Після танців з Путіним. Про що домовились Порошенко і Курц

Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц та президент України Петро Порошенко

Після «весільного інциденту» українцям було особливо важливо почути позицію офіційного Відня

Федеральний канцлер Себастьян Курц відвідав Україну. Зустріч Курца і Порошенка відбулась у Маріїнському палаці. Головний підсумок переговорів - канцлер назвав Росію агресором. Це знакова заява, адже вона зроблена всього лише через два тижні з часу «весільного візиту» Путіна до Австрії.

Лідери держав домовились про візит під час телефонної розмови 22 серпня, але достеменно стало відомо про візит тільки 29 серпня. Перед поїздкою Курц заявив, що хоче «поглибити хороші двосторонні політичні, економічні та культурні відносини».

Перед переговорами з українським президентом Курц встиг прогулятись Хрещатиком з мером Києва Віталієм Кличком, побувати на алеї Небесної сотні, вшанувати пам’ять загиблих під час Революції Гідності в 2014 році.

Що важливого почула Україна

На спільній прес-конференції 4 вересня у Києві Петро Порошенко розповів, що домовився із Себастьяном Курцом проголосити 2019 рік роком української культури в Австрії, додавши, що культурна дипломатія є ефективним інструментом для розвитку відносин між державами.

Президент України подякував Австрії як країні, що головує в Європейському Союзі, за підтримку таких ініціатив і прагнень, як надання Україні макрофінансової допомоги, чи продовження санкцій проти Російської Федерації у разі невиконання нею Мінських домовленостей.

Він також розповів, що обговорив з Курцом деталі пропозиції про можливе шефство Австрії над відновленням одного із населених пунктів Донбасу. Порошенко нагадав, що австрійський уряд організовує відпочинок дітей з постраждалого Донбасу, а за ініціативи австрійської неурядової громадської організації Kleine Herzen («Маленькі серця») засновник «Райффайзена» Герберт Степіч профінансував ремонт в інтернаті у Богодухові Харківської області. Президент не забув сказати і про діяльність організації Caritas, яка надає  благодійну медичну допомогу мешканцям Донбасу.

Канцлер Австрії Себастьян Курц на прес-конференції заявив, що Австрія погодилась надати ще мільйон євро для Caritas, яка буде і далі допомагати українцям, що постраждали внаслідок війни на Донбасі.

Стало також відомо, що сьогодні в Київ прибула делегація австрійського бізнесу з Тіролю. «Приїхало декілька австрійських підприємців, які хочуть розширити свої інвестиції в Україні і будуть проводити з цього приводу переговори. Ми раді, що є позитивний економічний розвиток в Україні», - прокоментував Курц.

Що ж стосується ситуація на Сході України, то вона і далі залишається складною. При цьому Курц назвав Росію агресором через її дії щодо України, хоч закликав Москву повернутись до столу переговорів щодо Донбасу.

«Скажу про це і як федеральний канцлер Австрії, і як голова Ради Європейського Союзу: ми чекаємо дуже чіткої реакції на російську агресію, і у зв’язку з цим у червні 2018 року продовжили санкції проти агресора… Я хотів би звернутися до Росії із закликом повернутися за стіл переговорів. Це потрібно і для нормандського формату», - заявив Курц, додавши, що переговори у нормандському форматі безрезультатні, але поки що це єдиний формат, який існує. Він наголосив на необхідності вести діалог, адже на його думку конфлікт на Сході України може вирішитися лише за столом переговорів, а не військовим шляхом.

«Є чітке розуміння, що ніякі чемпіонати світу з футболи, весілля з козаками не можуть зупинити російського агресора – може бути ефективна скоординована позиція, яку ми з паном канцлером зараз демонструємо», – підсумував результати зустрічі президент України.

На чиєму боці Австрія?

Тези, озвучені Себастьяном Курцом, особливо важливо було почути після скандалу, який виник через відвідування російським президентом Володимиром Путіним весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль.

У грудні 2017 року в Австрії було сформовано новий уряд, який очолив колишній міністр закордонних справ Себастьян Курц.

Пост голови МЗС дістався експерту з міжнародної політики Карін Кнайсль. Кнайсль не була офіційно членом Австрійської партії свободи (АПС), яка є партнером путінської партії «Единая Россия», але активно долучалась до життя партії і брала участь у партійних заходах.

Одним з перших очільників МЗС, кому подзвонила  Кнайсль одразу після свого призначення, був очільник українського закордонного відомства Павло Клімкін. Посол України в Австрії Олександр Щерба тоді  написав на своїй сторінці у Facebook: «Хороша розмова. Перспективний початок».

Але в серпні 2018 року настрої посла дещо змінились.

18 серпня 53-річна Кнайсль вийшла заміж за 65-річного бізнесмена Вольфганга Майлінгера. Гостем на святі, окрім членів австрійського уряду, глави ОПЕК Мохаммед Баркіндо і членів австрійських правих партій, був президент Росії Володимир Путін. Він запізнився, через що урочистості змушені були почати трохи пізніше запланованого. Президент РФ привітав молодят і станцював з нареченою, а крім того ще й привіз донський козачий хор.

[TWITTER]

[/TWITTER]

В інтерв’ю австрійським ЗМІ перед приїздом Себастьяна Курца Олександр Щерба зазначив, що репутації Австрії в Україні було завдано шкоди через присутність на весіллі очільниці австрійського МЗС Володимира Путіна.

Очевидно, президент РФ шукає можливості продемонструвати: Росія не перебуває в міжнародній ізоляції, а його як лідера країни раді приймати політики однією з країн Євросоюзу.

В Австрії погано відреагували на запрошення Путіна на весілля. Австрійський політолог Герхард Манготт заявив, що візит російського президента «завдає шкоди» Австрії, депутат Європарламенту від фракції «Зелені — Європейський вільний альянс» австрієць Міхель Раймон закликав Кнайсль подати у відставку, а в опозиційній партії «Список Пільца» задались питанням: як повинні сприймати Австрію в світі в ролі посередника, якщо між головою австрійського МЗС і президентом РФ очевидно існують близькі стосунки.

В австрійському МЗС ще перед весіллям зазначили, що візит Путіна буде приватним, тому не варто його розцінювати як зміну зовнішньополітичної позиції Австрії.

А 22 серпня на прес-конференції федеральний канцлер Австрії Себастіан Курц запевнив, що Відень повністю поділяє єдину позицію Європейського союзу щодо Москви. «Наша позиція у Європі не змінилася через весілля. Наша зовнішня політика щодо Росії є чіткою», - сказав Курц, додавши, що сподівається покращити відносини з Росією шляхом більш інтенсивного діалогу.

У той же час, Австрія не стала висилати російських дипломатів після отруєння в Солсбері колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки, так як у Відні «не мали абсолютної певності щодо причетності Росії до отруєння». Кнайсль критикувала санкції проти Росії, так як вважає їх нерезультативними. Але що стосується питання продовження санкцій, то ще в січні 2018 року зазначила, що Відень буде діяти в гармонії з європейськими партнерами.

Австрія з 1 липня перебрала на себе головування в Раді Євросоюзу під гаслом «Європа, яка захищає». Відень прагне виступити у ролі гравця, котрий сприятиме зниженню напруженості між Заходом та Росією. В Україні ж вважають, що підтримувати теплі стосунки з Москвою означає підтримувати її політику.

«З нашої точки зору, не можна одночасно бути і проросійським і нейтральним», - заявив в інтерв’ю «Австрійському агентству преси» (APA) надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба. Дипломат додав, що якщо до серпня 2018 року жодних змін австрійсько-українські відносини не зазнавали, то після весілля Кнайсль «треба ще подивитися». При цьому, посол України заявив, що справа не лише у «весільному» інциденті (призначеної від правої «Австрійської партії свободи»), а й у наявності співпраці між цією партією, яка входить до парламентської коаліції в Австрії, та правлячою у РФ партією «Єдина Росія».

І хоча Щерба не підтвердив, що візит Курца до Києва пов’язаний із тим, що запрошення Путіна на весілля роздратувало Україну, візит видався дуже доречним, адже надав можливість Курцу пояснити українцям, якої ж позиції все-таки дотримується офіційний Відень, і зрештою чітко назвати Росію агресором.

Яна Степанковська, «Главком»