Нотаріуси проти Мін'юсту. Що спровокувало всеукраїнський страйк?

Сьогодні, 25 лютого, під будівлею уряду зібралось близько тисячі нотаріусів з усієї України. Ті приватні нотаріуси, хто не зміг доєднатись до акції, влаштували одноденний страйк: не вийшли сьогодні на роботу.

Конфлікт між представниками нотаріату та урядом, зокрема Міністерством юстиції, триває вже не один місяць. У жовтні 2018 року урядом було прийнято постанову № 860. Вона вступила в дію 1 січня 2019 року, і передбачає, що нотаріуси, які втратили після спеціальних перевірок доступ до реєстрів, зможуть його поновити лише після успішно складеного тестування на перевірку кваліфікаційного рівня. Все це нібито потрібно для боротьби з рейдерством, адже нотаріуси мають повноваження вносити зміни до державних реєстрів. Відповідно, якщо когось з них позбавляють цієї можливості на певний термін, то він не отримає дозвіл назад лише через закінчення терміну дії заборони – потрібно ще скласти тест.

Самі ж нотаріуси проти таких нововведень: вони нагадують, що нові вимоги не передбачені законом, а є лише ініціативою Кабміну, яка, до того ж, не є дієвою у боротьбі з рейдерством. Більше того, на їхню думку, це створює зайвий привід тиснути на нотаріат, влаштовуючи йому зайвий раз перевірки і позбавляти прав через незначні причини.

Тому сьогодні під гаслом «Нотаріат проти корупційних і рейдерських схем» відбулась акція, організована Нотаріальною палатою України (НПУ).

Ще тиждень тому у своєму відеозверненні президент Нотаріальної палати Володимир Марченко пояснював причину протесту «репресіями проти нотаріусів» та «створенням рейдерських та корупційних механізмів у сфері державної реєстрації».

«Створюється репресивна система притягнення до відповідальності нотаріусів у сфері державної реєстрації без диференціації порушень та санкцій. Нотаріусам блокується можливість здійснювати нотаріальну діяльність через незначні технічні порушення, після чого не відновлюється доступ до реєстрів та вимагається складання не передбаченого законом іспиту», - пояснив Марченко.

Але у Кабміні стверджують, що вимагаючи скасувати тести для нотаріусів, Нотаріальна палата України покриває «чорних» нотаріусів, прикриваючись гаслами «боротьби з корупцією». А тому закликають «припинити тиск на Мін’юст шляхом повного перекручення фактів щодо суті іспитів».

Природа конфлікту

В Україні дозвіл на здійснення діяльності реєстраторам – особам, які мають право вносити дані в Державний реєстр речових прав та Єдиний реєстр юросіб та фізичних осіб-підприємців – надає Міністерство юстиції. Недобросовісністю окремих реєстраторів можуть користуватися злочинці, які через цих реєстраторів хочуть здійснювати рейдерські захоплення, адже ті можуть за кілька хвилин переписати підприємство на іншого власника.

Всього в Україні працює близько 20 тис. реєстраторів. Серед них – 5,5 тис нотаріусів (як державних, так і приватних), які так само виконують функції реєстраторів та мають доступ до реєстрів (решта реєстраторів працюють при виконкомах сільських, селищних, міських рад та РДА, а також є реєстратори комунальних підприємств та реєстратори від державних підприємств).

Мін’юст перевіряє реєстраторів, в тому числі нотаріусів, і за результатами перевірки може заблокувати реєстратору (як і нотаріусу) доступ до реєстрів на певний термін. Але якщо раніше після встановленого міністерством терміну реєстри автоматично розблоковувались, то тепер, після прийняття постанови КМУ № 860 та наказу № 4146/5, реєстратору, щоб знову почати користуватися реєстром, треба отримати документ, який би підтверджував його кваліфікацію - сертифікат про підтвердження професійної компетентності. А визначати професійну компетентність реєстраторів будуть у Мін’юсті шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць. Експериментальний проект реалізується Міністерством юстиції з 1 січня 2019 року.

На сьогоднішні протести під Кабміном у Міністерстві юстиції все-таки відреагували, виклавши свою позицію на сайті.

Зокрема, там вказано, що мета Міністерства юстиції – захищати майнові права шляхом формування та реалізації політики у сфері державної реєстрації. «До Мін’юсту надходить багато скарг від громадян та бізнесу на випадки рейдерських захоплень, до яких причетні реєстратори та нотаріуси, котрі були відключені від доступу до реєстру за вчинені порушення, але згодом, коли термін відключення сплив, знову почали працювати. Саме для того, щоб підвищити якість роботи цих реєстраторів було прийнято рішення про запровадження для них кваліфікаційних іспитів» - пояснюють у міністерстві.

Там уточнили, що тестування повинні складати особи, які або мають намір стати державним реєстратором (це не стосується нотаріусів, бо вони складають інший іспит - на отримання свідоцтва про право займатися нотаріальною діяльністю), або реєстратори, у тому числі й нотаріуси, які через ті чи інші порушення були відключені від доступу до реєстрів.

«Запровадження іспитів покликане підвищити кваліфікацію осіб, які виконують важливу функцію реєстраторів й від професіоналізму яких залежать майнові права громадян. Ми сумніваємось, що українські громадяни хочуть обслуговуватись у нотаріуса, якого Мін’юст за порушення Закону відключив від доступу до реєстрів і який згодом продовжив працювати без підтвердження своєї кваліфікації», - сказано в заяві Мін’юсту.

Не перша спроба

Мін’юст вже не вперше намагається відрегулювати діяльність нотаріусів.

Нагадаємо, у листопаді 2018 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект 9311, який нібито мав би «побороти рейдерство». Як писав «Главком», хоча офіційно ініціаторами документа названі нардеп від БПП та представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко та депутат від «Народного фронту», голова комітету Верховної Ради з питань економічної політики Андрій Іванчук, насправді текст законопроекту написали в Мін’юсті, що визнав очільник відомства Павло Петренко.

У законопроекті пропонується скасувати державне мито в розмірі 1%, яке нотаріуси отримують з усіх правочинів – тобто це фактично є дохід нотаріуса. У Мін’юсті пояснили, що хочуть запровадити норму, за якою б вартість послуг у приватного нотаріуса визначалася за домовленістю сторін. Крім того, у законопроекті хоч і проголошуються високі стандарти надання послуг, нотаріусам доводять обов’язок підвищувати кваліфікацію, але працювати нотаріусом можуть дозволити юристам без складання кваліфікаційного іспиту.

Представники нотаріату тоді виступили проти таких змін, адже на їхню думку вони не мають стосунку до боротьби із рейдерством, а норма про встановлення вартості послуг у приватного нотаріуса за домовленістю сторін учасники цього ринку бачать так: це вигідно для олігархів, які, приміром, у випадку продажу заводу сплатять не 1% від суми угоди, а «за домовленістю», скажімо, тисячу гривень, як і умовна бабуся, яка хоче скласти заповіт.

На думку народного депутата Вікторії Пташник, яка підтримала сьогодні протестувальників, постанова КМУ №860 запроваджує сумнівні додаткові іспити для нотаріусів, всупереч існуючому Закону «Про нотаріат».

«Впевнена, що всі ці події (реєстрація законопроектів та постанова Кабміну, - «Главком») пов‘язані. Але вони стосуються не тільки нотаріусів. Вперше чергу мова йде про право власності, що має бути захищеним. І держава має гарантувати такий захист, а не запроваджувати сумнівні схеми для реєстрації прав комунальними підприємствами чи «уповноваженими органами юстиції», - написала нардеп.

Законодавство у сфері нотаріату не передбачає, що нотаріус має складати додаткові іспити після кваліфікаційного. Тому і нотаріуси обурені, що їх змушують зайвий раз доводити свою компетентність на основі постанови КМУ про «реалізацію експериментального проекту».

У Мін’юсті ж стверджують, що таке тестування запроваджено з метою підвищення кваліфікації державних реєстраторів. «Нотаріуси, які паралельно здійснюють свою діяльність як реєстратори, і були через ті чи інші причини відключені від доступу до реєстрів, також мають пройти тестування після спливу строку такого відключення. При цьому наголошуємо, що у здійсненні саме нотаріальної діяльності нотаріуси не обмежені, і не потребують додатково підтверджувати свою кваліфікацію», - коментує заступник Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ірина Садовська.

Але тепер під перевірку може потрапити будь-який реєстратор.

Структура, яка приймає рішення блокувати роботу реєстратора чи ні - управління акредитації, контролю та моніторингу суб’єктів держреєстрації Мін’юсту. І як повідомляли журналісти програми «Наші гроші», вона має сумнівну репутацію.

У липні минулого року на хабарі у майже 200 тис. грн взяли очільницю цього управління Алісу Оскірко та її заступницю Тетяну Даценко. Наступниця Тетяни Доценко - Владислава Хафусова - за кілька місяців після призначення засвітилась у кримінальному провадженні щодо схем перереєстрації бізнесу. Крім того, проводились обшуки в очільника департаменту держреєстрації та нотаріату, якому підпорядковане управління, Віталія Гайдука, а у липні минулого року – у екс-заступника міністра юстиції з питань реєстрації Павла Мороза, у якого знайшли різні печатки та штампи, зокрема, печатку №8 Другої Київської державної нотаріальної контори та штамп державного нотаріуса цієї ж контори (за правилами, ці печатки мають бути в єдиному примірнику і зберігатися в сейфах установи, якій вони належать).

Натомість реєстраторів притягують до відповідальності за сумнівних обставин, за технічні помилки (при збої роботи програмного забезпечення, які не залежать від нотаріуса).

Наприклад, у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу анулювали доступ до реєстру, як з’ясував суд, лише через те, що нотаріус не в тій послідовності виконував технічні дії в реєстрі, але при цьому нічиї права не порушив. Нотаріус оскаржив дії Мін’юсту в суді, виграв суд і поновився в реєстрі. Натомість нотаріусу Олегу Щуру залишили доступ до реєстру навіть після того, як він позбавив майна три банки.

До того ж,  журналісти «Наших грошей» стверджують, що сама процедура тестування є непрозорою. Наприклад, після першого іспиту стався конфлікт між одним із учасників іспиту і начальником управління акредитації Михайлом Трофимовичем. «Учасник просив свої результати з відповідями і питаннями, щоб оскаржити їх у суді. Трофимович відправляв учасника писати запит на замміністра Ірину Садовську. Той у відповідь обурювався, що це вже буде в порядку звернень громадян, тож його розглядатимуть місяць. Результатів учасник так і не отримав», - пише видання.

Проте у Мін’юсті наголошують, всі тести, включені до автоматизованого іспиту, були розроблені командою експертів під контролем міжнародних партнерів — проекту ЄС «Право-Justice». «Комп’ютерне тестування включає 100 питань і триває дві години. Екзамен вважається складеним за умови надання правильних відповідей на 75 і більше питань. Результати тесту відразу відображаються на екрані комп’ютера. Наступного дня ці дані опубліковуються на сайті Мін’юсту. Тому вплив будь-якого людського фактору на результати іспиту є нульовим», - стверджують у міністерстві.

«Безумовно, нотаріуси, які завдали шкоди громадянам, державі та бізнесу, мають нести покарання. Таких потрібно назавжди позбавляти свідоцтва на право займатися професійною діяльністю. Але для цього їхню вину потрібно довести, - стверджує у своєму блозі громадський діяч Андрій Юсов. - Нові перевірки у сфері реєстрації більше нагадують принципи роботи старої «ДАІ» на дорогах. Викликає великі сумніви, що вони допоможуть впорядкувати ситуацію у цій специфічній галузі, а от нові корупційні ризики точно створять».

Чим закінчився протест

Сьогодні вище керівництво Міністерства юстиції так і не вийшло до протестувальників, тому усі присутні проголосували за резолюцію.

Основні вимоги: відновити доступ до державних реєстрів для нотаріусів, термін блокування доступу у яких закінчився, відмінити тестування для них, які не передбачені законодавством, та зупинити експеримент із запровадження додаткового іспиту для нотаріусів.

«Список вимог передадуть до Кабміну, будемо чекати реакції», - повідомили «Главкому» у прес-службі Нотаріальної палати України.

Яна Степанковська, «Главком»