Чи буде нова війна на Балканах? Фактори ризику

Балкани останнім часом все активніше підтверджують репутацію європейської «аномальної зони», регіону постійної турбулентності та нестабільності. Алармістські прогнози можна побачити навіть на шпальтах українських видань. Хтось пророкує нову війну в Косово, хтось каже про ознаки розгортання силового сценарію в Боснії...

Чи дійсно все настільки погано, що треба готуватися до повернення Балканського регіону до стану гарячої точки? Або це навмисне, але безґрунтовне нагнітання пристрастей?

Істина, як завжди, десь посередині.

Гаранти миру

Твердження про те, що «Балкани на межі збройного протистояння», точно є величезним перебільшенням. Не можна, звичайно, щось гарантувати, кажучи про «порохова бочка Європи» – одна іскра – і все, пішло поїхало… Але впевненості в можливості мирного майбутнього для Балкан наразі надає не відсутність потенційно небезпечних конфліктів, а присутність відразу двох миротворчих контингентів.

У Боснії і Герцеговині, як відомо, знаходяться миротворчі сили Європейського союзу EUFOR Althea.

Місія розпочала свою роботу в 2004 році. Європейські миротворці прийшли на заміну миротворчому контингенту НАТО, який був присутній в БіГ з 1995 року, тобто, із підписання Дейтонської угоди. З початку це були «Сили втілення» – ІФОР, потім «Сили стабілізації» – СФОР, перед якими, відповідно, стояли завдання забезпечити втілення Дейтонських угод, а потім – створення безпечного середовища  в повоєнній Боснії та Герцеговині.

У Косово з 1999 році присутній миротворчий контингент НАТО KFOR, в якому, до речі, беруть участь і українські військові.

Місцеві вибори «по-боснійськи»

Наявність озброєних важкою зброєю миротворців насправді дуже заспокоює гарячі голови. І нещодавно ми могли в цьому впевнитися.

Ось, наприклад, у жовтні 2016 року, на місцевих виборах в місті Столац на півдні БіГ місцеві, скажімо так, «учасники процесу», боснійці та хорвати, влаштували справжній безлад. Було «весело»: голова однієї комісії на знак протесту пішов з дільниці разом зі списками виборців; на смітнику знайшли пошкоджені урни для голосування; кандидат на пост мера міста напав на голову виборчкому муніципалітету Столац… Боснійці звинуватили хорватів у фальсифікаціях (наданні дозволу голосувати за паспортами Хорватії, а не БіГ) та спробі таким чином нелегітимно захопити владу. Хорвати боснійців – в залякуванні та намаганні зірвати процес обрання місцевої влади. Ситуація в будь-який момент могла загостритися аж до масових заворушень.

Голосування було припинено, до міста негайно увійшли військові місії EUFOR Althea, і… відразу всі заспокоїлися. Через деякий час в Столаці без інцидентів відбулися нові вибори.

Зловісні чутки

Інша історія сталася вже зовсім недавно.

На початку серпня пішли чутки, що серби на півночі Косова збираються в односторонньому порядку оголосити свою автономію, т. зв. Асоціацію сербських муніципалітетів. Свого часу Белград та Приштина, за посередництва Брюсселя, домовилися про формування цього утворення, але далі підписаних папірців та розмов справа не пішла. І ось нібито в перші дні серпня косовські серби вирішили піти на демарш.

У відповідь на цю акцію сербів косовари, знов таки за чутками, мали ввести своїх правоохоронців на територію компактного проживання сербів, і таким чином припинити «порушення конституційного порядку». Наступний крок – Сербія має захистити косовських сербів…

Не важко зрозуміти, до чого б це призвело – це силовий сценарій в чистому вигляді, загострення з катастрофічними наслідками.

Одночасно існував і «дзеркальний сценарій».

Нібито на початку серпня Приштина мала взяти під свій контроль – за допомогою силовиків – стратегічні об’єкти на півночі Косова, які досі де-факто контролює Сербія. Йдеться про гідроелектростанцію та водосховище. Водночас сили безпеки Косова зустріли б протидію місцевого сербського населення, а на допомогу до них могли вирушити вже силовики із Сербії…

НАТО поруч

Втім миротворці KFOR превентивно припинили ці всі рухи, думки та плани (проте, до речі, саме через активну реакцію миротворців стало ясно, що «немає диму без вогню», тобто, чутки мали якусь реальну причину).

Отже, з перших днів серпня, коли регіоном тільки почала поширюватися неофіційна інформація про можливе загострення, миротворчий контингент в Косово почав генерувати попереджувальні меседжі.

На Facebook-сторінці Kosovo Force - KFOR розмістила ролик про те, як «у разі кризи НАТО має швидко зібрати і розгорнути сили, щоб захищати своїх союзників – на суші, на морі або в повітрі». Базу миротворчого контингенту в Косово відвідав командувач Об’єднаними силами НАТО в Неаполі американський адмірал Джеймс Фого, який заявив, що KFOR самі по собі є потужною силою але, в разі необхідності, до миротворців можуть долучитися сили швидкого реагування Альянсу.

Зранку 4 серпня – в день ймовірного загострення – миротворчі підрозділи розпочали «навчання» – на військовій техніці пересувалися автошляхами (що теж є доволі прозорим попередженням). Окрім того, KFOR взяв під охорону гідроелектростанцію та водосховище, щоб ні в кого і думки не виникло влаштувати там «бузу».

Кілька найкритичніших днів промайнули спокійно, майже в опівночі 5 серпня KFOR написали в себе на сторінці у Facebook: «The situation is calm and under control» (перекладу не треба). Через деякий час навчання закінчилися, охоронні пости були прибрані, мир в регіоні збережено.

Рухомі кордони

Втім, чи можуть мешканці Боснії і Герцеговини та Косово і в подальшому спати спокійно і бути впевненими в тому, що нинішній мир та спокій назавжди? Ні, на жаль, їм є через що турбуватися.

На Косово «насувається» час дуже напружених політичних перемовин. Фактично, мова йде про спробу мирно змінити кордони частково визнаної республіки.

Справа в тому, що Белград хоче взяти під свій повний державний контроль території Косова, які Приштина зараз контролює лише символічно. Мова про населені переважно етнічними сербами північні райони Косова, що мають увійти в Асоціацію сербських муніципалітетів, а потім і повністю доєднатися до Сербії.

За Конституцією частково визнаної держави Косово це буде означати зміну офіційних кордонів, які, між іншим, визнало більш, ніж 100 країн світу, включно із США, Німеччиною, Великою Британією, Францією…

Не треба бути експертом з міжнародної політики, щоб зрозуміти всю складність реалізації цієї ідеї. Але і без того важкий у виконанні план в останній час набув рис ще заплутанішої «багатоходівки».

Приштина вирішила підняти ставки та додати до порядку денного на переговорах з Белградом питання самовизначення та приєднання до Косово південних районів Сербії, що населені переважно етнічними албанцями (район долини Прешево). Очевидно, що стабільності регіону ці контраверсійні пропозиції не додають.

В очікуванні кольорової революції

Щодо Боснії і Герцеговини, то відносний спокій в країні може перерватися під час загальнодержавних виборів, що заплановані на жовтень поточного року. Громадяни БіГ обиратимуть хорватського, сербського і боснійського членів президії (фактично, етнічного президента, який буде керувати країною із колегами по черзі), а також президентів складових БіГ – Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської, депутатів парламенту БіГ та парламентів Федерації БіГ та Республіки Сербської. Пам’ятаючи про ситуацію на регіональних виборах в Столаці дворічної давнини, про яку згадано вище, вже можна починати підозрювати, що щось може піти не так.

Але провладний телеканал Республіки Сербської RTRS вирішив не тримати глядачів в напрузі і в червні розписав детальний сценарій можливих заворушень у день голосування.

Як стверджують журналісти, вони дізналися з «документів іноземних спецслужб», що в разі перемоги на виборах в Республіці Сербської правлячої партії на чолі з Мілорадом Додіком, планується здійснити заходи, спрямовані на організацію «серії зрежисованих протестів та вуличних акцій» проти нібито фальсифікації виборів. Протестні виступи, за даними RTRS, супроводжуватимуться насильством. Тоді міжнародна спільнота буде вимушена втрутитися і заблокувати визнання результатів виборів, що, вочевидь, викличе обурення і протести вже прихильників проросійського Додіка.

Керують спецоперацією, за твердженням місцевих політологів та аналітиків, «дизайнери кольорових революції» «організованих Заходом», «спочатку в Белграді, потім в Киргизстані, Грузії, України».

Отже, на Балканах і дійсно не дуже спокійно. Напевно, якщо б в Косово та в Боснії і Герцеговині не тривали миротворчі місії, треба було бити на сполох. Але присутність миротворців надає вагомі причини для сподівань про те, що всі протистояння будуть відбуватися лише в політичній площині, конфлікти вирішуватимуться за столом переговорів і повернення у воєнні, в 1990-ті, не станеться.

Наталя Іщенко, заступник директора Інституту світової політики для «Главкома»