Підкоп під Центрвиборчком. Чий план та які можуть бути наслідки
Дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії. Наскільки це правомірно?
Останнім часом в засобах масової інформації активно просувається ідея дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії. Основним натхненником та лобістом такого сценарію виступає голова Верховної Ради – Парубій Андрій Володимирович.
Звичайно, питання оновлення складу Центральної виборчої комісії вже давно перезріле. Проте дуже дивно чути заклики вирішити це питання шляхом порушення Конституції та законів. І дуже сумно, що такі заклики продукує глава парламенту, а також окремі народні депутати.
Адже такий підхід не просто є протиправним, а суперечить Конституції та законам України, підриває засади демократичної, правової держави, є надзвичайно небезпечним та ризикованим, і може призвести до критичних наслідків для держави.
І. Щодо неправомірності дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії
1. Неконституційність статті 31-1 Закону «Про Центральну виборчу комісію»
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 85 Конституції до повноважень Верховної Ради віднесено призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії. Тобто у цьому випадку, парламент наділений повноваженнями призначати і звільняти окремо взятих посадових осіб колегіального державного органу, а не склад всього державного органу загалом. Останнього Конституція не передбачає взагалі. Виходячи із змісту частини другої статті 85 Основного Закону, повноваження Верховної Ради визначаються виключно Конституцією і не можуть розширюватися будь-якими законами.
Ця норма також кореспондується із частиною другою статті 61 Конституції, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
2. Неможливість застосування статті 31-1 Закону «Про Центральну виборчу комісію» в ситуації, що склалася
Відповідно до частини першої статті 31-1 Закону «Про Центральну виборчу комісію» повноваження всього складу Комісії можуть бути достроково припинені Верховною Радою за вмотивованим поданням президента.
Разом з тим, на даний час повноваження 13 з 15 членів Центральної виборчої комісії вже давно закінчилися. Тому щодо них не може бути застосована зазначена стаття закону. Як можна достроково припиняти повноваження членів Комісії, повноваження яких вже закінчилися? Вони можуть (і повинні – мають на це право) бути звільнені з посади у зв’язку із закінченням строку повноважень. По суті, застосувати зазначений механізм можливо лише щодо двох членів ЦВК, повноваження яких ще не закінчилися.
3. Порушення гарантій незалежності членів ЦВК
Фактично статтю 31-1 закону про ЦВК намагаються застосувати лишe для того, щоб достроково звільнити двох членів Комісії, строк повноважень яких ще не закінчився.
Разом з тим, підстави для дострокового припинення повноважень члена Комісії чітко визначені в частині четвертій статті 30 Закону, їх перелік є вичерпним. До таких підстав віднесено:
- особиста заява про складення повноважень;
- досягнення шістдесяти п’ятирічного віку;
- припинення громадянства України;
- вибуття на постійне місце проживання за межі України;
- не дотримання вимог щодо несумісності з іншими видами діяльності, встановлених частинами третьою, п'ятою статті 7 цього закону;
- набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
- визнання недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
- порушення членом Комісії присяги;
- неможливість виконання своїх повноважень за станом здоров'я;
- набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого члена Комісії притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом «Про засади запобігання і протидії корупції».
І серед цих підстав відсутні: політична воля парламенту, недостатність вакантних місць у складі Комісії, щоб задовільнити побажання усіх депутатських фракцій, принцип доцільності тощо.
Натомість, відповідно до частини восьмої статті 6 закону «Про Центральну виборчу комісію» строк повноважень члена Комісії – 7 років.
Цей семирічний строк повноважень створює дуже важливу гарантію незалежності члена Комісії. Завдяки цій нормі член Комісії убезпечується від свавільного звільнення. За умови належної поведінки, його не можна в будь-який час усунути з посади і він убeзпeчeний від неправомірного звільнення. Гарантія стабільності зайняття посади є важливим соціально-психологічним чинником, який мотивує поведінку на підкорення виключно законові.
У свою чергу, без гарантій незалежності членів Комісії не може бути і мови про незалежність Центральної виборчої комісії як органу в цілому.
4. Відсутність мотивації для дострокового припинення повноважень двох членів ЦВК, строк повноважень яких ще не закінчився
Відповідно до частини першої статті 31-1 Закону «Про Центральну виборчу комісію» подання президента щодо достроково припинення повноважень всього складу Комісії має бути вмотивованим.
У ситуації, що склалася на даний час, єдиною мотивацією для дострокового припинення повноважень всього складу ЦВК може бути хіба що непризначення ЦВК перших та додаткових виборів в ОТГ на останню неділю жовтня 2018 року.
Парадокс ситуації в тому, що обидва члени Центральної виборчої комісії, строк повноважень яких не закінчився, і Олег Діденко, і Катерина Махніцька, послідовно виступали за призначення усіх виборів в ОТГ, у тому числі з цих мотивів – не підтримували постанови ЦВК про відсутність правових підстав для призначення виборів, коли мова йшла про об’єднання територіальних громад із суміжних районів або про випадки, коли відповідні громади були відсутні у перспективному плані. Вони також були серед тих п’яти членів Комісії, які 16 серпня 2018 року виступали на підтримку і голосували за включення до порядку денного питань про призначення перших та додаткових виборів в ОТГ на останню неділю жовтня цього року.
Виходить абсурдна ситуація, коли мотивація щодо звільнення членів Комісії (протиправне непризначення виборів в ОТГ), строк повноважень яких вже закінчився, може бути використана для звільнення тих членів Комісії, строк повноважень яких не закінчився і дії яких були правомірними, оскільки вони виступали за призначення цих виборів!
5. Заклики до безпідставного звільнення членів ЦВК має ознаки злочину, передбаченого статтею 344 Кримінального кодексу (Втручання у діяльність державного діяча)
Частина перша статті 344 Кримінального кодексу передбачає кримінальну відповідальність, зокрема, за незаконний вплив у будь-якій формі на члена Центральної виборчої комісії, з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень. Частина друга цієї статті встановлює більш сурову відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища.
Залишається відкритим тільки питання: чи є публічні заклики до безпідставного звільнення членів ЦВК, строк повноважень яких ще не закінчився, незаконним впливом на цих членів Комісії з метою перешкодити виконанню ними свої службових обов’язків (в результаті звільнення)? Якщо відповідь позитивна, то в діях усіх осіб, які роблять публічно подібні заяви, містяться ознаки кримінального злочину. І рано чи пізно таким діям може бути дана оцінка з боку правоохоронних органів.
ІІ. Щодо небезпечності застосування механізму дострокового припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії
Окрім неправомірності самого рішення про дострокове припинення повноважень всього складу ЦВК необхідно звернути увагу на негативні наслідки, до яких може призвести прийняття такого рішення.
1. Руйнування засад демократії та правової держави. Недовіра до влади
У разі,якщо Верховна Рада застосує явно неконституційні положення статті 31-1 pакону про Центральну виборчу комісію та достроково припинить повноваження всього складу ЦВК, це буде чітким сигналом того, що Центральної виборчої комісії, як незалежного органу, який повинен забезпечувати проведення чесних виборів в Україні, більше не існує.
Станом на зараз рівень довіри до ЦВК в суспільстві дуже низький. У значній мірі це є результатом і непроведення своєчасної заміни членів ЦВК, строк повноважень яких уже закінчився (щодо 12 членів Комісії – це більше ніж 4 роки тому). Хоча у цьому немає жодної відповідальності самої Центральної виборчої комісії.
У разі ж прийняття рішення про дострокове припинення повноважень всього складу – буде даний чіткий сигнал, що в будь-який момент, без будь-яких законних підстав, у разі виникнення політичної доцільності, її повноваження можуть бути припинені з політичних мотивів.
Безумовно, це перетворить ЦВК в абсолютно залежний та контрольований орган, що суперечить засадам її функціонування і в жодному разі не сприятиме відновленню довіри до Центральної виборчої комісії.
У свою чергу, довіра до Центральної виборчої комісії – це довіра до виборів в цілому. Навіть якщо вибори відбуваються вільно, чесно і без порушень – недовіра до головного органу адміністрування виборів змушує сумніватися в чесності їх результатів. Як наслідок, недовіра до виборів – недовіра до влади, яка сформована в результаті таких виборів.
Таким чином, окремі народні депутати на чолі з головою Верховної Ради, які спочатку роками штучно блокували процес заміни членів ЦВК, строк повноважень яких закінчився, а зараз виступають за безпідставне дострокове припинення повноважень додатково ще двох членів ЦВК, - діють не лише незаконно та на догоду своїм ситуативним політичним інтересам, але й закладають підвалини для висновків про нелегітимність влади, обраної на майбутніх виборах. Такі дії важко назвати державницькими.
2. Ризики судового оскарження
Дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії в ситуації, що склалася на сьогодні – суто політичне рішення, яке не витримує жодної критики з юридичної точки зору. У зв’язку з цим, у разі прийняття такого рішення варто очікувати його оскарження в судовому порядку як тими членами ЦВК, строк повноважень яких не закінчився, так і тими членами ЦВК, строк повноважень яких закінчився. В обох випадках шанси отримати позитивні рішення суддів видаються доволі високими.
Невідомо, можливо, автори такого сценарію розраховують на все ще недостатній рівень незалежності судової влади в Україні в сучасних умовах. Але рівень цієї залежності може бути ними явно недооцінений. В Україні в силу різних факторів завжди було складно прогнозувати судові рішення, а особливо – в політичних справах.
Але найбільший ризик полягає не в задоволенні чи не задоволенні відповідних позовних заяв членів ЦВК, які вважатимуть себе незаконно звільненими. Найбільший ризик – якщо судове рішення останньої інстанції встановить не просто факт законності або незаконності звільнення конкретних членів ЦВК, але й визнає нелегітимним президента, обраного на чергових виборах, які організовувала і проводила Центральна виборча комісія в нелегітимному складі. І якщо у зв’язку з цим будуть скасовані результати виборів. І це надзвичайно небезпечно в умовах, коли Україна фактично перебуває у стані війни. У 2014 році декілька місяців відсутності легітимно обраного президента коштували нам анексії Криму та окупації Донбасу. Чим може закінчитися повторення такої ситуації, не хочеться навіть уявляти.
І зовсім не хочеться вірити, що сценарій оновлення Центральної виборчої комісії шляхом дострокового припинення повноважень всього її складу розроблявся і ініціювався в далеко недружній сусідній країні – саме для того, щоб спровокувати політичний хаос в Україні в майбутньому і скористатися ним. Але навіть якщо це не так, і якщо це витвір суто вітчизняних політиків, сподіватися, що в якийсь момент часу країна-агресор не долучиться до його реалізації і не сприятиме цьому, на жаль, не доводиться…
І дуже сумно у цій ситуації, коли не тільки політики, які безпосередньо зацікавлені в реалізації сценарію з достроковим припиненням повноважень всього складу ЦВК, виходячи з своїх ситуативних інтересів, але й значна частина експертів, політичних оглядачів, представників громадянського суспільства, окремі журналісти, обговорюючи такий сценарій, вважають його цілком нормальним і допустимим. Забуваючи при цьому, що справа тут не в звільненні чи не звільненні двох членів ЦВК, строк повноважень яких ще не закінчився, справа не в їхніх прізвищах – питання набагато ширше і глобальніше - справа тут в принципах і підходах, а також у наслідках,до яких усе це може призвести…
Валерій Карпунцов, народний депутат, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, державний радник юстиції 3-го класу, Член Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
Бачення позаштатних авторів матеріалів не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»