Гройсман присів на доріжку

Поки що з більшістю анонсованих реформ не все так райдужно, прем’єр Володимир Гройсман намагається показати швидкий результат на благодатній темі – ремонті доріг. Так, уже з літа прем’єр анонсує створення спеціального Дорожнього фонду, яке він назвав «ключовим питанням». Планується, що кошти, якими наповнюватиметься цей спецфонд, підуть винятково на будівництво та ремонт доріг, а також на безпеку руху. Наразі дорожня галузь фінансується за залишковим принципом, якщо в держбюджеті знаходяться на неї кошти. Як результат – Україна увійшла до першої п’ятірки найгірших держав у рейтингу якості автомобільних доріг за версією міжнародної організації «Всесвітній економічний форум». «За два-три роки з таким підходом доріг в Україні просто не залишиться», – пророкують експерти.

Минулого тижня Гройсман укотре згадав про асфальтну тему і запевнив, що для фінансування відновлення українських доріг буде залучено кошти міжнародних фінансових організацій, а загальний обсяг інвестицій у дороги становитиме 35–40 мільярдів гривень, що у 5–10 разів більше нинішнього рівня. На думку прем’єра, це дасть можливість істотно покращити стан дорожнього покриття вже в найближчі два-три роки.

Наразі справа за Верховною Радою. Заради створення Дорожнього фонду вона має ухвалити відповідні законопроекти, причому зробити це якомога швидше, бо в розпалі бюджетний процес. У проекті бюджету на наступний рік уже є рядок про поки що віртуальний Дорожній фонд і попередньо передбачено його наповнення на суму 14 мільярдів гривень, але без урахування потенційного залучення міжнародних коштів. А з ними наразі теж не все зрозуміло – іноземних кредиторів бентежить відсутність ясності, з яких саме джерел повертатимуться їхні інвестиції та відсотки.

Наповнювати фонд планується переважно за рахунок акцизів. Міністр інфраструктури Володимир Омелян перераховує ці джерела: «Акцизи на паливо, яке імпортується до країни. Джерелами є також так звані віньєтки (наліпки, що свідчать про оплату дорожнього збору. – «Главком») на іноземний ваговий транспорт, який заїжджає в Україну і користується нашими автошляхами. Є й інші дрібні джерела наповнення».

Шляхами попередників

Розмови про створення фонду, кошти якого підуть виключно на дороги, точаться давно – відповідні напрацювання були ще за часів Кабміну Миколи Азарова. Намагання провести через парламент проекти про Дорожній фонд були за уряду Арсенія Яценюка у 2015-му та 2016 роках, проте не знаходили підтримки. Цього разу депутати сподіваються, що консенсус буде знайдено, бо серед підписантів відповідного нового законопроекту – 75 депутатів, серед яких такі прізвища впливових діячів, близьких до глави держави і не тільки: Ігор Кононенко, Ярослав Дубневич, Олексій Порошенко (БПП), Максим Бурбак («Народний фронт»), представники фракцій «Самопомочі», Радикальної партії, «Батьківщини», груп «Відродження» та «Воля народу». Задля опрацювання законопроекту навіть створили окрему робочу групу.

«Наголошую, що це не урядовий законопроект, а народних депутатів, зокрема членів транспортного комітету, – говорить один з його співавторів, нардеп від «Батьківщини» Сергій Євтушок. – Орієнтовно ми просимо на фонд 25 мільярдів гривень, а оптимально – хоча б 40 мільярдів, які буде спрямовано виключно на утримання і капітальний ремонт доріг та безпеку руху, бо зараз на війні гине менше людей, ніж на дорогах. І я бачу розуміння міністерства, пропозиції якого ми будемо дуже ретельно вивчати, бо, як правило, в них може закладатися корупційна складова».

Пов’язані один з одним законопроекти №4014а («Про внесення змін до закону «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі) та №4015а («Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо вдосконалення механізму фінансування дорожньої галузі») вже пройшли розгляд відповідно транспортного і бюджетного комітетів та отримали позитивні відгуки Мінінфраструктури, яке очікує, що їх буде схвалено вже в жовтні. Згідно із запланованими показниками, 62% коштів спецфонду буде направлено на дороги загальнодержавного значення, 35% – на комунальні дороги та ще 3% – на безпеку руху. При цьому поки що остаточно не узгоджено з Мінфіном, яку частину «навколодорожніх» акцизів зараховуватимуть до спецфонду. Враховуючи проблеми із загальним наповненням держбюджету, депутати пропонують у 2017–2018-х роках обмежитись 75%, досягнувши 100-процентного показника лише в 2019 році.

Також ще у 2013 році було ухвалено в першому читанні законопроект №0954 авторства Кабміну Миколи Азарова щодо децентралізації дорожнього господарства, який, за словами парламентарів, уже підготований до повторного, другого, читання.

«Створення Дорожнього фонду було визначено і прописано в умовах договору із залучення коштів від міжнародних фінансових організацій ще в далекому 2010 році, – нагадує голова транспортного комітету Ярослав Дубневич. – Там чітко було прописано питання щодо реформування «Укравтодору», забезпечення чіткого джерела фінансування ремонту та будівництва доріг у вигляді спецфонду і розподіл управління дорогами між «Укравтодором» і органами місцевого самоврядування. Тому в законопроект №0954 ми додали поправки, що технічна передача доріг можлива лише після створення спеціального фонду. А в нових законах про створення Дорожнього фонду №014а та №4015а враховані застереження до попередніх законопроектів, які не набрали голосів. Так, наприклад, з дохідної частини вилучено кошти Моторного бюро, бо неправильно наповнювати фонд коштами недержавної організації. Наповнення відбуватиметься виключно з акцизів з розмитнення нафтопродуктів і ще низки акцизів, які стосуються автомобільної і дорожньої галузей».

У кого гроші?

Як уже зазначалося, з приводу необхідності створення Дорожнього фонду не заперечують навіть опозиційні фракції – достатньо подивитись на перелік співавторів законопроектів. Але постає інше важливе питання: хто і як розпоряджатиметься величезними грошима новоствореного фонду? Дороги – традиційно один з найбільш корупційних сегментів, на якому досі буквально в асфальт закатувалися величезні кошти, а діяльність «Укравтодору» традиційно стає предметом розслідувань.

«Створення Дорожнього фонду та прибирання ризиків нецільового використання коштів – це паралельні процеси, – впевнений колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава. – Це абсолютно різні законопроекти і вони мають прийматись майже одномоментно».

У транспортному комітеті розповідають, що розпорядженням «дорожніх» коштів може зайнятись спеціально створений урядом орган. «Уряд пропонує створити при Кабінеті міністрів агенцію. «Та не виключено й те, що контролем і розподілом цих коштів займеться агенція з підготовки Євро-2012, яка досі існує і на яку в проекті бюджету пропонується виділити 2 мільйони гривень», – припускає Сергій Євтушок.

На даному етапі передбачається, що розпорядником коштів щодо транснаціональних доріг буде «Укравтодор», а місцевих – обладміністрації, котрі вирішуватимуть, які саме ділянки є пріоритетними. Міністр Омелян також наголошує на проблемі «нічийних» доріг, які відсутні й на балансі «Укравтодору», і на балансі місцевих органів влади, але цю прогалину обіцяють виправити якраз під час децентралізації.

Дубневич роз’яснює схеми, за якими має діяти новий фонд: «Розпорядником коштів на загальнодержавному рівні буде «Укравтодор» із затвердженням Мінінфраструктури і Кабміном постанов розподілу коштів, як і зараз. Тобто так – «Укравтодор» подає свої пропозиції, міністерство готує постанову, вона виноситься на Кабмін і затверджується з погодженням комітету. А в міністерстві напрацьовується ще один законопроект щодо створення спеціальної державної агенції, яка розглядатиме розподіл коштів у максимально прозорих умовах».

Заперечує керівник транспортного комітету й можливу корупцію з дорожніми коштами на місцях. Мовляв, колективна відповідальність місцевих рад – найкращий запобіжник цьому. Нібито не було в нашій історії «колективного» розбазарювання місцевими радами земель громади.

«ОДА подаватиме свої бачення, які саме місцеві дороги першочергово треба ремонтувати, і облрадою затверджуватимуться програми розподілу цих коштів, – пояснює Дубневич. – Максимальне задіяння колективних органів до розподілу коштів та максимальна прозорість – запорука того, що корупція не пройде. І депутати місцевої ради чіткіше розглянуть питання, ніж один чиновник в «Укравтодорі». Сьогодні ж на місцях ситуація така: служби автомобільних доріг подають свої пропозиції, а «Укравтодор» визначає, які з них кращі».

Серед наших сусідів дорожні фонди існують, наприклад, у Росії та Молдові. Так, у Росії спецфонд наповнюється, в тому числі, за рахунок державної системи «Платон» (скорочене «плата за тонны») – вона збирає платню з великих вантажних авто за кожний кілометр проїзду федеральними трасами. Саме ця система стала причиною нещодавніх протестів далекобійників. Особливої пікантності додавав той факт, що оператором системи була компанія, близька до найближчого оточення Володимира Путіна – сімейства Ротенбергів. Неоднозначний і досвід Молдови – експерти дійшли висновків, що кошти цього фонду в результаті розподілялись за політичними мотивами і використовувались непрозоро і неефективно.

Звісно, все залежить від реалізації, але від політичного забарвлення, схоже, нікуди не дітися і у нас. Дорожня тема вже стала «фішкою» Гройсмана, який поки що ніяк не конвертує свій важкуватий імідж «господарника» в особисті рейтинги. «Народний фронт» також отримає можливість її осідлати: будівництво доріг на рідній Буковині – одна з основних «хотілок» Яценюка і Ко, яку вони не забувають порушувати під час розгляду бюджету. Не забуваймо, що голова цієї фракції Максим Бурбак працював міністром інфраструктури, тож дорогами опікується особисто. Цього року «фронтовикам» навіть вдалося добитись, щоб Чернівецька область у вигляді експерименту змогла використовувати на ремонт доріг кошти, отримані з перевиконання плану місцевою митницею.

За інформацією «Главкома», дві найбільші парламентські фракції намагатимуться максимально усунути від функціонування Дорожнього фонду профільне міністерство. Бо нинішнього очільника Мінінфраструктури Володимира Омеляна не можна стовідсотково віднести до квоти ані одних, ані інших. Тож за лаштунками цієї справді привабливої ініціативи можуть випливти звичні політичні інтриги.