Конверт, який збурив Чорногорію

Чорногорія переживає найсильнішу внутрішньополітичну турбулентність після приєднання країни до Північноатлантичного Альянсу. Причина – оприлюдненні докази про тіньове фінансування керівної Демократичної партії соціалістів, DPS, лідером якої є чинний президент країни, Міло Джуканович.

Що є справжньою причиною кризи, якими можуть бути її наслідки? Відповіді на ці запитання показують, що для чорно-білого, шаблонного та стереотипного сприйняття у випадку процесів, що відбуваються у чорногорській політиці, точно місця немає.

Україна як будильник

Чорногорська Демократична партія соціалістів сьогодні має майже абсолютну владу на національному рівні – не тільки більшість у парламенті та контроль над урядом, свого прем’єр-міністра, але і «свого» президента – лідера DPS, Міло Джукановича. Тоді як така конфігурація влади у Чорногорії існує з початку 1990-х.

З моменту проголошення незалежності, вже майже 13 років Міло Джуканович та його команда керують країною, спираючись на мультикультурну коаліцію, що складається не тільки з чорногорців, а також і з албанців, боснійців, хорватів... Водночас весь цей час просербські сили (попри братерство, єдину віру…) перебувають або в повній, або в частковій опозиції.

Загострення внутрішнього протистояння в Чорногорії та геополітичної напруги навколо цієї балканської держави сталося через події в Україні.

У квітні 2014 року Джуканович, що тоді керував країною на посту прем’єр-міністра, подивившись на анексію Криму та «російську весну» на Південному Сході України, почав проводити радикально прозахідну зовнішню політику. «Ми всі були занадто розслабленими..., Україна розбудила нас», – заявив він в одному із тодішніх інтерв’ю. Чорногорія взяла курс на пришвидшення вступу до НАТО та синхронно з усім Заходом ввела санкції проти Росії.

Росіяни, ще одні брати-слов’яни-єдиновірці, моментально завдали удару у відповідь.

5 травня 2014 року Центральний банк Росії відкликав ліцензію на здійснення банківських операцій у «Атлас банка», що належав чорногорській компанії, але працював у Росії. Пізніше того ж року банк було ліквідовано на вимогу ЦБ РФ. Власником знищеної фінустанови був один з давніх та близьких соратників Джукановича, неофіційний «касир» DPS, Душко Кнежевич.

На шляху до НАТО

Втім фінансовий тиск РФ на чорногорську владу не подіяв. Чорногорія продовжувала підтримувати санкційний режим щодо Росії та пришвидшеними темпами готуватися до приєднання до НАТО.

Через рік в Чорногорії стартували акції протесту проти вступу країни до Альянсу, учасники яких неодноразово були помічені з сербськими та російськими прапорами, і навіть із портретами Путіна.

Восени 2015 року протести переросли навіть у спроби штурму парламенту та зіткнення із правоохоронцями. Але офіційна Подгориця була непохитною.

Наступного року Кремль перейшов на наступну стадію протидії Чорногорії, яка рухалась до НАТО. Агенти, яких пов’язують із ГРУ РФ, планували влаштувати переворот після завершення голосування на парламентських виборах у жовтні 2016 р. Але чорногорські спецслужби – як кажуть, завдяки західним колегам – розкрили та затримали більшість заколотників. Виявилося, що до підготовки перевороту мають відношення лідери проросійської опозиції Чорногорії.

Згодом почався суд.

Влітку 2017 року Чорногорія вступає до НАТО. Міло Джуканович, який на той час не обіймає державної посади, в складі офіційної делегації є присутнім на урочистій церемонії підняття чорногорського прапору в штаб-кварті Альянсу 7 червня 2017 р.

«Афера «Конверт»

У 2018 році Джукановича обирають на пост президента Чорногорії. Тепер головна мета беззмінного лідера – приєднання до Європейського союзу. Тим більше, що Чорногорія дійсно є першою в черзі на вступ – вона виконала набагато більше зобов’язань, ніж претендент №2 – Сербія. Окрім того, в офіційної Подгориці немає розбіжностей із Брюсселем щодо зовнішньої політики – на відміну від Белграда. Чорногорська влада дисципліновано разом із ЄС вводить санкції проти Росії.

Новий виток загострення внутрішньополітичної ситуації стався декілька місяців тому.

У листопаді 2018 року Арбітражний суд Москви повністю відхилив позов чорногорського Atlas bank до Центрального банку Росії про стягнення близько 7 млн євро прямих матеріальних та репутаційних збитків, заподіяних ліквідацією в 2014 році дочірнього російського «Атлас банку». Чорногорському власнику чітко дали зрозуміти: у Росії наближений до Джукановича бізнес не чекають.

Немає жодних подробиць того, що сталося, адже практично відразу після судової поразки в РФ Душко Кнежевич «побив горщики» зі своїми колишніми соратниками – DPS та її лідером особисто.

У грудні минулого року стало відомо, що спеціальна прокуратура Чорногорії видала ордер на арешт – власника Atlas Group. Прокурори підозрюють, що з двох банків, що мають відношення до компанії  - Atlas Bank та Інвестиційний банк Чорногорії (IBM) – було незаконно виведено близько 550 млн євро. Чорногорський центральний банк запровадив тимчасову адміністрацію в цих двох установах.  Кнежевич звинуватив прокуратуру і Центробанк у бажанні знищити його бізнес і невдовзі залишив країну.

На початку січня нинішнього року президент Atlas Group опублікував відео від 2016 року, на якому він передає конверт із грошима (97500 євро) Славолюбу Стієповичу, найближчому соратнику Джукановича і на той момент меру Подгориці. Ці кошти нібито пішли на фінансування передвиборної кампанії Демократичної партії соціалістів.

Скандал отримав назву «Афера «Конверт».

«97000 йдіть геть»

Через появу відео Спеціальна державна прокуратура відкрила справу проти Кнежевича та Стієповича. Втім бізнесмен стверджує, що Стієпович був простим кур'єром, а гроші йшли Джукановичу. «Я давав йому весь час гроші на вибори, на деякі спільні проекти», – стверджує він.

Частково звинувачення власника Atlas Group підтвердилися.

У середині лютого чорногорське Агентство з питань запобігання корупції офіційно повідомило, що Демократична партія соціалістів незаконно фінансувала кампанію на виборах до парламенту 2016 року. DPS зобов’язали повернути 47500 євро – незаконно витрачену суму – до бюджету Чорногорії та оштрафували на 20 000 євро (це максимальне покарання за такого типу правопорушення). Про долю 50 тис. євро з 97500 не повідомляють.

На тлі гучних звинувачень в країні почалися масові протести «97000 Йдіть геть» (натяк на скандальну суму). Втім згадують Міло Джукановичу і багато інших корупційних скандалів. Головні вимоги протестувальників – відставка президента, уряду, сформованого DPS, та спеціального прокурора Мілівоє Катніча, давнього соратника Джукановича, який веде і справу про держпереворот, і про «Аферу «Конверт».

Лідери опозиції, зокрема й ті, що проходять у справі підготовки невдалого державного перевороту 2016 року, беруть участь в акціях та активно закликають громадян до протестів, а проросійські партії інформаційно супроводжують акції на своїх інтернет-ресурсах. Втім провідну роль під час протестів грають представники громадянського суспільства, інтелігенції, журналісти-розслідувачі – на цей раз проросійська опозиція демонстративно не перебирає на себе лідерство. Не видно під час мітингів та маршів і «братських триколорів» з портретами Путіна - лише символічні «конверти» та плакати на кшталт «Міло – злодій». Основний генератор загострення Душко Кнежевич «віщає» теж не з якоїсь Москви, а з Лондона, що теж суттєво змінює оцінку нинішніх протестів.

Загалом, на відміну від всіх попередніх спроб скинути беззмінного Джукановича, ця здається найпотужнішою і найменш проросійською. Але вплив Кремля присутній. Показово, що під час гучного візиту до Белграда в січні Володимир Путін демонстративно зустрівся з лідерами проросійської опозиції Чорногорії, які зараз «на передових рубежах протестів».

Без корупції, але… з Путіним?

Вірогідним сценарієм розвитку ситуації в Чорногорії є шлях, який дозволить зберегти прозахідний політичний курс, але одночасно буде проведено «очищення» країни від старих корупційних схем та усунено одіозних персонажів від влади. Можливо, що саме на це розраховують в західних столицях і тому не поспішають захищати та рятувати чорногорського лідера.

Втім майбутнє може виявитися далеко не таким, яким воно бачиться з Брюсселя, Лондона та Вашингтона.

Новий спеціальний прокурор може розвалити справу про державний переворот за участю росіян.

Новий уряд може не продовжити санкції проти Росії.

Новий президент може припинити весь час казати лише про євроінтеграцію і поверне голову в бік Москви з її ЕврАзЕс.

А парламент із проросійською більшістю взагалі зможе ініціювати призупинення членства або взагалі вихід країни з НАТО.

…Захід, очевидно, більше не хоче миритися із наявністю у керма країни-члена НАТО та потенційного члена ЄС політика із сумнівною репутацією. Можливо, в них вже є ідеї щодо оновлення еліт та демократизації політичного життя Чорногорії. Але немає жодної гарантії, що наслідки не будуть геть іншими – такими, якими їх хоче бачити Москва.

Наталя Іщенко, для «Главкома»