Результат місцевих виборів не скасуєш?

Визнати недійсними вибори на місцях практично неможливо. Але тільки з юридичної точки зору, з політичної ж – будь ласка. Тільки, схоже, наслідків це не матиме жодних. Тож скільки б опозиція не кричала про масові порушення та про механізми фальсифікації результатів виборів, які закладені вже в самому законі, влада стоїть на своєму: прозорість, чистота та демократичність виборчого процесу буде забезпечена.

Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували народні депутати Юрій Мірошниченко (ПР) та Сергій Власенко (БЮТ).

Юрій Мірошниченко: «Ми маємо уже понад 800 фактів порушень»

Ми зацікавлені в тому, щоб стандарти демократії, до яких ми прагнемо, на цих виборах були забезпечені. Інтерес суспільства полягає в тому, щоб норми закону, які перешкоджають реалізовувати виборцям свої права, були покращені, щоб порушення закону і норм демократії були належним чином оцінені, в першу чергу, з точки зору закону, і виправлені з тим, щоб виборці і ті, хто балотуються, змогли вільно реалізувати своє право.

Сергій Власенко: «В деяких регіонах результати виборів уже оформлені у вигляді протоколів»

Я б хотів нагадати, чому низка опозиційних сил вважає, що вибори в Україні уже практично пройшли. Закон про місцеві вибори містить у собі цілу низку механізмів, які можуть призвести до спотворення волевиявлення громадян. Це, в першу чергу, стосується механізму формування виборчих комісії – як територіальних, так і дільничних. Територіальні комісії були сформовані за рішенням ЦВК таким чином, що переважну більшість в цих комісіях отримали представники провладних політичних сил. Їм насправді уже нічого не треба для того, щоб порахувати результати виборів так, як вони вважають за потрібне. Але до цього вони ще попризначали своїх представників головами, заступниками голів та секретарями комісій. Наведу приклад: із 37 голів територіальних виборчих комісій на території Київської області 24 - представники, делеговані Партією регіонів, 6 – Народною партією Литвина, 1 – «Батьківщиною» із так званого списку Майбоженка, який до «Батьківщини» не має жодного відношення. Решта розподілені між іншими опозиційними і не дуже опозиційними силами.

Ці територіальні виборчі комісії сформували дільничні. Законом встановлено єдиний критерій, за яким призначаються члени дільничних виборчих комісій із списку кандидатів, які подавали політичні сили – наявність досвіду роботи у виборчих комісіях. Ніхто не знає, що таке досвід, і тут з’явилося перше величезне поле для фальсифікацій. Всупереч закону, велика кількість членів дільничних виборчих комісій не оприлюднені для суспільства. Зараз з’ясовується, що до дільничних комісій включені люди, яких не подавали відповідні політичні партії. Останній скандал відбувся в Сквирі, де районна організація «Нашої України» з подивом дізналася, що нібито від них до складу дільничних виборчих комісій включені люди, які до цієї партії не мають жодного відношення. На всі прохання та вимоги показати подання, представники виборчих комісій кажуть: ми нічого не покажемо, ідіть в суд. Вони вже заздалегідь розуміють, яким буде рішення цього суду. Тобто, перший блок порушень торкаються формування дільничних виборчих комісії із складу людей, які не були делеговані відповідними політичними силами.

Другий блок порушень – це усунення різними способами рейтингових кандидатів. Їх виключають за надуманими причинами, потім люди йдуть в суд, або проти них порушують кримінальні справи. В якості міри запобіжного заходу обирають взяття під варту. До речі, про такі випадки, як на диво, заявляють і молодші партнери по правлячій коаліції, а саме представники Комуністичної партії. Ми очікуємо, що в останні дні, коли люди не будуть мати можливості навіть формально оскаржувати своє незаконне зняття, це явище набуде більш вираженого і масового характеру.

Як порушення можемо розглядати старий механізм, який уже застосовувався на виборах 2002, 1998 років, коли представники влади вчиняють абсолютно прямий і відвертий тиск на кандидатів від опозиційних політичних сил, якщо ці кандидати працюють в бюджетній сфері. Тобто, якщо ти лікар, вчитель, працівник державного підприємства, то тебе викликають і кажуть: друже, або ти залишаєшся на роботі, або ти ідеш у відповідну місцеву раду від опозиційної політичної сили, але уже не працюєш. Таких випадків є достатньо.

В багатьох регіонах Партія регіонів зареєстрована під першим номером. Відповідно до закону, політичні партії реєструються не в процесі жеребкування, як було раніше, а той, хто перший здав документи, того реєструють під першим номером. У нас є надзвичайно швидка політична сила, такий собі Спіді Гонсалес у вигляді представників Партії регіонів, які в багатьох регіонах добігають першими. Це не таке вже порушення, але відповідно до соціологічних і політологічних технологій, людині легше обирати, не читаючи весь список, тому перші місця вважаються вигіднішими для політичних сил.

Маніпулятивною технологією, яка застосовується Партією регіонів, є прес-конференції пана Забарського, який розказує про масові порушення, які вчинюються щодо Партії регіонів або інших кандидатів. Така маніпулятивна технологія, мовляв, і нас трошки клюють. Цікава позиція при тому, що половина членів територіальних і дільничних комісій від влади, вся влада - від влади, правоохоронні органи - від влади. Ніхто їх не може утискати.

Черговою старою-новою технологією стало друкування невизначеної кількості додаткових бюлетенів. Ви знаєте ситуацію в Харкові, Івано-Франківську і інших регіонах, де раптом знаходяться сотні тисяч додаткових бюлетенів, які не пронумеровані. Чомусь міліція не знаходить у цьому складу злочину і практично ніяк на це не реагує?

Що може відбуватися в день голосування, і формально це не буде порушення закону? На жаль, чинний закон сформульовано таким чином, що комісії в цей день можуть працювати в будь-якому складі тільки б не менше трьох. Тобто, із 18-24 людей може прийти троє, всі вони можуть бути від одної політичної сили, вони можуть зібратися, підписати протоколи, поставити печатки і на тому забути. Нагадаю, що відповідно до чинного закону, протокол комісії не є рішенням і відповідно оскаржувати його неможливо. Це дуже сильно кореспондується з інформацією, що надходить до нас, яка розповсюджується не тільки представниками «Батьківщини», а і всіх опозиційних сил та деякими представники Комуністичної партії. Вона полягає в тому, що членів комісії викликають і пропонують підписувати пусті протоколи, ставити на них печатки.

Результати виборів уже відомі і доведені до певних комісій. В деяких регіонах вони уже оформлені у вигляді протоколів і, скоріше за все, будуть оголошені в ніч голосування. Це пов’язано з тим, що вперше за останні шість років закон надав можливість комісіям проводити свої засідання в таємному режимі. Тобто, комісії на сьогодні без пояснення причин мають можливість видалити всіх «сторонніх» із залу засідання і проводити їх практично в таємному режимі. Цей механізм вже працює. Зокрема, в такому режимі робили спробу провести засідання Київської обласної територіальної виборчої комісії, не допускаючи пресу, ніяких представників політичних партій. Мені вдалося потрапити туди продираючись через міліцейські кордони лише тому, що я використав повноваження, надані мені законом про статус народного депутата. Як тільки ми разом з народним депутатом Костянтином Бондаревим потрапили на засідання цієї комісії, вони зразу ж його припинили. І три години радилися по телефону з людиною на ім’я Юрій Анатолійович.

Юрій Мірошниченко: Чесність, вільність проведення виборів, прозорість всіх процедур є нашою спільною метою. Президент України неодноразово звертав увагу, що іспит на демократію, який фактично складає українське суспільство під час кожних виборів, має підтвердити демократичний вибір нашої країни. Місцеві вибори в цьому контексті не є виключенням, хоча ми їх проводимо вперше відокремлено від парламентських. Ми ініціювали запрошення великої кількості спостерігачів як від громадських, так і від міжнародних організацій. Дуже великі надії покладаємо також на опозицію, оскільки вона за своїм призначенням покликана контролювати ті засади демократії, які в нас є.

Щодо оцінки самого виборчого законодавча. Було сказано, що закон є недосконалим, я абсолютно поділяю цю тезу.

Сергій Власенко: Закон є найгіршим із усіх, які були. Це не недосконалість, а свідоме закладання в закон механізмів фальсифікації.

Юрій Мірошниченко: Не можу погодитись, що він є найгіршим, оскільки попередній закон унеможливлював громадянам на місцевих виборах голосувати в мажоритарному режимі за кандидатів. Ця проблема існувала. Відповідно, і Рада Європи, і Венеціанська комісія робили нам зауваження про те, що треба змінювати систему, вводячи елементи мажоритарки. Цей закон дав таку можливість, й це великий крок у вдосконаленні українського законодавства. В цій роботі брала участь не лише Партія регіонів, а й всі фракції парламенту. Ті негативні оцінки, які були після ухвалення першого закону, ми врахували. Зокрема, ті політичні партії, які мали менший термін реєстрації, зараз беруть участь в кампанії. Так само була критика, що українські громадські об’єднання не мали права вести спостереження, це також було враховано. Проте, погоджуюсь, що ще багато питань лишилися неврегульованими.

Оцінюючи ж порушення, їхню кількість та якість, ми маємо виходити з двох найважливіших обставин, якщо говоримо про стандарти демократії. Перше: були ці порушення результатом навмисних спрямованих дій чи це було ненавмисно (через низьку кваліфікацію учасників, членів комісій, кандидатів). Друге: чи є елемент тиску і хто є суб’єктом цього процесу? Чи є прояв адміністративного ресурсу? Я був учасником багатьох нарад, де Президент неодноразово говорив, що ті порушення, які є навмисними, не залишалися без правової оцінки. Йдеться про те, що говорив Сергій, - виявлені бюлетені в Харкові та Івано-Франківську, інші порушення, які набувають резонансного характеру. Всі вони є об’єктами розслідувань правоохоронних органів під особистим контролем Президента.

Сергій Власенко: Вибачте, але це кричуща річ: як розслідування можуть проводитися під контролем Президента?

Юрій Мірошниченко: Не лише Президента, а й парламенту та суспільства. Президент, згідно зі своїм статусом, є гарантом прав і свобод людини та громадянина.

Є певне занепокоєння щодо складу виборчих комісій, адже саме вони є тими суб’єктами, які будуть встановлювати результати волевиявлення українських громадян. Ми почули, що є диспропорція: начебто є більшість провладних представників в комісіях і т.д. Справа в тому, що комісії, на відміну від раніше існуючих систем, формуються зараз не органами місцевого самоврядування, не третіми особами: саме тими суб’єктами, які будуть делегувати своїх кандидатів і застосовують принцип так званого перехресного контролю. Тобто, представники партій в комісіях, стежачи із середини за роботою комісії, виявляють будь-які відхилення, які потім стають об’єктом суспільної уваги та правоохоронних органів, якщо є такі підстави.

Я не буду зараз говорити про те, що, наприклад, «Батьківщина» та Партія регіонів, згідно з офіційною інформацією від ЦВК, мають приблизно рівне представництво (по 22% кожний).

Сергій Власенко: Це брехня. ЦВК говорила не про «Батьківщину», а про БЮТ, який не є суб’єктом цього процесу. До кандидатів «Батьківщини» вони доплюсували кандидатів від УСДП, позиція яких сьогодні є достатньо специфічна, від ПРП. Так давайте за такою логікою сплюсуємо Партію регіонів, комуністів та литвинівців, та скажемо, що це у нас коаліція.

Юрій Мірошниченко: Достатньо навіть одного члена комісії, який стане свідком порушення, щоб він про це заявив і вже це не залишиться поза увагою.

Говорячи про кількість владних, провладних, опозиційних політичних сил в складі комісій як диспропорційну… Я не можу сьогодні сказати, хто є провладною політичною силою. Ви ж самі говорили про комуністів, які напевно чи не найбільше сьогодні критикують Партію регіонів. Або «Сильна Україна» - це провладна чи опозиційна політична сила?

Сергій Власенко: Звичайно, провладна.

Юрій Мірошниченко: А ми чуємо від них про порушення та утиски, про неможливість їхніх кандидатів реалізувати свої права. Тому в момент виборів всі політичні сили стають конкурентами за голоси виборців. Таким чином, вони унеможливлюють своїм колегам можливості порушень. Тож був зміст саме такої системи формування виборчих комісій.

Щодо прес-конференцій Партії регіонів, то це не винахід цієї кампанії. По чистоті виборів ми проводимо такі заходи з 2006 року і продовжуємо цю роботу. Мета цього аналізу полягає не в тому, щоб звинуватити опозицію, інші політичні сили чи сказати, що таких порушень немає. Наш юридичний департамент проаналізував ситуацію, ми маємо уже понад 800 фактів порушень. Це стає об’єктом нашої уваги з тим, щоб убезпечити від тих порушень, подивитися, чи не вони результатом навмисних дій, хто є їх суб’єктом. Крім того, Президент дав доручення главам адміністрацій з тим, щоб вони стежили, щоб всі кандидати мали рівні вимоги. Ви знаєте про факт в Кіровоградській області, коли керівника району звільнено через те, що він фактично займався адміністративним тиском. Є відповідні доручення і всім правоохоронним органам.

Що стосується реєстрації Партії регіонів під першим номером. Я не схильний вважати, що наші виборці, прийшовши на виборчу дільницю, так несумлінно ставляться до свого вибору. Були випадки, коли реєстрували двійників з однаковим прізвищем, були спроби маніпулювати місцем в списку, хто вище, хто нижче. Як показав математичний аналіз, виборці, які підтримують ті чи інші партії, знайдуть свою політичні силу, незалежно від того, буде вона першою, останньою чи всередині списку в бюлетені. Я не маю інформації, скільки таких випадків, де Партія регіонів є у списку першою, але я переконаний, що це не всі місцеві вибори. Що стосується того, що, наприклад, «Батьківщина» чи Партія регіонів могли швидше зібрати і подати документи, це говорить про те, що ці партії мають розвинуту інфраструктуру і напрацьований досвід.

Сергій Власенко: У нас, виявляється, Президент особисто контролює хід розслідувань, не має на це жодних законних підстав. Всюди написано, що правоохоронні органи незалежні в проведенні розслідувань. Я вдячний Юрію Романовичу за те, що він відверто сказав, що керівники райдержадміністрації слідкують за тим, щоб не був задіяний адмінресурс. Відповідно до закону, місцеві органи влади не мають права втручатися у виборчий процес. Якщо він слідкує за чимось, то він уже втручається.

Представники Партії регіонів застосовують сталінську тезу: у нас добрий цар, але є перегини на місцях. Ці перегини свідчать про те, що насправді відбувається. Але жоден голова районної чи обласної адміністрації не буде вчиняти жодних дій, не отримавши пораду зверху.

Ви сказали, що ми висловлюємо стурбованість. Ні, це не стурбованість, це ствердження того, що в Україні зруйнована демократія, в Україні уже неможливі чесні прозорі, об’єктивні, вибори, які б відображали реальне волевиявлення громадян. Ви кажете, що наші громадяни всюди зможуть обрати політичну силу, яку вони б хотіли обрати – це брехня. У Львівській, Київській областях, у місті Луганську, вони не можуть цього зробити. В ряді районів Івано-Франківської області, слава Богу, ми змогли зареєструвати реальні списки «Батьківщини».

Пане Юрію, ви сказали, що близько 800 порушень зафіксовано, в чому вони полягають?

Юрій Мірошниченко: Ці факти порушень пов’язані з етапом висування, формування комісій, правом і можливістю кандидатів проводити агітаційні заходи. Це факти, які ми аналізуємо на предмет того, чи є вони порушеннями. Сергій згадав випадки у Львівській, Київські областях по висування кандидатів від «Батьківщини». Ці факти мають певний суспільний резонанс. Сьогодні когось звинуватити неможливо, тому що в самій «Батьківщині» виявилося два табори, які стверджують, що саме вони є справжньою «Батьківщиною». З одного боку, позиція керівництва партії, з іншого – позиція місцевого осередку. Згідно закону, кандидатів висувають місцеві осередки, саме тому комісія зареєструвала, а суд визнав такі дії місцевого осередку законними. Зараз втручатися в діяльність «Батьківщини» з нашого боку було б некоректно, адже це їхня внутрішня дискусія. Не всі такого роду факти є порушенням закону, це, швидше, внутрішній факт. Так само як побиття, зняття по мерах, у мене є аналіз по кожному такому факту. Дійсно, є кримінальні справи. Сьогодні деякі з кандидатів, висуваючись на місцеві вибори, таким чином уникають розслідування по тих справах. Ми повинні до дня голосування вийти на те, що якщо і є порушення, то вони були виправлені і дія закону поновлена.

Сергій висловив певну занепокоєність щодо об’єктивності роботи комісій. Закон дозволяє спостерігачам бути присутніми під час самого голосування і підрахунку голосів, а також гарантує право членів комісій бути присутнім і виявляти порушення, якщо вони є. Якщо, наприклад, буде 20 бюлетенів, а в протокол впишуть 50, то вони це не підпишуть, а також повідомлять пресу про це і правоохоронні органи. Я не бачу принципової залежності кількості членів комісії від тієї чи іншої партії із фактами спотворення волевиявлення цією комісією.

Щодо неможливості оскарження протоколів. Протокол – це документ процесуальний, а рішення комісії про визнання результатів може бути оскаржене. Саме рішення буде скасоване, якщо в процесі встановлення були порушення.

Пане Сергію, ви говорили про те, що зараз практично відомі результати виборів, про те що протоколи готуються або будуть готові до самого голосування. Чи є вірогідність того, що «Батьківщина» не визнає вибори по всій Україні? Якщо так, чи є механізми добитися переголосування силами в Україні або закордонними через спостерігачів?

Сергій Власенко: Уже лунали заяви від керівництва партії ВО «Батьківщина» про те, що ми не визнаємо результатів виборів як мінімум в двох областях, де партія не може приймати участь у виборах, і це не внутрішнє питання «Батьківщини». Це можливо було б внутрішнім питанням, якби ми тричі не виключали Майбоженка з партії, а обласна юстиція його чомусь забувала викреслити зі своїх реєстрів. Якби, чомусь, не з’явилися два позови в одному Печерському районному суді, в одного судді Вовка, який за п’ять хвилин виносив ухвалу про забезпечення, забороняючи конференції проводити. Як тільки пройшли дати всіх реєстрацій, позивачі зразу повідкликали ті позови. Держава задіяна в цих махінаціях по самі вуха. Юстиція документи Майбоженка реєструвала за дві хвилини, він приніс, йому зразу видали дублікати свідоцтв, копії печаток і все інше. А коли приходила реальна «Батьківщина», нам казали: хлопці, по закону 10 днів, і на десятий день давали відмови, нічим це не мотивуючи. Тому якщо до виборів не будуть допущені кандидати від партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», то, скоріше за все, ми не будемо визнавати вибори до Львівської і Київської обласних рад та до інших місцевих рад, куди ми не змогли подати нормальних списків кандидатів.

Закон, який був прийнятий без врахування позиції опозиційних сил, значно звужує можливість будь-яких оскаржень і розглядів порушень в судах. Закон напряму не містить можливості оскаржувати вибори в цілому або вибори по окремих регіонах. Ви всі краще від мене знаєте, як сьогодні працюють українські суди. Звертайтесь туди аж кожного дня, он в Сквирі голова комісії розказує: «Ідіть до суду». На жаль, юридичні механізми оскарження результатів виборів є достатньо сумнівними. Тому говорити про те, що визнати вибори недійсними в судовому порядку, напевно, неможливо. Але мова йде про політичне визнання цих виборів в Україні, європейською та світовою спільнотою і т.д. Якщо провладна команда вважає за необхідне ламати країну через коліно, але довести, що вони контролюють ще й місцеву владу за допомогою всіх згаданих сьогодні механізмів, тоді нехай Бог їм буде суддя.

Юрій Мірошниченко: Треба бути юридично коректними. У нас немає національних виборів, а є тисяч сорок окремих виборів в Україні. З юридичної точки зору, це абсолютно різні вибори, тому визнавати чи не визнавати їх в цілому некоректно навіть з юридичної точки зору. Дійсно, політично якісь сили можуть сказати, що їх не визнають.

Знаєте, як казав Вольтер: «Я можу не поділяти вашу точку зору, але готовий віддати життя за ваше право висловитися».

Сергій Власенко: Пропозиція приймається.

Юрій Мірошниченко: Так от сьогодні за ваше право висловитися, в тому числі і критикувати владу, я абсолютно переконаний, бореться і Президент особисто, і я як його представник в парламенті.