Анатомія заробітчанства. Куди і за чим їдуть українці (дослідження)

Майже половина - 44% - українців хочуть поїхати працювати за кордон. Про це свідчать результати репрезентативного дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», у ході якого були опитані 1 тис. 200 осіб віком від 18 років. Дослідження проводилося 8-18 вересня цього року на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування. Показово, що минулого року цей показник становив 41%.

Основний мотив тих, хто прагне заробляти гроші за межами нашої країни,–заробити більше, ніж їм вдається в Україні (72%). Крім того, кожен п’ятий вважає, що за кордоном на нього чекають не лише достойна зарплата, а й значно кращі умови праці, ніж на Батьківщині. Серед інших причин – необхідність заробити на конкретні цілі: житло, лікування родичів чи накопичення стартового капіталу для відкриття власного бізнесу; бажання отримати досвід роботи в зарубіжних компаніях тощо.

Для того, щоб збільшити зображення, натисніть на нього

Серед бажаючих попрацювати за кордоном і тих, хто таку можливість не розглядає, є велика відмінність. Кидається в око різниця у віці: серед молоді тих, хто хоче поїхати на роботу за кордон 68%, серед осіб середнього віку – 52%. Серед людей передпенсійного та пенсійного віку – лише 20%. Соціологи пояснюють небажання людей старшого покоління працювати за кордоном невірою у можливість такого працевлаштування та об’єктивними складнощами.

Основний мотив тих, хто все-таки наважується шукати роботу в інших країнах, – кращий соціальний захист, ніж на Батьківщині. Молоді фахівці більше за інших хочуть отримати роботу, у першу чергу, через бажання само реалізуватися у обраній галузі та отримати досвід у міжнародних компаніях.

Найбільш бажані країни для працевлаштування серед українців – Німеччина (37%) , Польща (26%), США (22%) і Канада (21%). Разом із тим, на четвертий рік війни, залишаються бажаючі попрацювати і на теренах країни-агресора – таких 6% опитаних.

Згідно з даними соціологів, середньостатистичний громадянин України, який має досвід роботи за кордоном – це людина віком до 50 років, із вищою освітою, найчастіше – самозайнята і забезпечена. «Чоловіки, молодше покоління, вища освіта, більш забезпечені – це та категорія, які не лише хочуть, а й докладають зусиль для того, щоб поїхати», - коментує Олексій Антипович, керівник соцгрупи «Рейтинг».

Для того, щоб збільшити зображення, натисніть на нього

Україна втрачає молодь?

Заведено вважати, що працевлаштування за кордоном – це перший крок до можливої еміграції. Однак, за даними соціологів, у цьому випадку українці демонструють патріотизм: 65% респондентів кажуть, що повернулися б через якийсь час додому, навіть якби мали постійну роботу в іншій країні. Водночас кожен четвертий опитаний зізнається, що не упустив би шансу змінити країну проживання та емігрувати.

Найчастіше серед причин, що спонукають думати про еміграцію, респонденти називали надію отримати кращі умови для життя – таких 64%. Третину опитаних виїхати на постійне місце проживання до іншої країни спонукає бажання забезпечити краще майбутнє для своїх дітей.

Серед інших причин - відсутність гідної роботи в Україні, бажання отримати кращу освіту, відсутність безпеки в Україні, а також можливість отримати краще медобслуговування, кращі умови ведення бізнесу, бажання самореалізації та сімейні обставини.

Водночас робити позитивні, з точки зору демографічної ситуації, висновки з того, що понад половина громадян попрацювали б і повернулися назад, не варто. Україна ризикує втратити чимало молодих спеціалістів: 70% опитаних сказали, що хотіли, щоб їхні діти або внуки навчалися закордоном і лише кожен п’ятий цього б не бажав. Ба більше – якщо говорити не про бажання, а про факти, то у 55% опитаних серед знайомих є ті, чиї діти вже вчаться за кордоном.
Найбільш бажаними країнами для отримання освіти є Німеччина, Великобританія, США та Польща. Показово, що, за виключенням Великобританії, це ті самі країни, де українці хотіли б отримати роботу.

Для того, щоб ознайомитися із повними даними дослідження, натисніть на зображення:

Щоб мрія не перетворилась на жахіття

Для тих, хто ухвалив рішення знайти роботу за кордоном, першим кроком має стати пошук компанії-посередника, яка допоможе із працевлаштуванням. «На жаль, більшість українців сподіваються, що десь хтось якось їм допоможе, і часто потрапляють у пастку шахраїв. Тому краще віддати перевагу компанії, у якої є ліцензія. Її наявність можна перевірити на сайті Мінсоцполітики», - розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компанійз міжнародного працевлаштування.

Ймовірно, доведеться чимало часу витратити на те, щоб знайти потрібну компанію. За словами Воскобойника, нині на сайті Мінсоцу зареєстровано 1336 компаній, що мають відповідні ліцензії. Реально ж працюють у цій сфері близько 500. Та докласти зусиль у цьому напрямку варто, адже жертви шахраїв у кращому випадку можуть втратити гроші, у гіршому – потрапити у сексуальне рабство...

Наступний крок – необхідно укласти договір щодо працевлаштування за кордоном. Домовленість неодмінно повинна бути зафіксована документально.

Президент Асоціації констатує - традиційно воротами для українців за кордон із метою працевлаштування слугує Польща. Щодо перспектив знайти роботу він висловлюється оптимістично: «В Європі відбувається старіння населення. Не вистачає робочих рук, спеціалістів. І потім, будь-якій країні потрібні спеціалісти. Тому коли говорять про те, що українці не потрібні у якихось країнах – це неправда. Головне – щоб він знав мову, мав необхідну кваліфікацію». За даними експерта, у Німеччині Україна увійшла у п’ятірку країн, громадянам якої найчастіше дають «блакитну картку» (документ, що дозволяє проживати та працювати у країні – «Главком»).

Наталія Сокирчук, «Главком»