Хто ж все-таки розпалює польсько-українську ненависть

Польща призупинила роботу всіх своїх консульств в Україні після того, як одне з них було обстріляно з гранатомета. В цей час на спільному кордоні група людей, представившись польською меншиною блокує українську дорогу на знак протесту проти «геноциду поляків». Вулицями великих міст у Польщі проходять антиукраїнські марші, які, хоча і не налічували багато осіб, але знайшли широкий відгук у російських ЗМІ. Паралельно невідомі осквернили кладовище радянських солдатів у Варшаві та пам'ятники вбитих поляків в Україні. Протягом останніх кількох тижнів атмосфера протистояння істотно нагнітається. Хто ж за цим стоїть? Це питання собі ставить TVN24.

Ремонт руйнувань у будівлі консульства Польщі в Луцьку. Джерело: PAP

За нез'ясованих обставин близько 150 людей заблокували трасу, що сполучає Львів із переходом кордону в Раві-Руській. Демонстранти тримали плакати з гаслами «Стоп геноцид поляків», «Це наша земля», «Поляки, єднайтеся» – це мало вказувати на те, що вони представники польської меншини. Але проблема в тому, що протестувальники не тільки не вміли говорити польською мовою, а й не змогли пояснити мету демонстрації.

Українська поліція затримала учасників і на основі їхніх свідчень було встановлено, що за участь в акції псевдополяки отримали кілька десятків гривень. І хоча провокація російських спецслужб здається тут очевидною, на що також вказують експерти й органи безпеки України, доказів участі Кремля в цій постановці Київ іще не знайшов.

Напередодні перед цією постановкою стався набагато серйозніший інцидент – було обстріляно будинок польського консульства в місті Луцьк з гранатомета. Тому польський уряд безапеляційно вирішив припинити роботу всіх своїх консульств в Україні на декілька днів.

Також кілька пам'ятників було висаджено в повітря або розмальовано свастикою і написами «Смерть ляхам», серед яких польські місця пам'яті в Биківні під Києвом, меморіал львівських професорів, убитих у 1941 році, дошки на католицькому кладовищі в Подкаменьї. Версію про випадковість нападів на місця пам'яті і установи по обидва боки кордону категорично відкидає колишній заступник міністра закордонних справ Павло Коваль.

Маніфестація у Варшаві проти східної імміграції. Джерело: Agencja Gazeta

«Мета всіх цих інцидентів зрозуміла, і це, безсумнівно, погіршення польсько-українських відносин. І на цій основі ми можемо зробити висновок, хто стоїть за цими діями», – каже Коваль. За його словами, причетними можуть бути, наприклад, радикальні об'єднання як Польщі, так і України, пов'язані з Росією. «Тому, якщо взяти до уваги інформацію, яка дедалі частіше публікується у ЗМІ, саме Москва фінансує ці націоналістичні групи в Польщі та Україні. Але на підтвердження цієї інформації необхідні докази, яких наразі в нас немає», – пояснює Коваль.

У той самий час безчинства на місяцях польських пам’яток в Україні отримали продовження у руйнуванні кладовища радянських солдатів у Варшаві. Російські ЗМІ звично представили цю подію в своєму контексті. Наприклад, під час зустрічі Володимира Путіна з Віктором Орбаном у Будапешті російське телебачення показувало доглянуті цвинтарі солдатів Червоної армії в Угорщині, поєднуючи це зі світлинами знесення радянських пам'ятників у Польщі. Глядачам давали очевидну інтерпретацію того, хто Москві друг, а хто ворог.

Активісти під час протесту проти емігрантів з України. Джерело: Agencja Gazeta

Набрали популярності у засобах масової інформації і антиукраїнські марші, організовані Табором націонал-радикалів у Польщі, які відбулись 18 березня. Демонстрації проходили під гаслом «Міграція зі сходу – загроза для польського народу». Потрібно зазначити, що акції відбулись у кількох містах, але мали маргінальний характер і не зібрали великого натовпу. Це, однак, не завадило російським ЗМІ використати цю подію в інформаційній війні, розгорнутій проти України.

«Наші відносини не так легко дестабілізувати, тому що вони засновані на дуже сильних людських взаєминах», – говорить Коваль. Однак він попереджає, що ситуація ще може змінитися, якщо ми не будемо відповідно реагувати на такого роду провокації. «Має дійти до політичного засудження таких дій і покарання винних», – додає він.

Але Павло Пурскі з Eastbook.pl зазначає: «Не в кожній провокації потрібно шукати міфічну «руку Кремля», бо іноді різні політичні групи бачать користь для себе з подібної радикальної поведінки».

Подібну думку висловлює Катажина Пельчинська-Наленч, яка була послом Польщі в Росії: «Як експерти, так і політики з обох країн показують пальцем у бік Росії. Це – найлегший шлях. Щоправда, за принципом qui bono (кому йде на користь?) наявність російського сліду здається правдоподібною. Однак відповідальність насамперед несе влада в Києві і Варшаві».

Росія, очевидно, отримує користь з численних скандалів і провокацій, які зараз відбуваються в польсько-українських відносинах. Але залишається питання, наскільки вони ініційовані з боку Кремля, а якою мірою це результат впливу низових націоналістів і радикалів. Тому, якщо, наприклад, питання блокування доріг «непольською меншиною» – це явні провокації, то портрети Бандери на паркані польського посольства явно вивісили українські націоналісти. Питання про винних в інших інцидентах залишається незрозумілим.

Тим більше Київ і Варшава мають бути обережними в оцінці останніх інцидентів, щоб не дати себе спровокувати і вступити на шлях взаємних звинувачень. Тому що протистояння в нинішній геополітичній ситуації – це шлях у нікуди. Україна як держава прагне європейського товариства і отримує постійну підтримку від польської сторони, тому наскільки це можливо, повинна забезпечити зведення подібних провокації до мінімуму.

Джерело: TVN24

Переклад для «Главкома»: Зоряна Вареня