Партійна каса №1. БПП поклав до «кишені» президента 25 мільйонів з держбюджету

Блок Петра Порошенка оприлюднив фінансові звіти за три квартали, показавши позитивну динаміку у відкритості перед державою та суспільством, та подолав стереотип, що виборчо провальні області не можуть підтримувати партію кругленькими сумами.

З жовтня минулого року в Україні діє закон щодо фінансування політичних партій з державного бюджету, що, окрім пряника у вигляді значних вливань до партійних гаманців за рахунок наших податків, містить ще й батіг – обов’язок партій звітувати щокварталу про фінансовий бік своєї діяльності, зокрема щодо «благодійників», які підтримують політичну партію не лише морально, а й матеріально.

І, що радісно для громадянського суспільства, гроші з бюджету отримують лише ті, хто подолав відсотковий ценз (станом на зараз – парламентські партії), а звітують – усі. 

Починаючи з третього кварталу партії, що на попередніх виборах пройшли до парламенту, отримали свою фінансову допомогу з бюджету, яка розподілялась відповідно до кількості отриманих мандатів.

Наприклад, Блок Петра Порошенка отримав від загального пирога 24 мільйони 771 тисячу гривень.

Куди «Солідарність» витратила ці кошти та як змінилося життя партії зі збільшенням статків майже в 15 разів

«Квартирне» питання

Хоча Блок Петра Порошенка – достатньо молода партія, свої регіональні осередки вона має у кожній області України, за винятком окупованого Криму.

На початок літа цього року лише 14 осередків відзвітували щодо того, в кого вони орендують офісні приміщення та в які суми їм це обходиться.

Тоді як 5 осередків, вказавши адресу, не показали жодних витрат на оренду, а 10 – узагалі забули про те, що графу «нерухомість на правах користування» чи «оренда» треба заповнювати.

Починаючи з третього кварталу ситуація відчутно пішла на поліпшення, адже, виходячи з останніх звітів «Солідарності», всі осередки обзавелися своїм «житлом».

Так, з 29 регіональних представництв партії 14 платять за оренду офісів, а 15 пощастило знайти спонсора, який або платить за оренду сам, або дозволяє користуватися власним приміщенням абсолютно безоплатно.

Наявність таких регіональних представництв, до слова, дуже допомагала  «Солідарності» фінансувати всю діяльність партії. Адже власних підприємств чи установ, що допомагали б «триматися на плаву», як, приміром, у «Свободи», котра господарською діяльністю підняла за три квартали понад 900 тис. грн, у БПП немає.

Тоді як через рахунки обласних осередків проходять чималі суми, частка яких в результаті осідає в партійній касі у вигляді членських внесків.

От, наприклад, лише через миколаївський осередок БПП за три квартали пройшло понад півтора мільйона гривень.

«Свій до свого по своє»

За даними, що містяться у звітах «Солідарності», загальний бюджет партії разом із коштами з державного бюджету, становить трохи менше 26,5 млн гривень.

Кошти партії розкидані по 12 банках, в яких відкриті рахунки як партії загалом, так і регіональних осередків. Найбільшу кількість рахунків відкрито в державному Ощадбанку. Та за кількістю партійних грошей, які там зберігаються, він не входить навіть до першої трійки. Третє та друге місця в рейтингу партійців «Солідарності» посідають Укрсоцбанк та Приватбанк, в яких сумарно зберігається 160 тисяч партійних гривень.

Перше ж місце із багатомільйонним відривом посідає Міжнародний інвестиційний банк (МІБ), який пов’язують з Петром Порошенком. У цьому банку відкрито рахунки лише вінницького та львівського осередків і загальний партійний рахунок (зокрема, й на кошти з дердбюджету).

Саме в МІБі «лежить» 25 млн 890 тис. гривень, що становить 97,8% всіх партійних коштів БПП.   

Окрім того, з 912 тис. грн партії (без урахування «бюджетних») 860 тисяч є депозитними, які вочевидь покликані приносити матеріальну вигоду та полегшувати утримання центрального офісу на 239 м².

Офісне приміщення партії, до слова, розташоване за тією ж адресою, що й Міжнародний інвестиційний банк (на Лаврській, 16), та належить ТОВ «Підприємство «Київ», котре, як і весь комплекс, пов’язують, з Давидом Жванією та Костянтином Григоришиним.

Не словом, а гаманцем

 Абсолютна більшість «недержаних» коштів партії прийшла ззовні у вигляді внесків громадян та юридичних осіб, адже власною господарською діяльністю партія заробила лише «крихітні» 78 тисяч гривень.

І якщо в першому та третьому кварталах БПП провела всі кошти з регіонів через рахунки своїх осередків, тим самим «заховавши» прізвища своїх благодійників у регіональних звітах, то у другому кварталі дехто таки порушив постулат, що добро має бути безіменним.

Ідеться про чинного народного депутата від БПП Сергія Алексєєва, який підтримав партію аж на 100 тис. грн.

Також привертає увагу формування виборчого фонду БПП, який у період липня-вересня становив майже 950 тисяч та був практично повністю витрачений. Із загальних внесків, що тягнуть на «самофінансування», вражаюче великі суми внесли Сергій Насалик та Андрій Путілов.

Так, пан Путілов, колишній нардеп від «Удару» та екс-голова Херсонської ОДА, сумарно вніс 415 тисяч, а Сергій Насалик, голова Рогатина та брат нині чинного міністра енергетики й вугільної промисловості, – майже 473 тисячі гривень.

Що ж стосується внесків від юридичних осіб, найбільшими «благодійниками» «Солідарності» за три квартали стали осередки з малої батьківщини Петра Олексійовича – Вінниці, а також Харківської та Одеської  областей. Що трохи дивує, адже якщо зважати на «прибутковість», то Вінниця й Одеса є одними з областей-аутсайдерів.

Тоді як, наприклад, миколаївський осередок БПП, який є найбагатшим  порівняно з іншими, за три квартали переказав на рахунок партії… 116 гривень. 

Приємною звісткою стало те, що нарешті припинилася нездорова тенденція серед  представництв БПП із Західної та Центральної України переказувати великі суми «у Київ», тоді як внески на їхні власні рахунки або малі, або як, наприклад, у Львові, взагалі нульові.

Адже, раніше така діяльність наштовхувала на думку про банальну «легалізацію» грошей центрального осередку партії, бо «редкая птица долетит до середины Днепра» прочитає всі 29 регіональних  звітів партії.

І дарма.

Миколаїв – український клондайк

Миколаївський осередок БПП б’є внутрішньопартійні рекорди одразу на кількох дистанціях.

Так, саме тут працює найбільша кількість працівників секретаріату – аж 11 з 31 людини по всій Україні.

У першому кварталі миколаївське представництво отримало 416 тис. грн, серед яких 336 тис. грн – внесок ТОВ СП «Нібулон», кінцевим бенефіціаром якого є Олексій Вадатурський, 14-й номер у рейтингу найбагатших українців від Forbes. Зайвим буде казати, що син Вадатурського – Андрій – є чинним народним депутатом від «Солідарності». 

80 тис. грн миколаївська організація отримала від фізичних осіб: 70 тис. грн – від Кирила Горбурова, що є приватним нотаріусом та депутатом міської ради від БПП, та 10 тис. грн – від Юлії Ліповецької – керівника секретаріату осередку «Солідарності» в Миколаєві.

У другому кварталі суми доходів миколаївського осередку ще більш вражаючі: 565 тис. грн, з яких 555 тисяч – це внески фізичних осіб, мінімальна сума яких становить майже 5 тисяч гривень.

Найбільшою благодійницею цього кварталу є Антоніна Бузіло, яка пожертвувала 224 тисячі гривень.

У літній період третього кварталу динаміка внесків дещо знизилася, до 484 тисяч гривень. Найбільші суми внесли Олена Нойнець, засновниця благодійного фонду «Біловоддя» – 145 тис. грн, Тетяна Кротова – 105 тис. та Денис Перепелицин, який є засновником ГО «Ритуальна спілка «Пам’ять» та поліграфічного центру «4 ПЛЮС 4» (обидва у місті Запоріжжя) – 150 тис. грн.

Також 33 тисячі гривень пожертвувала й згадана вище Антоніна Бузіло, яку вперто зазначають у звіті без повного ПІБ. Проте, незважаючи на це, можна припустити, що це та сама Антоніна, котра є співзасновницею «Ульотної валізи» разом із Юрієм Бірюковим, більш відомим під ім’ям Фенікс, – активним волонтером та радником Порошенка, а також очільником секретаріату того ж таки миколаївського осередку БПП.

Також у звіті відображено пожертву в розмірі 40 тисяч грн від ТОВ «В-Центр», кінцевим бенефіціарним власником  якого є Хараламбус Еліана з кіпрським паспортом, що прямо заборонено законом. Проте на зауваження центру «Ейдос» представники БПП запевнили, що ці кошти вже повернено. Так це чи ні – дізнаємось у четвертому кварталі.

Скільки коштує «гра в кандидата»?

Протягом третього кварталу «Солідарність» витратила більше мільйона гривень – 1 млн 87 тис. 512 грн – абсолютна більшість з яких це кошти з виборчого фонду.

Так, з власних запасів партія витратила лише 48 тисяч: на оплату праці двох працівників секретаріату, податки, інтернет, оренду офісу тощо. Також трохи більше 95 тис. грн уже з коштів, отриманих з державного бюджету, пішло на оплату офісу.

Найбільш значущою статтею видатків стали проміжні вибори до ВРУ в липні цього року. Майже 940 тис. грн пішло на оплату ефірів на телебаченні, розміщення реклами в ЗМІ та друк агітаційних матеріалів. Вочевидь, для п’ятьох кандидатів у нардепи, які на цей виборчий фонд і скидались.

Цікавим є той факт, що реклама в друкованих засобах масової інформації обійшлася БПП дорожче, аніж реклама на телебаченні та радіо та проплачені ефіри: майже 308 тис. грн проти 249 тис. грн.

Таким чином, у ситуації з БПП пацієнт радше живий, аніж мертвий, адже партія показує прогрес у висвітленні фінансового боку своєї діяльності. Чи буде «Солідарність» і надалі йти цим шляхом та, до прикладу, покаже працівників секретаріатів, які наразі повсюдно «волонтери», дізнаємось зі звіту за 4-й квартал. Далі буде…

Катерина Давиденко, центр «Ейдос»

Матеріал підготовлено аналітиками центру «Ейдос» у рамках проекту «Моніторинг фінансування політичних сил – основа доброчесності української політики» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Фонд не несе відповідальності за зміст матеріалу. Інформація в матеріалі здобута за допомогою сервісу youcontrol.com.ua