Більше грошей – більше лояльності? Гройсман довів, що немає ніякої децентралізації

Володимир Гройсман

Уряд «купив» місцевих чиновників підвищенням зарплат

Кабмін розщедрився та підняв зарплати працівникам органів місцевого самоврядування приблизно на третину. Відповідні зміни були внесені до постанови № 268, яка регулює ці питання. Зміни торкнулись усіх ланок місцевих чиновників – від голів міських, обласних та районних рад до працівників сільрад. Документ детально регулює не тільки оплату праці «мерів» усіх рівнів, а й спеціалістів різних категорій, які залучені  у системі місцевого самоврядування, - навіть касирів та бібліотекарів.

Окремо прописаний оклад столичного міського голови: Віталій Кличко (як і голів облрад, до яких його прирівняно) отримуватиме 15400 грн на місяць замість 11 тис. до підвищення. А оклад перших заступників голів облрад та секретаря Київської міськради тепер становитиме 13 800 грн замість 9 850 грн. Оклад голів райрад встановлений на рівні 11 300 грн. Міські голови в містах з населенням понад мільйон осіб отримуватимуть 12 200 грн. Міські голови менших міст, керівники сільських та селищних рад, що представляють інтереси об’єднаних територіальних громад, – від 7 500 до 11 900 тис. грн. Інші сільські та селищні голови – від 6 600 тис. до 7 200 тис. грн в залежності від кількості мешканців в населеному пункті. З повною сіткою окладів можна ознайомитись нижче.

(для перегляду документу натисніть на зображення)

Востаннє посадові оклади місцевих чиновників підвищувались минулого року і також у травні. Посадовий оклад становить лише частину заробітної плати чиновників – іншу частину складають різноманітні надбавки та премії. Цим рішенням Кабміну службовцям органів місцевого самоврядування також встановлюються надбавки за вислугу років. Так для тих, хто працює понад три роки, надбавка становитиме 10%, понад п’ять років – 15%, понад десять років – 20%, понад п'ятнадцять років – 25%, понад двадцять років – 30%, понад двадцять п’ять років – 40%. До цього такі бонуси були встановлені лише для посадових осіб органів місцевого самоврядування. До речі, саме грою з надбавками можна пояснити різні зарплати голів обласних центрів: так, наприклад, якщо мер Житомира Сергій Сухомлин заробив на основному місці роботи за минулий рік 97 тис. грн, то мер Харкова Геннадій Кернес – майже 600 тис.

Екс-мер Чернівців, а нині депутат «Народного фронту» Микола Федорук вважає, що будь-яке підвищення зарплат – це плюс: «Чиновник – це дуже дороге задоволення. Процес підготовки хорошого чиновника триває не один рік, і підвищення зарплати хоч і не вирішить проблему «текучки» кадрів, але певним чином стабілізує ситуацію».

Показово, що при всіх розмовах про децентралізацію, якою хизується Гройсман, посадові оклади місцевих чиновників лишаються прерогативою центральної влади. Зараз місцеві громади просто не мають права підвищувати зарплати держслужбовцям, навіть якщо вони дуже успішні, а бюджет пухне від грошей. Дороги, дитсадки – що завгодно, але тільки не зарплати. В цьому плані місцева влада залишається повністю залежною від Кабміну. Такий перекіс мав би виправити законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування», робота над яким почалася після ухвалення закону про держслужбу. Останній встановлював новий порядок зарплат держслужбовців, але лишалась стара неконкурентна оплата праці для співробітників місцевих органів. В лютому 2017 року парламент ухвалив закон про службу в органах місцевого самоврядування, в якому були закладені нові принципи нарахування зарплати на місцях, але президент повернув його на повторний розгляд. Одне з основних зауважень Порошенка полягало в тому, що він запропонував ввести конкурсний відбір на посади заступників сільського, селищного, міського голів.

 

У комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування та профільних асоціаціях були не в захваті від такої ініціативи, яка виглядала абсолютно алогічно, але деякі зміни до закону внесли. Проте доопрацьований з вимогами президента законопроект у квітні цього року завалила його власна фракція – БПП дав лише 38 голосів, а загалом він набрав тільки 133 голоси. Не захотіли депутати направити цей законопроект на доопрацювання і остаточно його похоронили. За словами голови профільного комітету Сергія Власенка з «Батьківщини», органам місцевого самоврядування треба дозволити спрямовувати на оплату роботи чиновників власні ресурси без додаткового узгодження з кимось. І законопроект частково вирішував це питання. Але такі привілеї на місцях влада не хоче дозволити через бажання тримати регіони на постійному гачку.

«Тепер вони хочуть використати органи місцевого самоврядування на виборах і починають гратись з ними в різні ігри, – робить висновок Власенко. – Замість закону, який дав би можливість на місцях встановлювати собі зарплати, Кабмін каже, що це він дозволяє їх підвищити. Так само в ручному режимі розподіляють субвенції на освіту та медицину, які отримують лише лояльні».

Директор Інституту міста Олександр Сергієнко також вважає, що нинішня схема відносин між місцевою і центральною владами є рудиментом «совка»: «Оскільки місцеве самоврядування гарантоване Конституцією, було б логічно, аби місцеві органи влади могли самі собі встановлювати зарплати. Бо зараз ситуація алогічна – Кабмін визначає сітку зарплат для органів місцевого самоврядування. Це наслідки «совка» та «постсовка», коли в центрі намагалися всім керувати».

До того ж, тотальна «зрівнялівка» дисонує з різним економічним станом регіонів – чиновники в Тернополі та Дніпрі отримують однакові оклади, хоча очевидно, що бюджети та податкові надходження цих міст суттєво відрізняються. Навіть після підвищення окладів працівникам органів місцевого самоврядування (навіть з урахуванням всіх надбавок) вони не дуже «збуджують». П’ять тисяч для головного спеціаліста, не кажучи вже про три тисячі для обслуговуючого персоналу – це явно не те, чим можна заманити якісні кадри, яких так не вистачає в регіонах.

Зараз в Асоціації міст України розробляється новий законопроект про місцеве самоврядування, в якому фіксуватимуть лише мінімальні рівні ставок, а далі вже місцеві органи влади можуть самі встановлювати, скільки доплачувати чиновникам «зверху». Звісно, завжди є перестороги, аби голова сільради не нараховував собі захмарні зарплати, але певні «буйки» в законі цілком можна виставити. Поки ж чиновникам на місцях щодо свого добробуту лишається тільки сподіватись на милість центру. Або знаходити інші засоби заробітку грошей.

Павло Вуєць, «Главком»