Без паніки: як поводитись громадянам в умовах воєнного стану

Верховна Рада затвердила введення в Україні воєнного стану на 30 днів. Він пошириться на 10 областей, що розташовані вздовж кордону з Росією, вздовж придністровської ділянки українсько-молдовського кордону або мають вихід до Чорного і Азовського морів: на Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Луганську, Донецьку, Сумську, Харківську, Чернігівську та Вінницьку області.

Воєнний стан вводиться вперше за історію незалежної України. Не дивно, що українців лякає той факт, що поки точно невідомо, як цей режим вплине на повсякденне життя. Політики та фінансисти заявляють, що панікувати не варто, але у соцмережах можна прочитати повідомлення про вже пусті полиці з крупами у супермаркетах, як і поради панікерів заправити повний бак автомобіля пальним. «Главком» розпитав у експертів, чого справді варто очікувати українцям від воєнного стану і як зберегти спокій у надзвичайній ситуації.

Валюта

У Національному банку одразу попередили: немає ризиків для безперебійної роботи банківського сектору у разі запровадження воєнного стану. Голова Нацбанку повідомив, що ліквідність банківського сектору становить близько 75 млрд грн. «Це є достатнім для його належного і безперебійного функціонування», - цитує голову Нацбанку прес-служба НБУ.

Цю тезу підтверджують експерти.

Зараз на міжбанку курс купівлі долара дорівнює 28.09 грн, а продажу – 28,12 грн. Зате на чорному ринку відбувається падіння: якщо вчора долар можна було обміняти за 29/29,6 грн, то сьогодні – за 28,15/28,4 грн.

«Те, що маржа низька між цими котируваннями вказує на впевненість банків у тому, що курс не буде змінюватись найближчим часом. Але що стосується так званого чорного ринку, то на 17 годину 26 листопада в середньому в Києві долар продавали по 29 грн, а купували за 29,6 грн. Але тут є ознаки спекуляції: операторам ринку ніщо не заважає заробити на громадянах, які панікують», - заявляє член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Експерт нагадав, як українці піддалися паніці у лютому 2015 року, коли вартість долара досягла 40 грн навіть на міжбанківському ринку. «Тоді аналітики в один голос закликали не купувати валюту, бо курс нереальний. Але люди купували, а спекулянти на них наживались. І вже влітку 2015-го долар можна було купити за 22 грн», - додав експерт.

Україна із запровадженням воєнного стану не втрачає можливість отримати транш від Міжнародного валютного фонду. Програма StandBy, за якою Київ співпрацює з МВФ, дозволяє продовжувати цю співпрацю навіть під час надзвичайних ситуацій. «Програма StandBy передбачає направлення всіх отриманих країною кредитних ресурсів від МВФ в золотовалютні резерви. Це означає, що ці кошти не будуть направлені до бюджету країни», - пояснив «Главкому» фінансовий експерт на умовах анонімності.

Що стосується інвестицій, то на думку Шапрана, їхнє надходження залежить від того, чи відбуваються на території країни активні воєнні дії, а не від того, чи оголошено формально воєнний стан, чи ні. Звісно, певний відсоток інвесторів може скасувати свої плани зайти в Україну, але цей відсоток не буде значним.

Продукти харчування

А от ціни на продукти можуть підвищитись, правда, за умови, якщо українці почнуть масово закуповувати продукти першої необхідності: сіль, крупи, сірники тощо.

Хоча зазвичай українці купують у великих кількостях певні продукти, коли є загроза підвищення цін на них. Або ж коли є ризик, що вони зникнуть з продажу: наприклад, у 2014 році в соцмережах поширили фейкові повідомлення про вибух на соляному підприємстві «Артемсіль» в Донецькій області. Як наслідок, у магазинах солі не стало, а якщо якась частина і залишилась на прилавках, то продавалась по завищеній ціні.

Самі по собі активні воєнні дії не були причиною для українців бігти до супермаркетів і робити «стратегічні запаси».

Зазвичай продукти закуповують пенсіонери та найбідніші верстви населення, тобто ті, кому треба зберегти хоч якусь купівельну спроможність. А це означає, що саме вони можуть стати вразливою мішенню для спекулянтів.

Паливо

Черг на автозаправних станціях поки не видно, та і зростання цін палива на ринку не спостерігається - вони стабільні.

«Споживачі вже добре знають, що накопичення нафтопродуктів у каністрах в гаражах, та підвалах не дає можливості зекономити: під час переливу нафтопродукти втрачають свою якість», - пояснює «Главкому» директор Науково-технічного центру «Психея» Сергій Сапєгін.

Цінові сплески якщо і відбувалися на ринку нафтопродуктів протягом останніх років, то внаслідок затримок із поставками пального, але, як стверджує Сапєгін, це було ситуативно: системних збоїв на ринку не помічалось.

За словами Сергія Куюна, директор «Консалтингової групи А-95», черги на заправках спостерігались лише у «чорну п’ятницю», коли водіям надавали знижку на бензин. Зараз же на АЗС спокійно.

«Востаннє, здається, була дійсно паніка у водіїв ще під час Революції гідності у 2014 році. Під час придушення повстання 20 лютого на заправках вишикувались величезні черги, оскільки тоді хтось пустив чутки можливе масове закриття АЗС, щоб активісти Майдану не могли поповнювати запаси бензину. Але паніка швидко припинилась», - згадує Куюн.

Щодо ціни на бензин, то експерт дає позитивний прогноз: ціна на пальне не тільки не підійметься, але і може впасти у найближчі дні через падіння цін на нафту за останній місяць на 30%.

Відпустки

Ескалація конфлікту з Росією, а разом із тим невпевненість у завтрашньому дні, може негативно вплинути на бажання українців подорожувати.

Тим не менше, прес-служба міжнародного аеропорту «Бориспіль» повідомила, що летовище працює у штатному режимі, рейси міжнародного аеропорту «Київ» також виконуються за розкладом.

Але прес-служба аеропорту «Київ» попереджає: внаслідок введення воєнного стану може збільшитись вартість авіаційного страхування. А так як частка страховки закладена в ціну квитка, то це значитиме підвищення вартості авіаперельоту. «Питання можливого перерахунку страховок для авіагалузі залежить, в першу чергу, від того, яке рішення прийме на позачерговому засіданні Верховна Рада, від офіційної позиції держави, а також від позиції самих страхових компаній», - наводить прес-служба слова екс-главу Державної авіаційної служби України Дениса Антонюка.

Туроператори поки що зберігають спокій: масових відмов від путівок немає.

Але воєнний стан може негативно вплинути на імідж України як туристичної країни. Через це іноземці можуть відмовлятися від подорожей в Україну.

«Зараз Україною цікавляться: багато іноземців їде до Києва та до інших великих міст. А введення воєнного стану може стримувати їх від бажання їхати відпочивати до нас», - вважає голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Ігор Голубаха.

Як уникнути паніки: поради психолога

Катерина Гольцберг, психолог:

• обмежити споживання інформації, влаштувати так звану інформаційну дієту. Дослухатися тільки до тих людей, які дійсно володіють інформацією, а не слухати думки псевдоекспертів у соцмережі;
• важливо продовжувати займатися звичними побутовими справами, дотримуватися режиму;
• не варто вводити для себе суворі обмеження, переходити в режим жорсткої економії без особливої на те потреби;
• планувати приємні для себе речі, наприклад, літню відпустку;
• берегти дітей від негативної інформації. Адже діти, які помічають переживання батьків, не розуміючи причини, впадають у ще більшу паніку. Адже батьки для дитини це об’єкт, від якого дитина чекає опори. Якщо цієї опори немає, в дитину вселяється страх;
• не намагатися передбачити ситуацію, спрогнозувати її;
• можна створити для себе план дій на випадок надзвичайної ситуації, знайти способи вирішення можливих проблем. Прописати для себе алгоритм дій, але відкласти цю інформацію і не зациклюватись на ній;
• продовжувати займатися улюбленою справою.

Яна Степанковська, «Главком»