«Москва приклала до цього руку». Звіт ООН про Іловайськ – провокація до роковин?

9 серпня голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер презентувала доповідь ООН щодо порушення прав людини та міжнародного права під час трагічних подій у районі Іловайська у серпні 2014 року.

У доповіді «Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в контексті подій під Іловайськом у серпні 2014 року» мова йде не стільки про військові події того часу, скільки про факти вбивств, катування та знущання над цивільним  населенням Донбасу та українськими військовополоненими. Представники Моніторингової місії через чотири роки після самих подій стверджують, що під час збройного конфлікту серйозних порушень прав людини припускалися всі сторони конфлікту. Скандальним є той момент, що особливий акцент у звіті робиться саме на  вчинках бійців батальйону «Донбас», злочинам проросійських бойовиків  та російських військових приділяється значно менше уваги. Усі звинувачення базуються на свідченнях осіб, яких опитували укладачі звіту.

У батальйоні «Донбас», яким на момент трагічних подій командував Семен Семенченко (нині народний депутат) вже назвали представлену доповідь провокацією до роковин Іловайської трагедії. Представники добровольчого батальйону заперечують озвучені злочини.

У документі загалом ідеться про те, що серед цивільних загинули 36 осіб (18 чоловіків і 18 жінок). Двох з них, за даними ООН, могли розстріляти учасники українських добровольчих батальйонів. Примітно те, що під час брифінгу для журналістів голова місії ООН не вказала на відповідальність та роль Росії, яка здійснила агресію проти України та окупувала частину її території, не згадана Росія і в рекомендаціях, які ООН в кінці звіту надає лише Україні та представникам «Л/ДНР». Говорячи про сторону, яка протистояла українським військовим, Фрейзер вживала словосполучення «збройні групи», навіть не додаючи означення «незаконні».

Обстріли Іловайська

 У доповіді ООН йде мова, що до серпня 2014 року в Іловайську залишалося приблизно 12-13 тисяч цивільних осіб - з 16 тисяч, що проживали там до початку конфлікту. Перший обстріл міста відбувся 12 липня 2014 року. Протягом наступних днів внаслідок обстрілів було пошкоджено електро- та водопостачання. З 7 по 28 серпня місто обстрілювали щодня.

Станом на середину серпня через обстріли було припинено постачання електроенергії, газу та води. Внаслідок обстрілів було пошкоджено до 600 приватних будинків (з 1800) та всі 116 багатоповерхових житлових будинків в Іловайську.

Повна версія моніторингового звіту ООН

У ніч з 7 на 8 серпня у лікарню Іловайська влучив снаряд, який пошкодив головну будівлю  медичного закладу, аптеку, склад ліків. З приблизно 90 пацієнтів, які перебували в лікарні на той момент, ніхто не загинув і ніхто не отримав травми. Персонал, пацієнти та операційна перемістилися до підвалу, де три дні медичні бригади надавали допомогу та проводили операції. Лікарі це згадують так: «Ви не можете навіть уявити собі, як нам там працювалося. Відсутня належна вентиляція, постійний запах крові, яку не можна змити, запах інших біологічних рідин майже 100 пацієнтів і запах трупів. І все це в спеку. Нам не вистачало їжі, ми майже непритомніли, доглядаючи за пацієнтами».

Вбивства та катування цивільного населення

Дослідження ООН говорить про те, що загалом загинули щонайменше 36 цивільних - чотирьох з них могли убити, а інші - померли під час обстрілів. За даними ООН, сторони конфлікту «були залучені до вбивства цивільних, але це не мало масового або систематичного характеру».

Правозахисникам надали доступ в окупований Іловайськ лише у 2016 році. Доповідь базується на інформації, яку моніторингова місія ООН зібрала в ході проведення понад 80 інтерв'ю з жертвами і свідками та з інших джерел. За словами голови місії Фіони Фрейзер, інформація була перехресно перевірена та підтверджена з декількох джерел, включаючи матеріали, які були надані місії ООН конфіденційно. Імена багатьох свідків у звіті ООН не називаються.

Автори звіту встановили, що за час боїв у місті начебто стратили чотирьох цивільних. При цьому двох з них, як стверджується у звіті, могли вбити представники українських на той час добровольчих батальйонів, зокрема «Донбасу». Представники «Донбасу» натомість стверджують, що їм не пропонували дати свідчення стосовно подій в Іловайську.

«На основі підтверджених повідомлень, які були перехресно перевірені, ми встановили факти вбивств і тортур цивільних осіб і осіб hors de combat (військових, не здатних до бою – ред.) , але це не мало масового або системного характеру. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні задокументувала вбивство чотирьох цивільних осіб в Іловайську, два з цих убивств скоїли українські батальйони, коли жертви перебували під вартою. Двох людей убили вдома, але не можна однозначно сказати хто», - розповіла  Фіона Фрейзер на брифінгу.

Голова місії ООН розповіла і про випадки знущань з боку українських військових. «На сьогодні ми задокументували випадки 13 осіб, які зазнавали тортур і жорстокого поводження з боку українських батальйонів в Іловайську та навколишніх селах», - заявила Фрейзер. Ідеться насамперед про чоловіків від 30 до 66 років, які ставали жертвами. Їх підозрювали у тому, що вони були членами «озброєних груп», або були пов'язані з ними і коригували вогонь.

Більшість постраждалих, відповідно до звіту, утримував у школі № 14 добровольчий батальйон «Донбас». «22 серпня 2014 року на блокпості, що під контролем одного з українських добровольчих батальйонів, було затримано двоє чоловіків, одному з яких було 30 років. Обох звинуватили у тому, що вони були «коригувальниками вогню». Як повідомляється, після допиту, бійці батальйону помістили їх в металеву клітку для собак розміром один на один метр, яка знаходилася на блокпості, де їх утримували протягом чотирьох днів», - йдеться у звіті.

У звіті також наводяться дані про побиття та тримання у металевій шафі цивільних осіб, яких українські військові підозрювали у співробітництві з терористами.

Крім того, у звіті йде мова і про нібито вбивства цивільних людей. Коли українські сили покинули Іловайськ, то у дворі школи №14 знайшли поховання трьох людей. Жертвами стали цивільні особи Валентин Мініч, Ігор Труфанов та Сергій Мироненко.

Вбивства та катування українських військових

У звіті ООН також задокументовано і загибель українських військових під час потрапляння в полон або поранень внаслідок обстрілу колони, яка покидала Іловайськ.

У звіті наводять дані Генеральної прокуратури України за якими під час подій під Іловайськом було захоплено близько 300 українських добровольців та військовослужбовців. Згідно зі звітом ООН до 31 серпня 2014 року  не менше 366 українських військових загинуло та принаймні 429 було поранено.

Цих військових перевозили до основних місць, які контролювати терористи: захопленої будівлі міліції у місті Сніжне, захопленої будівлі  Академії внутрішніх справ, захопленої будівлі обласного управління СБУ у Донецьку.

«Більшість військовослужбовців, з якими провів інтерв'ю офіс ООН з прав людини, стверджували, що на них напали й захопили солдати РФ. Ми отримали інформацію про вбивство трьох українських військовослужбовців після того, як вони здалися 29 серпня», - розповіла голова Моніторингової місії ООН. Вона також зазначила, що ще четверо військових загинуло від поранень через відсутність необхідної медичної допомоги. Ще 300 затриманих бійців ЗСУ, яких захопили в полон, доставили у місця  тримання під вартою, де «умови були нелюдськими й такими, що принижують людську гідність». Наших хлопців катували, а саме били, імітували страту, погрожували фізичним насильством.

Правозахисники отримали свідчення, що щонайменше трьох українських військовослужбовців вбили вже після того, як вони потрапили в полон 29 серпня 2014 року. Щонайменше четверо поранених українських військових та добровольців загинули у полоні через відсутність медичної допомоги.

Полонених поділили на дві групи: військовослужбовців ЗСУ та добровольців батальйонів. Ставлення до останніх було набагато гіршим. Добровольців з Донецької, Луганської та Харківської областей озброєні групи вважали «зрадниками» та поводились з ними жорсткіше.

«Командир озброєної групи з позивним «Батя» розсердився і почав стріляти під ноги і над головами полонених. Одна куля відлетіла рикошетом і потрапила одному з затриманих у стегно. Коли той впав на землю, волаючи від болю, «Батя» сказав, що йому нададуть медичну допомогу, лише якщо він застрелить одного з своїх побратимів», - говориться у звіті.

Також правозахисники отримали багато свідчень, що на полі бою, вже після обстрілів, сепаратисти могли добивати українських поранених одиничними пострілами.

Що говорять про звіт ООН в Україні?

«Главком» звернувся по оцінку оприлюдненого звіту до безпосередніх свідків подій в Іловайську – представників добровольчого батальйону «Донбас». Пізніше, у грудні 2014 року, батальйон був переформатований, створили два окремі військові підрозділи - 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна», який підпорядковується ЗСУ, та 2-й батальйон спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України.

«Ніяких вбивств і тортур мирних жителів не було. Навпаки ми з ними ділилися харчами»

Семен Семенченко,

колишній командир 2-го Батальйону спеціального призначення «Донбас»

У звіті розповідається що ООН було надано доступ на окуповану територію в Іловайськ в 2016 році. Вони провели ряд інтерв'ю з місцевими жителями і встановили, що за час боїв в місті нібито стратили чотирьох цивільних. При цьому двох з них, як говориться у звіті, нібито «могли вбити» представники українських батальйонів, зокрема «Донбасу». Я командував батальйоном «Донбас» під час іловайських подій при першому і другому штурмі міста. У звіті описуються події, які нібито мали місце після другого штурму - 18 серпня 2014 року. 18 серпня батальйон Донбас виконав бойове завдання і увійшов в Іловайськ. 19 серпня я та ще кілька бійців були поранені і доставлені в Дніпропетровську лікарню імені Мечникова. Командування батальйоном після 19 серпня я передав своєму заступнику - підполковнику Власенку. За два дні мого перебування в місті ніяких вбивств і тортур мирних жителів не було. Навпаки ми з ними ділилися харчами. Також я не знаю в нашому батальйоні будь-яких людей з позивним «Кат» (Семенченко посилається на єдиного згаданого у звіті бійця «Донбасу» - «Главком»). На мою думку, такі «позивні» - плід уяви любителів «розіпнутих хлопчиків» і «з'їдених снігурів».

«Цивільні, які перебували в Іловайську без зброї, були під захистом Нацгвардії»

Анатолій Виногродський,

підполковник Національної гвардії України, командир 2-го Батальйону спецпризначення «Донбас»

Давайте уточнимо, що на території школи (мається на увазі школа №14, де за звітом ООН після відходу українських сил були знайдені три трупи – «Главком») у серпні 2014 року базувалося сім батальйонів разом з «Донбасом» та окрема рота Збройних сил України. Наскільки я знаю, бійці батальйону ділилися пайками з місцевим населенням, які проживали у підвалі школи і в залізничному депо. У підвалі школи жило близько 20-ти цивільних осіб, в депо жили близько 50-ти цивільних.

З приводу трупів. Двоє з них були загиблі зі зброєю сепаратисти, яких вбили під час зачистки Іловайська 18-го серпня. Третій, нібито цивільний, загинув під час перестрілки. Ця людина, яка протягом чотирьох діб обстрілювала школу з гвинтівки була вбита під час бою.

Цивільні, які перебували в Іловайську без зброї, були під захистом Нацгвардії ЗСУ. Тому «казки» про те, що катували та вбивали цивільне населення – це неправда.

Я не знаю випадків катувань. Полонені перебували у кімнаті тієї самої школи, я особисто давав їм їжу та сигарети. Я нічого не знаю про металеві шафи. Вони можуть розповідати, що завгодно.

«Чому комісари ООН не поговорили зі мною?»

В’ячеслав Власенко,

командир 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна»

Ця доповідь у мене викликає великий подив, вона дуже суб’єктивна. Роботу комісари ООН провели на окупованих територіях, а на цьому боці у всякому разі зі мною ніхто не спілкувався. Чому комісари ООН не поговорили зі мною?

Дуже добре видно намагання вибілити дії російських військ і терористів «Л/ДНР», розстріл ними наших Збройних Сил та добровольчих батальйонів. Думаю, Москва приклала свою руку до цього звіту. Я бачу у цій доповіді намагання представити бойовиків, як цивільне населення. Так, серед бойовиків було досить багато мешканців Іловайська, вони взяли зброю і почали з нами воювати. Вони не були мирними мешканцями, це неправда.

Дійсно, кілька цивільних були вбиті, але не батальйоном «Донбас». 26-го серпня чоловік, який знаходився у шкільному бомбосховищі пішов додому за зарядним пристроєм для телефону. Він загинув від куль бойовиків. Так само й інші були вбиті під час обстрілів терористами. Я знайшов дружину цього загиблого, викликав медиків і наказав поховати у дворі школи його та інших, бо температура була далеко за +40. Цвинтар на той час контролювався терористами.

Інший загиблий перебував у районі зосередження наших підрозділів і був зупинений на позиції з питанням, що він робить тут і де проживає. Він не зміг відповісти, тому був затриманий. У подальшому планували його передати СБУ, проте був обстріл, який вівся з території РФ. Під час обстрілу він отримав смертельне поранення.

Щодо утримування цивільного населення та знущання над ним. Ми виявили розвідно-диверсійну групу терористів, вони мали стрілецьку зброю, а також два переносних вогнемети «Шмель» для того, аби вбити нас. Вони були заарештовані. Після допиту ми передали їх СБУ, а потім їх обміняли на наших полонених. Тепер виявляється, згідно з цією доповіддю, мова нібито йде про цивільне населення. Ми утримували їх у приміщенні у дворі школи, не в підвалі, і не в ямі.

В Іловайську я не допускав ніяких дій проти цивільного населення. Більше того, коли ми зайшли в Іловайськ 19-го серпня і знайшли у бомбосховищі школи №14 дітей та дорослих, які сиділи по щиколотку у воді, нахиливши голову до землі і схрестивши руки на грудях. Пізніше ми дізналися, що бойовики, які тікали, сказали їм, що прийдуть «каратєлі батальйона «Донбас»» і всіх їх розстріляють. Щоб розрядити атмосферу, хлопці почали викачувати воду з підвалу, купили дітям цукерки і почали з ними спілкуватися. Тоді цивільні зрозуміли, що з нами безпечно. Якщо ви їх спитаєте, то вони підтвердять, що так і було.

«ООН не осмілилась сказати хоча би слово у бік Росії»

Анатолій Гриценко,

колишній міністр оборони, полковник запасу

Я дуже уважно прочитав доповідь ООН, усі 32 сторінки. Перше, я не вважаю її об’єктивною. Друге, я вважаю її політично заангажованою. Віддам належне: там зроблена спроба дати більш-менш об’єктивні оцінки і написано чітко, що всі порушення, які вони зафіксували не носять системного характеру, вони епізодичні. Це великий плюс. Подивіться на рекомендації, які даються у кінці доповіді Україні та «озброєним угрупуванням», як вони називають бойовиків на Донбасі. ООН не осмілилась сказати хоча би слово у бік Росії. Хіба вони не знають, що якби не було факту російської агресії, то не було би Іловайська і Дебальцева? Не можна виривати інформацію з контексту… Звідки з’явились «Гради»? З супермаркету? Ось тому вони заангажовані.

Юлія Тунік, «Главком»