Бюджет-2018. Кому і скільки вділив Гройсман

14 листопада, на вечірньому засіданні Верховна Рада попередньо погодила бюджет, за яким житиме країна в наступному році. Проект постанови про висновки та пропозиції до проекту закону «Про державний бюджет на 2018 рік» отримав 260 голосів «за».

Майже одноголосно цей законопроект був підтриманий президентською фракцію («проти» проголосував лише Сергій Каплін) та «Народним фронтом». Не підтримали документ «Опозиційний блок», «Батьківщина» і «Самопомоч» (демарш влаштував лише Ярослав Маркевич, натиснувши «за», і, вочевидь, тепер за усталеною традицією може бути виключений з фракції). Голосів для прийняття бюджету у першому читанні також додали вже традиційні сателіти влади – Радикальна партія, групи «Відродження» і «Воля народу».

Хоча перед голосуванням на камеру далеко не всі лідери фракцій та груп позитивно оцінювали урядовий проект бюджету. «Державний борг становитиме майже 85% від ВВП у наступному році, при тому, що критичне значення від МВФ - 60%», - працював на публіку Олег Ляшко.

Заступник голови бюджетного комітету Сергій Мельник, представляючи проект, зазначив, що в комітет поступило 2280 пропозицій від депутатів. Комітет запропонував врахувати повністю або частково 860 поправок, а інші відхилив, оскільки вони могли би разбалансувати проект.

В «Самопомочі» бюджет охарактеризували як «здирницький» і такий, що містить в собі корупціогенні ризики і  зазначили, що фракція виступає проти збільшення податкового навантаження. В «Опоблоці» назвали несправедливим збільшення видатків на силовий блок, а також Верховну Раду, Адміністрацію президента та Кабмін в умовах, коли 60% населення країни перебуває за межею бідності.

Свої зауваження до урядового проекту висловила і Рахункова палата. В.о. голови Олександр Яременко зазначив, що ряд показників бюджету є суперечливими. Зокрема, проект розроблено на основі оптимістичних макроекономічних показників, що закладає ризики виконання такого бюджету. Рахункову палату не влаштувало також те, що уряд планує брати нові кредити, при чому на 22% більше, ніж в попередньому році, і на кінець наступного року державний борг складатиме 2,7 трильйони гривень. При цьому уряд має право перевищувати розмір держборгу. Яременко зазначив, що доходи державного бюджету зростатимуть в основному за рахунок імпорту, підвищення цін та зростання курсу долара до гривні.

Спікер Андрій Парубій прогнав процедуру обговорення менш, ніж за годину. Нікому із доповідачів не дали зайвої хвилини. Це обурило позафракційного Юрія Левченка, депутат звернув увагу на надмірний поспіх та порушення регламенту: «Ви заборонивши ставити питання. Не забороняйте ставити (на голосування) поправки».

Та «бюджетний локомотив» це не зупинило. Після короткої формальної подяки прем’єр-міністра Володимира Гройсмана усім за «зауваження» та «принципову позицію» і обіцянки, що кожну з пропозицій буде пропрацьовано, депутати швидко проголосували за проект спочатку за основу, а потім з правками в цілому у першому читанні. Тепер проект повертається в Кабмін, де і готуватиметься до другого читання уже з врахуваннями побажань депутатів.

«Главком» проаналізував основні показники проекту, проголосованого в першому читанні:

Доходи держбюджету визначені на наступний рік у сумі 877 млрд грн (з них загальний фонд - 811,66 млрд грн, доходи спеціального фонду - 65,37 млрд грн).

Видатки бюджету складатимуть 948 млрд грн (з них видатки загального фонду державного бюджету - 878,48 морд грн, видатки спецфонду - 69,65 млрд грн).

Передбачено також повернення кредитів до державного бюджету у сумі 7,3 млрд грн та надання кредитів у сумі 14 млрд грн.

Граничний обсяг дефіциту бюджету при цьому визначений у сумі 77,9 млрд грн (у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду - 61,73 млрд грн, та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду - у сумі 16,2 млрд грн).

Граничний обсяг держборгу на 31 грудня 2018 року визначається на рівні майже 2 трильйонів грн, а граничний обсяг гарантованого державою боргу - в сумі 747,5 млрд грн.

Також документ встановлює з початку наступного року прожитковий мінімум на особу у місяць - 1700 грн, з 1 липня - 1777 грн, з 1 грудня - 1853 грн. Та наступний прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення:

• діти віком до 6 років: з 1 січня - 1492 грн, з 1 липня - 1559 грн, з 1 грудня - 1626 грн;

• діти 6-18 років: з 1 січня - 1860 грн, з 1 липня - 1944 грн, з 1 грудня - 2027 грн;

• працездатні особи: з 1 січня - 1762 грн, з 1 липня - 1841 грн, з 1 грудня - 1921 грн;

• особи, що втратили працездатність: з 1 січня - 1373 грн, з 1 липня - 1435 грн, з 1 грудня - 1497 грн.

Мінімальна заробітна плата на наступний рік встановлена у місячному розмірі - 3723 грн, у погодинному розмірі - 22,41 грн.

Бюджетні видатки на МВС на наступний рік мають скласти 63,9 млрд грн (в тому числі, 9 млрд грн на Адміністрацію Державної прикордонної служби, 10,6 млрд грн для Нацгвардії, 2,8 млрд грн для Державної міграційної служби, 10,7 млрд грн для Державної служби з надзвичайних ситуацій, майже 24,4 млрд грн для Національної поліції) - це замість цьогорічних 53 млрд грн.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості - 2,256 млрд грн.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі - майже 5 млрд грн, а також загальнодержавні витрати у розмірі 45,37 млн грн.

МЗС - 4,43 млрд грн.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб - 36 млн грн, а також загальнодержавні витрати у розмірі 34 млн грн.

Міністерство культури - 5,4 млрд грн (в тому числі, 520 млн грн на Державне агентство з питань кіно та 57 млн грн на Український інститут національної пам’яті).

Міноборони - 83,3 млрд грн (при тому, що утримання відомства в цьому році склало 69 млрд грн).

Міністерство освіти і науки - 30,8 млрд грн, а також загальнодержавні витрати у розмірі 63,2 млрд грн.

МОЗ - 31,5 млрд грн (в тому числі, 13,5 млрд грн на Національну службу здоров’я, ідея створення якої викликала немало дискусій під час прийняття медреформи), а також загальнодержавні витрати - 54,5 млрд грн.

Міністерство екології та природних ресурсів - 6,2 млрд грн (в тому числі, 150 млн грн для Державної служби геології та надр, 342 млн грн для Державної екологічної інспекції, 953 тис грн для Національної комісії з радіаційного захисту населення, 2,9 млрд грн для Державного агентства водних ресурсів, 1,9 млрд грн для Державного агентства з управління зоною відчуження).

Міністерство соціальної політики - 151,76 млрд грн (в тому числі, 595 млн грн для Державної служби з питань праці, майже 137 млн грн для Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, трохи більше 141 млрд грн для Пенсійного фонду, 1,56 млрд грн для Фонду соцзахисту інвалідів), а також загальнодержавні витрати у розмірі 1,8 млрд грн.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ - 1,9 млрд грн (в тому числі, 188 млн грн для Державної архітектурно-будівельної інспекції, 458 млн грн для Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження), а також загальнодержавні витрати у розмірі більше 12 млрд грн.

Міністерство аграрної політики - майже 12,5 млрд грн (в тому числі, 1,9 млрд грн для Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, майже 404 млн грн для Держагенства рибного господарства, майже 305 млн грн для Державного агентства лісових ресурсів, 3 млрд грн для Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

Міністерство інфраструктури - майже 2,8 мдрд грн (в тому числі, 564,7 млн для Адміністрації Державної спецлужби транспорту, 10,5 млн грн для Державного агентства інфраструктурних проектів, 258 млн грн для Державної авіаційної служби, 171,5 млн грн для Держслужби з безпеки на транспорті, 26,13 млрд грн для Державного агентства автомобільних доріг, а також загальнодержавні витрати агентства - 11,4 млрд грн).

Міністерство молоді та спорту - 2,29 млрд грн, а також загальнодержавні витрати - 150 млн грн.

Міністерство фінансів - 15,78 млрд грн (в тому числі, 2,65 млрд грн на Державну казначейську службу, 11,8 млрд грн для Державної фіскальної служби, 71 млн грн для Державної служби фінансового моніторингу), а також загальнодержавні витрати - 275 млрд грн.

Міністерство юстиції - 12,7 млрд грн.

Міністерство інформаційної політики - 522 млн грн.

Як вже повідомляв «Главком», утримання уряду, президента та парламенту в 2018 році подорожчає майже на мільярд у порівнянні з цим роком. Лідером стане президент, господарство якого обійдеться країні дорожче, ніж уся космічна програма.

Фінансування Державного управління справами, яке забезпечує діяльність гаранта Конституції та його адміністрації, у 2018 році зросте на 25 мільйонів, сягнувши майже 2,4 млрд грн. Для порівняння: стаття витрат «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу ЗСУ, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни» дорівнюватиме 929 млн грн.

Фінансування Господарського-фінансового департаменту секретаріату уряду стрибне позначки з 1,1 млрд гривень до 1,5 млрд гривень.

На 25% зросте фінансування Верховної Ради: з 1,2 млрд гривень до 1,67 млрд гривень.

На Державну судову адміністрацію заплановано майже 13,5 млрд грн, Верховний суд - 1,5 млрд грн, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ - 49,8 млн грн, Вищий господарський суд - майже 47 млн грн, Вищий адмінсуд - 42,66 млн грн, Конституційний суд - 182,3 млн грн, на Вищу раду правосуддя - 203 млн грн.

На Генпрокуратуру - 6,77 млрд грн (у порівнянні з цим роком сума виросла майже на мільярд). Так само мільярд «накинули» і Службі безпеці України: передбачається 7,6 млрд грн, у тому числі на Антитерористичний центр - 13,8 млн грн.

Видатки на Службу зовнішньої розвідки зростуть з 1,1 мільярда до 1,5 мільярда, Адміністрації держспецзв'язку дадуть 2,2 млрдгрн замість цьогорічних 2 млрд.

На Головне управління розвідки Міноборони бюджетом на наступний рік передбачено 2,5 млрд грн. На РНБО - 156,4 млн грн.

На Управління державної охорони - 1 млрд грн.

На Національне антикорупційне бюро - 857 млн грн.

НАЗК - 683 млн грн.

Національна комісіа, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - майже 400 млн грн.

Державне бюро розслідувань - 651,5 млн грн.

Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - 253 млн грн.

Державне космічне агентство - 2 млрд грн. Фінансування цього органу суттєво скоротилось з цьогорічних 2,9 млрд. Він не є силовим чи правоохоронним, але в його структурі перебувають стратегічні «Південмаш» та КБ «Південне», що працюють на оборону країни - розробляють та виготовляють ракетні комплекси й ракети.

Державний комітет телебачення та радіомовлення - 857 млн грн.

Державна інспекцію ядерного регулювання - 78,3 млн грн.

Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - 79,6 млн грн.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації - 97 млн грн.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення - 102 млн грн.

Фонд держмайна - 713 млн грн.

Секретаріат Уповноваженого ВР з прав людини - 78 млн грн.

Антимонопольний комітет - 203 млн грн.

Рахункова палата - 278 млн грн.

Національне агентство з питань держслужби - 186 млн грн.

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку - 125,7 млн грн.

ЦВК - 177 млн грн.

Національна академія наук - 4,2 млрд грн.

Державна регуляторна служба - 83,3 млн грн.

Видатки з бюджету облдержадміністраціям:

• Вінницька ОДА - 514,5 млн грн;

• Волинська ОДА - 320 млн грн;

• Дніпропетровська ОДА - 517 млн грн;

• Донецька ОДА - 466,9 млн грн;

• Житомирська ОДА - 429,7 млн грн;

• Закарпатська ОДА - 325,5 млн грн;

• Запорізька ОДА - 387 млн грн;

• Івано-Франківська ОДА - 358 млн грн;

• Київська ОДА - 511,5 млн грн;

• Кіровоградська ОДА - 373 млн грн;

• Луганська ОДА - 384,7 млн грн;

• Львівська ОДА - 441 млн грн;

• Миколаївська ОДА - 341 млн грн;

• Одеська ОДА - 486,5 млн грн;

• Полтавська ОДА - 414 млн грн;

• Рівненська ОДА - 324,5 млн грн;

• Сумська ОДА - 350 млн грн;

• Тернопільська ОДА - 352 млн грн;

• Харківська ОДА - 544 млн грн;

• Херсонська ОДА - 314 млн грн;

• Хмельницька ОДА - 380 млн грн;

• Черкаська ОДА - 364,7 млн грн;

• Чернівецька ОДА - 239 млн грн;

• Чернігівська ОДА - 386 млн грн.

Катерина Пешко, «Главком»