Конфіскація землі і майна без рішення суду? Верховна Рада розглядає нову ініціативу «Слуг»

Парламент розгляне законопроєкт, який дозволяє вилучати землю та нерухоме майно без рішення суду не просто під час війни, а й 10 років після її завершення (№ 8225 ). Про це повідомив народний депутат Микола Княжицький (ЄС) і зазначив, що питання вже у проєкті порядку денного Ради

Авторами скандального проекту виступили представники фракції «Слуги народу» Микола Кириченко (раніше представляв «Батьківщину») та Денис Герман . 

Заступник голови Офісу президента Андрія Єрмака , ексрегіонал Ростислав Шурма через критичні публікації щодо цього законопроєкту покликав в Офіс президента представників руху «Чесно». 

Рух «Чесно» вже аналізував цей законопроєкт, та наголошував, що проєкт, який за пояснювальною запискою створений для вирішення проблем під час воєнного стану суперечить Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Проте найважливіше, що законопроєкт суперечить нормам Конституції та вимогам антикорупційного законодавства. На цьому наголошують експерти Головного науково-експертного управління парламенту, а також зазначають і у Комітеті з питань антикорупційної політики.

Ці ж самі ризики бачать і нардепи, зокрема на них наголошує Княжицький: «Вони запланували, що вилучають майно за рішенням уряду, який дає оцінку вартості майна. Тобто власник не знає про наміри держави. Вилучені обʼєкти держпідприємство може використовувати «для побудови критичної інфраструктури» або (!!!) продати приватним особам для тих же цілей. Якщо у когось виникне необхідність швидко продати непотріб, він може домовитись і продає його державі дорого. А якщо хтось захоче рейдернути щось, то домовляється з Кабміном і викупає дешево. А якщо власник подасть в суд, то суду прямо забороняють зупиняти дію такого рішення уряду у забезпечення позову. Стійке враження, що проєкт придумали хоч і рейдери, але хороші. Воно щонайменше антиконституційне».

Проти такої ініціативи колег виступили навіть представники «Слуг народу», зокрема Ігор Фріс: «Заберуть в будь-кого будь-що і потім розкажуть, що це треба для об’єктів критичної інфраструктури і ніколи нікому не повернуть гроші. Який інвестор буде готовий вкладати в країну, якщо в будь-кого можна все забрати навіть через 10 років після війни? Антикорупційний комітет сказав, що цей проєкт не відповідає нормам антикорупційного законодавства. Є висновок Головного експертного управління Верховної Ради, яке наголосило, що там безліч порушень різних нормативно-правових актів та Конституції України, які колеги і комітет не взяв до уваги. Колеги, подумайте, що ви робите!»

Дійсно, попри негативні висновки Головного науково-експертного управління та критичні відгуки колег Комітет з питань аграрної та земельної політики, який очолює Олександр Гайду («Слуга народу»), надав схвальний висновок і рекомендував підтримати його.

Хоча під час обговорення були жваві дискусії. Представники профільних міністерств обґрунтовували необхідність підтримати проєкт як «швидке рішення». Так, представниця міністерства аграрної політики та продовольства України Людмила Шемелинець зазначила, що через значні пошкодження енергетичної інфраструктури цей проєкт можна підтримати «розуміючи необхідність прийняття швидких рішень».  

Тоді ж один з депутатів  і голова підкомітету з питань земельних відносин Нагаєвський Артем («Слуга народу») також попросив підтримати проєкт «у зв'язку з нагальністю порушеного питання». 

Засідання, на якому обговорювали проєкт, пройшло 11 січня 2023 року.  На той час дійсно були значні руйнування енергосистеми України. Проте зараз, на початку серпня, це питання не є настільки критичним. Більше того, обґрунтувати необхідність підтримати проєкт з явними ризиками нагальними потребами неможливо, адже система витримала і без його прийняття. 

А ризики проєкту вже тоді були відомі депутатам, адже під час обговорення Нагаєвський порадив колегам звернутися з питаннями щодо покращення деяких норм законопроєкту до Ігоря Фріса, адже як зазначається «він у нас все ж таки дуже в цьому плані конструктивний і міг би порадити». 

Як бачимо, через пів року Фріс, до якого радили дослухатися, гостро розкритикував таку ініціативу.

Законодавча ініціатива піде в зал, оскільки на засіданні комітету за неї проголосували 16 депутатів з 26 присутніх на засіданні комітету. Один депутат, Олег Тарасов («Слуга народу»), від підтримки ініціативи утримався: «Я утримаюсь, тому що не можна такі повноваження надавати Кабміну без рішення суду, відчужувати ділянки і ще в такі строки, там під час воєнного стану та 10 років після воєнного стану».

Примітно, у стенограмі складно визначити чи дійсно проєкт підтримали 16 депутатів, адже озвучили «за» лише 15 з них. Найімовірніше Іван Чайківський, який вів голосування, автоматично порахував свій голос «за». Проте дізнатись точно перелік депутатів, які підтримали проєкт без поіменних результатів голосування, суспільство не має можливості. 

Рух «Чесно» вкотре наголошує на необхідності публікувати результати поіменного голосування під час засідань комітетів, адже як показують результати дослідження відкритості комітетів, не всі комітети публікують стенограми або відео та аудіо записи засідань. За таких умов дізнатись, хто і як голосує на комітеті, неможливо.

Цей проєкт мали розглядати ще взимку разом і він мав піти на розгляд не один, а разом ще з однією ініціативою, яка передбачала спрощену зміну цільового призначення земельних ділянок (№8178-1). Тобто, не виключено, що за потреби можна було б дуже швидко сільськогосподарську землю віддати під багатоповерхове будівництво.

Перед голосуванням, коли рух «Чесно» запросили в Офіс президента, заступник глави Офісу Ростислав Шурма наполягав, що саме ці проєкти дуже потрібні державі і прямо заявив, що проблем з голосами у парламенті не буде – він це легко вирішить.

Але після розголосу в ЗМІ голосів таки забракло і другий проєкт вдалося безповоротно викинути із процесу законотворення. 

У той день проєкт про відчуження земель на голосування не виносили. Це цілком логічно, оскільки провал одного з двох проєктів довів, що голосів на такі ініціативи нема і навіть «Слуги народу» не готові під цим ставити свої імена.

Два вищезазначені законопроєкти, ймовірно, є частиною однієї системи, яка унеможливлює прозору і чесну відбудову. Однією з ключових ініціатив щодо відбудови, яка може мати навіть за оцінкою Європарламенту серйозні корупційні ризики, є законопроєкт голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк – містобудівна «реформа» 5655.  Ця «реформа» з грудня 2022 року залишається без підпису президента.

Протидіяти ініціативам, які можуть містити корупційні ризики, значно важче, коли парламент працює у закритому режимі й про засідання та питання порядку денного неможливо дізнатися заздалегідь. У закритому режимі працює не лише Верховна Рада. Деякі комітети зловживають воєнним станом і не інформують про свою діяльність.

За таких умов кожен народний депутат повинен доносити до виборців інформацію про ризики проєктів, які виносять на розгляд Ради.

У свою чергу рух «Чесно» оголошує маркерне голосування. Парламентські аналітики проведуть аналіз поіменного голосування за проєкт №8225 і проінформують виборців про те, хто з народних депутатів підтримує такі ініціативи.

Олійник Вікторія, парламентська аналітикиня Руху «Чесно»