Наскільки вистачить довіри українців до нової влади?

Соціологи констатують високий рівень підтримки серед населення до нової влади. В той же час експерти не виключають, що це не стільки рейтинг політиків, скільки запит на позитивні зміни втомленого від негараздів суспільства.

Тему підтримки населення до нової влади в прес-центрі «Главкому» обговорювали директор Центру соціальних і маркетингових досліджень «СОЦІС» Микола Чурилов, соціолог Research & Branding Group Євген Копатько та директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Николай Чурилов: «Последние два месяца мы наблюдаем значительный всплеск доверия ко всем институтам власти в Украине»

Кроме «СОЦИС», я представляю компанию маркетинговых исследований TNS, в частности, проект «Омнибус», данными которого я буду сегодня оперировать. С 1993 года мы ежемесячно задаем вопросы населению о степени доверия к отдельным политикам и политическим институтам.

Последние два месяца мы наблюдаем значительный всплеск доверия ко всем институтам власти в Украине. Исключение составляют только прокуратура и суд. Доверие к Президенту, Кабинету Министров, Верховному Совету, армии, средствам массовой информации, особенно украинским, в последнее время выросли в несколько раз.

Эта тенденция наблюдалась в период смены президентства и перемен в Верховном Совете. То есть, ожидания населения от новой власти всегда завышенные. Но все становится на свои места через 4-5 месяцев. Все зависит от того, насколько население чувствует выполнение органами власти обязательств, которые они взяли на себя накануне предвыборной кампании.

Изменился уровень доверия к отдельным политикам. Сейчас среди политиков по уровню доверия населения на первое место вышел господин Тигипко, которому доверяют более 70% населения. Также повысился уровень доверия к Президенту Януковичу и премьер-министру Азарову.

Уровень доверия к бывшему Президенту Ющенко имеет обратную тенденцию. Его достаточно низкий рейтинг на момент передачи власти Януковичу – ему не доверяло примерно 70% - понизился еще на 5-10%.

Также несколько понизился рейтинг доверия к Юлии Тимошенко. В феврале Юлии Владимировне не доверяло где-то 65-70%. Сейчас уровень доверия к ней понизился на несколько пунктов, то есть возросло разочарование населения в ее деятельности.

Достаточно низкий уровень доверия у всех остальных политиков, которым не доверяют больше половины населения Украины.

Евгений Копатько: «Аванс доверия к власти, это не столько рейтинг нынешних политиков, сколько спрос на изменения и перемены»

Безусловно, существует аванс доверия к власти, но это может быть не столько рейтинг нынешних политиков, сколько спрос на изменения и перемены. Действительно сегодня деятельность Януковича позитивно оценивают 56% населения, и негативно - 29%.

Лидером доверия, безусловно, является Сергей Тигипко. Также можно сказать, про рост доверия к Николаю Азарову.

Мы задали вопрос респондентам, насколько они довольны командой, которую сформировала новая власть на общегосударственном уровне. В целом позитивное отношение у 45% населения, негативное - порядка 24%. Причем, есть корреляция: если на юго-востоке новую команду позитивно оценивают 63% респондентов, то на западе Украины – 16,5%.

Мы наблюдаем колоссальный всплеск доверия к институтам власти. На протяжении последних пяти лет, в рамках «Европейского мониторинга», доверие к Президенту как институту составляло 3-5% . Сейчас уровень доверия к Президенту порядка 58%, к Кабинету Министров – 50%. К Верховной Раде Украины самый низкий уровень доверия – 3%. Сравнивая с другими странами СНГ, мы немножко подтянулись, примерно к уровню Беларуси, частично России, Казахстана. Раньше, по сравнению со странами СНГ, у нас был самый низкий уровень поддержки институтов власти населением.

Часто сравнивают ситуацию 2004-начала 2005 года с нынешней. На мой взгляд, тут есть существенное различие. Тогда был очень большой эмоциональный всплеск, в обществе превалировали позитивные эмоции. Страна хоть и находилась в политическом кризисе, но имела экономический подъем. Сейчас в обществе есть понимание, что мы находимся в кризисной ситуации. Это каким-то образом может сохранить ресурс доверия к власти.

Во многом эффективность деятельности власти зависит от эффективности деятельности оппозиции. Пока безоговорочным лидером оппозиции является Юлия Владимировна Тимошенко, но, тем не менее, там есть Арсений Яценюк, Виктор Ющенко, Олег Тягнибок, Анатолий Гриценко. Пока идет формирование оппозиции и выдвижение лидера.

По нашим данным, личный рейтинг Тимошенко с февраля-марта существенно не изменился: порядка 60% - негатив, и 25% - позитив.

Андрій Биченко: «Кредит довіри у влади є. Як мінімум до кінця травня влада може робити майже все, що завгодно»

Ми вимірюємо не рівень довіри, а рейтинг підтримки дій інститутів влади і політичних лідерів. Дійсно, різко зросла підтримка дій влади, але аналогії з 2005 роком проводити варто.

За нашими даними, найбільшу підтримку дій має Віктор Янукович, і порівняно з початком березня, вона продовжує зростати. Повторюються тенденції 2005 року, коли приблизно до травня підтримка дій окремих політиків і органів влади зростала.

Найпопулярнішим політиком зараз є Сергій Тігіпко. За нашими даними, його повністю підтримують 27,8% громадян, не підтримують – 18,8%, тобто є значне перевищення підтримки над непідтримкою. Аналогічний рівень повної підтримки має Микола Азаров, але не підтримують його дії 33% населення.

Дії Януковича позитивно оцінюють 36,6%, - це значно більше, аніж він мав будь-коли. Але все-таки це значно менше, ніж у квітні 2005 року мали Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко.

Взагалі, порівнюючи ситуацію 2005 року з нинішньою, можна сказати, що тенденції в цілому повторюються, але зараз ситуація спокійніша, у людей менше захвату та ейфорії. На мою думку, для нової влади це є позитивом, адже чим менше завищених очікувань на початку, тим меншим буде рівень розчарування, якщо воно буде.

Я б хотів провести аналогію, яка підтверджує, що ситуації 2005 і 2010 років дуже схожі. Як і попередня, нова влада почала з гуманітарних питань. А ми знаємо, чим попередня влада закінчила. Зокрема, нова влада прийшла і змінила учасника «Євробачення». Повторення помилок попередників, а також призначення на керівні економічні посади таких знаних фахівців у галузі економіки, як Цушко і Волга, дає підстави побоюватися, що на вересень цього року ми матимемо помітне зниження рівня підтримки влади.

У всякому разі, кредит довіри у влади є. Як мінімум, до кінця травня влада може робити майже все, що завгодно, і це навряд чи негативно вплине на рівень її підтримки.

Опозиція зараз в несолодкому стані. Щоб вона не робила, вона не буде мати значної підтримки серед населення. Але ситуація може змінитися, тут все залежить від конкретних дій влади. Якщо влада буде проводити економічні перетворення і виводити країну з нинішнього стану, то у опозиції не буде шансів. Якщо ж влада зосередиться на другорядних питаннях, які не будуть міняти ситуацію в країні, то опозиція навіть нічого не роблячи вже через рік стане надзвичайно популярною.

Наскільки рішення щодо базування Чорноморського флоту в Криму розколює суспільство? Чи є серед населення протестні настрої?

Евгений Копатько: Безусловно, ключевые вопросы раскалывают украинское общество по той простой причине, что на западе Украины одна консолидированная позиция, а на востоке – другая.

Относительно Черноморского флота, я считаю, что сперва нужно было спросить, как оценивают ситуацию жители Севастополя. Во-вторых, что скажет Крым, в-третьих – что скажет страна. Мы понимаем, что существуют разные точки зрения, их нужно хотя бы слышать, и это будет аргументом для принятия решения.

Решение относительно Черноморского флота - уникальный шанс для оппозиции, для ее консолидирования и выдвижения аргументов.

Для общественного мнения это достаточно резонансная тема, она взорвала Интернет-пространство. Мы не говорим о радикализации, но позиция населения будет, и она будет контрастной. На мой взгляд, здесь важно, кто выиграет информационную войну: власть или оппозиция.

Николай Чурилов: В начале февраля мы задавали вопрос населению, готовы ли они в случае каких-либо экстраординарных решений как оппозиции, так и власти выйти на площадь и протестовать. Результаты говорят о том, что только 5-7% населения готовы к различным формам протеста. Следовательно, я не предполагаю массовых протестных акций. Народ уже устал.

Андрій Биченко: Я теж не думаю, що будуть масові протестні акції.

В суспільстві є три теми, які дійсно мають дуже великий конфліктний потенціал, - це зовнішньополітичні орієнтації, мова і міжконфесійні стосунки. Разом з тим, є теми, які можуть об’єднати Україну: це економіка, боротьба з корупцією. Те, що влада більше займається зовнішньою політикою, ніж економікою і боротьбою з корупцією, може свідчити про те, що вона перш за все зацікавлена у втриманні свого електорату, чужий їй байдужий. Конфліктний потенціал у суспільстві залишатиметься, але проявиться значно пізніше.

Евгений Копатько: В 2008 году мы проводили опрос относительно Черноморского флота. Мы задавали простой вопрос: «Как вы думаете, уйдет ли Черноморский флот после 2017 года?». Так вот, значительная часть людей считали, что не уйдет.

Большая часть населения Украины, так или иначе, поддержала пребывание Черноморского флота после 2017 года. Без всяких договоренностей – меньше четверти. Даже значительная часть в центре и на западе на дополнительных преференциях для Украины рассматривали ситуацию пребывания ЧФ Крыму, как не критическую.

Если у власти будут аргументы в пользу того, что это не несет угроз национальным интересам, они получат свое преимущество. Если же у оппозиции найдутся аргументы, что это было сделано с нарушением законов и Конституции, то будет борьба аргументов.