Генпрокуратура подарувала «куму» Клименка п'ять мільйонів (ОНОВЛЕНО)

За два останніх роки Генеральна прокуратура значно розширила коло вдячних клієнтів – фігурантів своїх розслідувань. Про це свідчать кілька внутрішніх перевірок у стінах ГПУ, розпочатих через сумнівні дії її співробітників, що підіграли підозрюваним у корупції топ-посадовцям часів Віктора Януковича.

Найбільш відома – історія дворічної давнини, коли Генпрокуратура у листі адвокату екс-міністра екології Миколи Злочевського визнала останнього чистим перед законом. Хоча водночас вела розслідування про його незаконне збагачення. Завдяки цьому папірцю від ГПУ Британія згодом розблокувала 23,5 млн доларів на закордонних рахунках колишнього топ-чиновника.

Минулої осені у ГПУ трапилося «дежавю» – аналогічна подія, коли Іспанія отримала листа від Генпрокуратури України, де екс-міністра фінансів України Юрія Колобова було названо «свідком», а не «підозрюваним» у кримінальній справі про багатомільйонні розкрадання. Після цього Мадрид відмовив Києву в екстрадиції колишнього урядовця.

На цьому листі нібито стояв підпис Юрія Столярчука – нинішнього заступника генпрокурора Юрія Луценка. Наразі в стінах ГПУ вивчається, належить він одному з керівників ГПУ, чи підпис все ж було підроблено.

Водночас звертає на себе увагу інша скандальна історія, в якій також спливає ім`я Столярчука.

Йдеться про кримінальне провадження щодо колишнього екс-міністра доходів Олександра Клименка. Як можна дізнатися з Єдиного реєстру судових розслідувань, в рамках розслідування два роки тому було арештовано 15 млн гривень «Грін банку», який ГПУ пов`язувало з Клименком. Але наприкінці минулого року Генпрокуратура виключила ці мільйони із речових доказів у справі. Суму було повернуло банку, завдяки чому один зі співвласників фінансової установи, яка перебуває у стадії ліквідації, отримав дивіденди за 2015 рік у розмірі 5,3 млн гривень.

Наразі в Генпрокуратурі відкрито кримінальне провадження щодо зловживання владою співробітниками ГПУ, які повернули фінустанові раніше вилучені кошти.

Цій події передувало довготривале розслідування, в якому колишній міністр доходів Олександр Клименко постає як організатор кількох багатомільйонних схем розкрадання держбюджету через податкову та митну вертикалі. Найбільш гучна справа пов’язана із безпідставним відшкодуванням ПДВ компаніям «Мегатерий», «Газіновація» та «Ексімтех» на суму понад 3 млрд гривень.

За ще одним епізодом екс-міністр Клименко та його найближче оточення підозрюються в організації в Одеській, Київській, Донецькій та Харківській областях схеми розмитнення товарів за значно заниженою вартістю та у мінімізації податкових зобов'язань, внаслідок чого бюджет недоотримав понад 125 млн гривень.  

Окремо досліджується викрадення конфіскованого на митниці товару на 15 млн гривень за участю фіскалів.

В останніх двох кримінальних провадженнях брав участь слідчий Генпрокуратури Дмитро Лодочников.

Саме за його клопотаннями навесні 2014-го було накладено арешт на особисті рахунки Клименка у Приватбанку, а влітку того ж року після обшуку у столичному приміщенні «Грін Банку»  було вилучено та визнано речовим доказом 14,7 млн гривень та 149 тис. доларів.

Однак через півтора року, 17 грудня 2015 року, заступник генпрокурора Юрій Столярчук затвердив висновок про законність повернення цих коштів банку. Наступного дня слідчий Лодочников виніс постанову про виключення багатомільйонної суми із переліку речових доказів і за два дні до Нового року «Грін банк» повністю отримав раніше арештовану суму на свої рахунки.

Сумніви у Генеральній прокуратурі щодо цього траншу виникли лише на початку весни, коли її тодішній очільник – Віктор Шокін – перебував у відпустці.

Так, 11 березня процесуальний прокурор Максим Грабар скасував постанову Лодочникова про повернення коштів та підписав рапорт на ім'я заступника генпрокурора Романа Говди щодо призначення службового розслідування.

Як можна дізнатися з Єдиного реєстру судових рішень, відновити статус-кво вже у будь-якому разі неможливо. Адже частину повернутих Лодочниковим коштів (5,4 млн гривень) цього року було виплачено одному із співвласників «Грін банку», який є «особою, пов'язаною із екс-міністром доходів і зборів України міністром Клименком». Ім`я цього банкіра у судових матеріалах не називається, але, згідно з даними Нацбанку, станом на середину 2014 року співвласником «Грін банку» значився Микола Кисельов. Його син – Андрій Кисельов – був відомий як голова Донецької молодіжної організації «Молоді регіони» і лідер фракції Партії регіонів у Донецькій міськраді. 

У ЗМІ його також називали однокурсником старшого сина Віктора Януковича і кумом екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка. 

Водночас, після публікації матеріалу до редакції звернувся адвокат Андрія Кисельова, який надав копії документів, що свідчать: Андрій Кисельов не був однокурсником ані Віктора Януковича-молодшого, ані Олександра Януковича.

Як тепер стверджується у кримінального провадженні: Лодочников «не провів жодної слідчої дії, яка б була спрямована на встановлення походження вилучених коштів, виніс постанову про виключення згаданих коштів з переліку речових доказів та їхнє повернення».

Як з`ясується згодом, ці кошти було отримано «Грін банком» як підкріплення операційної каси від банку «Юнісон» (з моменту створення цього банку ЗМІ його пов`язували із родиною Олександра Клименка) та власного відділення «Грін банку» у Дніпрі.

У «Грін банк» введено тимчасову адміністрацію два роки тому. Фонд гарантування розпочав його ліквідацію з січня 2015 року і вона триватиме до січня наступного року включно.

Варто зазначити, що окрім справи Клименка, слідчий Генпрокуратури Дмитро  Лодочников брав участь як мінімум у трьох інших гучних розслідуваннях.

Серед них:

• щодо розкрадання коштів в особливо великих розмірах за сприяння топ-менеджементу Міненерго, НКРЕ, ДП «Енергоринок» у 2014-2015 рр. Протягом цього часу було створено низку фіктивних структур для переведення коштів у готівку, мінімізації податкових зобов`язань, штучного формування податкового кредиту підприємствам реального сектора економіки, серед яких – компанії Ріната Ахметова «ДТЕК Західенерго», «ДТЕК Дніпроенерго» та «Київенерго»;
• щодо тиску колишніми високопосадовцями, у тому числі екс-генпрокурором Віктором Пшонкою, на митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) з метою змусити його відректись від займаної посади;
• щодо заволодіння чужим майном службовими особами НАК «Енергоатом» протягом 2012–2014 років під час непрозорої закупівлі товарів, робіт і послуг на 318 млн гривень.

Відповідно до інформації з сайту Генпрокуратури, слідчий Генпрокуратури Дмитро Лодочников володіє шістьма сотками землі, часткою квартири площею 26 кв. м. та двома авто – Nissan Juke 2011 року випуску й Toyota Land Cruiser Prado 2012 року випуску.

Федір Орищук, «Главком»