Готуйтесь до землі! «Слуги народу» звели рахунки з Леніним, Сталіним та Тимошенко
Землю на продаж. Зеленський таки переконав депутатів
У середу Верховна Рада зробила перший крок до запуску ринку землі сільськогосподарського призначення. За основу прийнятий законопроєкт 2178-10, який скасовує заборону на продаж таких земель з 1 жовтня 2020 року. Розгляд цього документа стояв першим і в порядку денному ще на вчора, але у депутатів, навіть з пропрезидентської фракції, було до нього дуже багато претензій. Тож довелося незгодних «обробляти» додатково.
Займався цим не тільки голова Офісу президента Андрій Богдан, який забезпечує важливі важкі голосування, а й президент Зеленський особисто. У середу зранку фракція «Слуги народу» зустрічалась з главою держаіи, для якого непопулярне в суспільстві земельне питання несподівано стало принциповим.
Проєкт 2178-10, який аграрний комітет рекомендував до прийняття у першому читанні, – це трохи оновлений варіант урядового законопроекту авторського колективу «слуг народу» на чолі з головою комітету Миколою Сольським. Щоправда, в цьому законопроєкті, який просив підтримати президент, не врахована його остання ініціатива щодо референдуму на предмет продажу землі іноземцям. Як стверджують в оточенні Зеленського, такий референдум реально провести не раніше середини наступного року. Згідно з нинішньою редакцією законопроєкту, іноземні компанії зможуть купувати землю з 2024 року, а ті іноземні компанії, які обробляли землі в Україні останні три роки, отримають це право з моменту зняття мораторію.
За словами голови фракції «Слуги народу» Давида Арахамії, президент розповідав про соціологію, яка свідчить про несприйняття українцями продажу землі іноземцям. Тому, мовляв, і треба дати громадянам висловитись з цього приводу. Відповідні правки будуть внесені в законопроект між першим та другим читанням. Проте депутатів цікавили також інші питання – зокрема, зменшення кількості гектарів, які можна придбати «в одні руки». Багатьох лякала нинішня космічна цифра – майже 200 тис. га. Всю фракцію президенту вмовити так і не вдалося, проте Арахамія запевнив журналістів, що голоси будуть, – 95% «слуг» готові підтримати президентську ініціативу.
Свиня у труні
Розгляду в парламенті, яке очікувано перетворилось на шоу, передувала інша вистава, але вже на вулиці. З самого ранку протестувальники, що виступають за збереження земельного мораторію, принесли під Раду справжню мертву свиню у труні. За задумом креативників – «Всеукраїнської аграрної ради», яка проводить мітинги вже котрий день поспіль, – це мало символізувати загибель тваринництва в Україні в разі запровадження «дикого ринку» землі. Окрім аграріїв, які підігнали до Ради трактори, на майданчику під парламентом майоріли партійні прапори «Свободи». Напередодні надходили сигнали, що депутатам цього дня можуть заблокувати доступ до парламенту, але проходили народні обранці вільно, хоч і під вигуки в спину.
Ще один ризик полягав у блокуванні роботи парламенту зсередини. Така ймовірність теж інсувала. Тому депутати від «Слуги народу» на чолі зі своїм ідеологом Микитою Потураєвим захопили трибуну заздалегідь. Потураєв взагалі задав темп своїм запальним «антилівацьким» спічем під вигуки «Ганьба!».
«Сьогодні Україна остаточно поховає комунізм! – з істеричними нотками кричав парламентар з трибуни. – Ми нарешті зведемо рахунки з цим маніяком Леніним, з людожером Сталіним, які зробили все, щоб позбавити український народ головного багатства – землі. Ми повернемо українцям землю раз і назавжди. Я хочу, щоб українці подивилися на нащадків Єжова, Берії, кривавих катів українського народу. Ці люди – нащадки тих, хто влаштував голодомор, хто вбив мільйони українців. Ось вони! Міньйони Росії, яка влаштувала тут голодомор».
Потураєв з почервонілим обличчям став тикати пальцем в куток, де сидять фракції «Батьківщина» та «Опозиційна платформа «За життя», які розгорнули свої «антиринкові» транспаранти. Нардеп договорився до того, що навів як позитивний приклад путінську Росію, де земля давно є товаром.
Цікава ремарка: колись Потураєв, який так завзято агітує за розпродаж землі, працював політтехнологом в партії «Укроп», в програмі якої записав якраз мораторій на цю тему.
Та нНе всіх колег Потураєва вразив його емоційний виступ. «Слуги» Антон Поляков, який бузив і на нещодавньому партійному з’їзді, та Юлія Яцик заявили, що законопроєкт № 2178-10 недосконалий і не на часі. Яцик навіть начепила на себе шарфик протестувальників-аграріїв. З цим аксесуаром депутатка роздавала коментарі, розповідаючи, що перед рішенням про продаж землі треба зробити інвентаризацію та упорядкувати державний реєстр.
Слідом за Потураєвим почали виступати представники всіх фракцій та групи «За майбутнє» і виявилось, що, окрім «слуг народу», більше ніхто голосувати за проєкт Сольського не збирається. В «Європейській солідарності», яка нібито не проти продажу землі, крутили платівку про те, що треба захистити фермера, аби він мав змогу купити угіддя, вимагали встановити мінімальну ціну та скоротити максимальну кількість гектарів, які може придбати одна особа. «Батьківщина» та ОПЗЖ були категорично проти самої ідеї запуску ринку.
Вакарчук здався
Якщо позиції цих фракцій були цілком прогнозовані та озвучені заздалегідь, то «Голос» Вакарчука багатьох відверто здивував. Слід згадати, що нова політична кар’єра Святослава Вакарчука розпочалась кілька років тому з дивної як для нього колонки в журналі «Новоє врємя» про необхідність зробити землю товаром. Тому в «Слузі народу» сподівались, що «Голос» для вигляду покритикує закопроєкт, але голоси, які замістять «слуг»-бунтівників, в результаті дасть. Тому дивно було почути від голови фракції Сергія Рахманіна, що спроба поставити законопроєкт на голосування в такому вигляді розколює країну: отже, треба відкласти вирішення цього питання.
У такій ситуації «слугам», аби не підвести свого лідера, лишалось тільки провести тотальну мобілізацію та працювати з позафракційними. Була оголошена перерва, і спікер Дмитро Разумков запросив керівників фракцій до себе. Що цікаво, законопроєкт не підтримувала навіть представник президента в Верховній Раді Ірина Верещук, яка назвала його сирим та таким, що не може бути прийнятим навіть в першому читанні (в результаті вона «утрималась»).
В перерві, яка затягнулась, депутати від «Батьківщини» перебрались до президії і стали за спікерськими кріслами. Попри прохання Разумкова звільнити простір, «тимошенківці» простояли там всі дві години, поки йшло бурхливе обговорення. Парламентську трибуну, в свою чергу, оточили представники ОПЗЖ, а їхній скандальний нардеп Ілля Кива захопив стратегічну позицію біля мікрофону. Після безрезультатних вмовлянь Разумков таки продовжив роботу Ради – депутати проголосували за пролонгацію роботи до 15 години. На це знайшлося 234 голоси, але чи вони конвертуються потім в голосування за закон, ще було незрозуміло. Та з огляду на те, що без впевненості у підтримці земельне питання взагалі не було б винесене в зал, надія у ініціаторів «земельного» прориву була.
Милованов і ДНК нації
Спікер запросив міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова представити урядовий законопроект. З першої спроби зробити це чиновнику не вдалося, бо «ОПЗЖшники» просто не пустили його на трибуну, але після нетривалих перемовин між Разумковим та головою фракції Юрієм Бойко міністру таки вдалося прорватися до мікрофона під вигуки «Ганьба!».
«Сьогодні історичний момент, – пафосно почав Милованов під вигуки «Ганьба!». – Ми свято боремося за право громадян розпоряджатися своїм голосом, тому ми повинні надати громадянам право розпоряджатися своєю землею… Земля – це ДНК нашого народу, і в цьому ДНК має бути прошите священне право власності українця на свою землю, як це було раніше».
Свій виступ Милованов завершив словами «все буде добре», але наступні промовці ставили його оптимізм під великий сумнів. Наталя Королевська з ОПЗЖ, яка представляла альтернативний законопроект з продовженням мораторію, побудувала свій спіч у стилі «діди воювали» за нашу землю. А Юлія Тимошенко лякала, що землі, які належатимуть особами з подвійним громадянством, з часом можуть взагалі… відокремитись від України.
Загалом, окрім урядового, було представлено десять альтернативних законопроектів, на обговорення яких (а точніше – просто на парад гасел) пішло більше двох годин. ОПЗЖ згодом повністю заблокувало трибуну, бо, на думку Михайла Папієва, керівництво парламенту не мало права порушувати регламент, продовживши засідання, хоча за часом вже мали відбутись засідання комітетів. Тож автор головного законопроекту, підтриманого комітетом, змушений був представляти його з місця. Депутат Сольський запевнив, що все, чого депутатам не вистачає в його законопроєкті, буде передбачено іншими, зокрема, тими, що стояли далі в порядку денному.
240 - «за». Хто ці люди?
Голосування за проєкт комітету дало 240 голосів – можна сказати «з запасом», враховуючи, які були побоювання. Голосували тільки «слуги» та позафракційні, і в принципі «Зе-депутати» впорались би і самі – 227 голосів «слуг» плюс ще два – формально позафракційних спікера та першого віцеспікера. Ще 11 голосів дали позафракційні «зі сторони», які до того ніяк особливо себе в земельній темі не проявляли.
Підтримала уряд, хоча і не в повному складі, нечисленна група Ріната Ахметова (Вікторія Гриб, Муса Магомедов, Сергій Магера, Дмитро Шпенов), тріо депутатів з Закарпаття (Василь Петьовка, Валерій Лунченко та Роберт Горват), єдиний представник «Самопомочі» у цій Верховній Раді Євген Бакунець, колишній «фронтовик» Андрій Іванчук, банкір з Чернігівщини Борис Приходько та Євген Яковенко, який сенсаційно виграв округ на Донеччині у представника ОПЗЖ, балотуючись від «Батьківщини». Така прихильність «ахметівців» до Зеленського виглядає незвично, але, схоже, в стосунках олігарха та Офісу президента намітилося потепління – так, дружина Зеленського нещодавно потрапила на обкладинку журналу Vogue Україна, який видає медіахолдинг Ахметова. Джерела у президентській фракції також стверджують, що правила купівлі землі з недопуском на ринок іноземців цілком влаштовують олігарха, який має в активі потужний агрохолдинг Harvest.
А от в самій «Слузі народу» проти ініціативи президента та уряду проголосували троє та 16 утримались.
Не менш цікаво, хто проголосував «за» – парочка бунтівників Максим Бужанський та Олександр Дубінський, які раніше критикували земельну реформу. Арахамія віджартувався, що попросив за них «темного лицаря», до якого вони прислухались. Саме так називається телеграмканал, авторство якого приписують Дубінському, але вочевидь Арахамія має на увазі під «лицарем» іншу відому фігуру. Вочевидь, Ігор Коломойський, який раніше виступав проти продажу землі, дав пораду своїм депутатам не підставляти Зеленського у такий відповідальний момент, хоча деякі нардепи з орбіти олігарха таки утримались при голосуванні. Загалом же свою «особливу позицію» в земельному питанні продемонстрували мажоритарники. Новий голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко пояснює це емоційною складовою і сподівається, що до другого читання вони змінять свою думку, побачивши внесені правки. «Таких, що категорично проти, у нас одиниці», – запевнив він «Главком».
Після «історичного» голосування Юлія Тимошенко нарешті оголосила про свій довгоочікуваний похід в опозицію. Але знову ж таки не почала критикувати персонально Зеленського, обмежившись евфемізмами про «опозицію до політики знищення України, до політики продовження епохи бідності». Її «Батьківщина» вже направила подання до Конституційного суду з приводу неконституційності сьогоднішнього рішення Ради.
Тепер лишається очікувати, в якому вигляді і коли законопроєкт Сольського з’явиться в Раді у другому читанні. Цілком ймовірно, що в результаті його не впізнають навіть автори.
Що передбачає проголосований законопроект?
З 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення. З цього моменту право продавати земельні паї отримають всі їхні власники.
До 2024 року іноземні особи не зможуть купувати землю сільгосппризначення в Україні, незалежно від того, чи продає її держава або приватна особа.
Аграрні підприємства, власниками чи кінцевими бенефіціарами яких є іноземці та які працюють в Україні понад три роки і орендують землю, зможуть цю землю купити і до 2024 року. При цьому, як нинішні орендарі, вони матимуть переважне право на її покупку.
Вводяться такі обмеження для продажу землі одному власнику:
- не більше 35% – в межах однієї об'єднаної територіальної громади,
- 8% – в межах однієї області або Автономної Республіки Крим,
- 0,5% земель сільськогосподарського призначення України.
Відтак, один власник може буде купити трохи більше 200 тис. га землі.
Павло Вуєць, «Главком»