Чому бідні, бо…

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оприлюднило результати загальнонаціонального дослідження рівня фінансової обізнаності українців. Такі ж опитування раніше проводилися ще у трьох десятках країн, і за сукупними результатами, українці зайняли останню сходинку. Такі дані презентувала Юлія Вітка, заступниця керівника проєкту.

Опитування в Україні проводилося за методикою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у грудні 2018 року. У ньому взяли участь 2007 респондентів віком від 18 до 79.

Трохи надії вселяє той факт, що останнє місце ми розділили із сусідньою Польщею з результатом 11,6 бала. Середній же показник у всіх країнах, що потрапили до дослідження, склав 13,2 бала.

Індекс фінансової грамотності визначали за такими критеріями:

• фінансові знання (розуміння базових понять, наприклад, проценти, інфляція),
• ставлення до питань щодо фінансів (наприклад, до сплати податків, витрат чи заощаджень),
• фінансова поведінка (наприклад, фінансове планування, здійснення заощаджень, звернення по консультацію до спеціалістів).

Низький рейтинг України обумовлений результатами, які показали наші громадяни за критеріями ставлення до фінансових питань і знань про фінанси.

Спираючись на непростий досвід, українці дуже гарно знають, що таке інфляція. Однак погано розуміють, що обіцянки високого доходу, як правило, пов’язані з високим ризиком, тому стають жертвами фінансових афер та спекулятивних інвестицій.

Лише 21% респондентів знають, якою саме є гарантована державою сума відшкодування вкладів (200 тис. грн). 50% відповіли, що не знають, а 8% взагалі були переконані, що повернення банківських вкладів гарантується у повному розмірі.

Окремі питання демонструють, що 44% живуть сьогоднішнім днем і віддають перевагу витрачанню коштів, а не заощадженню. Близько половини громадян не заперечують, щоб ухилитися від сплати податків.

«Таке ставлення українських респондентів зумовлене хаотичним характером економічного зростання та двома фінансовими кризами за останні 15 років. В Україні кажуть: «Два роки їмо, один голодуємо», – зазначає автор звіту Роберт Дрейк.

Водночас бал України за фінансову поведінку вищий, ніж у сусідів (такий же, як і у голландців), і лише трохи нижчий за середнє значення всіх країн. Це яскраве свідчення того, що виживаючи від кризи до кризи, кмітливі українці навчилися ухвалювати фінансові рішення.

Щодо рівня фінансової грамотності, як не дивно, він є найнижчим серед молоді, а саме у віковій групі 18-24 роки (10,6 бала проти 12,1 у віковій групі 25-34 роки). На думку експертів USAID, це вказує на те, що пріоритетними мали б стати ініціативи щодо підвищення фінансової грамотності в школах. 70% опитаних хотіли б, щоб дітей навчали, як розпоряджатися своїми фінансами.

Українці зберігають гроші «під матрацом»

Для України вкрай поширеним є зберігання своїх заощаджень вдома. Так, 52% респондентів заощаджують гроші готівкою, яку зберігають вдома. Лише 12% наших громадян мають заощадження на депозитних рахунках у банках.

Ці дані практично збігаються з даними Світового банку, згідно з якими 13% українців мали заощадження у фінансових установах. Цей показник є нижчим, ніж майже у всіх сусідніх країнах. Серед тих, хто зберігає заощадження на рахунку в банку, більша частина також має заощадження вдома. Це свідчить про дуже низьку фінансову культуру: надання переваги готівці та уникнення відносин із банками. І це теж результат непростого досвіду, який мали українці в останні роки, за які з ринку пішли близько сотні банків.

Аналізуючи ці дані, голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек  визнав, що рівень фінансових знань українців катастрофічно низький, адже навіть багаті чиновники й депутати зберігають гроші не в банках, а вдома у сейфах.

Фінансові продукти. А що це?

Лише 60% опитаних сказали, що вони користувалися за два попередні роки певним фінансовим продуктом. Цікаво, що згідно з даними Світового банку тільки 63% українців мають рахунок у фінансовій установі. Можливо, такий низький показник свідчить про те, що частина респондентів навіть не усвідомлює, що, маючи картку будь-якого банку, вони мають банківський рахунок.

Українці ледве зводять кінці з кінцями

Опитування містило низку питань про фінансовий добробут як аспект якості життя. Так, понад 60% українців вважають рівень свого добробуту низьким чи надзвичайно низьким.

58% опитаних сказали, що протягом останніх 12 місяців досить часто їхній дохід не покривав витрат. 58% також зазначили, що їхній сім’ї важко задовольнити базові потреби (їжу та/або одяг).

Частина тих, кому не вистачало доходу, щоб покрити витрати, вирішувала проблему, позичаючи кошти або відстрочуючи погашення боргів (30% опитаних). Позичали переважно у родичів і друзів, але дехто користувався кредитними картками або брав короткострокові кредити. Інша частина вдавалась виключно до зменшення витрат або отримання додаткового доходу.

Підсумок дослідження: фінансова грамотність не є самоціллю, але вона підвищує фінансовий добробут. Програми з фінансової грамотності пріоритетні для України.

Детальніше результати дослідження, а також відповідний проєкт Національної стратегії з підвищення фінансової грамотності в Україні, будуть представлені 12 червня в Києві на Міжнародному форумі з фінансової інклюзії.

Юлія Козлова, для «Главкома»