Погана актриса і вправний брехун. Світова преса про зустріч Меркель із Путіним

Канцлер Німеччини Ангела Меркель 2 травня прилетіла у Сочі, щоб зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним. Враження та висновки після двогодинної зустрічі лідерів у західної та російської преси виявились діаметрально протилежними.

Нового початку в німецько-російських відносинах поки що не передбачається – такий висновок робить німецьке видання Tagesspiegel.

«Зближення відбудеться лише тоді, коли Кремль повернеться до дотримання правил гри, встановлених після Другої світової війни. Але Путін не продемонстрував у Сочі готовності до компромісу з найгостріших тем», – ідеться в статті.

«Війна в Україні закінчиться, коли Кремль того побажає», – пише видання і додає: сепаратисти взяли під контроль українські заводи, розташовані в «їхніх областях», Москва визнає видані самозваними «народними республіками» паспорти, рубль на повстанських територіях ходить як офіційна валюта. «Ці кроки показують, що Кремль не зацікавлений у врегулюванні конфлікту», – зазначається в статті.

«У Сирії Росія продовжує надавати військову підтримку воєнному злочинцеві Башару аль-Асаду… Недовіру до Росії посилюють і хакерські атаки на західні країни, ймовірно, скоєні росіянами. Хіба може бути можливим справжнє партнерство між двома урядами, коли актуальними залишаються настільки серйозні звинувачення?» – ставить риторичне питання Tagesspiegel.

Авторитетне німецьке видання Der Spiegel наголошує: не схоже, щоб Меркель залишилася задоволеною. «Про канцлера Німеччини Ангелу Меркель кажуть, що вона погана актриса. Їй не вдається приховувати те, про що вона думає, тому навряд чи можна вважати добрим знаком те, що у вівторок удень вона разом із російським президентом Путіним вийшла на подіум для спільної прес-конференції зі скам'янілим обличчям», – зауважує видання. У статті йдеться, що коли канцлер давала оцінку розмові з Путіним, вона не вжила слово «добре» або дипломатичне «конструктивно», а обмежилася лише «докладним» обговоренням.

Der Spiegel наголошує: позиції сторін щодо України залишаються суперечливими. Так, Путін визнав, що кризу можна подолати лише в рамках «нормандського формату» і ясно дав зрозуміти, що вважає офіційний Київ винним у відсутності успіхів.

Bloomberg зауважує, що Путін знову заспівав Меркель пісню про те, що Донбас відокремився від України «через державний переворот та неконституційну зміну влади в Києві». Канцлер, якій, вочевидь, за три роки остогидли ці брехливі формулювання, зазначила, що у керівництва РФ та Німеччини з цього приводу «різні думки» та повторила спільну позицію західних лідерів: «Ми вважаємо, що український уряд прийшов до влади демократичним шляхом».

У контексті України та Сирії Меркель не забула заявити Путіну, що Євросоюз не збирається знімати з Росії санкції. Для таких дій у Європи з’явилася ще одна причина, крім неадекватно агресивної поведінки РФ, – порушення прав людини, а саме гомосексуалістів у Чечні.

До слова, французька газета Liberation наголошує, що репліку про порушення прав нацменшин Путін залишив без відповіді. Мовляв, ми тут зі своїми гомосексуалістами самі розберемося.

Втім, варто розуміти, що значно більше, ніж чеченські геї, канцлера турбує власна доля. Так, Меркель висловила стурбованість щодо можливого втручання Росії у вибори в Німеччині у вересні. Відповідь Путіна на побоювання канцлера була вельми неконкретною: «Все, що я можу сказати, це що я не страшна людина». Принагідно він також зазначив, що звинувачення Росії у втручанні у вибори в США «ніколи не було доведено нічим і ніким» та назвав їх «просто плітками».

У російських ЗМІ, як завжди, знайшлися власні трактування заяв та навіть мімічних проявів Меркель. Так, незадоволений вираз обличчя канцлера кремлівські журналісти пояснили невдоволенням Меркель поведінкою «українських націоналістів», яких вона начебто «взяла під опіку», пише «Коммерсантъ». Мовляв, після тези Путіна про спалення в одеському Будинку профсоюзів «цікаво було подивитися на Ангелу Меркель. Вона стояла, якщо так можна про неї висловитися, з піджатими губами (може, і не можна так висловлюватися, бо губи в неї піджаті завжди). Їй не подобалося, мабуть, що люди, яких вона взяла під свою опіку, згадуються зараз у такому неприємному контексті».

Якщо зазвичай кремлівська пропаганда лише бреше і перекручує факти, то в огляді зустрічі лідерів Німеччини та РФ російські ЗМІ пішли далі: вдалися до залякування й натяку на могутність без двох хвилин господаря світу Путіна: «Прірва між двома цими людьми ставала з кожною хвилиною дедалі ширшою. Німецька журналістка з DeutschePresse-Agentur постаралася зробити цю прірву ще більшою. Вона згадала, що Росія вплинула на вибори у США, і запитала у свого канцлера, чи є впевненість у тому, що Росія не буде втручатися в передвиборну кампанію в Німеччині. Володимир Путін недобре посміхнувся…» У цій замальовці все – від, здавалося б, меседжу «Росія не втручалась, і не смійте зводити цей ганебний наклеп на нас» до «ну, звісно, ми можемо все, а якщо ви продовжите про це говорити, вам, пані Меркель, точно кінець».

У свою чергу російська Lenta.ru не втрималась від спокуси виставити свого володаря розумним, всезнаючим та щиро співчуваючим. «Російський президент вказував на помилки української влади: втратили гарний шанс для реалізації Мінських угод, влаштовують блокаду Донбасу, вилучають гривню. «І в цих республіках («Л/ДНР». – «Главком»), на цих територіях нічого не залишалося людям робити, як ввести якісь альтернативи», – сказав Путін, пояснюючи намір самопроголошених республік перейти на рубль як основну валюту». Ба більше – главі не забракло нахабства звернутися до західних журналістів із проханням донести цю тезу до своєї аудиторії.

Наталія Сокирчук, «Главком»