Будні «шаленого принтера». Чи дадуть Зеленському розігнати ЦВК

«Зелена» команда продовжує перевантаження всього і вся – тепер президент Володимир Зеленський взявся за ЦВК, яка формувалась за часів його попередника. «Гань-ба Це-ве-ка!» – ця кричалка часів Майдану знову стала актуальною. Вже найближчим часом Верховна Рада розгляне подання президента про розпуск нинішнього складу комісії. Формальна причина – «недостатня виваженість і політична упередженість», які, на думку Зеленського, демонструвала комісія на парламентських виборах. Окремо згадується ситуація на 198 окрузі в Черкаській області, де ЦВК спочатку оголосила переможцем самовисуванця Сергія Рудика, але Верховний суд скасував цей протокол за позовом кандидата від «Слуги народу» Наталії Дьяченко. Такі рішення судів на дії комісії, за твердженням президента, були масовими. Також він дорікає ЦВК, що вона реєструвала кандидатів-клонів від «Слуги народу», які насправді не були членами партії.

Але це лише приводи. Наступного року (а може, й раніше) відбудуться місцеві вибори, і Зеленський про всяк випадок треба якомога швидше зачистити комісію, яка дісталась йому в спадщину від Петра Порошенка. В ЦВК забагато креатур БПП і «Народного фронту», що аж ніяк не відповідає нинішнім політичним реаліям. Принаймні так, мабуть, розмірковують Зеленський та його нашіптувачі. Хоча строк повноважень членів комісії складає сім років, закон передбачає дострокове припинення повноважень всього складу комісії за мотивованим поданням президента. Для цього треба зібрати 300 голосів, яких нема у «Слуги народу».

Зараз комісію очолює Тетяна Сліпачук. Вона потрапила туди минулого року за квотою маленької депутатської групи «Воля народу». Проте її справжнім покровителем називали ексдепутата від БПП Олександра Грановського, якому за президентства Порошенка приписували вплив на судову вертикаль. Сам Грановський програв вибори на одному з харківських округів якраз кандидату від «Слуги народу» Олександру Куницькому. І роль ЦВК при цьому була дуже неоднозначною: комісія скасувала реєстрацію конкурента Грановського, але той зміг відновити її через суд. Цей випадок також згадується в поданні Зеленського як приклад заангажованості комісії. При цьому самі результати виборів, які провела «погана» комісія, «слугами» під сумнів не ставляться.

Сліпачук – не Охендовський

Якщо ЦВК таки буде розпущена, постане питання про її нову конфігурацію. По суті, квотний принцип, коли фракції делегували до ЦВК представників більш-менш згідно зі своєю чисельністю, працював, бо таким чином в залі збирались голоси за обрання всіх членів комісії. Але цей принцип не є формалізованим і, маючи одноосібну більшість, «Слуга народу» може призначити в комісію хоч всіх своїх креатур поголовно. Практика показала, що «зелена» команда не дуже щедра, коли справа доходить до роздачі посад комусь ще. Але той факт, що для розпуску ЦВК не обійтися без союзників, може зробити її більш зговірливою. Як би то не було, можна не сумніватись, хто буде контролювати більшість в комісії і від якої сили буде її голова.

Згідно з законом, в разі дострокового припинення повноважень ЦВК фракції мають не пізніше наступного дня надати президенту свої пропозиції по персональному складу комісії, а голова держави – протягом трьох днів внести відповідне подання в Верховну Раду. Причому чи то враховувати пропозиції всіх фракцій, чи ні – його вибір.

Попередній президент довго не чіпав фартовий для нього та його політсили склад ЦВК та його голову – призначеного ще «регіоналами» Михайла Охендовського, хоча у більшості тодішніх членів давно сплив термін повноважень. Порошенка все влаштовувало, бо Охендовський присягнув на вірність новій владі. До того ж, перевантаження ЦВК було частиною складного комплексу домовленостей з партнерами по коаліції. В результаті руки дійшли до нього лише в вересні 2018 року, коли попереду вже маячили дві виборчі кампанії. Тоді Рада призначила одразу 14 нових членів ЦВК на додаток до двох, повноваження яких ще тривали. Зеленський же вирішив (і головне – має можливості) піти за іншим сценарієм.

З партій, представлених в нинішньому парламенті, «своїх» членів ЦВК мають тільки ребрендована з БПП «Європейська солідарність» та «Батьківщина». Більше всього, звісно, осіб, афільйованих з силою експрезидента, – 7 з 16 (Михайло Вербинський, Ольга Желтова, Олег Конопольський, Світлана Кустова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар плюс вищезгадана Сліпачук). Від «Батьківщини» в комісії лише один представник – Андрій Євстігнєєв.

Інші члени нинішнього ЦВК представляють непарламентські нині «Народний фронт» (троє), по одному – Радикальну партію Ляшка, «Самопоміч», «Відродження» і навіть «Свободу» з «Ударом». Тепер комісію планують тотально озеленити.

Боржок Опоблоку

Як завжди, «слуги» реактивно взялися за впровадження ініціативи президента у життя. Вже у середу подання Зеленського, яке з’явилось напередодні, розглядає комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. І вже у четвер подання можуть винести на голосування. 

Досі 300 голосів потрібні були «слугам» лише одного разу – під час другого читання змін до Конституції щодо скасування депутатської недоторканості. Але ця тема була для всіх настільки резонансною, що голосів вистачило з величезним запасом. Розгін ЦВК – дещо інша справа. У депутатів може зіграти інстинкт самозбереження. На фоні тотального наступу «Зе-команди» на всіх фронтах, перспектива з потрохами віддати їй ще й орган, який займається виборами, багатьох змусить замислитись.

Втім станом на середу можна казати, що голоси на перезавантаження ЦВК знайдуться. Представники «Опозиційної платформи «За життя» прямо зізнаються, що не мають ніяких сантиментів до нинішнього складу комісії, і нагадують, як свого часу некрасиво вчинили з Опоблоком, не давши йому провести жодного представника до цього органу. Насправді, при обранні нинішнього складу в 2018 році для Опоблоку було зарезервоване одне місце, але через внутрішній конфлікт між «ахметівцями» та «газовиками» воно так і не було заповнене. Тепер таких проблем у ОПЗЖ не буде і якщо додати до 251 голосів «Слуг народу» (з позафракційними спікером та віце спікером – 253) 44 голоси партії Бойка – Медведчука, ми впритул наближаємось до конституційної більшості. Добрати ще кілька штиків – справа техніки, посприяти можуть позафракційні та група з 22 депутатів «За майбутнє», яка умовно орієнтується на Ігоря Коломойського.

Невеликі репутаційні ризики для «Слуги народу» щодо співпраці з ОПЗЖ можна згладити залученням інших «патріотичних» фракцій. Розраховувати не можна тільки на «Європейську солідарність», яка відкрито конфліктує з «зеленою» більшістю і просто не зацікавлена нічого змінювати в ЦВК. І в «Голосі», і в «Батьківщині» заявляли, що ще вивчають питання та мотиви президента, але не виключають категорично своєї допомоги голосами. Ближче до обіду партія Тимошенко визначилась, що буде голосувати. До речі, «Батьківщину» зараз консультує колишня колоритна заступниця голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. В парламенті минулого скликання фракція висувала в члени комісії саме її, але через заявлену позицію Банкової повністю оновити склад комісії змушена була змінити кандидатуру. Чи повернеться Усенко-Чорна в таку знайому будівлю – дізнаймося вже скоро.

Ручна ЦВК цікава президенту не лише в контексті виборів. Саме комісія має повноваження позбавляти депутатів мандатів за рішенням з'їзду партії, що важливо задля тримання різношерстої мегафракції «Слуга народу» в кулаці. І коли нардепи будуть в черговий раз дружно тиснути на зелені кнопки, то мають пам’ятати, що якоюсь мірою вирішують і свою майбутню долю.

Павло Вуєць, «Главком»