Марш національної гідності. Чому хвилюються на Банковій і у Москві?

Кремлівські пропагандисти побачили загрозу мінському процесу внаслідок об'єднання «Свободи», «Національного корпусу» і «Правого сектора». І на Банковій, і в Москві побоюються «дестабілізації», до якої можуть призвести спільні дії націоналістів

22 лютого, в третю річницю втечі Януковича з України, ВО «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор» проведуть у Києві Марш національної гідності. Хода націоналістів з Майдану Незалежності до парламенту розпочнеться о 10-й ранку, біля стін Верховної Ради вони зажадають «припинити соціальний грабіж населення та експлуатацію малого і середнього бізнесу, згорнути програму приватизації держпідприємств, зберегти мораторій на продаж землі і відмовитися від торгових відносин з ОРДЛО і особливого статусу Донбасу».

«Не можете і не хочете? Прийміть хоча б новий закон про вибори і йдіть!» – такий варіант збираються запропонувати об'єднані націоналісти.

Російські ЗМІ із цього приводу несподівано забили на сполох. За їхнім трактуванням, напіввійськові організації українських націоналістів збираються на марш, аби повалити президента Порошенка і розпустити парламент, а це «путч», «третій Майдан», «хаос і агонія української держави».

Свої прогнози росіяни вибудовують на думках українських політологів. Зокрема, Вадим Карасьов проведення маршу під час меморіальних заходів на Майдані назвав спробою радикалізації і дестабілізації і без того напруженої ситуації в країні. Він вважає подібні акції діяльністю, спрямованою проти інтересів країни.

«Радикальні гасла і дії націоналістів тільки підвищуватимуть градус суспільного невдоволення, працюватимуть проти становлення правового порядку в державі, блокуватимуть пошук компромісу в рамках Мінських домовленостей», – написав Вадим Карасьов на своїй сторінці у Facebook.

Колеги Карасьова, який останнім часом захопився відвідуванням політичних ток-шоу на московських каналах, в оцінках наслідків майбутнього маршу більш стримані. На їхню думку, заяви українського політолога, підхоплені російськими ЗМІ, це елемент інформаційної технології. І вже якщо російські ЗМІ почали малювати майже апокаліптичні сценарії, отже, союз «Свободи» з «Правим сектором» і «Національним корпусом» там оцінюють як ефективний і здатний показати результат в Україні.

Марш націоналістів центральними вулицями Києва, 14 жовтня 2016 року

«Російські пропагандисти працюють за стереотипами: наприклад, українські праві радикали будь-якої миті можуть повалити владу, – пояснює керівник центру «Третій сектор», політтехнолог Андрій Золотарьов. – Але влада сама радикалізує ситуацію. Якщо немає коаліції, слід відверто сказати: перезавантажуємо Раду. З такими рейтингами недовіри треба йти на перевибори, можливо, і на дострокові президентські. Натомість влада консервує ситуацію і створює враження, що політичним шляхом взаємодіяти із нею неможливо».

Путінський режим боїться, що на зміну нинішнім керівникам України, з яким можна домовлятися, до влади прийдуть набагато радикальніші сили, що створить Путіну набагато більше проблем, тому акції націоналістів і подають як загрозу державності, вважає політичний оглядач Сергій Руденко.

«Якщо люди незадоволені і виходять на вулицю, то влада повинна реагувати, а політологи – безпристрасно коментувати. Однак риторика Карасьова дуже схожа на риторику, яка лунала на початку Євромайдану, – зазначає Сергій Руденко. – Тоді теж казали, що на мітинги виходять люди, які намагаються розхитати ситуацію в державі. Так і тоді, влада побоюється широких виступів».

Сам факт об'єднання націоналістів у російських ЗМІ використовується для формування образу зовнішнього ворога, пояснює експерт.

«Російські ЗМІ спотворюють інформацію. Їм вигідно говорити, що в Україні є широкий націоналістичний, «фашистський» рух. І що більше людей вийде на Майдан, аби вшанувати пам'ять загиблих – усіх нас російські ЗМІ запишуть у націоналісти. Так сформують образ зовнішнього ворога, таких собі «фашистських молодчиків», – вважає Руденко.

На думку політичного експерта Олесі Яхно, активізація теми «націоналістичної загрози» в російських ЗМІ пов'язана з політичними втратами Кремля на міжнародній арені, зокрема в питаннях виконання Мінських домовленостей.

«Ухвалення резолюцій міжнародними організаціями або рішень щодо санкцій у російських ЗМІ завжди супроводжується темою «нацистів», «фашистів-бандерівців», – каже Яхно. – І коли образ «бандерівця» тьмяніє, його починають підживлювати різними факельними ходами або фактами вандалізму».

Яхно також додає, що український націоналізм в останніх три роки видозмінився і здобув багатьох нових прихильників. «Український націоналізм, починаючи з подій початку війни 2014 року, став громадянським», – зазначає експерт.

Істерика в російських ЗМІ збіглася із «полюванням на дестабілізаторів», що його розгорнули політологи та експерти, яких зазвичай пов'язують із Банковою. На ініціаторів протестних акцій – націоналістські політичні сили – намагаються навісити клеймо популістів, котрі підігрують настроям натовпу. Розкручується теза, мовляв, у Дні пам'яті про героїв Небесної сотні влаштовувати марші або мітинги – блюзнірство. Хоча загиблі на Майдані якраз і відстоювали права народу вийти на протест проти корумпованої влади, що втратила довіру виборців. Риторика тих, хто критикує ініціаторів масових акцій, дуже схожа з тим, що казали представники режиму Януковича на початку 2014 року. Ті самі заклики «не розхитувати човен». Потрібно визнати, що Банкова останніми роками нехай у менших масштабах, але створила свою систему «інформаційної роботи з населенням». Сьогодні вона працює проти реальних опонентів влади, серед яких націоналісти.

Марш національної гідності 22 лютого стане тестом, наскільки змінилася українська влада за останніх три роки, чи засвоїла вона урок своїх попередників?

Андрій Величко, для «Главкома»