Хто отримає «місце у пеклі»? Головні підсумки саміту G7

10 червня у канадському місті Квебек пройшов саміт Великої сімки. Окрім лідерів найбільш розвинених країн світу на зустріч прибули представники Міжнародного валютного фонду, ООН та Світового банку.

Цього року захід відзначився посиленням напруження у відносинах між Сполученими Штатами та країнами Європейського союзу і Канадою.

Все почалося з того, що президент США Дональд Трамп не зміг переконати своїх колег у необхідності відновлення Великої вісімки - повернення до клубу великих держав Росії. Нагадаємо, її звідти витурили після окупації українського Криму в 2014 році. Своє прагнення відновити формат G8 президент США пояснив тим, що участь Росії у переговорах дозволить встановити «мир у світі». «Гадаю, повернення Росії було би позитивним фактором. Ми прагнемо миру у світі, ми не хочемо грати в ігри», - цитують американського президента світові інформагентства. Господар Білого дому знову підкреслив, що участь РФ за столом переговорів великих держав була би перевагою.

Але з Трампом не погодились усі інші лідери G7. І головна причина цієї єдності – Росія не змінила своєї агресивної політики до України.

«Щодо спекуляцій про G6+1, G7-1 чи G7+1. Залишмо G7, якою вона є. Це щасливе число», - так розкритикував ідею Трампа президент Європейської Ради Дональд Туск.

У Кремлі ж повідомили, що самі не збираються повертатись до переговорів у форматі G8, заявивши, що РФ «зосереджує свою увагу на інших формах, аніж G7».

Митна війна

Та основною причиною конфлікту у лавах світових лідерів стала все ж не Росія, а питання торгівлі. У березні 2018 року Трамп затвердив митні ставки на імпорт металів: 25% на сталь і 10% на алюміній. Тоді для Канади, Мексики, Бразилії, ЄС, Австралії і Аргентини зробили виняток. А от вже з червня мита були введені і для країн Євросоюзу, Канади і Мексики.

Білий дім обґрунтував це загрозою національній безпеці, але у ЄС та Канаді таке рішення вважають невиправданим. У відповідь Єврокомісія запровадила з 1 липня мита на імпорт товарів з США на суму 2,8 млрд євро. У списку товарів, на які вводяться мита, аграрна та металургійна продукція, косметика, одяг, мотоцикли, катери, яхти, апельсиновий сік, арахісова олія, віскі і тютюнові вироби. На ці продукти встановлено мито у 25%. На подібний крок зважились і в Канаді, пообіцявши ввести мито у 25% на деякі види американської сталі та 10% на окремі продукти харчування.

Це викликало обурення Трампа. Під час саміту він вимагав, щоб країни Великої сімки зменшили торговельні бар'єри для США, бо інакше можуть втратити доступ до ринків найбільшої економіки у світі. «Я буду чесний з вами, у них немає вибору», - заявив Трамп журналістам на прес-конференції, порівнявши США зі «скарбничкою, яку всі грабують».

Лідери країн G7 усіляко намагалися дійти компромісу щодо митної політики. Трамп зустрівся з прем’єром Канади Джастіном Трюдо, а після - з президентом Франції Еммануелем Макроном, який за кілька годин до відкриття саміту у Twitter критикував тарифну політику США.

Привернуло до себе увагу рукостискання Трампа та Макрона. На фото видно, що президент Франції так сильно потиснув руку Трампу, що на тильній стороні долоні американського лідера залишилися видимі сліди від пальців. В соцмережах жартують, що між президентами точиться своєрідне змагання на сильніше рукостискання, і цього разу Макрон переміг.

В результаті зустрічі президенти домовились, що впродовж двох тижнів можуть відбутися ще одні переговори між США та ЄС з питань торгівлі.

Але загалом атмосфера на саміті в Квебеку була напруженою. Це прекрасно ілюструє фото, опубліковане канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Instagram.

Фото суперечки лідерів шести країн з Трампом, але з іншого ракурсу, виклали і у Макрона.

[TWITTER]

[/TWITTER]

Попри суворий вигляд на фото, Меркель заявила, що буде вести діалог зі Сполученими Штатами, а з американським президентом підтримує «дуже відкриті й прямі стосунки». Прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей закликала колег на саміті не доводити ситуацію до торгової війни. Японський прем’єр Сіндзо Абе вирішив не втручатись у суперечку, так як хотів зберегти гарні відносини з Вашингтоном.

У підсумку питання про мита на сталь і алюміній у Квебеку вирішити не вдалося. Трамп так і не дочекався завершення саміту і поїхав готуватися до майбутньої зустрічі з північнокорейським лідером Кім Чен Ином у Сінгапурі.  Президент США на прощання дав вказівку своїм представникам відкликати свій підпис під підсумковим комюніке через заяви Трюдо. «Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо був смиренним і м’яким під час наших зустрічей на G7 тільки для того, щоб дати прес-конференцію після того, як я поїхав, сказавши, що «мита США були образливими», і він «не дозволить зневажати їх». Дуже нечесно і слабо», - пояснив свою поведінку Трамп у Twitter.

Дісталося Трюдо і від радника Білого дому з питань торгівлі Пітера Наварро, який заявив, що канадійський прем’єр «завдав удару в спину», спробувавши дискредитувати президента США, після того, як той покинув саміт і попрямував до Сінгапуру. «У пеклі уготовано спеціальне місце для зарубіжних лідерів, які займаються недобросовісної дипломатією з президентом Дональдом Трампом, а потім намагаються завдати йому удар в спину, коли він йде до виходу. Саме таку несумлінність проявив Джастін Трюдо зі своєю прес-конференцією», - заявив Наварро телеканалу Fox News.

Канада дійсно залишилась непохитною у питаннях торгових мит, але у прес-службі Трюдо наголосили, що прем’єр Канади на брифінгу не озвучив нічого такого, про що раніше не говорив з Трампом.

«Канада не змінить своєї позиції щодо нелегального та абсолютно необґрунтованого застосування тарифів Сполученими Штатами на сталь та алюміній», - підсумувала міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд.

Заклик Трампа не підписувати комюніке засудила решта лідерів G7, а президент Європейської ради Дональд Туск в Twitter заступився за Трюдо. «Для Джастіна Трюдо в раю є особливе місце. Канадо, спасибі за ідеальну організацію G7», - написав Туск.

Попри всі суперечки, державний секретар США Майк Помпео висловив упесненість у тому, що відносини між США та іншими країнами Великої сімки продовжують рухатися вперед

Оглядач видання Deutsche Welle Михаель Книгге заявив, що прямі наслідки відмови Трампа від комюніке G7 не будуть серйозними, так як цей документ дуже загальний і не має обов'язкової сили. Але крок глави Білого дому показує різницю у поглядах лідерів Великої сімки, так як вони вперше не змогли узгодити спільне комюніке.

Тим не менше, шестеро лідерів – Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії та Японії - продемонстрували єдність.

Кінцеві підсумки та українське питання

Одним із головних досягнень саміту названо створення механізму швидкого реагування. Це нова система захисту від пропаганди та можливого втручання у вибори та інших спроб дестабілізації, які використовує Росія.

У документі країни висловились за необхідність «вільної, справедливої і взаємовигідної торгівлі».

Що стосується світового порядку, то Іран закликають утримуватися від запуску балістичних ракет та не порушувати резолюцію №2231 Ради Безпеки ООН.

Також країни G7 підтримують відновлення невідкладних мирних переговорів між ізраїльтянами та палестинцями.

Значну увагу цього року присвятили питанню гендерної рівності. Згідно із документом, на освіту дівчат і жінок у найбідніших країнах світу виділять $2,9 млрд.

Що стосується питань шкідливих промислових викидів у атмосферу, то США відмовилися підписатися під заявою про дотримання принципів Паризького договору про зміну клімату.

Лідери «сімки» закликали Москву припинити підтримувати режим сирійського диктатора Башара Асада, як і загалом змінити свою «дестабілізуючу поведінку».

У документі йдеться і про Україну. Країни G7 вкотре засудили незаконну анексію Криму та підтвердили «безперервну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів». У тексті комюніке зазначається, що країни Великої сімки готові допомогти Україні «в реалізації своєї амбітної і необхідної програми реформ».

Країни G7 наголошують на тому, що продовження санкцій проти РФ залежить від виконання Москвою мінських угод та її поваги до суверенітету України.

«Ми повністю підтримуємо зусилля в «нормандському форматі» та Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для вирішення конфлікту в Східній Україні. Якщо цього вимагатимуть наші дії, ми також готові прийняти додаткові обмежувальні заходи для збільшення витрат на Росію», - сказано в документі.

Водночас країни G7 готові підтримувати російське громадянське суспільство.

Яна Степанковська, «Главком»