На комп’ютеризації держави вкрадено понад 100 мільйонів. Під підозрою - найвищі посадовці (ДОПОВНЕНО)

Екс-міністр юстиції Олена Лукаш, голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко та менеджмент Фонду соцстраху – далеко не повний перелік причетних до зловживань із коштами на комп'ютеризацію органів державної влади.

Правоохоронні органи розслідують масштабні розкрадання державних коштів, що були виділені на закупівлю програмного забезпечення, а також створення держреєстрів. Лише Фонд соцстраху від непрацездатності та Держслужба зайнятості втратили понад 100 млн гривень. Велику частину коштів було розкрадено вже після Майдану.

Цього року Генеральна прокуратура відкрила нову справу проти Олени Лукаш. Відповідно до судового реєстру, колишнього міністра юстиції звинувачують в «організації схеми розкрадання» в особливо великих розмірах при створенні Єдиних та державних реєстрів України «через низку підконтрольних їй підприємств».

Ідеться про закупівлі держпідприємства «Інформаційний центр» Мін'юсту в 2013 – 2014 роках. Загальна сума викрадених коштів не уточнюється, але в числі підприємств, які фігурують у справі про розкрадання, опинилися  одні з найбільших постачальників програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання для держави - «Софтлайн ІТ» та «Айкюжн». Остання – «Айкюжн» – паралельно фігурує в іншому кримінальному розслідуванні, що дає уявлення про масштаби зловживань, які тривають і досі.

Так, відповідно до кримінальної справи, яку порушило СБУ, слідчі зацікавились єдиними інформаційно-аналітичними системами створеними для Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та Держслужби зайнятості Міністерства соцполітики. Ці системи розроблені на базі «Програмної платформи конструювання централізованих багатокомпонентних інформаційно-аналітичних систем нового покоління Megapolis.Net». Як установили слідчі, право інтелектуальної власності на них з 2012 року належить фірмам «Айкюжн» та «БМС Консалтинг», а держава платить їм щороку понад 50 млн гривень авторської винагороди та інших платежів як оплату за модернізацію програмного забезпечення.

Відповідно до інформації СБУ, за 2012-2015 роки на рахунки «Айкюжн» та «БМС Консалтинг» Мінсоцполітики, Фонд соцстраху з тимчасової втрати працездатності та Держслужба зайнятості перерахували понад 100 млн гривень за роботи, які «практично не виконувались». 

Після публікації матеріалу, компанії «Айкюжн» та «Софтлайн ІТ» надали «Главкому» коментарі щодо порушених справ.

«Наші компанії є лише розробниками інформаційних систем, а не фігурантами розслідування. Як відомо, восени 2013 року в країні стався правовий колапс. Доступ до Єдиних та державних реєстрів ДП «Держінформ'юст» було заблоковано через конфлікт, що виник із розробниками. Сотні тисяч людей не могли оформити угоди, заповіти і навіть поховати родичів. Технічні фахівці приватних компаній, залучені СБУ та Мін'юстом, лише через декілька днів змогли розблокувати доступ. Але проблема була вирішена лише частково: в подальшому реєстри необхідно було підтримувати, модернізувати і адмініструвати. Так як софт належав не державі, а приватним організаціям (з якими власне і виник конфлікт, що призвів до блокування реєстрів), було прийнято політичне рішення написати програмне забезпечення заново та передати у державну власність.

Серед компаній, які надали необхідний софт та послуги, були у тому числі компанії SOFTLINE та IQUSION. В даний момент реєстри функціонують без збоїв, передані у власність державі, а необхідність виплати роялті (десятки мільйонів гривень) відпала. Як це питання стосується Олени Лукаш, нам не зрозуміло».

 За твердженням «Айкюжн», компанія не має жодного відношення до контрактів державних структур із «БМС Консалтинг». Водночас фірма повідомляється, що ««Айкюжн» щорічно отримувала в рамках контракту за надані послуги близько 3 млн. гривень. В цю суму входять і послуги з підтримки ІТ-систем, і послуги з їх модернізації. Обсяг робіт та сума контракту не є чимось особливим у ІТ-бізнесі, враховуючи те, що зарплата ІТ-спеціаліста становить від 25 тис. грн./місяць. Ми не можемо прокоментувати вказану суму у 100 млн. грн. Скоріш за все, до неї входять і затрати на софт, і затрати на обладнання за декілька років, перераховані декільком компаніям». 

Значну частину отриманих від держави коштів під виглядом закупівлі програмного забезпечення «Айкюжн» та «БМС Консалтинг» вивели на рахунки кіпрських фірм, підконтрольних їхнім власникам – «Перпл стоун інвестменс ЛТД» та «Сорочан Холдінгз Лімітед». Більша частина коштів поїхала «відпочивати» на Кіпр через фірми-«метелики», що не мали штату, обладнання, дозвільних документів.

За твердженням «Айкюжн», власником компанії є «Сорочан Холдінгз Лімітед». «Ми були змушені структурувати бізнес саме таким чином для того, щоб користуватися перевагами англійського права, що є ключовим параметром для залучення іноземних інвестицій, - йдеться у коментарі фірми. - Однак ТОВ «Айкюжн» не перераховувало до інших юрисдикцій жодної копійчини». 

У СБУ викликало й інше питання: із грудня минулого року Фонд соцстраху перебуває в стадії припинення, але в січні 2016 року ця держструктура затвердила тендерну документацію на нову закупівлю – «послуг щодо технічної допомоги у сфері інформаційних технологій». У березні переможцем знову обрано «Айкюжн-ІТ» (правонаступник «Айкюжн»).

Разом із тим, СБУ встановила, що службові особи виконавчої дирекції Фонду збираються приховати від Державної казначейської служби сумнівні фінансові операції з «Айкюжн-ІТ». Задля цього чиновники начебто збирались використати рахунки в «Діамантбанку» та «Укрсиббанку». Вони використовувались держустановою у 2013-2015 роках для закупівлі програмного забезпечення в «Айкюжн-ІТ» та згодом виводили кошти на вже згадані кіпрські «Перпл стоун інвестменс ЛТД» та «Сорочан Холдінгз Лімітед».

«Айкюжн» завпевняє, що приховати фінансові операції від казначейської служби неможливо, а для виведення коштів до інших юрисдикцій потрібна складна процедурп отримання дозвільної документації. 

Хто віртуалізував державу

За даними «Наших грошей», лише одна «БМС Консалтинг» з 2008 року перемогла в тендерних закупівлях держави на загальну суму в 992 млн гривень. Хто володіє куркою, що несе золоті яйця?

Відповідно до держреєстру юросіб, фірмою «Айкюжн» володіє кіпрська «Сорочан Холдінгз Лімітед» та Олександр Смірнов. Людина з таким П.І.Б. є директором спорідненої IT-компанії «IQusion».
Фірмою «Софтлайн-IT» також володіє кіпрська «Сорочан Холдінгз Лімітед». Своєю чергою, 99% часткою в «БМС Консалтинг» через фірму «Монсервен» володіє кіпрська «Перпл стоун інвестменс ЛТД».

За даними Служби зовнішньої розвідки, юристи кіпрських «Перпл стоун інвестменс ЛТД» та «Сорочан Холдінгз Лімітед», яким належать відповідно «БМС Консалтинг» та «Айкюжн»,- приховують своїх бенефіціарів шляхом укладання трастових угод та договорів про юридичне супроводження. Про це повідомляється в матеріалах розслідування СБУ.

Можна впевнено говорити про те, що всі згадані компанії-постачальники - «Айкюжн», «Софтлайн-ІТ», «БМС Консалтинг» - пов'язані між собою. 

Так, фірма «Айкюжн-IT» (правонаступник «Айкюжн») і «Софтлайн-ІТ» (до реорганізації - ЗАТ «Софтлайн», ПрАТ «Софтлайн») мають спільного засновника, однакову адресу реєстрації та офісний номер телефону. Ще один зв'язок – фірма «Айкюжн» кілька років тому отримала виключні майнові права на комп'ютерні програми, в тому числі на «програмну платформу «Megapolis.Net»  від ЗАО «Софтлайн» - розробника порталів для більшості органів влади, у тому числі Кабінету Міністрів.

Із «БМС Консалтинг» їх («Софтлайн» та «Айкюжн») пов'язує кіпрська «Перпл стоун інвестменс ЛТД». Ця офшорка – власник «БМС Консалтинг» та водночас саме на неї компанія «Айкюжн», згідно з даними одного з кримінальних проваджень, виводила частину зароблених в Україні коштів.

У нульових ЗАТ «Софтлайн» належав кіпрській фірмі UKRN III New World Growth CO.LTD та українсько-американській «СiгмаБлейзер Iнвестмент Груп». У 2002 році газета «Хрещатик» повідомляла, що за UKRN III New World Growth CO.LTD стоїть «американська інвестиційна компанія «Сігма Блейзер». Проте останні дані про наявність цієї фірми серед власників «Софтлайну» датовані на реєстрі SMIDA 2011-м роком. Не виключено, що після приходу до влади Віктора Януковича господар у IT-компанії змінився.

Менш змістовний, але цікавий зв'язок: секретарем кіпрської «Сорочан Холдінгз Лімітед» є фірма Asoted Secretarial Limited. Вона ж виконує аналогічну роль для фірми Arricano group» - потужного девелопера нерухомості в Україні, що володіє п'ятьма торговими центрами в Києві, Кривому Розі, Запоріжжі та Сімферополі (належить естонцю Хілару Тедеру та українській Dragon Ukrainian Properties and Development Plc).

У свою чергу «Айкюжн» та «Софтлайн-ІТ» запевняють: «Перпл стоун інвестменс ЛТД» не є співвласниками компаній SOFTLINE і IQUSION, а ключовими інвесторами залишаються ті самі міжнародні фонди з американським капіталом, що і у ЗАТ «Софтлайн».

«Обидві компанії (SOFTLINE і IQUSION) є правонаступниками ЗАТ «Софтлайн» на програмні розробки, про що написано на їх сайтах (даний факт є конкурентною перевагою). Так як у ЗАТ «Софтлайн» було більш ніж 500 розробок (з 1995 року), то частина з них при розділі бізнесу акціонерами товариства дісталася SOFTLINE, а частина — IQUSION. Компанії взаємодіють одна з одною при виконанні складних проектів, що є стандартною практикою в софтверній індустрії. Будь-яка більш-менш складна інформаційно-аналітична система є результатом об'єднання зусиль кількох компаній та використання десятків технологій». 

Корупційні програми

У цілому «Главком» знайшов півдесятка кримінальних проваджень, де фігурують назви «Айкюжн», «Софтлайн-ІТ», «БМС Консалтинг».

Наприклад, Генпрокуратура розслідує переплату в значному обсязі, яку здійснили підлеглі колишнього генпрокурора Віктора Пшонки у 2011-2014 роках під час закупівлі послуг створення та забезпечення функціонування електронної бази даних «Єдиний реєстр досудових розслідувань» та за розроблення та обслуговування пакетних програмних засобів «Єдина система статистики та аналізу органів прокуратури». За ці послуги ГПУ сплатила 140 млн гривень фірмі «БМС Консалтинг», проте з'ясувалося , що вартість товарів та послуг була завищеною, а кошти службові особи «БМС Консалтинг» згодом «відмивали».

Своєю чергою, Національна поліція вивчає розтрату та привласнення державних коштів у 2013 році під час проведення закупівлі Мінсоцполітики в низки компаній, серед яких також згадується «БМС Консалтинг».

Окремо поліція досліджує закупівлі  у 2012-2013 роках Держлікслужбою України послуг із системного супроводу та оригіналів програмного забезпечення. Начебто службові особи Державної служби України з лікарських засобів під час проведення закупівлі в цей період програмного забезпечення, обладнання та програмних послуг за державні кошти у фірм «Айкюжн», «Софтлайн ІТ», «КМ Техно» та «БМС Консалтинг» «вчинили зловживання своїм службовим становищем».

Як суддя віртуалізував суд

Окрема історія – як державні чиновники використовують програмне забезпечення, на яке витрачено сотні мільйонів гривень із держбюджету.

Її гарно ілюструє кримінальна справа проти голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка, матеріали якої викладені в судовому реєстрі. Відповідно до цих матеріалів, ще в середині нульових голова столичного апеляційного суду відмовився від розробленої Державною судовою адміністрацією (ДСА) програми «Автоматизованої системи документообігу суду» та «з метою контролю за розподілом справ у суді» замовив розробку власного програмного забезпечення у компанії ЗАТ «Софтлайн».

ДСА відмовилась оплачувати цю послугу, проте для забезпечення функціонування системи та можливості здійснювати розподіл справ на підконтрольних суддів, Чернушенко домовився із судовою адміністрацією про призначення кількох працівників «Софтлайну» на посади в ДП «Судовий будівельно-експертний центр» (належить до сфери управління ДСА). Своєю чергою, керівництво Апеляційного суду Києва гарантувало цим працівникам додаткову оплату з власних коштів за підконтрольне обслуговування вказаної системи.

У подальшому заступники Чернушенка, як свідчать матеріали кримінальної справи, розподіляли потрібні справи на потрібних суддів за допомогою втручання в роботу системи колишніх співробітників «Софтлайну».

Кілька фактів таких маніпуляцій, що відбувались протягом 2014–2015 років, прокуратура Чернігівської області вже встановила.

Як зазначили в «Софтлайн ІТ», компанія допомагає слідству у відкритті цієї справи. «В цій ситуація наша компанія є жертвою шахрайських дій судді Чернушенко. Ми і не закінчили розробку програмного забезпечення, і не отримали кошти за перший етап робіт з розроблення софту, і втратили співробітників (суддя переманив їх на іншу роботу і це був їх власний вибір). Натомість отримали іміджеві втрати. Цей випадок є унікальним та єдиним за всю історію компанії фактом зловживань з боку співробітників (їх провина досі не доказана), так як працівники, що працюють на важливих державних проектах, обов’язково проходять процедуру спецперевірки», - сказано в коментарі IT компанії.

«Айкюжн» та «Софтлайн-ІТ» як співзасновники профільної асоціації «ІТ України» (IT Ukraine) відзначили, що у 2014-2015 роках з боку податкової міліції, МВС та СБУ проводилася серія «наїздів» на ІТ-бізнес — загалом більше 20 фактів обшуків та більше 250 проваджень. Майже у всіх немає ані підозрюваних, ані вироків, тобто, це є фактові справи (провадження відкриваються просто по факту транзакції на велику суму).