Гройсман обіцяв – Гройсман зробив? Прем’єр розказав, що йому заважає

14 квітня минає рік роботи уряду Володимира Гройсмана. Проте очікуваного звіту перед парламентом не буде. Принаймні про це повідомив новий голова провладної фракції БПП Артур Герасимов. З наступного тижня у Верховній Раді – тривала перерва: знову зібратись у сесійній залі депутати планують аж 16 травня.

Замість того щоб «тримати слово» перед парламентом, прем’єр-міністр вирішив влаштувати прес-конференцію. Та перед журналістами наймолодший в історії глава уряду багато говорив не про результати, а про плани, пріоритети і втрачені за останні десятиліття можливості.

На початку зустрічі журналістам у короткому відео показали роботу уряду в цифрах. «Це не досягнення, а фактичні цифри, які ми маємо сьогодні», – пояснив Гройсман. Він наголосив, що головним завданням уряду було стабілізувати економіку. Це, вважає прем’єр, зробити вдалося.

Гройсман пишається тим, що підняв українську економіку «з колін»

За його словами, наразі фактично розпочався «капітальний ремонт країни», та на цей капремонт, звісно, ще знадобляться час і ресурси.

Втрачені можливості

Наступний блок прес-конференції прем’єра виглядав ніби твір на тему «А якби...»:

• якби у 2007 році розпочали відповідні реформи, замість 95% у незадовільному стані було б лише 10% доріг;
• якби в 2007 році провели реформу з видобутку газу, не втратили б $53 мільярди – цих збитків ми зазнали через невигідні умови постачання газу та інше;
• якби у 2007 році розпочали медичну реформу, середній вік українців сягав би 78–80 років, працювала б страхова медицина, зменшилась би смертність від серцево-судинних захворювань з 68% приблизно до 37% (як є в Європейському союзі), а зарплата лікарів становила б близько 10–12 тисяч гривень;
• якби в 2007 році запрацювала приватизація, сьогодні 3,5 тисячі державних підприємств, які реально не працюють, уже було б модернізовано, і вони давали б робочі місця українцям;
• якби в 2007 році було розпочато модернізацію правової системи і створення нормального бізнес-клімату, в національну економіку сьогодні б заходили значні інвестиції і так далі.

«За всі роки незалежності з 2007 року ми б могли забезпечити стале економічне зростання і зробити країну сильною. Натомість зробили країну слабкою», – резюмував прем’єр.

«Привид» Тимошенко

Словом, 2007-й у доповіді прем’єра виконав роль такої собі «точки неповернення» («Це все – втрачені можливості», – не втомлювався повторювати Гройсман). І тут не можна не згадати, що саме того року крісло голови уряду посіла Юлія Тимошенко. «Передала» вона цю посаду вже у березні 2010-го Миколі Азарову. Після того «покращенням життя» українців до Гройсмана займався Арсеній Яценюк (до квітня 2016-го).

До речі, ім’я Юлії Володимирівни протягом сьогоднішньої прес-конференції пролунало не раз. Спочатку Гройсман згадав про Тимошенко, говорячи про ринок землі. «Якщо говорити про землю, ніхто у країні, крім Тимошенко, не пропонував ринку землі. Те, що запропонувала вона у 2008 році – неприйнятно. Тобто продаж української землі великим холдингам, іноземцям. Наша позиція: жодного сантиметра української землі іноземцям. Ми не підтримуємо відкриття ринку для великих корпорацій і холдингів. Треба запустити ринок для українських громадян, які можуть між собою продавати землю, котра їм належить», – зазначив він, додавши, що проект ринку землі на першому етапі роботи передбачатиме обмеження на максимальну площу ділянок 200 га для фізичних осіб (як відомо, мораторій на продаж землі діє з 2002 року, закон про його продовження до 1 січня 2018 року було ухвалено Верховною Радою в жовтні 2016-го. – «Главком»).

Вдруге до Тимошенко він повернувся, коментуючи можливість програшу української сторони у так званій газовій справі проти Росії, рішення щодо якої наприкінці квітня винесе Міжнародний суд ООН у Гаазі. «Я не хочу прогнозувати рішення суду. Думаю, у нас досить міцна правова позиція, але ми не можемо нічого передбачати. Суд буде визначатись, ми поважаємо його рішення. Якщо ми виграємо, справедливість відновиться по відношенню до України. Якщо, не дай боже, буде інше рішення суду, це десятки мільярдів доларів, які не можуть бути пред'явлені… на мій погляд. Якщо вона підписала, хай вона за це й відповідає. Чого ж за це мають платить усі українські громадяни? Іншого варіанту немає», – чи то жартома, чи не дуже сказав Гройсман.

І вже втретє натяк на ЮВТ прозвучав у відповіді Гройсмана на запитання «Главкома». «Треба боятись не тих, хто задекларував, а тих, хто не задекларував. Це принизливо, коли політик намагається приховати свої статки. Я от подивився: точно знаю, що мультимільйонери, мультимільйонерки, і живуть – взагалі нічого у людини немає. Це неадекватно, нечесно», – зазначив він, коментуючи е-декларації. Як відомо, Тимошенко в е-декларації за 2015 та 2016 роки вказала, що у неї немає ані автівки, ані житла. Мешкає вона в будинку (588 кв. м) у Козині (Київська область), який орендує у своєї двоюрідної сестри Тетяни Шарапової. Раніше, до речі, Гройсман уже неодноразово звинувачував Тимошенко у корупційних діях. На одному з засідань Кабміну у лютому навіть заявив, що Тимошенко є «мамою» українських негараздів – корупції та економічної слабкості.

Модернізація по-новому?

Говорячи ж про роботу уряду під своїм головуванням, він, по суті, лише окреслив середньостроковий план пріоритетних дій до 2020 року. В основний пакет реформ на 2017 рік увійшли: приватизація, реформа охорони здоров’я, земельна реформа, реформа освіти та пенсійна реформа. На ній прем’єр зосередив трохи більше уваги, анонсувавши значне підвищення пенсій уже наприкінці цього року.

Так, з 1 жовтня уряд пропонує збільшити пенсії 5,6 млн громадян:

• 1,3 млн отримають підвищення пенсії на 200 гривень щомісячної доплати;
• 1,2 млн – від 200 до 500 гривень;
• майже 2 млн – від 500 до 1000 гривень;
• понад 1,1 млн – більше 1000 гривень.

Глава уряду також додав, що з 1 жовтня буде запропоновано скасувати оподаткування пенсій для пенсіонерів, які працюють. «І так, якщо підводити риску, можна сказати, ми підвищуємо 9 млн пенсіонерів пенсії, ми скасуємо оподаткування пенсій з 1 жовтня. І єдине, що нам потрібно, це підтримка українського парламенту», – заявив прем'єр.

«Що стосується ресурсів на підвищення зарплат, це кошти Пенсійного фонду, кілька десятків мільярдів. Ці кошти є, точніше будуть. Вони накопичуються. І ми зможемо здійснити модернізацію пенсійної системи», – пообіцяв прем'єр.

І середньостроковий план пріоритетних дій Кабміну, і звіт роботи уряду за рік (у форматі «обіцяв – зробив») журналістам також представили у вигляді невеличких брошурок.

До своїх головних досягнень уряд Гройсмана зарахував: зростання економіки на 2,3%, збільшення мінімальної зарплатні, зростання митних оформлень за принципом «єдиного вікна», запровадження онлайн-реєстрації бізнесу, отримання 7,5 млн українських родин компенсації на оплату комуналки, виділення 400 мільйонів гривень на енергомодернізацію житла, запровадження нового механізму прямої бюджетної підтримки сільгоспвиробників, передачу закупівлі ліків міжнародним організаціям тощо.

План модернізації, представлений на розсуд журналістів, є ще менш конкретним. Розділи «Ефективне врядування», «Розвиток людського капіталу», «Верховенство права і боротьба з корупцією», «Безпека і оборона», «Економічне зростання» мають доволі загальні ключові пріоритети, як то «інвестиції», «підтримка експорту», «дерегуляція» і так далі.

(для перегляду натисніть на зображення)

Займатися Чернівецькою областю доведеться Яценюку?

Мапи, де представлено ключові об’єкти – щодо розбудови інфраструктури, енергетики, охорони здоров’я – на 2017 рік, здається, взагалі були зроблені нашвидкуруч. Адже «обділеною» увагою, окрім анексованого Криму, наприклад, лишилася Чернівецька область. Через її маленький розмір на мапі туди просто не влізли відповідні позначки. Вивчаючи додаткові матеріали, журналісти навіть жартували, що Чернівецькою областю нехай займається екс-прем’єр-міністр Яценюк, який родом із Чернівців...