Падіння з платформи. Хто кинув виклик мирним ініціативам Зеленського
Презентація Національної платформи примирення та єдності завершилася сутичкою
Радник секретаря Ради національної безпеки та оборони Сергій Сивохо з другої спроби презентував обіцяну Національну платформу примирення та єдності. Досить нудний захід завершився сутичками з азовцями, які прорвались на територію центру «Парковий», і показав, що до примирення та єдності ще далеко.
Презентація мала відбутися ще 19 лютого, але її було вирішено перенести на невизначений термін через різке загострення на Донбасі. Ще тоді на фейсбук-сторінці Сивоха був розміщений невеликий відеоанонс заходу. Більша частина ролику присвячена промові Зеленського в Маріуполі, де він обіцяв масштабний національний діалог: «Ми маємо вирішувати питання не в телефонних розмовах, а дивлячись один одному в очі, щоб припинити війну і повернути наші українські території». Після цього Сивохо виходить з Офісу президента й каже російською: «Завдання визначені, починаємо працювати». Дещо нав'язливе бажання Зеленського дивитися всім у вічі для завершення війни Сивохо має реалізовувати через налагодження діалогу між громадянами України, яких розділила війна.
Проект «Сивохо – амбасадор для окупованого Донбасу» намагаються розкручувати вже кілька місяців. Уперше радник секретаря РНБО анонсував створення платформи незабаром після свого призначення у жовтні минулого року. На його сторінці у фейсбуці переважає жовто-блакитна гама, але всі пости він пише російською. Також, як було неодноразово помічено, «амбасадор» Сивохо не тримає руку на серці під час виконання українського гімну. Такі дрібниці, мабуть, мають характеризувати цього вихідця з Донецька як «свого» для мешканців окупованих територій. Періодично точаться розмови, що Сивохо першим із представників української влади може відвідати окуповані території. На презентації через згаданий вище скандал це з’ясувати не вдалося.
За справу взялися «професіонали»
Напередодні розрекламованого заходу радник секретаря РНБО потрапив у черговий скандал, заявивши про «внутрішній конфлікт» в Україні, через який нас не візьмуть у НАТО. Провокації на заході Сивоха були цілком очікуваними – кореспондент «Главкома» хвилин за двадцять до початку бачив, як хлопці специфічної зовнішності зграєю спускалися сходами з Маріїнського парку та групувалися на Парковій алеї. Усе це відбувалось не просто так. І поліція, певно ж, мала це бачити. Як варіант, молодики могли проводити пікет а-ля «Ні капітуляції» перед дверима «Паркового», але жодних прапорів та плакатів у руках у них не було.
У залі для презентації тим часом збиралася також специфічна публіка, але дещо іншого штибу. Сюди підтягнулися колишні нардепи-регіонали Валерій Бондик та Тетяна Бахтеєва. Остання, попри попередження вірусологів, розцілувалася з Сивохом. Також серед гостей заходу з’явилися «штатний» політолог медведчуківських ЗМІ Руслан Бортник та його підзабутий старший колега Андрій Єрмолаєв, який тривалий час співпрацював із Сергієм Льовочкіним та Опоблоком. У першому ряду сидів голова організації «Відповідальні громадяни» донеччанин Енріке Менендес, який давно виступає за діалог із окупованими територіями. Емблемою платформи став зелено-жовто-синій пазл, який суміщає в собі кольори національного прапора та фірмову барву правлячої влади.
Модерував захід колишній ведучий «Свободи слова» Андрій Куликов, який заздалегідь попередив, що презентація буде ультракороткою, бо часу обмаль. Мабуть, досвідчений медійник про щось таки здогадувався. Від платформи виступали троє: сам Сивохо, експерт з комунікативних технологій Марина Хацанюк та Марина Черенкова, яку представили як конфліктолога. Черенкова, яка активно опікувалася організаційними питаннями, – ексзаступник голови Донецької ОДА, соратниця Менендеса з «Відповідальних громадян», яку колись було затримано «денеерівськими» силовиками та видворено з Донецька.
Загальний дискурс спікерів був прогнозовано примирливим – треба показати, що держава не забула про людей на «тих» територіях, потрібно вести діалог з тими, в кого немає зброї у руках, та позбавитися страху та ненависті. Сивохо серед проблемних регіонів назвав не тільки Донбас, а й «бурштинову республіку» на Волині, «гранітну республіку» на Житомирщині, та Закарпаття. Свою платформу він назвав центром, який об’єднає державні та громадські ініціативи.
Хацанюк додала, що врегульовувати конфлікт мають професіонали, а не «балакучі голови» з телевізора. «Комунікатор» поставила на один щабель пропаганду «руського миру» та «агресивну українізацію», які не ведуть до порозуміння, та пофантазувала, що китайські, російські, американські бізнесмени вишикуються у чергу, аби інвестувати в Донбас. За її словами, команда Сивоха провела глибинні дослідження на непідконтрольній території, які показали, що їхні мешканці не хочуть повертатися до статус-кво, що існував раніше (хіба це стало сюрпризом?).
Черенкова розповіла, що треба вести неформальні перемовини, які відбуваються завжди за різних конфліктів. Серед новацій, які вона запропонувала, – замінити слово «компроміс», яке нібито дратує багатьох у контексті вирішення проблеми Донбасу, на «консенсус». Завершив презентацію Сивохо: він запропонував створити «мирний хаб», де могли б отримувати послуги люди з різних боків «лінії дотику» (слово «розмежування» під забороною), та підсумував, що війна обов’язково завершиться, питання лише в строках.
Несподіваний візит
З приводу всього почутого у журналістів накопичилися запитання, проте поставити їх не вдалося. У залі опинилися представники полку «Азов» та «Нацкорпусу». Один із них на прізвище Сергій Тамарин, незважаючи на вмовляння Куликова, сам взяв слово та назвав Сивоха зрадником та ворогом України, який не говорить, що в країні триває війна. «З ким ви збираєтеся домовлятися? З колаборантами, які запросили в Україну ворога?! Єдина форма існування російських солдатів на території України – як добриво». Дісталось від нього і Хацанюк за формулювання «на Україні».
Побратими Тамарина, яких кореспондент «Главкома» помітив раніше, тим часом ламали скляні двері «Паркового». Нечисленні поліцейські, які опинились у вирі подій, ніяк їм у цьому не перешкоджали. Коли натовп із пів сотні осіб увірвався до зали, Тамарин та його товариш Олександр уже вели розмову на підвищених тонах з Сивохом безпосередньо біля трибуни. Олександр назвав Сивоха «ватним клоуном», а Моралеса, який намагався нагадати, що він сам із Донецька, «чмом, яке ховалося в Києві». Куликов намагався бути адвокатом Сивоха і закликав не приписувати тому слів, які він не казав, але перед натиском атовців виглядав непереконливо. У цьому ґвалті пролунало й кілька запитань від журналістів – так, представники каналу «Прямий» намагались докричатися до Сивоха із запитанням «хто почав війну?».
Коли ж трибуну оточили всі непрошені гості, презентація остаточно перетворилася на штовханину та балаган. Сивоха під крики «Геть російських окупантів» та «Вали до Ростова, сепар» почали відтискати в хол, де від поштовху одного з активістів він впав на підлогу. Супровід радника секретаря СНБО підняв його під руки та довів до дверей із написом Exit, за якими той і сховався від агресивного натовпу. Штовхачем виявився ветеран «Азову» та нацдружинник Юрій Капля. Кілька представників поліції з автоматами при цьому не дуже розуміли, що їм робити, і просто спостерігали, не реагуючи на заклики захистити Сивоха.
Після того, як головна жертва, обізвана сепаром, ретирувалася, азовці отримали свої кілька хвилин слави, опинившись перед об’єктивами телекамер. Вони засудили спроби «вибачатися перед тими, хто вбивав українських солдат» та запропонували влаштувати блокаду окупованих територій. Тамарин пообіцяв на кожну таку презентацію Сивоха проводити аналогічну власну «презентацію». Шістьох найактивніших учасників акції схопили вже на виході з «Паркового», куди приїхав поліцейський автобус.
Удар по Зеленському
Показово, що 11 березня пролунала цікава заява заступника голови адміністрації президента РФ Дмитра Козака, який віднедавна опікується українським напрямом. Він анонсував створення нового механізму врегулювання конфлікту на Донбасі та появу нового діалогового майданчика за участю представників «нормандського формату» (в тому числі Росії) та «сторін конфлікту» (а серед них, вочевидь, Росії, на його думку, нема). Чи поява такої заяви напередодні презентації «примирливої» платформи була просто збігом?
Якщо винести за дужки зім’ятий фінал презентації, її основна частина засвідчила, що на сьогодні у платформи, яка не є офіційним органом, нема жодної стратегії реінтеграції територій Донбасу. Її розробка тільки починається, і поки незрозуміло, хто саме братиме в ній участь.
«Суть платформи в тому, аби створити концептуальну інтелектуальну рамку, яка, що важливо, має благословення президента, – пояснив Енріке Менендес у коментарі «Главкому». – Я розумію, чому у хлопців з «Азову» є відторгнення цього, але у нормальних людей рамка взагалі не має викликати запитань, бо це діалог мирних громадян України з мирними громадянами України. Дуже сподіваюся, що ми почуємо реакцію президента на те, що відбулося, і те, що він підтримує цю платформу. Зрозуміло ж, що діалог мирних людей для мирних людей не має перебувати під впливом військових».
Сивохо ж оперативно відреагував на інцидент, написавши в фейсбуці, що дехто не хоче миру, бо війна – це бізнес і великі гроші.
Відрефлексував на події у «Парковому» і секретар РНБО Олексій Данилов, але якось дивно. Він назвав неприпустимими прояви насильства, однак при цьому підкреслив, що Сивохо – лише один із 11 його радників, кожен із яких собі на умі, і відхрестився від його позиції.
«Нацкорпус», своєю чергою, «накатав» до Служби безпеки повідомлення про вчинення Сивохом державної зради. Цікаво тепер, піде влада на поводу в активістів, які зібралися під відділком поліції з вимогами відпустити їхніх героїв-побратимів, чи піде на принцип і хтось із нападників отримає реальне покарання. Бо фактично організатори сьогоднішньої штовханини не просто познущалися над «ватним клоуном», а кинули виклик мирним ініціативам президента, які є такими важливими для нього. Знову ж таки – це зайвий привід для Володимира Путіна вказувати колегам по «нормандській четвірці» на те, що його український візаві не в змозі гарантувати виконання будь-яких мирних домовленостей через «шабаші радикалів». Якщо ж за сьогоднішньою провокацією стирчать вуха «новопризначеного» міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, якому приписують вплив на «Нацкорпус», то це підвищення ставок з його боку на грані фолу.
Павло Вуєць, «Главком»