Член наглядової ради «Суспільного» Світлана Остапа: Наміри зняти Аласанію були ще у грудні

31 січня 2019 року відбулася чергова відставка Зураба Аласанії. Але цього разу вже не  з його ініціативи. Нагадаю, в листопаді 2016 року за кілька місяців до реєстрації юридичної особи ПАТ «НСТУ» генеральний директор тодішньої НТКУ п. Аласанія подав у відставку, назвавши однією з причин такого кроку – недофінансування телекомпанії.

Спробую відповісти на кілька запитань, які мені останні півдоби ставили десятки журналістів і знайомих.

1. Чому Наглядова рада відправила голову правління  ПАТ «НСТУ» у відставку на початку виборів? Чи це пов’язано з намірами встановити політичну цензуру на каналі?

Нагадаю, що 10 квітня 2017 року Зураб Аласанія виграв вибори на посаду голови правління з перевагою в один голос. Тобто практично половина членів НР (всього їх тоді було 17), була проти, а деякі категорично проти його кандидатури. Ви думаєте, за час роботи на посаді керівника Суспільного у цих членів НР з’явилася до Аласанії любов? Звичайно, ні. Дехто з членів НР від парламентських фракцій і груп щиро вважали, що вони мають представляти інтереси політичної сили, яка їх висунула, і пред’являли Зурабу претензії, чому представників їх фракцій/груп не показують на телеканалах НСТУ. Це все було публічно під час засідань НР, які практично завжди були відкритими, але чомусь ніхто тоді не цікавився реформою, не приходив на засідання, щоб послухати, а що ж насправді відбувається. 

Крім того, частина тих, хто голосував тоді за нього, розчарувалася в ньому, і тут політика ні до чого. Занадто емоційні фейсбучні пости з обох боків підливали масла у вогонь. Таким чином, ті, хто розчарувався, приєдналися до неприхильників  і виникла антиЗурабова більшість.

Найчастіше публічно наполягав на звільненні Аласанії В’ячеслав Козак, якого висунула в НР фракція Радикальної партії, і яка в березні 2017-го хотіла його відкликати, але це заборонено законом. За власним бажанням Козак не пішов, і регулярно критикував Зураба і його команду, в першу чергу «за розвал радіо» і розрив у зарплатах керівництва і простих журналістів. Нагадаю, Козак довгий час вів програму на Українському радіо, і, коли став членом НР, змушений був звільнитися, щоб не було конфлікту інтересів.

Улітку 2018-го після гучного скандалу з невисвітленням ходи на «UA:Першому»В’ячеслав Козак на черговому засіданні НР висунув категоричну вимогу відправити Аласанію у відставку. Але тоді питання в порядок денний не поставили. Потім ще раз восени він повторив спробу, яка знову була безрезультатною.

Думаю, реальні наміри більшості зняти Зураба були на засіданні НР в грудні 2018-го, але тоді завадило це зробити буча, яка здійнялася начебто через наміри НРзакрити проекти журналістських розслідувань «Схеми» і «Наші гроші з Денисом Бігусом». Хоча насправді таких намірів у НР не було.

Минув ще місяць, вже розпочалася виборча президентська кампанія-2019, але бажання зняти Зураба було настільки сильним, що більшість не звернула вже уваги на можливі звинувачення.

Щодо встановлення цензури, то, на мою думку, на цьому етапі це просто неможливо. Поки не буде проведено конкурс (якщо він взагалі буде проведений), а це питання кількох місяців, нові керівники не зайдуть на  компанію.

2. Чому засідання про відставку Зураба було закритим? Де протокол засідання?

Засідання НР 31 січня 2019 року було відкритим. Окрім голови та членів правління, були присутні й інші працівники компанії, представники донорських організацій, керівниця Фонду підтримки Суспільного та ін. У порядку денному було 11 питань, серед яких про річний план діяльності   ПАТ «НСТУ», про фінансовий план ПАТ «НСТУ» на 2019 рік, про щорічний (загальний) звіт про діяльність ПАТ «НСТУ» за 2018 рік та звіт про виконання річного плану діяльності ПАТ «НСТУ» за 2018 рік.

На початку засідання з голосу в порядок денний додали питання: звіт про перевірку управлінням внутрішнього аудиту та ревізійної комісії Фонду суспільного (цей фонд виник на базі громадської організації, яка була створена в 2014 році), через який йде левова частка донорської допомоги ПАТ «НСТУ», поставивши його четвертим пунктом.

У відкритому режимі встигли розглянути 4 питання: про план реалізації Концепції мовлення з тематики національних меншин ПАТ «НСТУ»; про цільову організаційну структуру ПАТ «НСТУ»; про обрання корпоративного секретаря і вище зазначений звіт по фонду.

Доповідачі з питання перевірки фонду представили присутнім звіт і рекомендації. Зі звіту було видно, що існують ознаки порушень з використання коштів донорів. Відразу після розгляду цього питання член НР В’ячеслав Козак категорично наполіг поставити в порядок денний і розглянути в закритому режимі питання про дострокове розірвання контракту з головою правління, оскільки до його попередніх претензій додалися ще факти щодо непрозорого використання коштів фонду.

Більшістю голосів це питання поставили в порядок денний (точно утрималися я, Вадим Міський і Олександр Павліченко).

Далі засідання тривало в закритому режимі, залишилися лише члени НР та голова правління Зураб Аласанія. Я попросила колег: а) не розглядати таке важливе питання ось так зненацька, бо це все буде прив’язано до виборів, і мають бути виписані серйозні претензії, що дають право ставити питання про розірвання контракту, підготувати бюлетені тощо; б) розглянути його у відкритому режимі в «Укрінформі», як було організовано і обрання із трансляцією в інтернеті; в) розглянути його після розгляду звіту за 2018 рік. Але, очевидно, розгляд цього питання несподіваним був лише для мене і ще кількох членів НР, бо у Козака вже був підготовлений проект рішення, в якому він запропонував 5 вагомих, на його думку, причин для розірвання контракту. Крім того, у нього вже були роздруковані й бюлетені для таємного голосування. З претензіями виступили ще кілька членів НР. Зураб емоційно відповів, що не згоден, і запитав, чи справді ми вважаємо, що він мало зробив з моменту обрання його головою правління.

Козак весь час підганяв присутніх голосувати, кілька разів повторивши, що, мовляв, давайте швидше вже завершимо з цим питанням.

Результати голосування ви знаєте: 9 голосів «за», 3 «проти», в тому числі й мій. Додам, що на початку засідання було 14 членів НР, але двоє з них (Євген Глібовицький та Дарія Карякіна) з вагомих обставин залишили засідання ще до розгляду цього питання. Двоє були відсутні відпочатку (Лаврентій Малазонія та Володимир Бринзак). Наразі в Наглядовій раді 16 членів (Віталій Портников вийшов зі складу НР торік).

Щодо протоколу. Відповідно до регламенту дається 5 днів для його оприлюднення. Всі наполягають уже його вивісити. Але в протоколі буде не лише це питання, а й всі розглянуті, крім того, його перед оприлюдненням мають прочитати всі члени НР і підписати голова і секретар. Розуміючи, що справа може дійти до суду, майже всі, хто голосував, не поспішають озвучувати причину розірвання контракту (і конкретну статтю). На мою думку, це неправильно. Але, направду, оскільки було кілька пропозицій більшості, сама хочу подивитися, яка ж з них конкретно потрапить в протокол. Протоколи зазвичай вивішують на офіційному сайті ПАТ «НСТУ» suspilne.media.

3. Що зробив Зураб і його команда, і чи було за що їх критикувати?

У першу чергу Зураб розвалив державне мовлення і розірвав всі налагоджені зв’язки з центральною і місцевою владою. Крім нього це не міг зробити ніхто з кандидатів, які подавалися на конкурс у квітні 2017-го. З одного боку, я йому за це вдячна, а з іншого, це призвело до повної аполітизації суспільного.

Якщо спочатку ми були захоплені тим, що новини «UA:Першого» стали відповідати всім журналістським стандартам, там перестали піарити владу, то потім моніторинги «Детектора медіа» засвідчили, що влади в новинах практично немає. Жодної. А коли мій колега покритикував їх за це, то була дана вказівка на філії почати брати необхідні коментарі у представників влади. А на філіях сказали, що вони вже й забули, як це робиться, а місцева влада їх часто просто ігнорує. Але ж так  не можна. Владу треба контролювати, влада – це джерело інформації, яку треба просто навчитися відрізняти від піару.

НР у повному складі вдячна команді Зураба за проведену оптимізацію раніше роздутих штатів. Це реально було дуже важко і наражалося на великий спротив.

Кілька десятків журналістів вчора мене запитували: «Тепер що, перша кнопка країни опиниться в руках влади?». А я у відповідь запитувала, чи вони переконані, що «UA:Перший» наразі є першою кнопкою країни, і коли вони востаннє його дивилися. Програмна сітка «Першого» забита неукраїнськими серіалами і програмами про тварин, природу, мандрівки тощо. Про рейтинги краще не згадувати. Канал так і не став суспільно-політичним, можливо, й через те, що він не мав безпосереднього керівника. За словами Зураба, ніхто не хотів стати генпродюсером каналу через малу зарплату, бо на ринку за таку посаду люди отримують до 300 тисяч гривень. А в умовах тотального недофінансування з держбюджету такі зарплати були неможливі.

Я дивлюся «UA:Перший» щодня, переважно новини. Зараз триває виборча компанія. Що я бачу в ефірі – інформацію від ведучої/ведучого на максимум 30 секунд про те, кого ЦВК зареєстрував кандидатами в президенти. Тобто з’їзди/форуми лідерів перегонів стали інформаційним приводом для багатьох іноземних великих каналів, а на «першій кнопці країни» про це ні слова. Ні експертів, ні сюжетів, хоча в інформаційному департаменті працюють сотні людей.

Команді Зураба вдалося показати в ефірі українські гурти, які до того ніяк не могли пробитися на телебачення. Водночас з власними музичними колективами на ПАТ «НСТУ» поводилися не завжди шанобливо, наприклад, не зняли концерт дітей-віртуозів, який проходив у Будинку звукозапису, бо, за словами одного з керівників, який мав ухвалити рішення, «його це не гріло». На мою думку, це міг бути унікальний ексклюзивний контент для Суспільного, дитячий контент, якого так бракує.

Українське радіо – молодці. За це велика подяка. Але, хто не в курсі, це все ж подяка генпродюсеру Дмитру Хоркіну. Тому що Центральна дирекція через надмірну централізацію залишила будівлю на Хрещатику, 26 як пасербицю (хто подивиться звіт за 2018 рік, то побачить, що якщо й робилися якісь ремонти, то переважно в «олівці» на Іллєнка, 42 (колишня Мельникова).

Ще одна претензія, яку я особисто висувала відкрито – це невиконання правлінням рішень НР. Зокрема й щодо підготовки концепцій, передбачених Основними напрямами діяльності на 2017 рік. Якщо ми розвалили старе, то маємо побудувати нове, а для цього вкрай були необхідні концепції. Поки що ухвалені лише регіональна і  концепція мовлення з тематики національних меншин. Члени правління, які за це відповідали, знаходили час на ведення програм, озвучку фільмів і програм, але не знаходили часу для стратегічних питань.

Водночас дуже не хотілося, щоб будь-яка критика Зураба або команди сприймалася як зрада. Ми ж наглядова рада, ми маємо наглядати, а не тільки хвалити.

4. Що далі?

І незважаючи на це все, я вважаю, що розгляд питання про відставку Зураба Аласанії – це занадто. Ще й під час виборів, ще й закритому режимі.

Далі сценарій може бути наступний. Наступного тижня  НР проведе позачергове засідання, на якому вона має оголосити конкурс і розглянути всі питання з порядку денного за 31 січня, які так і не розглянула. На цьому ж засіданні поставлять питання про відміну рішення про відставку, про що вже заявив Євген Глібовицький. Я підтримаю таку пропозицію. Крім того він, Олександр Павліченкота ще кілька осіб вже оголосили, що подаватимуть в суд на НР за таке рішення.

Голова і члени правління мають/можуть залишатися виконуючими обов’язки до обрання нового керівництва. Але вчора ж більшістю голосів було вирішено, що тимчасово виконуючим обов’язки голови буде член правління, який відповідає за роботу з регіонами, Микола Чернотицький.

Ми мали бути в одному човні. Ми мали побудувати Суспільне. А все, що відбулося, я вважаю недемократичним. Мені, правда, це болить, бо присвятила цьому частину свого життя.

Фото та текст: Світлана Остапа