Любовний трикутник. Як Україна вибиває росіян на індійському оборонному ринку
Країни світу, в яких існує повний цикл виробництва ракет, вважаються найбільш технологічно розвиненими
Останніми роками в українському оборонно-промисловому комплексі почала проявлятися добра тенденція – розробка власної високотехнологічної зброї. В Збройних силах України з’являються безпілотники, роботизована техніка, ракетні комплекси.
До речі, над новими озброєннями працюють як державні, так і приватні підприємства. Але якщо для своєї армії держава нерідко купувала «те, що є», то реальним показником якості в світі завжди вважався експорт. Однією з таких показових ілюстрацій співпраці з іноземним замовником варто виділити поставку українських ракет до Індії.
Україна vs Росія
Насамперед, країни світу, в яких існує повний цикл виробництва ракет, вважаються найбільш технологічно розвиненими. За часів Радянського Союзу так і було, а підприємства України працювали у тісній кооперації з конструкторськими бюро та заводами Російської Федерації. Але після розпаду СРСР кооперація поступово зменшувалася, а початок російсько-української війни поставив крапку у цій співпраці.
У 2019 році Україна уклала досить великий контракт на поставку Індії авіаційних ракет Р-27. Це ракета класу «повітря-повітря». Індія озброює нею літаки російського та російсько-індійського виробництва Су-30МКІ. Р-27 традиційно експортувались з Києва, однак близько 50% комплектуючих ракет були російськими. Не дивно, що з 2014 року на цьому ринку почалася шалена конкурентна боротьба між Україною та Росією. Для перемоги українським зброярам потрібно було не тільки замістити російські комплектуючі, але й забезпечити кращу якість, тобто, характеристики самих ракет.
У липні 2019 року ДП «Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» на чолі з головою правління Володимиром Зіміним підписало контракти на поставку Індії авіаційних ракет сімейства Р-27 класу «повітря-повітря» середньої дальності на суму $221 млн і контрольно-перевірочної апаратури для ракет Р-27 (ПППР «Гурт-М») на суму $26 млн.
Майже одночасно Індія підписала контракт і з Росією на поставку 300 ракет Р-27Р1 / ЕР1 і Р-27Т1 / ЕТ1 на суму $217,5 млн. Виробником цих ракет є АТ «Державне машинобудівне конструкторське бюро «Вимпел» ім. І.І. Торопова».
Показово, що саме український ДАХК «Артем» (Київ) є основним серійним виробником ракет сімейства Р-27 ще з радянських часів. Попередній великий контракт на поставку ракет сімейства Р-27 Індії був реалізований українською стороною у 2013 році, коли за угодою вартістю $246 млн. ВПС Індії було поставлено 400 ракет цієї серії (180 Р-27ЕР1, 180 Р-27ЕТ1 і 40 навчальних).
Повертаючись до контракту дворічної давнини, варто зазначити, що саме він повинен був стати першим дзвіночком для Російської Федерації, оскільки ця угода суттєво сприяла розвитку ракетобудівної галузі України. У 2021 році під час виставки «Зброя та безпека-2021», приватне підприємство «Радіонікс» продемонструвало кілька нових головок самонаведення. Серед них і нову пасивну головку самонаведення для ракети «повітря –повітря» Р-27. Отже, створення «мізків» для ракет дозволило Україні суттєво просунутися у створенні зброї, яку раніше вона не могла виробляти без участі Росії.
«Історія створення цієї головки самонаведення починається від контракту України з Індією трирічної давнини. Той контракт став поштовхом для розвитку цієї головки самонаведення. Крім того, у нас була необхідність імпортозаміщення компонентів, які вироблялися в Росії», - заявив директор приватної компанії ТОВ «Радіонікс» Станіслав Зав’ялов.
Над розробкою цієї головки самонаведення працювала група з 40 спеціалістів. «На сьогоднішній момент головка самонаведення вже створена і продемонстрована комісії, яка складається з представників індійських Військово-повітряних сил, а також вітчизняних «Укроборонпрому», ДАКХ «Артем» та спецекспортерів. Вона пройшла перевірку параметрів, які були прописані у загальній програмі випробувань. Ця головка самонаведення володіє усіма заявленими характеристиками. Більше того, частина характеристик суттєво перевищує задані параметри», – наголосив він.
За словами Станіслава Зав’ялова, стара російська головка самонаведення мала максимальну дальність виявлення цілі у 35 – 40 кілометрів, нова ж має удвічі кращі характеристики – може захоплювати ціль на відстані 80-90 км. «Це перевищує дальність виявлення оптико-локаційної станції винищувача Су-27 та Міг-29. Створена система є унікальною. Крім того, вона може слугувати основою для створення ракет наступного покоління», - додав Станіслав Зав’ялов.
Це – приклад державно-приватного партнерства, яке не тільки принесе користь Україні, а нав’язує конкуренцію Російській Федерації на її традиційному ринку в Індії.
Крім того, в інтересах Збройних сил Україні розробляється ракета «Агат» нового покоління «повітря-повітря», для якої має бути використана нова головка самонаведення. За словами Зав’ялова, розробка ракети «Агат» могла бути завершена через «декілька років», а це суттєво б посилило літаки українських Повітряних Сил.
Можна констатувати, що технологічна хвиля в Україні, яка була підсилена збройною агресією Росії, може надати потужний поштовх для модернізації вітчизняної армії. А також значно посилити позиції на світовому ринку озброєнь, де Україна дещо втратила потенціал.
Дмитро Бадрак, для «Главкома»