Цілком таємно. Українське ФБР у запитаннях та відповідях

ДБР – останнім часом ця абревіатура дедалі частіше зустрічається у ЗМІ. Здебільшого в контексті скандалів та проблем. Що це за структура, як відбувається процес її формування та чого очікувати найближчим часом – «Главком» розбирався за допомогою простих запитань та відповідей.

Що таке ДБР?

Згідно із законом про ДБР, «Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції».

По суті, це незалежний правоохоронний орган, який розслідує злочини, скоєні високопосадовцями (окрім корупційних, віднесених до підслідності НАБУ), військовими та правоохоронцями.

ДБР уже працює?

Ще ні. Прийнятий та набув чинності закон, який регулює його діяльність. Але структура бюро зараз на початковій стадії формування – з травня 2016-го триває конкурс на посаду директора Державного бюро. Запрацювати ДБР має, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, не пізніше 20 листопада 2017 року.

Навіщо створювати якісь нові органи?

Вимога суспільства

Після Революції гідності боротьба з корупцією та VIP-злочинністю були та залишаються основними вимогами, які суспільство висунуло новій владі. У рейтингах проблем, які непокоять українців, корупція поступається лише воєнній агресії Росії та інколи скрутній економічній ситуації.

Відсутність довіри до існуючих організацій

Довіра до старих правоохоронних органів, уповноважених протидіяти корупції та злочинності у вищих ешелонах влади, – Генеральної прокуратури та Служби безпеки України – вже протягом багатьох років є вкрай низькою. За даними опитування Українського інституту майбутнього, у 2016 році органам прокуратури довіряло лише 5,5%, на тлі 61,6% недовіри. У СБУ – 11,4% довіри, недовіри – 49,5%. Понад 60% українців вважають прокуратуру корумпованою.

Вимоги міжнародної спільноти

Міжнародні організації неодноразово наголошували на необхідності реформування правоохоронної системи України заради приведення її у відповідність до міжнародних стандартів.

Наприклад, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини у своєму листі до Кабінету міністрів від 30 вересня 2014 року зазначав, що Європейський суд у своїх рішеннях щодо України неодноразово констатував «непроведення ефективного розслідування». У зв'язку з цим радив дослухатися до рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи та якнайшвидше забезпечити створення Державного бюро розслідувань. Amnesty International закликала Україну пришвидшити створення ДБР для здійснення незалежного розслідування злочинів, скоєних працівниками правоохоронних органів, як один із заходів запобігання катуванням.

Але у нас і так забагато правоохоронців...

Вони реформуються з урахуванням нового розподілу повноважень. Відповідно скоротиться й чисельність. Генеральна прокуратура має передати слідчі функції ДБР після початку його роботи. А з 1 січня 2018 року чисельність ГПУ має бути скорочено з 15 000 до 10 000 осіб. Частина співробітників прокуратури за умови проходження конкурсного відбору перейде в ДБР – закон рекомендує утворити Державне бюро частково за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури, відповідних підрозділів Національної поліції та інших органів, які протидіють злочинності, звісно, через процедуру відкритого конкурсу.

Щодо реформи СБУ, про неї, як і належить справжній спецслужбі, говорять значно менше. Відомо, що служба передає корупційні провадження Національному антикорупційному бюро. В рамках подальших реформ планується скасування таких завдань СБУ, як боротьба із корупцією та організованою злочинною діяльністю у сфері управління і економіки, а також внесення низки інших змін з метою запровадження європейських стандартів роботи.

Хто буде керівником ДБР?

На даному етапі конкурсного відбору залишилося 19 кандидатів. Серед фаворитів експерти та ЗМІ найчастіше називають головного військового прокурора Анатолія Матіоса, юриста-міжнародника Олексія Горащенкова та керівника управління процесуального керівництва департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Ольгу Варченко. Оголошення результатів конкурсу очікується наприкінці березня. До цього моменту кандидати мають пройти спеціальні перевірки (відповідно до законів «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади»), перевірку на поліграфі та психологічне тестування.

Чого ще не вистачає для старту роботи ДБР?

Вдосконалення законодавчої бази. Експерти називають вади профільного закону потенційно найнебезпечнішим фактором відтермінування старту повноцінної роботи бюро.

З подібними проблемами уже після старту роботи стикнулося НАБУ – для підвищення ефективності роботи цього органа необхідно ухвалити низку змін до законодавства. Про них представники НАБУ неодноразово згадували під час спілкування зі ЗМІ. Також необхідні нововведення, зазначені в останньому звіті Національної ради реформ за 2016 рік. Це необхідність обмеженого доступу до судових рішень щодо розслідувань детективів Національного бюро, права на автономне прослуховування, обмеження недоторканності народних депутатів України тощо. Також для того, щоб розслідування НАБУ завершувалися справедливими вироками, необхідно розробити законодавство щодо антикорупційного суду. Втім, парламент з ухваленням потрібних законів не поспішає.

Цей досвід уже враховують претенденти на посаду директора ДБР. Щоб зробити роботу структури максимально ефективною із самого дня запуску, кандидати вказують серед першочергових кроків зі створення ДБР зміни до законодавства. Мабуть, найбільш стисло та зрозуміло необхідні пропозиції виклав у своїй презентації бачення першочергових кроків зі створення цього органа кандидат на посаду директора ДБР Олексій Горащенков. Зокрема це:

Зняття обмеження щодо переліку підрозділів ДБР, які можуть здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Зараз, відповідно до ст. 5 закону «Про оперативно-розшукову діяльність», це лише підрозділи внутрішньої безпеки та забезпечення особистої безпеки.

Така норма значно звужує функціональну спроможність бюро, адже закон про ДБР передбачає здійснення гласних та негласних оперативно-розшукових та слідчих дій, необхідних для розслідування злочинів, віднесених до підслідності ДБР. Отже, логічно, щоб такі дії здійснювалися відповідними підрозділами (Оперативним управлінням, Управлінням оперативно-технічного забезпечення тощо), що не є можливим за чинним законодавством.

Надання ДБР права на самостійне прослуховування. Для цього необхідні зміни до законодавства в частині розширення повноважень ДБР щодо можливостей зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, включивши цей орган до спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України (ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України») та передбачивши покладання таких функцій також на уповноважені підрозділи ДБР (ч. 4 ст. 263 КПК). Внесення цих змін дозволить зекономити час та ресурси, і, що найважливіше, посилить гарантії незалежності ДБР від інших правоохоронних органів.

Оптимізація процедури призначення співробітників ДБР. Сьогодні для призначення директорів територіальних підрозділів, керівників підрозділів центрального апарату і ще низки категорій співробітників законом передбачена та ж сама процедура, як і для директора ДБР та його заступників. Це означає, що комісії потрібно буде провести конкурс на призначення ще близько 100 осіб. Такий підхід, очевидно, призведе до значного сповільнення процесу становлення ДБР та його повноцінного функціонування. Щоб виправити цю ситуацію, необхідно внести зміни до ст. 13, 24 закону «Про Державне бюро розслідувань».

Я можу працювати в ДБР?

Так, якщо ви дієздатний безпартійний громадянин України, не маєте непогашеної судимості, а також родичів у ДБР на безпосередньо пов’язаних із вашою посадах. Решта залежить від кваліфікаційних вимог посади, яку ви хочете обійняти.

Також на початковому етапі формування бюро існують квоти.

Для слідчих підрозділів:

• особи, які протягом останнього року обіймали посади слідчих прокурорів, – не більш як на 30%;
• особи, які протягом останнього року обіймали посади слідчих в інших органах державної влади, – не більш як на 19%;
• інші особи, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, – не менш як на 51%;

Для оперативно-розшукових підрозділів, а також підрозділу внутрішньої безпеки:

• особи, які протягом останнього року обіймали посади в оперативно-розшукових підрозділах, – не більш як на 40%;
• інші особи, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, – не менш як на 60%.

Отже, коли ДБР запрацює, ми одразу подолаємо злочинність і корупцію?

Мабуть, не зовсім одразу. Коли саме це станеться, ніхто не може сказати напевне. Можна лише порівняти, за який час подібний шлях пройшли наші сусіди. Наприклад, створене у Латвії у 2002 році Бюро із запобігання та боротьби з корупцією (KNAB) «приборкало» олігархів у 2011-му.

Загальновідомий успіх Румунії у боротьбі з корупцією. Нещодавно громадяни країни навіть вийшли на вулиці, щоб захистити здобутки в цій сфері. Національна антикорупційна дирекція там також була створена у 2002-му, а значущих результатів досягла у 2013-му.

Чи вдасться новим українським «спецслужбам» швидко та ефективно впоратися зі злочинцями у владних кабінетах? Як свідчить досвід сусідів, це великою мірою залежить від підтримки ЗМІ та громадянського суспільства.