Газово-комунальний двобій. Гройсман - секундант

Із 1-го липня майже вдвічі зростуть тарифи на тепло та гарячу воду для населення – у середньому тариф на теплопостачання сягне майже 1300 грн (з пдв) за гігакалорію. Відповідні постанови національний Регулятор ухвалив ще на початку червня – вони наберуть чинності після оприлюднення в урядовій пресі.  А за місяць станеться ще одне  підвищення - на 30-50% стрибнуть тарифи на водопостачання та водовідведення.

Але з настанням опалювального сезону  (15 жовтня)  теплі послуги можуть бути запропоновані далеко не всім споживачам, адже підготовку до зими практично зірвано  через фінансовий крах підприємств тепло-комунальної енергетики (ТКЕ). Через борги за газ компанії «Нафтогаз України» (16,8 мільярда гривень) виконавчими службами арештовані  рахунки 104 з 174 підприємств, які  працюють за ліцензіями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузях енергетики та комунальних послуг  (НКРЕКП).

«Підприємства не мають змоги придбати необхідні матеріали, вони працюють лише завдяки тому, що міські ради на сесіях виділяють їм кошти на підготовку до зими. Із водоканалами також проблеми, адже зросла вартість електроенергії. Ситуація непроста, але контрольована», - запевнив пресу заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Едуард Кругляк.

Схоже, що утриматися на плаву теплокомунальним підприємствам таки допоможуть  місцеві органи влади – вони частково беруть на себе тягар, адже є власниками цих підприємств. Звісно, що місцева влада не допустить, щоб галузь захлинулася в потоці власних проблем, але про покращення послуг не варто навіть мріяти. І що цікаво, вартість комунальних послуг звичайної  3-кімнатної квартири восени зрівняється з середнім доходом українця  (приблизно 4,4 тис. грн)!

Не краща ситуація й з опаленням приватних будинків – там, наприклад, за площу приблизно 100 квадратних метрів місячна плата за спожитий газ у минулий опалювальний сезон (2015-2016) сягала 4 тис. грн, і це при тому, що протягом 6-ти місяців можна було купити 1200 кубометрів газу за соціальною ціною 3600 грн за тисячу кубів! Із різних причин багато хто не може розраховувати на державну допомогу.

Склалася парадоксальна ситуація: вартість послуг зростає, а покращення якості погіршується. І все тому, що тарифи лише індексують відповідно до зростання вартості газу - з 1 травня уряд,  усупереч чинному закону про ринок газу, запровадив єдину ціну 6879 гривень ($275) за тисячу кубометрів (з ПДВ) для промисловості та побутових споживачів.  Відповідно зросте й вартість теплопостачальних послуг. У структурі тарифу витрати на паливо – 85%, на електроенергію – 5%, на зарплату – 7%. Решта 3% коштів - це інші витрати (з урахуванням інвестиційної складової плюс амортизація). Тобто,  на покращення якості послуг коштів майже не залишилося, тоді як житлово-комунальна інфраструктура досягла межі зношеності.

Водночас фінансові проблеми галузі набирають шалених обертів, тому експерти прогнозують, що опалювальний сезон – під загрозою.

Гройсман сподівається на парламент

Уряд довго не реагував на стрімкий  розвиток комунального колапсу,  а, можливо, навіть штучно зволікав із вирішенням газових боргів галузі, які здебільшого множилися через заборгованість держави перед комунальниками. Віце-прем’єр Геннадій Зубко з головою поринув у децентралізацію. І лише після того, як проблема ТКЕ набула загрозливих масштабів, під тиском громадськості та преси, проблему нарешті помітили й в уряді, але вже залишилося обмаль часу на її розв'язання. У коментарях «Главкому» прем’єр Володимир Гройсман перевів стрілки на парламент:

«Є доручення профільному віце-прем’єру, щоб визначити, яким чином ми можемо врегулювати цю ситуацію. Дуже добре було б, якби парламент ухвалив необхідний закон щодо штрафів і пені, які були нараховані підприємствам теплокомунальної енергетики (за борги за газ – «Главком»). Ми «розшиємо» цю проблему, ми її розв'яжемо, вона накопичувалася не один день, я про це знаю, і зараз уряд над цим працює», - запевнив прем’єр «Главком». 

Але проаналізувавши реальну ситуацію в теплокомунальній енергетиці, стає очевидним, що «розшити» боргову проблему навряд чи вдасться до настання опалювального сезону.  Уже понад рік у стінах парламенту знаходиться законопроект №2706  «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення» .

У законопроекті пропонується встановити мораторій на стягнення із суб’єктів господарювання неустойки (штрафи, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних за невиконання суб’єктами господарювання зобов’язань щодо оплати за використаний природний газ та послуги з його транспортування або електричну енергію.

Тобто, запровадивши мораторій, були б зупинені виконавчі провадження та заходи з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості, а головне – був би знятий арешт з рахунків підприємств ТКЕ та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень.

Законопроект №2706 парламент ухвалив у першому читанні, але зрозумівши, що він не розв'яже  всіх проблем галузі, нещодавно Мінрегіонбуд розробив ще один законопроект – він передбачає запровадження комплексу заходів для забезпечення сталого функціонування підприємств ТКЕ  та ТЕЦ. Отже, пропонується два законопроекти – депутатський та міністерський - на розв'язання однієї проблеми. Яка ж перспектива розблокування боргових проблем? Із таким запитанням «Главком» звернувся до одного з співавторів першого із законопроектів, заступника голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування та  житлово-комунального господарства Альони Бабак.

Альона Бабак: Уряд не помічав комунальну енергетику 

«Депутати профільного Комітету парламенту, які стали ініціаторами  законопроекту-2706,  планували не виносити цей документ на розгляд  парламенту в другому читанні, тому що він вже відіграв свою історичну роль: привернув увагу уряду, який узагалі не бачив теплокомунальну енергетику та  водоканали в реформах енергетичного сектору, а також увагу МВФ, показавши, що є проблема розрахунків у комунальній сфері», - повідомила «Главкому» Альона Бабак.

Після тривалих  обговорень Кабмін доручив  Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд)  розробити ще один законопроект, який би комплексно вирішив всі проблеми галузі: врегульовував би всі можливі механізми реструктуризації заборгованості підприємств  ТКЕ та  водоканалів перед газовим та енергетичним сектором. За даними Бабак, «новий законопроект має визначити, за рахунок чого ми будемо частково списувати штрафні санкції, як здійснюватимуться розрахунки, протягом якого періоду має проводитися реструктуризація боргів». Звісно, що цей документ мав би негайно бути поданий до Верховної Ради, адже проблема з підготовкою до зими набуває загрозливих масштабів.

«Але після детального розгляду цього документа у трьох парламентських комітетах, стало зрозуміло,  що він  не готовий. Скоріше за все, його подадуть лише восени», - повідомила депутат.

«До нашого Комітету  вже звернулися компанії «Київенерго» та «Запоріжжятеплоенерго», повідомивши, що  виконавча служба на виконання судових рішень, які були ухвалені судами на користь «Нафтогазу України» щодо стягнення боргів, фактично забирає в підприємств гроші із зарплатних рахунків

Немає жодного дієвого правового механізму, щоб зупинити цей процес. Тому наш Комітет вирішив вносити до парламенту законопроект №2706, який має стати тимчасовим заходом для врегулювання ситуації щодо  банкрутства підприємств - щоб вони змогли ввійти в опалювальний сезон. У цьому законопроекті написано, що Кабінет міністрів повинен розробити механізм реструктуризації боргів – це ключова вимога. Але до моменту реструктуризації  потрібно зупинити банкрутство підприємств, дати їм можливість провести реструктуризацію боргів, частково їх списати і лише після цього можна буде вживати заходи щодо стягнення заборгованості», - вважає Альона Бабак.

Цю вакханалію міг би зупинити позивач, тобто НАК «Нафтогаз України», але компанія не ініціює припинення виконавчих проваджень.

«Нафтогаз України» банкрутує теплову енергетику

Боргові проблеми тепло-комунальних підприємств за газ призвели до клінчу у стосунках комунальників із монополістом «Нафтогаз України», за позовами якого й було арештовано їхні рахунки. Настане чи ні опалювальний сезон залежить від того, чи буде розплутано борговий клубок: на 1 червня 2016 року заборгованість підприємств ТКЕ за газ – 16,8 млрд грн, - повідомила директор департаменту Мінрегіонбуду Наталія Хоцянівська на круглому столі на тему: «Холодне майбутнє теплокомунальної енергетики України. Чи зупинить новий законопроект Мінрегіону колапс галузі?».

За її даними, протягом 2015 року теплокомунальний сектор використав 6,6 млрд кубометрів газу  вартістю 20,9 млрд грн – його ціна була вдвічі менша, ніж тепер (з 1 травня). «Сьогодні немає реальної можливості підвищити тариф для того, щоб погасити борг за газ на 16,8 млрд грн, спожитий у попередні роки. Тому ми шукаємо інші шляхи врегулювання цієї проблеми», - повідомила Наталія Хоцянівська.

«Джерела, які можуть слугувати проведенню розрахунків за спожитий газ – це й різниця в тарифах, яка виникла у підприємств ТКЕ на 1 січня 2016 року, і різниця в тарифах для населення в обсязі 1,7 млрд грн. Це і 2,1 млрд грн боргу за різницю в тарифах бюджетних організацій. Ще понад 2 млрд - борги бюджетних установ по пільгах і субсидіях. Штрафні санкції, які нараховує «Нафтогаз» підприємствам ТКЕ через несвоєчасне проведення розрахунків. І далі – борги населення – це понад 6 млрд грн. Ці дані дають підстави для розроблення нормативних документів, які цю ситуацію мають урегулювати», - вважає Наталія Хоцянівська.  «Ключова норма, яка закладена у нашому законопроекті  – створення реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Із моменту включення підприємств до такого реєстру припиняються виконання всіх виконавчих проваджень та знімається арешт із рахунків. Наступний етап – урегулювання заборгованості шляхом взаєморозрахунків – через державний бюджет погашення заборгованості з різниці в тарифах та штрафних санкцій, нарахованих «Нафтогазом», - пояснює вона.

«Питання дискусійне – штрафні санкції. Але ми всі маємо усвідомлювати, що джерела погашення і проведення таких розрахунків у теплокомунальних підприємств немає і бути не може, бо штрафи для населення сьогодні законодавчо не передбачені для проведення розрахунків (борги населення понад 6 млрд грн). Із 1 січня 2017-го почнеться другий етап реалізації закону – реструктуризація   заборгованості.   За попередньою інформацією, ця сума буде близькою до тих боргів, які створило населення за попередні роки, бо зобов’язання держави, ми вважаємо, будуть виконані», - каже Наталія Хоцянівська.

Запропонований Мінрегіонбудом законопроект покликаний урегулювати проблеми боргів за енергоносії не лише підприємств ТКЕ, але й водоканалів. Для участі в запропонованій процедурі  підприємствам потрібно лише подати документи, що підтверджують наявність заборгованості – ключовим документом є акти звіряння.  Із моменту включення до реєстру припиняються виконавчі провадження, знімають арешти з рахунків підприємств. «Виключення з реєстру може здійснюватися лише  після завершення договорів про реструктуризацію чи повного погашення заборгованості. Виключення з реєстру також можливе в разі неукладання у визначені законом терміни договорів у першому кварталі 2017 року, тобто, до 1 квітня 2017 року», - повідомила Хоцянівська.

Законодавчі колізії посилюють клінч між «Нафтогазом» і тепловиками

Цілком очевидно, що закладені в міністерському законопроекті терміни з «розшивки» боргів призведуть до повного зриву опалювального сезону 2016-2017 років!  До відома, цей законопроект  повністю підтримує НАК «Нафтогаз України». Зокрема, на вищезгаданому круглому столі директор департаменту «Нафтогазу» Юрій Колбушкін позитивно оцінив цей документ:

«Дійсно, цей крок дозволить  розблокувати роботу підприємств, урегулювати заборгованість ТКЕ,  і з урахуванням того, що з 1 липня вступають нові тарифи, з’являться  додаткові джерела для нормального існування галузі. Держава робить усе можливе, щоб збалансувати дохідну й видаткову базу теплокомунальних підприємств. Підкріплення з боку держави – субсидії для неплатоспроможних, а інші споживачі мають платити за своїми рахунками. Цей закон дасть поштовх для нормального функціонування ТКЕ. Ми будемо підтримувати законопроект, щоб його швидше ухвалили в парламенті», - пообіцяв Юрій Колбушкін.

Але далеко не всі експерти позитивно оцінюють запланований алгоритм виходу з фінансового краху. «Це лише півкроку вперед, тому що головна проблема тепловиків – це не основний борг, а нараховані штрафні санкції. Основний борг має джерела погашення - це різниця в тарифах, не компенсовані урядом пільги та субсидії, заборгованість бюджетних організацій та населення. А штрафні санкції не мають джерел погашення. На загальний борг теплокомунальних підприємств за газ (16,8 млрд грн) «Нафтогаз України» нарахував штрафних санкцій на 10 млрд грн», - повідомила директор з правового забезпечення ПАТ «Київенерго» Ольга Ієвлєва.

Згідно з чинним законодавством, підприємства ТКЕ не мають права виставляти штрафні санкції за борги ні населенню, ні уряду за несвоєчасне перерахування субсидій чи компенсацій різниці в тарифах (порівняно з економічно обґрунтованим рівнем). Тому немає джерела для погашення штрафних санкцій. «Законопроект №2706 не розв'яже повністю проблем галузі, а от щодо штрафних санкцій, то він пропонує їх списати», - каже Ольга Ієвлєва.

Але «Нафтогаз України» категорично проти цього варіанту. «Я не погоджуюся з представником «Київенерго»  - це наш один із найбільших боржників. Починаючи з 2011-го року борг у середньому коливався від 1 млрд грн до 1,5.  Якщо взяти вартість капіталу, тобто, у яку суму нам обходиться обслуговувати цей борг, тому що ми перекредитуємося в банках, наприклад в Ощадбанку під 24% річних, то нам щомісячне обслуговування цього боргу коштує 30 млн грн. 

А «Київенерго» пропонує просту, на їхню думку, операцію: законопроект 2706 пропонує списати нараховані штрафи й пеню. А по-друге – найбільш бажане для всіх ТКЕ – накласти мораторій, який не дозволяє вживати до них  методи стягнення. Їм головне - потрапити до цього списку, щоб не можна було застосовувати заходів примусового стягнення. Ми зазнали збитків, списати їх нам заборонено законом. Тому законопроект №2706 ми не ухвалювали категорично, адже в нас залишаються непокриті збитки, яких ми зазнали через нерозрахунки ТКЕ за газ», - каже директор Департаменту НАК «Нафтогаз України» Юрій Войтович.

Важко прогнозувати, як далі розгортатимуться події. На початку згадувалося, що профільний Комітет парламенту 15 червня ухвалив рішення подавати на друге читання парламентський варіант - законопроект №2706, розроблений депутатами на чолі з Альоною Бабак. Він частково розв'яже проблему – зніме арешти з рахунків підприємств, а це надзвичайно важливо зробити для розблокування підготовки до зими теплотрас та розподільчих пунктів. А тим часом Мінрегіонбуд допрацює свій документ і, ймовірно, лише восени подасть його до парламенту.

«Щоб не отримати шквал неплатежів, не потрібно починати опалювальний сезон у середині жовтня, адже буде ще тепло, а система працюватиме  не збалансовано, тому ціна гігакалорії буде втричі вищою, ніж передбачено в тарифі. А населення заплатить за затвердженими тарифами, унаслідок чого знову зростуть борги перед «Нафтогазом» , - закликав  Юрій Войтович.

Просто в бюджеті немає коштів

«Кожен із запропонованих законопроектів частково розв'яже проблему, але потім борги знову наростатимуть. Просто в бюджеті немає коштів. Далі – реструктуризація боргів підприємств ТКЕ на 5 років, а чи є джерело для погашення цих боргів у підприємств? Немає! За 25 років незалежності практично нічого не вкладалося в модернізацію теплокомунальних підприємств», - заявив колишній член НКРЕ, віце-президент Асоціації «Укртеплокомуненерго»  Сергій Дунайло. 

На його думку, починати потрібно зі зміни системи затвердження тарифів. «Потрібно відмовлятися від системи «затрати-плюс» і переходити на заохочувальне тарифоутворення,  яке передбачає стимули для підприємств ТКЕ – без погіршення якості послуг, економити кошти, які потім спрямовувати на погашення основного боргу перед «Нафтогазом України».

Цілком очевидно, що це потрібно робити, але сьогодні галузь потребує термінових «протипожежних заходів». Сергій Дунайло вважає, що законопроект 2706 потрібно подавати на друге читання.  Подальша доля цього документа залежатиме від того, наскільки сильним виявиться нафтогазове лобі в парламенті. У разі блокування цього документа, зимувати доведеться в холодних квартирах.

Наталка Прудка, «Главком»