Коли твій клієнт – НАТО. Українські приватні фірми, які прорвались на світовий ринок зброї

Приватний сектор оборонно-промислового комплексу України розвивається надзвичайно бурхливо. Якщо до російської збройної агресії на території України налічувалося до 40 приватних оборонних компаній (серед яких й гранди створення озброєння та військової техніки, зокрема, ПАТ «Мотор Січ» та «АвтоКраз»), то нині фахівці нараховують дві з половиною сотні приватників (якщо враховувати й продукцію подвійного призначення).

Показником успіху приватного сектору «оборонки» стало те, що з 2018 року його частка в держоборонзамовленні становить понад 50%, і вона неухильно зростає. 

Одразу слід зауважити, що з початком російської агресії нові підприємства почали виходити на ринок двома шляхами. 

Перший – фірми створювалися вже існуючими підприємствами. Наприклад, ПрАТ «Практика» створене в 1993 році в Києві. Його діяльність почалася з виробництва банківських сейфів, пунктів обміну валют, захисних дверей, захищених серверних кімнат, банківських сховищ. Влітку 2014-го НВО «Практика» зайнялося бронюванням військової техніки для потреб АТО. Першими виробами в цій сфері стали «броньовані тачанки» — пікапи для батальйону «Київська Русь» і транспортні машини для прикордонних військ.

Натомість ціла плеяда малих підприємств з’явилася завдяки конкретним ідеям чи технологіям. Наприклад, НВП «Атлон Авіа» фактично створена на базі авіамодельного гуртка, який перетворився у виробника безпілотних авіаційних комплексів, зокрема нині постачає  комплекси «Фурія» до Збройних сил. Або «Спаринг-Віст Центр» набрав обертів у своїй сфері: створює засоби радіаційного контролю. 

Серед знакових українських досягнень приватників ще одне – усі три проекти автоматизованих систем управління ЗСУ за роки російсько-української агресії розроблені саме ними. Генеральний штаб у листопаді 2019 року вперше продемонстрував стан їх роботи:

• Центру оперативного управління («Дзвін-АС»), 
• бойового управління «Ореанда ПС»
• тактичної ланки управління («Простір»).

«Дзвін АС» дозволяє у напівавтоматичному та автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати та відслідковувати картографічну інформацію, отримувати вичерпні дані про власні війська, розвіддані про війська противника, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування у різних сценаріях.

«Ореанда-ПС» (виробник – компанія «Аеротехніка») – захищена автоматизована система управління авіацією та засобами протиповітряної оборони. 

Система управління «Простір» (виробник – компанія «Телекарт-Прилад») включає в себе засоби автоматичного і напівавтоматичного управління вогнем, сенсорами та засобами розвідки.

Фахівці Генштабу ЗСУ наголосили, що реалізація проекту може стати першим кроком до створення цифрової армії в Україні.

Цікаво, що деякі підприємства утворилися за рахунок збереження та розвитку технологій колишніх успішних виробників, які працювали на нині окупованій території. Наприклад, завод «Топаз» (Донецьк) випускав популярні станції пасивної радіотехнічної розвідки «Кольчуга» та постачав їх у низку країн. Однак після окупації конструкторам та виробникам вдалося на його базі створити вже приватну компанію «Таргет», яка розвинула комплекс до версії «Кольчуга РДФ 360». «Коли ми зрозуміли, що влада не збирається відновлювати виробництво «Кольчуги», ми організували своє приватне підприємство. Маючи попередній досвід створення, зважаючи на те, що за ці роки документація, комплектуючі та ідеологія частково застаріли, ми вирішили робити все заново. Грубо кажучи, зробили абсолютно нову «Кольчугу», - пояснює заступник директора підприємства Віталій Яковлєв.

Схожа ситуація із авіаційною виробничою компанію «Скаетон», яка була заснована групою інженерів і пілотів у 2006 році. Фірма розробляє і постачає безпілотні літальні апарати класу «малий тактичний» Raybird-3. Такі апарати призначені для виконання масштабних розвідувальних і моніторингових місій. Він може перебувати в повітрі більше 24 годин і здійснювати передачу відео на відстані в 100+ км з корисним навантаженням до 5 кг. Це дозволяє проводити операції на великих площах і в різних умовах. Raybird-3 не має аналогів серед безпілотних літальних апаратів у своєму класі.

Цікавий факт: цей безпілотний авіаційний комплекс потрапив до Книги рекордів України за найдовшу тривалість польоту. Йому вдалося протриматися в повітрі 24 год. і 31 хв. та здолати відстань у 2068 км. Потенціал, яким володіє «Скаетон» добре відомий за кордоном, зокрема у Канаді. Там «Скаетон» веде роботу спільно з декількома міжнародними компаніями. Вони проводять пошукові та рятувальні операції на території Канади з застосуванням безпілотних комплексів.

Також діє дочірня компанія Skaeton — Middle East у Об’єднаних Арабських Еміратах. «Замовникам на зовнішньому ринку компанія «Скаетон» постачає безпілотні авіаційні комплекси під назвою Raybird-3», - зазначив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Керівник підприємства Микола Топтуп не приховує, що робота на експорт – більш вигідна для компанії: зовнішні клієнти купують продукцію за комерційну ціну.

Саме тому приватники все більше демонструють бажання самостійно виходити на зовнішні ринки – без допомоги державних спецекспортерів, і відповідно, без сплати комісійних. У липні 2019 року уряд надав дозвіл на самостійний експорт продукції військового призначення кільком фірмам-виробникам. Своє право відстояли «Укрспецтехніка», «Укрспецсістемс» та «Інтерпроінвест». Згодом Кабмін також надав повноваження на експорт-імпорт товарів військового призначення підприємствам-членам «Ліги оборонних підприємств України» - ТОВ «Радіонікс», ТОВ «Українська бронетехніка», ПрАТ «НВО «Практика». 

Хто вийшов на світовий ринок?

ПАТ «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» на сьогодні вважається фаворитом вітчизняної радіолокаційної індустрії. Компанія є членом «Ліги оборонних підприємств України». Ї продукція добре відома і активно використовується в зоні бойових дій. Одночасно з цим «Укрспецтехніка» постачала свої радари низці країн південно-східної Азії. «Ми виготовляємо не просто якісну, а перевірену війною продукцію. Тому хотілося б максимально розширити ринки та отримати більші можливості за кордоном. Ми відкриті до співробітництва та готові створювати нові зразки озброєння з іноземними партнерами», - говорить голова правління «Укрспецтехніки» Віра Кошова. 

Одним з перспективних виробів підприємства є мобільний комплекс «Полонез». Він призначений для нейтралізації безпілотників противника.

Компанія «Укрспецсістемс» займається розробкою та виробництвом безпілотних авіаційних комплексів, коптерів, гіростабілізованих платформ, наземних станцій керування. Найвідоміший продукт цього підприємства – безпілотний авіаційний комплекс планерного типу PD-1, він призначений для повітряної розвідки та контролю над переміщенням супротивника.

Підприємство виробляє квадрокоптер PC-1 – компактний складаний дрон для аерофотозйомки або стеження за територією з повітря. Конструкція коптера дозволяє транспортувати його в складеному стані і підготувати до польотів протягом пари хвилин без будь-яких додаткових інструментів. Допустимі кілька варіантів корисного навантаження: камера GoPro, тепловізор і денна камера з 10-кратним оптичним збільшенням. Варто наголосити, що «Укрспецсістемс» бере активну участь у виконанні держоборонзамовлення. 

ТОВ «Інтерпроінвест» – розробник штурмової гвинтівки (автомату) «Малюк», що є глибокою модернізацією автомата Калашникова за схемою булпап. Існує дві модифікації під калібри 5,45 і 7,62 мм. Прийнятий на озброєння Збройних сил України у 2017 році, як спеціальний автомат «Вулкан».

Компанія «Практика» пропонує широку лінійку бронетехніки для потреб різних родів військ і силових відомств. Наприклад, легкий багатофункціональний бронеавтомобіль «Козак-2М» з високими показники прохідності, що дозволяє долати перешкоди, недоступні для транспортних засобів з залежною підвіскою.

Також надважливою розробкою підприємства «Практика» є мобільний операційний модуль для польового шпиталю. Його призначенням є надання медичної допомоги та проведення операцій в польових умовах.

ТОВ «Українська бронетехніка» виробляє спеціалізовані броньовані автомобілі для перевезення особового складу. Незабаром партія з декількох десятків броньованих автомобілів «Новатор», вироблених на замовлення Міноборони, буде передана на озброєння до Сухопутних військ. 

«Новатор» – сучасна універсальна мобільна платформа, пристосована до експлуатації в умовах жорсткого бездоріжжя і температурного режиму від -50 до +50 за Цельсієм, здатна долати без підготовки водні перешкоди глибиною до 1,4 м і підйоми до 60%, оснащена системою нічного бачення для пересування з вимкненим світлом вночі.

ТОВ «Радіонікс» займається розробкою, виробництвом, модернізацією, техобслуговуванням бортових радіоелектронних систем і оптико-електронних приладів. Разом з київським конструкторським бюро «Луч» та приватними підприємстваит «Рамзай» і «Радіонікс» ця фірма показала приклад успішного державно-приватного партнерства. Зокрема, альянс взялався за модернізацію усієї системи ППО Ефіопії, мова модернізацію партії зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) С-125 «Печора». Якщо «Печора» спочатку мала максимальну дальність ураження повітряної цілі 17,8 км, а за допомогою попередніх модернізацій, збільшила цей показник до 33 км, то нинішня команда зуміла довела його до 45 км. При цьому, як відзначають розробники, тепер управління ракети з активною головкою самонаведення є повністю автономним за принципом «вистрілив-забув». 

До досягнень приватного сектору українського ОПК варто зарахувати і товари науково-виробничого підприємства «Спаринг-Віст Центр», яке виробляє прилади та системи радіаційного контролю торгової марки «Екотест». У 2019 році стало відомо, що до підприємства звернувся Північноатлантичний альянс. НАТО через світову фірму Bruker замовило прилад авіаційної розвідки SVG-3. Його сертифікацію було здійснено в Німеччині за стандартами НАТО. За інформацією керівників української фірми, вже вироблено та реалізовано понад 120 приладів. «Цей прилад має код НАТО, і я вважаю, що це чи не єдиний випадок в Україні, коли маленьке українське підприємство щось зробило на замовлення НАТО, і їм це сподобалося», - запевняє гендиректор компанії Ростислав Смук. 

Крім цього, підприємству вдалося розробити найпопулярніший побутовий дозиметр, створений на базі професійного приладу МКС-05 Терра який знаходиться на озброєнні в української армії. 

До цього слід додати, що  Японія після аварії атомної станції Фукусіма була змушена замовити українському підприємству 35 тис. приладів Терра-П . Загалом вони вже постачались до близько 80 країн світу.