Чи стане Саломе Зурабішвілі грузинською царицею?

Лише раз за усю історію Грузії країною правила жінка. Легендарна Тамар, яку пізніше навіть возвели в ранг святої, майже три десятиліття (з 1178 року) була царицею, а період її правління вважається золотою епохою грузинської історії. До цього часу у грузин ходять чимало легенд про царювання Тамар, коли відбувався розквіт економічного та культурного життя Грузії.

Вчора Грузія отримала жінку-президента. У другому турі за Саломе Зурабішвілі (формально незалежного кандидата, але підтримуваного правлячою партією «Грузинська мрія») проголосувало 59,52% виборців, тоді як за її конкурента Григола Вашадзе (представника опозиційної партії «Єдиний національний рух») - 40,48%. Явка склала близько 56%.

Та чи зможе Саломе Зурабішвілі стати такою ж популярною в Грузії, як цариця Тамар? Поки що це виглядає сумнівним, зважаючи на те, що за спиною новообраного президента занадто багато «тіней» минулого. І ці «тіні» навряд чи дають їй шанс потрапити до лику святих. А сама чистота процедури виборів викликає багато доречних запитань.  

Незважаючи на привітання Зурабішвілі з обранням, які вже прозвучали від багатьох керівників європейських держав, у самій Грузії шум навколо виборів не вщухає. Опозиція досі не визнає результати голосування. Говорить про скуповування голосів, залякування, погрози, тотальний контроль за виборчим процесом, стимулювання високої явки прибічників влади. Незгода з результатами підігріває і той факт, що згідно з соцопитуваннями, які проводилися протягом останніх кількох тижнів, Зурабішвілі явно поступалася Вашадзе.

Своє невдоволення вибором грузинів висловив навіть колишній президент країни Михайло Саакашвілі, що логічно: перемога Зурабішвілі фактично унеможливлює його повернення в Грузію. Як і членів його команди, які вимушено розбрелися по світах.

Як у Грузії обирали президента

Треба сказати, що протягом 27 років незалежності Грузії президентів вдавалось обрати одразу в першому турі. І лише 28 жовтня 2018 року вперше жоден з 25 кандидатів у президенти не зміг подолати 50%-ний бар’єр. Лідерами перегонів стали Зурабішвілі та Вашадзе. Різниця між набраними голосами цих кандидатів складала менше одного відсотка: Під час першого туру Зурабішвілі підтримало 38,64% виборців, а Вашадзе - 37,74%. Вони і вийшли до другого туру.

Цікаво, що Саломе Зурабішвілі балотувалась як незалежний кандидат. Хоча ъъ зв’язки з дыючою правлячою партією «Грузинська мрія - демократична Грузія» були очевидны. Лідер партії, олігарх Бідзіна Іванішвілі не приховував, що допомагали їй організаційно і фінансово.

Навколо Григола Вашадзе об’єднався опозиційний рух «Сила в єдності», до якого входить партія кандидата «Єдиний національний рух». Засновником останньої, як відомо, є екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі.

Що стосується поглядів, то і Зурабішвілі, і Вашадзе заявляли про свою проєвропейськість, при цьому звинувачуючи одне одного як у симпатіях до Росії, так і у фальсифікації виборів, зокрема, у підкупі виборців.

Голосування у другому турі і справді відбувалися з великою кількістю порушень, про що заявляли як у ЦВК Грузії, так і незалежні спостерігачі, в тому числі Transparency International – Georgia. Порушення в день виборів відзначали також і українські політики і журналісти, зокрема Віктор Чумак.

На факти порушень звернув увагу навіть діючий президент Грузії. «Спостерігаючи за вчорашніми виборами, а також за оцінкою спостережницьких організацій, хочу висловити стурбованість у зв'язку з різким падінням якості демократичних виборів у другому турі… В Грузії такі вибори за такими стандартами більше не повинні проводитися», - підкреслив Маргвелашвілі, який останнім часом був помічений у «дрейфі» від Іванішвілі.

Зрештою, Іванішвілі може радіти – незмінність його політики фактично гарантована. Як і політичний альянс з новим президентом Грузії (інавгурація Саломе Зурабішвілі запланована на 16 грудня).

Це були останні прямі вибори глави держави. Наступного грузинського лідера у 2014 році буде обирати вже виборча колегія.

Що відомо про Саломе Зурабішвілі

Новому президенту Грузії Саломе Зурабішвілі 66 років, вона народилась і виросла у Франції в родині грузинських мігрантів. Навчалась у Паризькому інституті політичних наук та Колумбійському університеті в США, після чого працювала у системі Міністерства закордонних справ Франції. У 2003 році Зурабішвілі стала послом Франції в Грузії. Вже у 2004-му Михайло Саакашвілі запропонував їй посаду міністра закордонних справ, яку вона обіймала до 2005 року, після чого пішла в опозицію до тодішнього президента.

Зурабішвілі позиціонує себе як проєвропейського політика, а майбутнє Грузії асоціює з Європою.

Політик не знає російської мови, тим не менше, опоненти звинувачують її у проросійській позиції через трактування серпневої війни 2008 року.

Ще на початку передвиборчої гонки Зурабішвілі заявляла, що у 2008 році президент Грузії Михайло Саакашвілі мусив би не піддаватись на явні провокації РФ. При цьому вона неодноразово підкреслювала: вважає Росію агресором, якому Грузія протистоїть понад століття.

«Ще до серпня 2008 року Росією були зайняті наші території незаконно і вона ретельно готувалася до серпневої війни… Питання про те, чи внесли Саакашвілі і його оточення внесок в здійсненні російського сценарію, відповідь також однозначна - так… Замість того, щоб на російські провокації Саакашвілі відповів би забезпеченням безпеки нашого населення і загостренням уваги наших міжнародних партнерів, на військові провокації з боку Росії він дав військову відповідь, яку Росія використовувала як привід для початку війни з Грузією», - пояснювала свою позицію Зурабішвілі у серпні 2018 року.

Професор грузинського Державного університету Ілії Олег Панфілов в коментарі «Главкому» зазначив, що заявою про те, що Грузія розпочала війну у 2008 році, Зурабішвілі налаштувала проти себе армію. «Проти неї розгорнулась ціла кампанія. Декілька сот військових, в тому числі ветеранів війни, писали відозви проти неї. Тому своїми висловлюваннями вона досить значним чином зіпсувала собі репутацію», - додав політолог.

На свій захист новообраний президент заявляє, що одним із головних своїх досягнень на посту очільника МЗС було прийняття рішення про виведення з країни російських військових баз.

Тим не менше, у Москві у зв’язку з перемогою Зурабішвілі вже висловлюють надію на відновлення діалогу між Москвою і Тбілісі. Глава комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов назвав результат президентських виборів у Грузії «помірно-позитивним», і хоча «не очікує різких змін на російському напрямку», все ж на якесь потепління у стосунках між двома країнами розраховує.

У Кремлі відреагували більш стримано. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що перед тим, як робити прогноз про майбутні відносини Росії та Грузії, необхідно дочекатися перших заяв від нового президента.

Олег Панфілов нагадав, що після інавгурації президента у Грузії вступають в дію зміни до Конституції, за якими повноваження глави держави будуть суттєво урізані.

«Фактично у Зурабішвілі залишаться представницькі функції. Звісно, вона може заявляти про пріоритети у міжнародній політиці. Але протягом усієї передвиборчої кампанії вона говорила про свій проєвропейський курс, і звинувачувала у проросійській позиції свого опонента Григола Вашадзе через те, що той колись мав російський паспорт і відмовився від нього лише у 2009 році, вже будучи міністром закордонних справ», - зауважив експерт.

Сама Зурабішвілі вже встигла заявити, що перший свій закордонний візит у якості президента Грузії здійснить до Європейських країн.

«Нікого не здивує, що свій перший візит здійсню до Європи, зокрема відвідаю Брюсель, Берлін, Париж та країни Прибалтики, до країни, чия жінка-президент була першою, хто привітав мене з перемогою на виборах минулої ночі (йдеться про Литву, - ред.)», - заявила вона.

Чому програв Саакашвілі?

Результати президентських виборів вплинуть на долю президента-втікача Михайла Саакашвілі. Перемога Вашадзе могла дати йому змогу повернутись на батьківщину: кандидат від опозиції заявляв про свої наміри помилувати колишнього президента і повернути йому грузинське громадянство.

Але від новообраного президента Саакашвілі навряд чи може розраховувати на такий крок.

Тому не дивно, що Саакашвілі одразу після оприлюднення даних екзит-полів, які пророчили перемогу Зурабішвілі, закликав грузинів не визнавати результати виборів, і навіть більше: вийти на акції протесту – «перейти у становище масової непокори владі». Вибори ж він назвав такими, що «проходили в умовах насильства».

Але схоже, що і опозиція в Грузії не збирається так просто здаватися. Григол Вашадзе вже встиг заявити після оголошення імені нового президента, що у опозиційному об’єднанні «Сила в єдності» не визнають результатів виборів. «У Грузії немає президента, це президент Бідзіна Іванішвілі… Вимагаємо дострокових парламентських виборів», - заявив Вашадзе під час зустрічі з прихильниками.