«Лісова пісня». Хто і як заробляє на державній деревині

Державне агентство лісових ресурсів стало першим центральним органом виконавчої влади, де був завершений конкурс на керівні посади. Ще 20 вересня комісія обрала головних кандидатів: Христину Юшкевич – на посаду голови та Володимира Бондара – на посаду її першого заступника. Чи видався «перший млинець» гливким? Говорити рано. Проте активісти-екологи та незалежні експерти лісової галузі досить критично оцінили такий вибір кадрової комісії.

Чи не першим емоційно відреагував на оприлюднені прізвища секретар парламентського комітету з питань екологічної політики Остап Єднак. Депутат, який заявив про корупцію у галузі та вже оголосив про свій вихід з коаліції, зазначив, що результати конкурсу, по суті, означають, що галузь «подерибанили» БПП (бо Бондар начебто є соратником нинішнього Генпрокурора) та «Народний фронт» (з ним вже пов’язують безпосередньо Юшкевич, яка очолила Агентство ще при прем’єрі Яценюку).

Представники лісгоспів у неофіційних розмовах з «Главкомом» ще до оголошення результатів говорили, що переможець майже визначений. Майже, бо головою агентства мав стати хтось з цієї пари (Юшкевич-Бондар). 

Перше, на що звертають увагу експерти, – це швидкість, з якою був проведений конкурс.

За два роки при постмайданній владі ми маємо вже достатньо прикладів затягування відбору керівників, але Держлісагентство – особливий випадок. Тут все відбулося в рекордні строки.

Конкурс був оголошений наприкінці серпня. Термін подачі документів визначили до 13 вересня. Перелік кандидатів оприлюднили 16 вересня. А 20 вересня відбувся весь конкурс – від тестів до співбесіди. Результати оголосили у цей же день. «Наче хотіли все провернути якомога скоріше та швидко довести до виграшу певних осіб», - переконаний Єднак.

Здивував нардепа і список із 17 кандидатів. За його словами, половина претендентів - це «колишні схемщики Януковича та сторонні люди». В галузі працює більше 50 тисяч людей плюс діють наукові установи. «Відчувався скепсис серед лісівників. Не вірили, що буде незалежно, прозоро, - говорить Єднак. – Еліта галузі просто сиділа в кущах, боячись вступати в боротьбу… Сьогодні ти проявляєш ініціативу, а завтра тебе виганяють з посади».

Еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Люди» Петро Тєстов теж скептично оцінив проведений кадровий відбір: «Ніхто з начальників обласних управлінь, директорів лісгоспів, які є фахівцями, не пішов на цей конкурс, бо там не прийнято йти проти керівництва», - зазначив він в розмові з «Главкомом».

Активісти також звертають увагу на те, що на момент проведення конкурсу представники громадськості, що входили до комісії, перебували за кордоном. А кандидатам задавали ситуативні питання по електронному обліку деревини, що, на думку Остапа Єднака, є підозрілим, бо саме ідею введення електронного обліку деревини переможець Христина Юшкевич до того неодноразово озвучувала у ЗМІ.

Чого чекають у галузі від нового керівництва?

«Результат (конкурсу) цілком очікуваний. Українська влада і після Майдану продовжує послідовно нав’язувати лісовій галузі керівників, які професійно не готові, не мають досвіду…», - висловив свою думку експерт програми «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії європейського інструменту сусідства та партнерства» (FLEG II) та редактор видання «Український лісовод» Михайло Попков.

Якщо призначення Христини Юшкевич відбудеться, на думку Попкова, вона продовжить займатися тим, чим займалася останній рік: «розстановкою та просуванням потрібних кадрів, піаром, а також виконанням вказівок, отриманих від «сірих кардиналів».

Попков стверджує: поки Юшкевич займала посаду в.о. керівника Держлісагентства, робота над вирішенням нагальних проблем імітувалась. «Програми «Ліси України» - немає, нових правил торгівлі – немає, фінансування і програми реформ – немає, протидії корупції – немає, осмисленого плану роботи в умовах заборони експорту кругляка – немає… Проте з’явилось багато безвідповідальних обіцянок: запровадити електронний облік в масштабах всієї країни (до червня 2016 року), створити мисливську службу за типом поліції (до кінця року), спільно з австрійськими та польськими спеціалістами розробити реформу», - зазначив він. Тим часом, як акцентує експерт, деякі з підприємств галузі у малолісних областях, по суті, вже є банкротами, інші наближуються до цієї межі; задачі, покладені на Держлісагентство (облік лісів, ведення лісового кадастру тощо) не виконуються; нелегальні рубки збільшуються; галузь лишається високо корумпованою, про що свідчать дані СБУ, ГПУ, ДФС…

Недофінансування лісгоспів

Нинішній проект держбюджету, як і минулорічний, дійсно, не передбачає фінансування лісів Півдня та Сходу України. Це одна з основних проблем в галузі.

«Лісгоспи цієї частини країни не є прибутковими, бо у них переважно захисні ліси, але їм треба якось заробляти собі гроші. Тож, вони максимально збільшують обсяги рубок, - розповідає Петро Тєстов. - Бо скільки зрубав – стільки і заробив. А люди отримують зарплати в 1-1,5 тисячі гривень, деякі працюють на половину ставки. Коштів на посадку нових лісів на Півдні немає, на гасіння пожеж немає». Через це виникає необхідність «сірих» рубок. І керівництво Держлісагентства, за словами експерта, не міняє ситуацію, не добивається бюджетного фінансування лісгоспів.

Христина Юшкевич визнає наявність проблем. «В минулому році, як відомо закінчилась програма «Ліса України», згідно якої проводилось фінансування, - зазначила вона в розмові з «Главкомом». – На посаду першого заступника у лісагентство я прийшла у грудні 2015 року. Буквально через кілька днів депутати вже голосували за бюджет. Ми провели ту ніч в Раді, але можливості сісти і предметно обговорити ситуацію вже не було. Як в.о. я вже прийняла галузь без фінансування і без можливості внести у це фінансування зміни».

Керівник агентства також запевнила, що буде добиватися, щоб бюджет на наступний рік містив фінансування лісгоспів Півдня та Сходу. «Нами вже були здійснені запити, опрацьована концепція державної підтримки програми «Ліси України 2017-2021». Мінекономіки та Мінфін надали нам відповідь, що, згідно 65-ї постанови уряду, наразі заборонено фінансування нових програм», - пояснила Юшкевич. «Наш головний розпорядник коштів – Мінагро - нас підтримує. Будемо обговорювати систему оптимізації оподаткування наших підприємств. Адже галузь платить колосальні суми державі. Тільки за минулий рік ми перерахували до бюджету на 3,5 мільярда гривень. Ми запропонуємо механізм фінансування лісгоспів південних та східних регіонів так, щоб це були менші витрати з бюджету, буде запропоновано створенню лісового фонду», - додала вона.

Орієнтовна цифра, яку Юшкевич сподівається побачити в бюджеті на свою галузь, - 560 мільйонів гривень. «Мова про фінансування південно-східного регіону, і, в першу чергу, про гроші на лісову охорону, забезпечення протипожежних заходів», - зазначила вона.

«Сірі» рубки

В умовах хронічного нефінансування лісгоспи вишукують та використовують усі можливі шпаринки в законодавстві, щоб заробляти. За даними експертів, повністю «чорних» (незаконних, - «Главком») рубок в Україні не так багато - біля 1%. Більшість з вирубок – «сірі». Одна з «шпаринок» для заробітку - це санітарні рубки.

За процедурою аби призначити санітарну рубку ділянка спочатку має бути обстежена працівниками лісгоспу. Якщо рубка суцільна, ділянку обстежує лісозахисна станція. Всі вони також нині знаходяться на самофінансуванні. «Лісгосп платить лісозахисній станції гроші за те, що вони обстежують хворі ділянки лісу, - пояснює особливості процедури Петро Тєстов. – І, з огляду на нинішню ситуацію інспектори погоджуються майже на усі ділянки, які лісгосп пропонує для рубки. Бо треба звідкілясь брати зарплату». За словами еколога, також нерідко бувають випадки, коли представники лісозахисної станції навіть не виїжджають на місце, просто підписуючи відповідні документи.

«Є лісгоспи, - продовжує Тєстов, - у яких більшість лісів – не експлуатаційні. У Кутського лісгоспу в Івано-Франківській області, наприклад, 90% лісів входять в об’єкти природно-заповідного фонду. На 90% своєї території він не може проводити рубки з метою заробітку. І вони вигадують санітарні рубки». «Сидять» на рубках, за словами активіста, всі. Низька зарплата спонукає лісівників йти на хитрощі: в документах прописується, наприклад, що з ділянки повинно вийти 400 кубів лісу. Але за рахунок того, що занижується висота дерева, реально виходить 500 кубів, «зайві» 100 реалізують нелегально.

У глухих районах у лісівників свій маленький бізнес. «Коли в Карпатах, де особливо ніхто нічого не бачить, хтось попросить зрізати 2-3 дерева за 500 гривень, лісник на це піде», - переконує Тєстов. Про те, що йде рубка, за словами еколога, так само знає і керівництво лісгоспу.

Як запевняв рік тому нині вже колишній голова Держлісагентства Олександр Ковальчук, в структурі агентства 90% рубок проходить через електронний облік. Проте, в цілому, частка «сірого» лісу, за його словами, може досягати 20%. Так, при річній вирубці в 14-15 мільйонів кубометрів на тіньовий ринок приходиться близько 3 мільйонів кубів.

Більш актуальні цифри кілька днів тому оприлюднила Генпрокуратура. Зокрема, там повідомили, що з початку 2016 року правоохоронними органами в державі було викрито 3130 злочинів проти довкілля, це на 30% більше показників минулого року. Кожен другий з облікованих злочинів стосується незаконної рубки лісу. Найбільше таких фактів виявлено у Західній частині України (Львівщина, Тернопільщина, Рівненщина, Житомирщина), багато порушень також зафіксовано на Київщині, Чернігівщині, у Миколаєві тощо. Правоохоронцями за фактами незаконної порубки лісу та реалізації незаконно отриманої деревини до суду скеровано 160 обвинувальних актів.

Левова частка кримінальних проваджень за цими фактами є предметом слідства органів Національної поліції України. За приблизними підрахунками у них встановлено майже 67 мільйонів гривень збитків та на 2389 кубічних метрів деревини накладено арешти.

В очікуванні нових санітарних правил

Рубки, що здійснюються лісівниками, як додає Михайло Попков, на 95-99% законні. Але правила і нормативи, які їх регулюють, містять грубі помилки, що завдає шкоду лісу та дозволяє довільно класифікувати одержувану деревину. «Це створює широкі можливості для тіньового заробітку, а довести порушення складно. Якщо формальності дотримані, виконавець чистий перед законом, ну а законодавці ніколи ні за що не відповідають», - каже Попков.

Прийняття ж обіцяних нових правил санітарної вирубки лісів затягнулося.

Ще в червні цього року віце-прем’єр Володимир Кістіон переконував «Главком», що найближчим часом ці норми будуть ухвалені урядом в новій редакції. Літо скінчилось, і вже у вересні в інтерв’ю «Главкому» міністр аграрної політики Тарас Кутовий на питання щодо нових правил вирубки відповів так: «На жаль, є процедура погодження, бюрократія. Цей процес може тривати довго».

Нарешті 28 вересня ці нові правила санітарних рубок були підтримані на урядовому комітеті. «Думаю, на наступному тижні уряд прийме рішення. Суцільні санітарні рубки будуть заборонені. Виключення – це наслідки буревіїв, вітровалів, пожеж, всихання. Але в таких випадках до цього процесу буде залучатися комісія, представники місцевої влади, громадськість», - спрогнозувала подальший розвиток подій Христина Юшкевич.

Проте оцінку правилам у новій редакції експерти галузі дають не надто оптимістичну.

«Я дуже критично ставлюсь до нових санітарних правил, - висловлює свою думку експерт Михайло Попков. – Впевнений, що для вирішення проблеми треба переглядати весь комплекс нормативів, що регулюють рубки. Раніше опублікований варіант санітарних правил викликав багато зауважень, які були передані в Держлісагентство від проекту FLEG. Відповіді ми не отримали. Нинішню версію я побачив кілька днів тому. Мені здалося, що документ став гірше. Таке враження, що він створить більше проблем, ніж вирішить».

Поки ж питання «сірих» рубок доводиться вирішувати переважно в ручному порядку.

Як відомо, не так давно усім начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства і керівникам лісгоспів було дане доручення від Держлісагентства оприлюднювати на сайтах повну інформацію про ділянки, де відбуватиметься будь-яка вирубка дерев. Більшість, визнають експерти, цю настанову виконують. Та це не унебезпечує ані від «сірих», ані від «чорних» рубок. Проте у природоохоронців є можливість слідкувати, де і які рубки веде конкретний лісгосп, і за наявності підозр виїхати та оцінити, чи дійсно ця рубка санітарна. «Завдяки цьому на початку року ми змогли виявити сумнівну рубка в межах Львова, у заказнику Чортова скеля. Підняли скандал, і її відмінили», - говорить Тєстов.

Експорт деревини і корупція

Та попри всі проблеми з держфінансуванням та боротьбою за контроль над лісовими масивами, корупційні принади галузі, пов’язані з торгівлею деревиною, залишаються високими.

«Є поняття «сіра деревина», під якою розуміють суміш легально і нелегально придбаної сировини. Велика кількість малих підприємств та ФОПів користуються такою деревиною: частина її купується офіційно на аукціонах, щоб отримати сертифікати походження, а частина у нелегальних заготівельників чи корумпованих лісників, - розповідає експерт Михайло Попков. – Така практика розповсюджена, передусім, в лісистих областях країни, де «дворовий лісопил» став «народним бізнесом».

Попков перелічив ознаки, які свідчать, що проблема корупції при експорті деревини підприємствами Держлісагентства залишається актуальною. Серед них: великі обсяги деревини, що поставляються через посередників; низькі ціни на продукцію; узгоджені дії підприємств-продавців; скорочення кількості фірм покупців і напрямків поставок». «Повідомлення ГПУ і СБУ останнього місяця, свідчать про те, що йде активне розслідування корупційних порушень 2015 -2016 років. Я думаю, в ході їхньої роботи будуть виявлені і обсяги, корупційних доходів і фігуранти різних схем», - сказав він.

Нардеп Остап Єднак також визнав існування «централізованої корупції» при експорті лісу: «Учасники ринку, деревообробники кажуть, що тут нічого не змінилось за останній рік. І я не бачив жодного прогресу, хоча два роки про це говориться».

За останніми даними прокуратури, незаконному експорту деревини  сприяють посадовці митних органів. Такі злочини є предметом слідства правоохоронних органів Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Одеської областей. Зокрема, лише в цьому році в зоні діяльності Одеської митниці ДФС оформлено вантажу на загальну суму понад $123 мільйонів, Чернівецької митниці ДФС - вивезено в режимі експорт 1,3 мільйонів тонн лісопродукції, Закарпатської митниці - проведено 8549 аналогічних операцій.

Керівник Держлісагенства Христина Юшкевич поки обіцяє, що порядок реалізації деревини незабаром буде введений для всіх постійних користувачів, і вони всі будуть змушені із початком введення електронного обліку декларувати та обліковувати ту деревину, яку виготовляють. Та зазначає, що проти цього виступають представники різних політичних сил.

Лісгоспи проти заповідників

Тим часом між Держлісагентством (у підпорядкуванні МінАПК) та Міністерством екології виник конфлікт навколо збільшення природно-заповідного фонду.

Мінекології вже має конкретні пропозиції (одна з них – відоме урочище в Черкаській області Холодний яр). Проте погодження на них досі не отримало.

«В останні роки Лісагентство заблокувало створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Досі не погоджений проект жодного великого національного парку, створення якого планувалось. Найяскравіший приклад – Холодний яр», - розповідає Петро Тєстов. Перші роботи із створення цього парку розпочалися ще на початку 90-х років, потім їх відновила група активістів після Майдану. У Верховній Раді під головуванням першого віце-спікера Ірини Геращенко з цього приводу проводились наради.

Погодження має надавати лісгосп. Та, як говорить еколог, ієрархія в лісовій галузі така, що «поки не буде вказівки з Києва, на місці ніхто нічого робити не буде. «Юшкевич не хоче погоджувати створення національного природного парку, бо там є Кам’янський лісгосп, якому треба рубати і заробляти гроші», - пояснює Тєстов. Аналогічні проблеми, за його словами, існують і навколо інших проектів.

Так, на даний момент вже завершений проект створення Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку – це колишні угіддя президента Януковича. Втрачати лісгоспу з економічної точки зору там немає що – бо немає старих хороших лісів, які вигідно було б рубати. Проте погодження немає. Іде мова і про розширення територій існуючих національних природніх парків в Карпатах. Приклад – спроба розширення парку «Верховинський». «Його територію хочуть збільшити на 10 тисяч гектарів, - каже Тєстов. – Місцева рада дала згоду. Верховинський лісгосп та Лісагентство проти – бо там ведуться рубки».

«По Холодному яру я підтримую пропозицію і є навіть її поборником», - днями прокоментував цю тему в інтерв’ю «Главкому» міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

Христина Юшкевич також підтвердила готовність до роботи над розширенням території природних парків, але зауважила: «По Холодному яру ми надали свої пропозиції, надали можливість творення цього парку на площі до 4 тисяч гектарів. Якщо не помиляюсь, ми дали згоду на розширення парку «Синевир» на 2800 гектарів, парку «Ужанський» - на 18 тисяч гектарів, «Зачарований край» - на 5-5,5 тисяч гектарів. Тобто робота ведеться. Але вона має проводитись із залученням фахівців – екологів, лісників, з урахуванням економічної, соціальної та екологічної складових».

За словами Юшкевич, наприклад, у ситуації з «Зачарованим краєм» місцева громада начебто занепокоєна тим, що всі три лісництва після створення парку будуть ліквідовані. «А це доходи робочі місця, люди переживають», - пояснила вона.

Зі створення Дніпровсько-Тетерівського національно-природного парку ситуація складніша. «Це мисливське господарство, яке було закритим. Зараз воно в критичному стані. Це штучно створені ліси, переважно сосна, вона всихає. Треба думати, як оновлювати той ліс», - розповіла керівник Держлісагентства. Ряд наукових установ (Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства, Національний лісотехнічний університет, - «Главком»), як додала Юшкевич, дали відповідний висновок, зазначивши недоцільність створення на цьому місці національного парку через специфіку лісів та високий рівень пожежної небезпеки. Експерти однієї з цих наукових установ - Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації – також звернули увагу на рівень радіації.

«То про який національний парк може йти мова?», – задає риторичне питання чиновниця.

Катерина Пешко, «Главком»