День Перемоги у розпал війни. Хто допустив в Україні новий Антимайдан
Події 9 травня 2017 року – результат непослідовності постмайданної влади
9 травня цього року стало, мабуть, найрезонанснішим з 2014 року. Сутички по всій країні, десятки потерпілих та затриманих. Після зіткнень у Дніпрі керівництво МВС навіть звільнило низку поліцейських чинів, бо поліція не лише не завадила заворушенням, а й фактично підігравала тітушкам, які напали на учасників АТО. Якщо в попередні роки влада впроваджувала риторику примирення та пам’яті, робила акцент на даті 8 травня як дні єдності з Європою, популяризувала незвичний для більшості символ – мак, то вчорашній день минув під знаком акції з умовною назвою «Безсмертний полк». Ця кремлівська технологія полягає в масовій ході, що пересувається населеним пунктом із піднятими портретами начебто померлих під час Другої світової родичів. Акція здобула велику популярність у Росії – там головним «полководцем» на День Перемоги виступає сам Путін. І останніми роками пропагандистська акція відбувається не лише в РФ, а й в окремих країнах Європи і навіть США. Про це радісно повідомляють кремлівські канали.
І ось на четвертому році новітньої війни ця нібито нешкідлива акція була перенесена на українські терени і місцями перетворилася на відверту глорифікацію українсько-російської дружби та єдності наших народів. Треба визнати, що Кремлю до цієї дати вдалося мобілізувати велику кількість співчуваючих формувань в Україні. Багато з учасників «безсмертних» заходів не приховували своїх симпатій до країни-агресора, радянського минулого, не кажучи вже про велику кількість «сакральної» символіки на кшталт «георгіївських стрічок», червоних прапорів, серпів із молотами та портретів Сталіна. Бракувало тільки ікон із зображенням Путіна. Поліція, як правило, дуже чемно просила прибрати дратівливі символи, але сутичок, спровокованих саме цим фактором, уникнути не вдалося.
Влада нібито підготувалася до цього чутливого дня – аби не допустити конфліктів між учасниками святкувань та націоналістами, на вулиці вийшла безпрецедентна кількість правоохоронців. Акції «Безсмертного полку», які в Україні проходили під назвою «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» були узгоджені, тож держава брала на себе відповідальність за безпеку під час їхнього проведення. Принаймні в Києві правоохоронці провели перемовини з націоналістичними силами, аби вони цього дня не заважали святкуванням за російськими лекалами. А поодинокі групки націоналістів просто було блоковано, як оунівців – просто в їхньому офісі. Хоча теоретично влада могла заборонити ходу в такому форматі, аргументувавши це питаннями безпеки. Тим більше, як показала практика, повністю її забезпечити так і не вдалось. Нардеп з Дніпра Андрій Денисенко заявив, що події 9 травня демонструють, що «в двері нам знову стукає нова «русская вєсна». А Дмитро Ярош пригрозив: якщо держава і далі буде «толерувати антидержавну діяльність вілкулів і їм подібних – заговорить вулиця, а можливо, і стволи».
Політика держави щодо цього дня дійсно двояка: 9 травня залишається Днем перемоги над нацизмом, хоча в більшості країн Європи це день 8 травня, який у нас зробили Днем пам’яті та примирення. Тож 8-го президент у нас влаштовує «перші хвилини миру», а 9-го – покладає квіти до Вічного вогню і вітає ветеранів. Часто лунають пропозиції прибрати такий дуалізм, але влада не наважується на радикальні кроки.
«Ви як хочете, а я за те, щоб 2017-й став останнім роком, коли 9 травня – вихідний, – вважає популярний блогер Роман Шрайк. – Акт про капітуляцію Німеччини набув чинності 8 травня – і перший, і другий. 9 травня сталося тільки те, що забитому радянському народові влада спромоглася повідомити, що таки так. Хто хоче святкувати 9 травня – заради бога. Для більшості таких людей кожен день вихідний – вони пенсіонери. Але державний вихідний може бути лише 8 травня». За добу цей пост набрав 4,5 тисячі «лайків», тож прихильників «рокіровки» дат вистачає. Зробити 8 травня вихідним замість 9-го пропонується і в календарі, складеному Інститутом національної пам’яті, ідеї якого часто сприймаються дуже нервово проросійською публікою.
«На жаль, влада цього року не прислухалась до наших пропозицій перенести всі офіційні заходи на 8 травня і зробити його вихідним, – каже голова інституту Володимир В’ятрович. – Але, сподіваюсь, якраз учорашні події, коли 9 травня перетворилося на політичне шоу, змусять зробити правильні висновки».
У такому поблажливому ставленні влади до активізації рухів, які умовно можна називати проросійськими, дехто бачить мету залякування електорату «реваншистською загрозою» та необхідністю згуртуватись навколо чинного президента, рейтинги якого тануть. Якщо це справді так, то можновладцям і їхнім технологам важко буде не загратись у технології і не отримати на свою голову неприємні несподіванки. Вчорашній день за всієї ретельної підготовки до нього наглядно продемонстрував, що ситуацію важко втримати під контролем. А 9 Травня з роками і зі зменшенням кількості людей, що бачили ту війну, поступово перетворюється на своєрідний Антимайдан з радянською риторикою та інформпідтримкою телеканала «Інтер». І українській владі ще доведеться визначитись зі своїм ставленням до цієї дати.
Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»
Читайте також маетріал «Главкома»: Хто пустив «Безсмертний полк» у Київ. Фоторепортаж