», - розповідає один із засновників «Екопарк Осокорки» Максим Стравінський. Саме тому на останньому судовому засіданні адвокат позивача заявив клопотання про відтермінування розгляду цієї справи. Але активісти скептично ставляться до того, що суд зупинить її розгляд. На думку Максима Стравінського, скоріше за все, суд винесе рішення у п’ятницю, воно буде не на користь екозахисників. Голова правління АКБ «Аркада» Костянтин Паливода в інтерв’ю телеканалу «Київ» заявив, що незалежно від рішення суду, з 29 жовтня будівництво поновлюється, оскільки банк не може підвести своїх інвесторів.

Між тим два тижні тому активісти подали інший позов, який вважають набагато важливішим для себе. 12 жовтня «Екопарк Осокорки» звернувся до Окружного адмінсуду столиці з позовом до Київської міської ради. Громадські активісти намагаються оскаржити ухвалення Детального плану території (від 27 листопада 2009 року). 17-го жовтня було відкрито провадження по цій справі. Таким чином активісти хочуть «убити» одразу двох зайців. Адже якщо суд визнає незаконним ухвалення ДПТ у редакції від 2009 року, то автоматично це скасує дозвіл на будівництво, яке отримало ТОВ «Контактбудсервіс» від ДАБІ.

Є ще і третя судова суперечка, яка стосується скасування дозволу на будівництво підстанції ПС 110/10 КВ, яку забудовник має звести на березі озера Небреж. Але ця справа, яку ініціювала громадська організація, просувається найповільніше. Вже відбулися попередні слухання, зібрані матеріали. У найближчий час справу почнуть розглядати по суті. Проте дати засідання поки не оголошувалися.

За словами активістів, до конфлікту із забудовником нині підключилися народні депутати України, зокрема зі «Свободи», «Самопомочі», позафракційні парламентарі. Секретаря Комітету ради з питань екологічної політики Остапа Єднака активісти називають одним із драйверів процесу залучення на свою підтримку депутатів.