Хто очолить Конституційний суд. Муки вибору Порошенка

18 травня має відбутись спеціальне засідання Конституційного суду з приводу обрання нового голови. У нинішнього – Юрія Бауліна – сплив термін перебування на посаді.

Надзвичайна важливість цього кадрового рішення обумовлена тим, що цей суд може стати ключовим органом, якщо на Банковій таки запустять свій поки що запасний сценарій із прийняття нової Конституції.

Тим часом у приміщенні на вулиці Жилянській у столиці досі працюють судді, шістьох з яких призначали ще за часів Януковича та які скасовували політреформу, даруючи Віктору Федоровичу шалені повноваження. Тепер вони тлумачать Конституцію для нової влади і можуть стати у пригоді в її подальших «шахових» комбінаціях.

Відлуння «донецьких»

Зараз у складі Конституційного суду одразу вісім членів з 15 було призначено до 2014 року. За квотою президента ще в 2008 році призначені Юрій Баулін та Сергій Вдовиченко, у яких цього року спливає термін повноважень. В 2013-му – Олександр Касмінін та Олександр Тупицький. За квотою з’їзду суддів – Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Наталія Шаптала (всі в 2010-му), Олександр Літвінов (2013-й).

Після Майдану своїх представників у суді змінила Верховна Рада – в 2014-му до його складу увійшли Микола Мельник, Сергій Сас, Ігор Слиденко і Станіслав Шевчук. Також своїх членів у 2015-му обрали з’їзд суддів (Віктор Кривенко) та в 2016-му – президент (Віктор Колесник, Володимир Мойсик). Але більшість членів КС – ще «старого гарту». Наприклад, суддя Шаптала перебралась у Конституційний суд за часів Януковича з Донецького апеляційного адміністративного суду.

На відміну від парламенту, президент та з’їзд суддів міняти «старорежимних» членів КС не поспішають, хоча того ж Бауліна Порошенко давно міг позбутись. «З’їзд суддів після всіх цих чисток та люстрацій не хоче ротації принципово», – зазначило «Главкому» впливове джерело в суддівському середовищі. Президента ж, судячи з усього, цілком задовольняє той кадровий комплект, що залишився від попередників. Тут можна провести аналогію з відвертим небажанням Банкової ротувати вже давно «прострочену» ЦВК, якою продовжує керувати ставленик регіоналів Михайло Охендовський.

Хто замість Бауліна

Тим часом трирічний термін повноважень голови Конституційного суду Юрія Бауліна вже сплинув і ще 20 березня він подав у відставку. Але у випадку відсутності заступників за законом обов’язки голови суду до призначення нового виконує найстарший суддя, яким виявився той самий Баулін. Нагадаємо, що дев’ятирічний термін повноважень судді у нього завершується в червні.

Судді Мельник, Сас, Слиденко і Шевчук у своєму зверненні до Бауліна ініціювали проведення спеціального пленарного засідання з питання обрання голови суду, і 18 травня таке засідання все ж має відбутися. Формально судді обиратимуть зі свого складу того, кого вважатимуть за потрібне. Але неформально питання голови КС, звісно, надто чутливе для Банкової, яка намагатиметься провести свого кандидата. За логікою, це точно не має бути хтось з суддів, призначених за часів Януковича (хоча б з іміджевих міркувань). Проблемно очолити суд і комусь із четвірки, яку переобрала Верховна Рада - не дозволить Банкова. Серед тих, хто залишився, найменші шанси, мабуть, у Віктора Колесника, який до потрапляння в КС скромно працював професором кафедри конституційного права в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого у Харкові. До того ж, Колесник хоч і потрапив в суд за квотою президента, може вважатись, скоріш, креатурою не Порошенка, а колишнього та нинішнього голів Адміністрації президента, вихідців з Харкова Бориса Ложкіна та Ігоря Райніна.

Тож, за інформацію джерел «Главкома», основна боротьба розвернеться між Віктором Кривенком та Володимиром Мойсиком.

Володимир Мойсик – колишній суддя Верховного Суду та депутат Верховної Ради трьох скликань. Всі ці скликання він провів у складі фракції «Наша Україна», був позаштатним радником президента Віктора Ющенка. Після того, як «Наша Україна» почила в бозі, Мойсик був першим заступником голови диванної партії «За Україну», яку очолював нинішній віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко. Але якщо Кириленко на виборах 2012-му році отримав місце в першій десятці «Батьківщини», яка тоді була «збірною опозиційною солянкою», то Мойсик виявився в непрохідній частині списку на 79-му місці. Серед його роботи на громадських засадах – членство в  Національній конституційній раді, та головування в тимчасовій спеціальній комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Віктор Кривенко – людина не така публічна, але в судовій системі відома. З 1995-го року він працював в Верховному Суді, пройшовши шлях з посади головного консультанта відділу до голови Судової палати в адміністративних справах та заступника голови Верховного Суду. За чутками в суддівському середовищі, дуже хотів очолити суд, але не сталось. Як не дивно, на руку Кривенку зіграло те, що в 2010-му році Верховний Суд був позбавлений більшості повноважень, тож його судді не встигли заплямуватись в відвертих махінаціях минулого режиму.

«Хоч Кривенка і висував з’їзд суддів, в нього дуже позитивна історія відносин з Порошенком, – пояснює співрозмовник «Главкома». – Але він  «сам собі на умі», власне, як і Мойсик, – вони максимально намагатимуться лавірувати. Якщо Порошенко думає, що буде їх повністю контролювати, то помиляється».

А от хто точно виконуватиме всі забаганки Банкової, за словами Сергія Власенка з «Батьківщини», – це судді, призначені в часи Януковича: «На них є справи, вони на гачку, тому проголосують за ту кандидатуру голови, яку їм спустять зверху».

Дорого та безглуздо

Проте є сумніви, що зміна голови суду розбурхає те сонне царство, в яке він зараз перетворився. Ситуацію могло б вирішити прийняття нового закону про Конституційний суд. Але минулого місяця парламент завалив у другому читанні прийняття подібного законопроекту. Депутати «заспамили» проект майже тисячею правок, врешті-решт провалили його і навіть не спромоглися відправити на повторне друге читання. Хоча цей законопроект тривалий час розроблявся на Раді з питань судової реформи за участю експертів, отримав позитивні висновки Венеціанської комісії та був визначений президентом як невідкладний.

Одним з моментів, який збурив депутатів, стали зафіксовані в законопроекті зарплати суддів КС, які разом з доплатами за стаж роботи та науковий ступінь сягали б майже 300 тисяч гривень. Десь стільки ж судді отримували б на відпускні і навіть при такій зарплатні, у 45 разів більшій, ніж середня по країні, ще й отримували б компенсацію за житло. І це притому, що бюджетні витрати на Конституційний суд в цьому році і так підвищені на 68,7% – майже до 100 мільйонів гривень. При цьому продуктивність роботи суду в його нинішньому вигляді останнім часом, м’яко кажучи, не вражає. Судячи з інформації на сайті, на розгляді перебуває 42 конституційних подання, але останнє рішення суд прийняв ще 8 вересня, а висновок – аж 30 січня минулого року. За словами члена парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Сидоровича, судді КС буквально шантажують депутатів підвищенням своїх окладів, блокуючи розгляд конституційних подань.

Але, окрім нових суддівських зарплат, законопроект передбачав майже революційні зміни цієї інституції, щодо доцільності існування якої часто висловлюються сумніви. Так, після прийняття змін КС тепер має розглядати скарги звичайних громадян, які вважають, що застосований у рішенні суду закон суперечить Основному закону. Таких подано вже близько 90. Але відповідного закону, в якому було б прописано цей механізм, досі не прийнято. Також законопроектом пропонувалось обирати суддів КС на конкурсній основі і створити три конкурсні комісії для кожного з суб’єктів комплектування суду – президента, парламенту і з'їзду суддів. Планувалось, що зміниться організаційна структура суду – з’явиться велика палата, два сенати суду і шість колегій суддів. Але внаслідок непорозумінь і ревнощів між фракціями коаліції, побоювань, що президент отримає пріоритет при підборі суддів, та їхніх захмарних зарплат проект закону було провалено. Повернуться до цієї теми депутати незрозуміло коли, при тому що новому законопроекту потрібно буде проходити повну процедуру.

Провал закону про Конституційний суд у сесійній залі консервує нинішній стан речей в приміщенні на вулиці Жилянській. Депутат Власенко, який був одним з найбільш галасливих критиків цього законопроекту, вважає, що парламенту треба врегулювати лише деякі технічні питання, які виникли у зв’язку з введенням інституту конституційної скарги. Але у Тимошенко пропонують це зробити за допомогою змін у старий закон про Конституційний суд.

«Вони ж у той проект напхали купу іншого типу зарплат, пенсій, вислуги років, – перелічує Власенко. – В його перехідних положеннях були норми, що стосуються посилення повноважень Мін’юсту, зміни до закону про нотаріат, процедури виборів омбудсмена… До чого тут усе це?»

Підвішена люстрація

Як вже зазначалось, суд останнім часом не поспішає виносити рішення, в тому числі, щодо резонансних провадженнь – так, він неодноразово відкладав розгляд подань про конституційність електронного декларування доходів чиновників та відповідність Конституції закону «Про очищення влади». Нагадаємо, що внесення правок до останнього вимагає ПАРЄ, яка вважає, що він порушує права людини. Але є варіант, що закон про люстрацію буде визнано неконституційним узагалі.

Історія з розглядом цього закону за конституційним поданням Верховного суду та 47 народних депутатів узагалі тягнеться з 2015 року – суд постійно переносить її розгляд. Зокрема, через те, що депутати Єгор Соболєв з «Самопомочі», Леонід Ємець з «Народного фронту» та представник уряду вимагали відводу шести суддів у цій справі через конфлікт інтересів. Зрозуміти неквапливість суду можна – визнання неконституційним цього закону призведе до хаосу, якщо всі звільнені за ним чиновники вимагатимуть поновлення на службі. Скасування закону називав неприпустимим генпрокурор Юрій Луценко – він недвозначно натякнув, що якщо Конституційний суд «піде проти волі народу України, це стане початком кінця цього складу суддів». А міністр юстиції Павло Петренко у разі такого розвитку подій закликає депутатів негайно схвалити нову редакцію цього закону. Проте КС, потрапивши у патову ситуацію, поставив питання «на паузу».

«У Бауліна скоро спливає термін повноважень, і я так розумію, що до цього часу вони ніякого рішення приймати не будуть, – каже депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець. – Усі строки вже порушено. Якби ми прийняли закон про Конституційний суд, то принаймні зобов’язали б суддів дотримуватися строків у рамках законів. Але оскільки парламент не спромігся цього зробити, бажання у суддів приймати будь-яке рішення немає. Насправді вони хочуть скасувати закон «Про очищення влади», просто розуміють, що це буде неконституційне рішення. І роблять усе, щоб питання залишалося в підвішеному стані».

Ще одне скандальне подання, зареєстроване в Конституційному суді, – звернення 55 депутатів, які просять визнати неконституційним мораторію на продаж сільгоспземлі. Начебто така заборона є порушенням прав, що гарантуються Основним законом, бо унеможливлює користування власністю. Якщо КС погодиться з такою логікою, то фактично запровадити вільний ринок землі можна буде не рішенням Верховної Ради, де ця тема наштовхується на політичний спротив, а через суд.

Ініціатор цього звернення – родич агромагната Андрія Веревського Олексій Мушак з Блоку Порошенка – тримає хід справи у КС на особистому контролі: «Раніше в суді відкривали конституційне подання, а потім обирали суддю-доповідача. Потім процедура змінилась і тепер спочатку обирається доповідач, який до 17 травня має визначити, чи відкривати конституційне провадження чи ні. Якщо його відкриють, це вже питання часу, коли мораторій буде знято. Але все ж я розглядаю це звернення як додатковий стимул для парламенту самому визначитись з моделлю ринку або за них це рано чи пізно зробить КС. І це вже буде ринок без обмежень».

Проте, як уже зазначалося вище, надто важливі рішення цей суд ухвалювати не береться. Так, дрібнички – наприклад, може зняти обмеження на максимальну пенсію суддів у відставці. Новий закон про КС гіпотетично міг би «струсити» це болото, але, на думку одного зі співавторів проваленого законопроекту позафракційної Вікторії Пташник, тепер за регламентом на цій сесії його не можна вносити повторно. «Може, хтось намагатиметься регламент трактувати по-іншому, але, якщо його навіть внесуть ще раз на цій сесії, не бачу перспектив його прийняття, – знизує плечима депутат. – Ті, хто голосував проти направлення законопроекту на друге читання, чітко продемонстрували, що вони категорично проти судової реформи».

Голова фракції Блоку Порошенка Артур Герасимов запевнив «Главком», що судову реформу продовжуватимуть, однак додав, що не володіє наразі інформацією щодо подальшої долі нового закону про КС. Але для початку Банковій треба просунути правильного та лояльного до чутливих прохань керівника установи. Якщо ж компромісну фігуру серед суддів не буде знайдено, то після спливу повноважень Бауліна виконувачем обов’язків за віком стане вже згаданий Кривенко. 

Павло Вуєць, «Главком»