Кому та за скільки продадуть «Укртелеком»?
Фонд держмайна сподівається продати «Укртелеком» за 12 млрд.грн.
Фонд держмайна сподівається продати «Укртелеком» за 12 млрд.грн., водночас підприємство може піти з молотка за стартовою ціною в 10,5 млрд.грн. Тобто, може повторитися ситуація з приватизацією «Луганськтепловозу», коли буде два чи три учасника, ніхто не підніматиме картки і куплять по стартовій ціні ще й скажуть, що це велика перемога.
Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували народні депутати, колишні голови Фонду держмайна Олександр Бондар та Михайло Чечетов.
Олександр Бондар: «UMC і «Київстар» володіють російські компанії, якщо якась з них придбає «Укртелеком», то це буде повна монополізація ринку»
Це вже численна спроба влади продати «Укртелеком». Сам продаж я оцінюю позитивно, ще у 2000 році, коли я був головою Фонду, приймався спеціальний закон, який передбачав приватизацію «Укртелекому». Бачите, пройшло десять років, а віз і нині там. Я вчора і сьогодні в інтернеті хотів подивитися умови конкурсу, але так і не знайшов їх. Думаю, що «Відомості приватизації» на цьому тижні все ж таки надрукують. Те, що вчора було оголошено дату продажу і стартову ціну, мені ні про що не говорить, тому що головне - кваліфікаційні умови, які будуть виставлені до потенційних покупців. Він цього залежить і хто купить, і ціна, і чи буде вона більше стартової. Мені дуже дивно, що дев’ять місяців ця влада не спроможна була виставити «Укртелеком» на продаж, і зараз нарешті вирішила, нічого в ньому не змінивши за ці дев’ять місяців. Ви знаєте, було багато розмов, що спецзв’язок треба виділяти, що кредити великі і т.і., а сьогодні начебто це все вирішено і проблем немає.
Дата конкурсу 28 грудня для залучення, принаймні, іноземних інвесторів абсолютно безперспективна. Тому що це різдвяні канікули, коли всі фірми ідуть у відпустку на католицьке Різдво. У мене є підозра, що там уже покупець відомий, він буде один або, як по «Луганськтепловозу», хтось буде підігравати для створення уявлення про конкуренцію.
Стартова ціна по нинішніх умовах дійсно відповідає мінімальній, з якої можна починати. Але хочу нагадати, що в минулому році вже був підготовлений конкурс, я входив в конкурсну комісію по приватизації. До речі, дуже показово, що зараз депутатів не запрошують в комісію по приватизації. Тоді умови були абсолютно прозорі, стартова ціна була 2 мільярди доларів, тобто по курсу 1:6 вартість «Укртелекому» складала приблизно 12 мільярдів гривень. В перерахунку це набагато більше, ніж зараз. На жаль, тоді Ющенко відмінив конкурс, був шанс продати «Укртелеком» дорожче. Чи буде шанс у нинішньої влади продати більше, ніж за 10,5 мільярда, у мене великі сумніви. Сумніви пов’язані з єдиним прикладом продажу цією владою «Луганськтепловозу», коли ніякого аукціону не було, по стартовій ціні придбали, і навіть по ній не захотіли розраховуватися.
В цілому я позитивно оцінюю сам продаж «Укртелекому», але сказати, що він буде прозорим, що ціна буде збільшена, я не можу, оскільки до сьогоднішнього дня не бачив кваліфікаційних умов. Якщо вчора уряд затвердив умови і нічого про це не сказав, то мабуть там буде закладено щось цікаве. Кваліфікаційні умови - це те, як продавався вперше «Криворіжсталь», «Луганськтепловоз», коли пишуться умови, яким може відповідати тільки один покупець. Це не має ніякого відношення до інвестиційних зобов’язань, до кваліфікації покупця.
З’явилася інформація, що уже є деякі кваліфікаційні умови, згідно з якими «Київстар» і німецька компанія «Дойчтелеком» вилітають з конкурсу. Фактично все створено для того, щоб «Укртелеком» могли придбати росіяни…
Олександр Бондар: У вас неправильна трактовка законодавства. У нас державна частка – це частка України, ніяка інша державна частка в «Київстарі» не має ніякого значення. Це колись «Приват» хотів оскаржити конкурс по якомусь об’єкту, де була державна частка Росії, - це абсолютно безперспективно. До речі, нещодавно розглядали зміни законодавства у Верховній Раді, де я роз’яснював, що немає сенсу писати в законах «державна власність України», оскільки закони українські і ніяка інша державна власність не мається на увазі. Тобто і «Київстар», і «Дойчтелеком» відповідають цій умові. Але це умови не кваліфікаційні, це загальна норма законодавства, що більше 25% повинно бути недержавними.
А чи не буде монополізація ринку?
Олександр Бондар: UMС (МТС – Ред.) і «Київстар» володіють російські компанії, якщо якась з них придбає, то це буде повна монополізація ринку, приблизно до 70%. До речі, якщо придбає СКМ, теж буде монополізація, але не настільки велика, як в першому випадку, тому що DCC покривають менше. Тому я би хотів, щоб крім цих трьох компаній, на які в першу чергу цей конкурс і розрахований, все ж таки взяли участь іноземні інвестори. Наприклад, в минулий конкурс СКМ намагався зайти через турків, може щось подібне буде і зараз, бо у них там спільні проекти. Дуже важливо, які будуть ці умови, кого будуть допускати.
Якщо відбудеться конкурс, все пройде нормально, то коли мають прийти гроші?
Олександр Бондар: Це ж проблема, чому не виставляли раніше. Рябченко багато казав, щоб гроші надійшли в 2010-му. В цьому році вже немає ніяких шансів: навіть якщо конкурс відбудеться 28 грудня, то гроші надійдуть тільки через два місяці.
Але ж в держбюджеті закладено..
Олександр Бондар: Так, закладено 10 мільярдів, потім зменшили. Ясно, що цей бюджет не буде виконаний за рахунок коштів з приватизації. Тому мені прикро, що влада настільки затягнула час з виставлення цього об’єкту, а ще він припадає на різдвяні свята. Тягнули, тягнули, а тут такий поспіх.
Михаил Чечетов: «Из уст Януковича и премьер-министра звучат гарантии неприкосновенности частной собственности»
Позиция власти не сводится к тому, что надо продать любой ценой лучшие стратегические активы и залатать дырки в бюджете. Мы на это никогда не пойдем. 10 млрд. грн. было заложено в бюджете для того, чтобы обеспечить поступления от приватизации. Летом скорректировали до 6 млрд.грн., но даже сейчас во главу угла не ставилось именно продать все, что можно, но получить эту сумму. Если ситуация не позволяет осуществить успешную продажу, то власть на это не пойдет.
Власть ждала одного: эффективная продажа возможна только тогда, когда будет эффективное управление в государстве и политическая стабильность в стране. Ситуация в Украине стабилизировалась, восстановлена управляемость в государстве, распахнулись двери европейских стран для Украины. Там просто не знают, в какое кресло посадить Виктора Федоровича, с ним встречаются все президенты, его выступления сопровождаются аплодисментами в США, Китай дает 4 млрд. долл. инвестиций, восстановлены отношения с Россией и т.д. Самое главное, что из уст Януковича и премьер-министра звучат гарантии неприкосновенности частной собственности. Никаких заявлений в отношении того, что мы национализируем, шесть тысяч заберем, как говорила Юлия Тимошенко, а потом переделим. Кстати, она вчера уже сделала заявление, что если вдруг когда-то они придут (думаю, этого не будет никогда, но если смоделировать в кошмарном сне, что это произойдет), то она все заберет и переделит. Ну, кто тогда придет в Украину?! Когда же Конституционный суд отсек инородное тело политреформы и восстановлена президентская власть, инвесторы убедились в серьезности намерений, что в Украине установлена стабильная власть на 10 лет. Никаких потрясений в ближайшее десятилетие не будет, курс будет стабильный, страна прогнозируема, никто не будет с маузером забирать и национализировать, можно приходить на рынок и участвовать в продаже.
На сегодняшний день открыты шлюзы для эффективной продажи, поэтому выставляется «Укртелеком». Правильно, деньги не попадут в этот бюджет, а мы и не ставили задачу залатать дырки именно в этом бюджете.
В отношении того, кто будет участвовать или победит, конкурс покажет. Условия продажи утверждались не единолично, а Кабинетом Министров – коллегиальным органом. Я не читал, но думаю, что условия расписаны так, чтобы создать нормальную конкуренцию. Самое главное – приходу того собственника, который, в первую очередь, обеспечит стратегическую перспективу развития предприятия. Главная задача, когда продается стратегический объект, не деньги получить, что тоже важно, но, прежде всего, обеспечить стратегическую перспективу развития предприятия, повышение его конкурентоспособности, увеличение сегмента на рынке. Поэтому в условиях конкурентной борьбы как национальных, так и иностранных инвесторов конкурс покажет, кто будет сильнейшим. Думаю, что условия сделаны так, что участвовать будут серьезные компании, и кто бы из них не победил, эти структуры сумеют решить эти стратегические задачи, которые жизненно необходимы для «Укртелекома».
Появилась информация, что к участию в конкурсе не будут допущены компании, которые владеют более 25% украинского рынка …
Михаил Чечетов: И раньше так было, когда не могли участвовать в приватизации госсобственности государственные структуры. Тогда идет не приватизация, а поглощение одним государством другого. Кроме того, акционерная компания может принимать участие в конкурсе только тогда, когда доля государственной собственности в акционерном капитале этой компании менее 25%.
То есть, вы говорите о государственном участии?
Михаил Чечетов: Речь идет о том, что в структуре акционерного капитала компании-инвестора, доля государства не должна превышать 25%.
Олександр Бондар: Це норма законодавства не цього конкурсу. Вона стосується тільки частки державної власності України. У нас на телекомунікаційному ринку з часткою державної власності більше 25%, крім «Укртелекому», нікого більше немає. Тому ця норма не стосується нікого на цьому ринку. Я не думаю, що промислові ВПК підприємства будуть брати участь у конкурсі, де є ця частка. Ця проблема не буде для цього підприємства взагалі існувати. Якщо йдеться про державну частку інших країн, то, будь ласка, беріть участь, у нас таких випадків було багато.
Михайле Васильовичу, які компанії будуть брати участь у цьому конкурсі і в кого є найбільші шанси на перемогу?
Михаил Чечетов: Исходя из условий конкурса, получают возможность принять участие и национальные инвесторы, и из Ближнего и Дальнего зарубежья. Я не хочу называть компании, чтобы потом не обвиняли меня в том, что кто-то лоббируется, или, наоборот, засвечивается и потом попадает под прессинг и не допускается к конкурсу.
Скажите, хоть из каких стран…
Михаил Чечетов: Западная Европа.
Чи не стане продаж «Укртелекому» повторенням ситуації з приватизацією Одеського припортового заводу?
Михаил Чечетов: Сегодня уже в рамках новой Конституции, когда по сути дела во главе исполнительной власти стал Президент, нельзя допустить такой ляп, что протрубили на весь мир, начали конкурс, а потом вдруг прекратили. Это ударит по репутации станы, ее руководства и по инвестиционному имиджу Украины в целом. Думаю, сейчас будут приниматься такие решения, которые не будут опротестованы, а выверены и доведены до логического конца.
Олександр Бондар: Дійсно, ситуація, аналогічна приватизації Одеського припортового, при цій владі відбутись не може. Але можлива ситуація, аналогічна продажу «Луганськтепловозу», коли буде стартова ціна, два чи три учасника, ніхто не підніматиме картки і по стартовій ціні куплять та скажуть, що це велика перемога.
З «Луганськтепловозом» ще краще відбулось: навіть по цій стартовій ціні російська компанія не захотіла платити гроші нашій державі, де «така стабільність, така сильна влада». Але я не думаю, що десь в іншій країні собі дозволяють так поводитись інвестору із владою, коли виграли на конкурсі і не заплатили. Тому тут треба дивитись, які приклади були вже при цій владі.
За вашими прогнозами, за яку ціну продадуть підприємство?
Олександр Бондар: Поки не побачу кваліфікаційних умов, я не можу сказати ціну продажу. Якщо там буде система відсторонення покупців, то стартова ціна буде продажною, в кращому випадку. Уряд і Фонд держмайна поки що кваліфікаційні умови не оприлюднюють, що у мене викликає побоювання в плані прозорості. Не ціну продажу, не дату, а першу чергу треба було оголосити кваліфікаційні умови, хто має право брати участь в цьому конкурсі. Михайло Васильович дуже добре знає, що це таке, бо він формував умови в багатьох конкурсах, де заздалегідь було відомо, хто переможе.
Михаил Чечетов: Думаю, что подъем будет значителен.
Чи повинна держава при продажі «Укртелекому» передбачити захист прав міноритарних акціонерів? Як вони будуть захищені, чи буде виконана умова про викуп акцій міноритарних акціонерів?
Михаил Чечетов: Не я принимал такое решение в Кабинете Министров, и не могу судить.
Олександр Бондар: В цьому конкурсі таких умов бути просто не може, тому що це норми загального законодавства. Зараз в комітеті з економічної політики робочу групу очолює Юрій Воропаєв, який готує нову редакцію закону про акціонерні товариства. Там є норма про викуп акцій у міноритарних акціонерів, але є дискусійною норма, буде це в обов’язковому порядку чи добровільно. До цього конкурсу ніяких таких умов ніколи не ставили і ставити не будуть, тому що це норми загального законодавства, а не окремого конкурсу.