Медведчук виходить з темряви. Прем’єра восени

В анонсі реаліті-шоу «Кандидат» Вадим Рабінович, стоячи на даху хмарочоса, оголошує кастинг «кандидата від народу». Переможців відбору обіцяно взяти до списку партії «За життя». Але з головним кандидатом Рабінович вже визначився. Помпезно зрежисоване запрошення Віктора Медведчука поповнити лави віртуальної партії та його згода, оголошена буквально наступного дня, підтвердили давні побоювання – кум Путіна таки вирішив повернутися до великої публічної політики.

Акцент саме на слові «публічна», адже останні років 15 одіозний Медведчук уникав її, ховаючись за безликими прес-релізами. У «За життя», симпатію до якої він раніше виказував, партійний неофіт очолить напрямок «миру на Донбасі, відновлення відносин з Російською Федерацією і країнами СНД». Під таку заявку Медведчук заздалегідь старанно готував ґрунт – раніше лави партії поповнив його найближчий соратник Нестор Шуфрич. За чутками, Шуфрич мав наглядати за партійною касою, яка почала активно підживлюватись грошима Медведчука.

Палкий прихильник інтеграції з Росією Медведчук останні роки робив ставку на громадський рух «Український вибір». У цей проект було вкладено дуже багато ресурсів, але він так і не вистрілив. За часів президентства Віктора Януковича Медведчук, хизуючись своїми унікальними зв’язками у Москві, намагався «продати» себе українській владі як ефективного переговорника з Кремлем. Але «донецькі» насторожено ставились до фігури Медведчука і тримались від неї подалі. Втім під час візитів до України Володимир Путін демонстрував, кого насправді вважає тут головним політиком. Після зустрічі з Януковичем у Криму ближче до ночі російський президент їхав до Медведчука в його шикарний маєток під Ялтою. Там господар з дружиною, теледівою Оксаною Марченко пригощав кума шампанським з фруктами та хвалився перед ним танцюючим фонтаном. Відео з цими кадрами, аби переконати всіх, хто ще сумнівався у впливовості Медведчука, було навмисне викинуто у мережу.

Як не парадоксально, вплив Медведчука значно посилився вже за «постмайданної» влади. Війна дала йому другий шанс: і у політиці, і у бізнесі. Медведчук увійшов до Тристоронньої контактної групи і в ролі спецпредставника офіційно займається напрямком звільнення заручників. Віце-спікер Ірина Геращенко згадувала, що пропозиція залучити Медведчука до процесів вперше прозвучала влітку 2014-го від німецького канцлера Анґели Меркель. Це вона, вочевидь, зробила з подачі російського президента. І хоча така легалізація кума Путіна багатьох досі обурює, він користується підтримкою Петра Порошенка, який виправдовує його участь в Мінському процесі благими гуманітарними цілями. Так Медведчук брав безпосередню участь в звільненні з російського полону Надії Савченко, позувавши на камери разом з Путіним у спектаклі з її помилуванням. А загалом нібито завдяки сприянню Медведчука звільнено понад півтисячі людей. Так кум агресора постав перед українцями миротворцем та рятівником.

Непогано почуває себе і бізнесмен Медведчук. Формально він не має відношення до бізнесу, але при цьому, за даними bihus.info, користується приватним літаком та п’ятипалубною яхтою. Інтереси Медведчука через підставних осіб, за твердженням журналістів, проглядаються в нафтогазовому, вугільному бізнесах, низці обленерго, мережі автозаправок Glusco, що об’єднала об’єкти, які раніше контролювала «Роснафта», а також у скандальному тютюновому монополісті «Тедіс Україна».

Демонізований політик довго шукав формат свого повернення в публічний простір. Після кількох спроб його вибір впав на перспективний віртуальний проект «За життя» на чолі з галасливим популістом Рабіновичем. Саме ця партія може стати локомотивом, який вкотре занесе Медведчука у стіни Верховної Ради. Він вже обирався народним депутатом в другому, третьому (як мажоритарник від Закарпаття) та четвертому (по списку СДПУ(о)) скликаннях і посідав віце-спікерське місце у президії. Щоправда, остання депутатська каденція була для Медведчука зовсім нетривалою – у 2002 році він перебрався до Адміністрації президента, де за ним закріпився образ «сірого кардинала» за президента Кучми. Після Помаранчевої революції від нової влади лунали звинувачення на адресу екс-голови АП в фальсифікаціях на користь Віктора Януковича, але ніякими наслідками для Медведчука вони не завершились.

На парламентських виборах-2006 Медведчук, який на той момент став жорстким опозиціонером, створив «антипомаранчевий» блок «Не так!», до якого переважно увійшли колишні «есдеки». Але виборець не зрозумів такого екстравагантного брендингу і нове дітище Медведчука з тріском провалилось. З тих пір він вже нікуди не балотувався і лише в 2012-му створив «Український вибір». З того часу країну заполонили білборди з закликами вступити в Митний союз та провести референдум.

У 2014 році Медведчук був одним з провайдерів ідеї створення Опозиційного блоку, куди інкорпорував кількох депутатів. Але великої ролі вони там не грають, що в результаті і вилилось в демарш Шуфрича, який доєднався до «За життя», лишаючись при цьому, як, до речі і Рабінович, у складі фракції.

Як ліпили телезірку

Те, що Медведчук приглядається до проекту Вадима Рабіновича та Євгена Мураєва, які раніше побили горщики з Опоблоком, було помітно давно. Першою ознакою його зближення з Рабіновичем стало несподіване відвідування останнім «Володимирського централу», де він поспілкувався з ув’язненим українцем Миколою Карпюком. Зрозуміло, що такий несподіваний візит до легендарної російської в’язниці не міг не відбутись без домовленостей у Кремлі. І саме Медведчука Рабінович розхвалив за сприяння після візиту до Карпюка. Тоді депутат зізнався, що намагається бачитись із Медведчуком хоча б раз на тиждень. Та й сам Медведчук у своїх рідкісних інтерв’ю не забував повторювати, що погляди «За життя» йому близькі.

Нинішні пристойні рейтинги «За життя» пояснюються тим, що це – «партія телевізора». Мураєву належить телеканал NewsOne, який він свого часу викупив у того ж Рабіновича, а нещодавно переписав на свого батька. Обидва політики просто не вилазять з прямих ефірів. Останнім часом на каналі збільшилась кількість компліментарних згадувань Медведчука та маніпулятивних опитувань щодо його персони. Показово, що ця ж трійка – завжди бажані гості і на іншому інформаційному каналі «112». Там у Рабіновича є навіть власна авторська програма, а Медведчук проявляється здебільшого у вигляді коментарів на всі випадки життя. В ефірі також звучать панегірики на його адресу від запрошених політологів та експертів. Медіамоніторинг засвідчив вражаючі дані: із травня по червень про Медведчука на «112» з’явилося більше новин, ніж за весь 2017 рік.

Можна очікувати, що після заяви про вступ до лав партії кількість згадок про Медведчука тільки збільшиться. На медійному ринку давно ходять чутки, що він  чи то купив, чи то взяв в довгострокову оренду і «112», і NewsOne якраз з прицілом на своє повернення в політику. Інформаційна політика цих мовників останнім часом такі припущення тільки підтверджує.

На цю ситуацію звернули увагу в парламентському комітеті зі свободи слова. Його голову Вікторію Сюмар насторожує, що кум Путіна спокійно веде бізнес в Україні і може мати стосунок до купівлі телеканалів. Але довести це через заплутану систему власності складно.

Переможець Кучми

Пафосне запрошення Медведчука у партію відбулося під час спецвипуску ток-шоу «Український формат» на NewsOne, на якому були присутні експерти зі специфічним шлейфом: всі вони давно працюють з Медведчуком – політологи Руслан Бортник та Михайло Погребинський, політтехнолог Володимир Грановський. Глядачам було запропоновано обрати п’ятьох кандидатів у різних напрямках, яких Рабінович зобов’язувався запросити до лав партії. Медведчук разом з Євгеном Марчуком та колишнім своїм патроном Леонідом Кучмою дійшов до «фіналу» в номінації «Мир та стосунки з СНД» і там прогнозовано нокаутував їх, набравши 60% голосів. В титрах його позиціювали як автора конституційної реформи 2004 року та прихильника федеративного устрою держави.

«Президент мінімум двічі на тиждень відправляє Медведчука на переговори з Путіним, і якщо протягом двох років не міняє, значить, той виконує свою роботу добре», – так Рабінович представив переможця. Аби шоу з кастингом не виглядало так незграбно, у двох інших категоріях, для балансу, перемогли антикорупційний «грантожер» Віталій Шабунін та екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, якому глядачі чомусь довірили займатись міжнародною політикою. Але Рабінович відразу натякнув, що ця пара – не герої його роману, і висловив надію, що той же Наливайченко не прийме запрошення приєднатись до його команди.

Притому, що Медведчука стало так багато в медіапросторі, сам він досі продовжує ховатись за кулісами. Але, за інформацією джерел «Главкома», вже ближче до старту виборчої кампанії, одіозний політик з традиційними мантрами про мир, сам з’явиться на телеекранах.

Тепер поторгуємось?

Вихід Медведчука «з темряви», вступ його до розкрученого проекту є серйозною заявкою на торги з іншою «партією Південного Сходу» – Опозиційним блоком. Рабінович вже звернувся до Опоблоку, «Відродження», Аграрної партії та інших щодо висунення єдиного кандидата на президентських та спільної діяльності на парламентських виборах. Щоправда, він зауважив, що об’єднання не може відбуватись під Сергія Льовочкіна та Юрія Бойка, з якими у Рабіновича важка історія стосунків.

У Медведчука свого часу не вийшло підняти власні ставки в Опоблоці, де він зіткнувся з супротивом основних акціонерів – вищезгаданого Льовочкіна та Рината Ахметова. Але з рейтинговим «За життя» за спиною, яка буде топтатись на тому ж проросійському фланзі, вести перемовини можна з інших позицій. Показово, що Рабіновичу дали розхвалити його об’єднання з Медведчуком на ахметівському телеканалі «Україна», що поки неможливо уявити на льовочкінському «Інтері». Рабінович відверто тролив конкурентів фразами про те, що запрошенням Медведчука він «зробив» Опоблок, перехопивши тему миру.

Втім на той самий випуск «Українського формату», який вийшов на його каналі, неоднозначно відреагував інший лідер «За життя» Євген Мураєв. Він написав в «фейсбуці», що йому потрібен час, аби дати оцінку тому, що відбулося. В коментарі «Главкому» Мураєв це тільки повторив.

Якщо вплив досвідченого та ресурсного Медведчука не піддається сумніву навіть в його нинішньому статусі, то, потрапивши до парламенту, він може знову стати окремим центром тяжіння в українській політиці. А за сприятливих умов, можливо, навіть повернеться до президії Верховної Ради.

«Як публічна фігура Медведчук токсичний і в публічній політиці у нього досить вузький сегмент підтримки, – говорить політтехнолог Андрій Золотарьов. – Поки на етапі боротьби за те, хто буде представляти Південний Схід, Медведчук – Рабінович обіграють Льовочкіна – Бойка. Але політична машина Опоблока ще не увімкнулась на повні оберти. Якщо він буде консолідований, то своє візьме, а віртуальна «За життя» може просісти. Не можна виключати й того, що з боку Медведчука – це запрошення Опоблоку за стіл для політичного торгу».

Політолог Михайло Погребинський, який має досід співпраці з Медведчуком, вважає, що той може зіграти позитивну роль у висуненні єдиного кандидата від «немайданної» опозиції: «Якщо вона об’єднається навколо одного кандидата, то є висока ймовірність виходу до другого туру. А сам цей факт стане передумовою, аби в наступному складі парламенту з’явилася доволі серйозна опозиційна сила. І оскільки Медведчук авторитетний і в колі Рабіновича – Мураєва, і в колі Льовочкіна – Бойка та інших, вони будуть прислуховуватись до нього, навіть якщо цього не сильно хочеться. Теоретичних перспектив об’єднання після входження Медведчука в публічну політику стало більше».

Погребинський радить Медведчуку ставати більш публічним політиком: «Я давно йому говорив, що треба виходити з тіні. Вважаю, що він – сильний полеміст, легко находить відповіді на будь-які каверзні питання. Тоді він не вважав це за потрібне, але зараз, коли він все-таки вирішив іти далі з цією партією, може, змінить свою думку. А його токсичність перебільшена: люди, які ненавидять Медведчука, і так не голосували б за Рабіновича».  

Після гучного затримання Надії Савченко та Володимира Рубана генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що у нього є питання щодо діяльності медведчуківського «Українського вибору» як «центра антиукраїнської пропаганди». Втім всі ці питання поки завершились без відповіді, а Медведчук залишається недоторканим за будь-якої влади. Його повернення на політичну авансцену в Україні чекають і у Кремлі. Там будуть дуже уважно стежити за сходження свого головного фаворита.

Павло Вуєць, «Главком»